Ухвала

від 30.05.2019 по справі 826/2032/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/2032/18

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

30 травня 2019 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Горяйнов А.М., перевіривши апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства Задорожних до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ДФС України 08 травня 2019 року вдруге подало апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2018 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2018 року було прийняте в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Копія рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2018 року була вручена скаржнику 23 серпня 2018 року.

Отже, ДФС України мала б право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у разі подачі апеляційної скарги у строк до 24 вересня 2018 року. Разом з тим, дана апеляційна скарга була подана до суду лише 08 травня 2019 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

В апеляційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що ДФС України у межах встановленого законом строку зверталася до суду із апеляційної скарги, яку було повернуто з підстав ненадання документа про сплату судового збору. Також скаржник зазначив, що пропуск строку на апеляційне оскарження зумовлений реформуванням органів Державної фіскальної служби України.

З матеріалів справи вбачається, що ДФС України 13 вересня 2018 року подала апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2018 року.

Ухвалою суду від 16 жовтня 2018 року було залишено апеляційну скаргу без руху з підстав ненадання документа по сплату судового збору в розмірі 3524 грн 00 коп.

Відповідач у встановлений строк не усунув зазначений недолік апеляційної скарги, у зв`язку з чим ухвалою суду від 27 листопада 2018 року апеляційну скаргу було повернуто скаржнику.

ДФС України 08 травня 2019 року повторно подала до суду апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2018 року разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження та платіжним дорученням про сплату судового збору № 513 від 12 березня 2019 року, яке проведене 18 березня 2019 року.

Відповідач зазначає, що повторна апеляційна скарга була подана в межах граничного річного строку, передбаченого ч. 2 ст. 299 КАС України.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Перевіряючи обґрунтованість доводів клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження враховую, що саме по собі звернення до суду в межах встановленого строку із апеляційною скаргою, яка була повернута судом, не є достатньою і безумовною підставою для визнання поважними причин пропуску строку апеляційного оскарження при зверненні з повторною апеляційною скаргою до закінчення річного строку.

Разом з тим, повернення апеляційної скарги не є перешкодою для повторного апеляційного оскарження судового рішення за умови усунення підстав, які зумовили її повернення та за наявності поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження.

Наявність об`єктивних перешкод для усунення недоліків апеляційної скарги може бути підставою для поновлення строку апеляційного оскарження у разі невідкладного звернення до суду з повторною апеляційною скаргою після усунення таких перешкод.

Надаючи оцінку доводам податкового органу, колегія суддів враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19 квітня 2018 року у справі № 815/3029/17 щодо умов, за яких причини пропуску строку апеляційного оскарження можуть вважатися поважними. У вказаній постанові зазначено, що належними доказами поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи зміст доводів щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження, вважаю, що скаржник повинен був надати суду письмові докази, які підтверджують:

- відсутність коштів на рахунку ДФС України починаючи з дати податі апеляційної скарги вперше по день закінчення строку усунення недоліків апеляційної скарги, встановленого ухвалою суду від 16 жовтня 2018 року;

- вжиття заходів, спрямованих на виконання вимог ухвали суду від 16 жовтня 2018 року в установлений строку, а також на отримання коштів для сплати судового збору;

- відновлення можливості сплатити судовий збір саме 18 березня 2019 року;

- звернення до суду із повторною апеляційною скаргою невідкладно після отримання платіжного доручення про сплату судового збору.

Разом з тим, до апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ДФС України не приєднала зазначених доказів. У матеріалах справи такі докази також відсутні.

Також звертаю увагу на те, що судовий збір за подачу даної апеляційної скарги був сплачений 18 березня 2019 року, а апеляційна скарга подана до суду лише 08 травня 2019 року. Про обставини, які перешкоджали подати повторну апеляційну скаргу невідкладно після сплати судового збору, відповідач суду не повідомив.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтоване також тим, що операції на рахунку ДФС України були заблоковані у зв`язку із надходженням на виконання виконавчих документів про безспірне списання коштів.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, колегія суддів враховує, що з 16 березня 2018 року набули чинності зміни до п. 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок), відповідно до яких зупинення операцій по рахунках органами Державного казначейства України не є перешкодою для проведення такого платежу, як сплата судового збору. У відповідності до п. 25 Порядку безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку, крім платежів: за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України; із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору; за видатками спеціального фонду відповідного бюджету на оплату праці та нарахування на заробітну плату, придбання медикаментів, забезпечення продуктами харчування, оплату комунальних послуг та енергоносіїв; з рахунків із спеціальним режимом використання; за рахунок позик/грантів за міжнародними договорами; у випадку, встановленому абзацом другим пункту 30 цього Порядку.

Таким чином, починаючи із 16 березня 2018 року ДФС України мала можливість сплачувати судовий збір навіть у разі зупинення операцій на рахунках відповідно до листів Державної казначейської служби України.

Крім того відповідач у якості підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження послався на структурну реорганізацію ДФС у рамках комплексної реформи ДФС.

Надаючи оцінку зазначеному доводу податкового органу, колегія суддів враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 24 січня 2019 року у справі № 826/15518/17.

Верховний Суд зазначив, що з огляду на приписи ст. 44 КАС України відповідач, який діє як суб`єкти владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Відповідач в особі свого керівника, який, в силу наданих йому повноважень, має можливість безпосереднього впливу на процес організації діяльності податкового органу, повинен забезпечити належний рівень здійснення претензійно-позовної роботи з урахуванням, окрім іншого, структурних особливостей установи, зокрема, процесу її реорганізації, обсягу навантаження на працівників та перерозподілу їх службових обов`язків, кадрових питань та пов`язаних із цим факторів, а тому зазначені відповідачем підстави для поновлення строку апеляційного оскарження (реструктуризація податкового органу) не можна визнати поважними, оскільки вони не пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги і не надають права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на апеляційне оскарження судових рішень.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованими, а причини пропуску такого строки - неповажними.

Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене приходжу до висновку про те, що апеляційну скаргу ДФС України слід залишити без руху та надати скаржнику час для підготовки заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 169, 293, 295, 296, 298 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства Задорожних до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Встановити Державній фіскальній службі України строк для усунення вказаних недоліків - десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя А.М. Горяйнов