Рішення

від 27.05.2019 по справі 904/1116/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2019м. ДніпроСправа № 904/1116/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Панни С.П.

за позовом Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м. Київ

до Житлово-будівельного кооперативу № 83 "ТАКСИСТ", м.Дніпро

про стягнення неустойки, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за неналежне виконання грошового зобов`язання в сумі 4 305,34 грн.

Без виклику (повідомлення) учасників справи.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" звернулося з позовом до Житлово-будівельного кооперативу №83 «Таксист» про стягнення 2 853,89 грн. - пені, 509,86 грн. - 3% річних, 941,59 грн. - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору постачання природного газу № 4655/1617-ТЕ-4 від 26.09.2016р. в частині повної та своєчасної оплати за поставку природного газу.

Ухвалою суду від 25.03.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач відзив на позов не подав, про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується повернутим конвертом з відміткою за закінченням терміну зберігання (а.с. 61).

Розглянувши справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

26.09.2016р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом №83 «Таксист» (споживач) було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 4655/1617-ТЕ-4, за умовами п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населеню.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2016р. по 31 березня 2017р. (включно) природний газ обсягом до 120, 0 тис. куб. метрів, у тому числі за місяцями.

Як зазначено у п. 3.4 договору, приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.

Згідно з п. 3.5 договору споживач зобов`язується подати не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, постачальнику:

- завірену копію акта про надання послуг з розподілу (транспортування) природного газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та оператором газорозподільних мереж (газотранспортної системи). Разом з копією акта споживач подає за підписом уповноваженої особи інформацію стосовно детальної розбивки кількості природного газу, зазначеної в акті, за категоріями (у тому числі згідно з цим договором);

- підписані та скріплені печаткою споживача два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.

Постачальник не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, повертає споживачу один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. (п. 3.6 договору)

За приписами п. 5.1 договору регульована ціна на природний газ (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до його вартості відповідно до Податкового кодексу України), який постачається за цим договором, визначається згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2015р. № 758.

У п. 5.2 договору зазначено про те, що ціна за 1000 куб. метрів природного газу за цим договором становить 4 942,00 грн., крім того ПДВ - 20% . Усього до сплати разом з ПДВ - 5 930,40 грн.

Положеннями п. 6.1 договору передбачено, що оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором (п. 8.1 договору).

Пунктом 8.2 договору передбачено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобовязується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005р. №20.

Відповідно до п. 10.3 договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2016р. до 31 березня 2017р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 12.1 Договору).

31.03.2017р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до вищезазначеного договору купівлі-продажу природного газу № 4655/1617-ТЕ-4, якими були внесені зміни до нього, зокрема:

- додано пункт 2.1 розділу 2 договору абзацом у наступній редакції: Постачальник передає споживачу в період з 01 квітня 2017р. по 30 вересня 2017р. (включно) газ обсягом до 40, 0 тис.куб.м., по місяцях. ;

- викладено пункти 5.1 та 5.2 розділу 5 договору у наступній редакції:

5.1. Ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до його вартості відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2017 № 187.

5.2. Ціна за 1000 куб. метрів газу з 01 квітня 2017 року за цим договором становить 4 942,00 грн., крім того ПДВ - 20% . Усього до сплати разом з ПДВ - 5 930,40 грн. ;

- замінено в пункті 8.2 розділу 8 договору слова 21% річних на 16,4% річних ;

- викладено розділ 12 договору у наступній редакції:

12.1. Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2016р. по 30 вересня 2017р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. .

На виконання умов договору позивач у період жовтня 2016 року по вересень 2017 року здійснив постачання відповідачу природного газу на загальну суму 561 561, 43 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу, підписаними відповідачем без зауважень (а.с.30-41).

Однак в порушення прийнятих на себе зобов`язань відповідач несвоєчасно здійснив оплату отриманого від позивача газу, у зв`язку з чим позивач відповідно до п.8.2 договору та приписів ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу: 2 853,89 грн. - пені, 509,86 грн. - 3% річних, 941,59 грн. - інфляційних втрат.

На час прийняття рішення у справі відповідачем доказів сплати пені, інфляційних втрат та 3% річних не надав.

Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з приписами частин 1 і 7 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до п.8.2 договору позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 2 853,89 грн. за загальний період з 26.01.2017р по 27.08.2017р.

Господарський суд, перерахувавши згідно системи ЛІГА:ЗАКОН розрахунок пені наданий позивачем, враховуючи ч.2 ст. 237 ГПК України, встановив, що він є обґрунтованим та підлягає до стягнення.

Згідно з положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 509,86 грн. за загальний період з 26.01.2017р по 27.08.2017р., а також інфляційних втрат за загальний період з травня 2017 року по липень 2017 року у розмірі 941,59 грн.

Перевіривши розрахунки 3% річних згідно системи ЛІГА:ЗАКОН, господарський суд встановив, що вони здійснені правильно, у зв`язку з чим вони підлягають до стягнення.

В пункті 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2014 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» зазначено, що згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

Відповідно до листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" індекси інфляції розраховуються Міністерством статистики України починаючи з серпня 1991 року щомісячно і публікуються в пресі, зокрема, газеті "Урядовий кур`єр" в період з 5 по 10 число наступного за звітним місяця.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно слід рахувати, що сума внесена за період з 01 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат згідно системи ЛІГА:ЗАКОН судом встановлено, що він здійснений правильно, у зв`язку з чим підлягає до стягнення.

Відповідачем жодних доказів на спростування обставин, викладених в позовній заяві, не надано.

Європейський суд з прав людини у справі Мантованеллі проти Франції`з вернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження.

Ст.13 ГПК України зазначає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Суд відповідно до статті 237 ГПК України під час розгляду справи з`ясував чи мали місце обставини (факти) якими обґрунтовувались позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст.129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути Житлово-будівельного кооперативу №83 Таксист (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 70; код ЄДРПОУ 23360149) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720) 2 853,89 грн. - пені, 509,86 грн. - 3% річних, 941,59 грн. - інфляційних втрат, 1 921,00 грн. - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного тексту судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 30.05.2019

Суддя С.П. Панна