Рішення

від 30.05.2019 по справі 527/2355/18

ГЛОБИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/2355/18

провадження 2/527/68/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 травня 2019 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Олефір А.О.,

за участю секретаря

судових засідань - Волик Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глобине цивільну справу за позовом Фермерського господарства Династія-Агро , поданим головою господарства ОСОБА_1 до Приватної агрофірми Петрівка , ОСОБА_2 , третя особа: Відділ з питань реєстрації виконкому Глобинської міської ради про визнання договору оренди земельної ділянки б/н від 12 грудня 2017 року недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

15 листопада 2018 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання договору оренди земельної ділянки б/н від 12 грудня 2017 року недійсним.

В своєму позові позивач зазначив, що 01.01.2012 року між ОСОБА_3 та ФГ Династія-Агро було укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер: НОМЕР_1 , яка належала їй на праві приватної власності. Державна реєстрація договору здійснена 24.12.2012 року. Під час дії договору, орендодавець ОСОБА_3 померла, після її смерті спадщину прийняла ОСОБА_2 . Пунктом 12.5 Договору, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Всупереч зазначеним положенням договору, спадкоємець ОСОБА_2 12.12.2017 року уклала договір оренди вказаної земельної ділянки з Приватною агрофірмою Петрівка та 03.03.2018 року було проведено державну реєстрацію зазначеного договору. Посилаючись на те, що одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам закону, позивач просив суд, визнати недійсним договір оренди землі б/н укладений 12.12.2017 року між ОСОБА_2 та Приватною агрофірмою Петрівка земельної ділянки, кадастровий номер: НОМЕР_2 , скасувати державну реєстрацію договору оренди землі б/н укладеного 12.12.2017 року між ОСОБА_2 та Приватною агрофірмою Петрівка земельної ділянки, кадастровий номер: НОМЕР_2 , номер запису про інше речове право: 25169553 від 03.03.2018 року, також стягнути з відповідача судові витрати.

14.05.2019 року відповідач ОСОБА_2 подала до суду клопотання, в якому зазначила, що позовні вимоги Фермерського господарства Династія-Агро визнає, просить справу розглядати у її відсутність.

Представник відповідача Фермерського господарства Династія-Агро , представник третьої особи в судове засідання не з`явилися, не повідомивши суду причину своєї неявки, про місце та час розгляду справи належним чином повідомлені.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України,якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Дослідивши матеріали, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

01.01.2012 року між ОСОБА_3 (орендодавець) та ФГ Династія-Агро (орендар) було укладено договір оренди землі б/н, кадастровий номер: НОМЕР_3 . Договір зареєстровано у відділі Держземагенства у Глобинському районі, про що вчинено запис від 24 грудня 2012 року № 532060004007233 (а.с.17-20).

Проведення державної реєстрації договору оренди підтверджено довідкою, виданою Відділом у Глобинському районі Головного управління держгеокадастру у Полтавській області № 90/104/18 від 26.04.2018 року (далі по тексту Договір) (а.с.21).

У справі яка розглядається судом, виникли правовідносини пов`язані з орендою землі з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, які регулюються Земельним кодексом України , Законом України Про оренду землі , Цивільним кодексом України , а також договором оренди землі.

Відповідно до ст.3 ЗУ Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Як вбачається з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, судом встановлено, що між ОСОБА_3 та позивачем було укладено договір оренди землі, державна реєстрація права оренди землі здійснена відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року № 1021 Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі , яка була чинна до 01 січня 2013 року.

Згідно п. 15.1 Договору, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації.

Судом встановлено, що Договір оренди укладений між ОСОБА_3 та ФГ Династія-Агро набрав чинності 24 грудня 2012 року.

Відповідно до п. 3.1 Договір укладено на 7 років починаючи з дати його державної реєстрації.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Договір укладений між ОСОБА_3 та ФГ Династія-Агро є чинним до 24 грудня 2019 року.

Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 145434310, власником земельної ділянки, кадастровий номер: НОМЕР_1 з 25.02.2016 року є ОСОБА_2 згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом, серія та номер 152 від 25.02.2016 року, номер запису про право власності: 13520188 (а.с.22).

За таких обставин судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 25.02.2016 року набула право власності на земельну ділянку кадастровий номер: НОМЕР_4 :00: НОМЕР_5 , яка згідно Договору оренди землі була передана ОСОБА_3 в оренду ФГ Династія-Агро згідно договору оренди від 01.01.2012 року.

Відповідно до п. 12.5 Договору, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 145434310, ОСОБА_2 (орендодавець) та Приватна агрофірма Петрівка (орендар) 12.12.2017 року уклали Договір оренди землі б/н земельної ділянки з кадастровим номером: НОМЕР_1 , номер запису про інше речове право: 25169553 (а.с.22).

Отже, на момент укладення Договору оренди землі між ОСОБА_2 та Приватною агрофірмою Петрівка відносно земельної ділянки кадастровий номер: НОМЕР_1 та проведення його державної реєстрації був зареєстрований попередній договір оренди на цю ж земельну ділянку,укладений між ОСОБА_3 та ФГ Династія-Агро , що унеможливлювало передачу зазначеної земельної ділянки в оренду іншому Орендарю без припинення дії договору оренди з попереднім орендарем, так як це порушує його права .

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Договір оренди землі може бути визнано у судовому порядку недійсним з підстав, передбачених ст.215 Цивільного кодексу України , ч.2 ст.15 Закону України Про оренду землі .

Відповідно до ч. 1 ст.215 Цивільного кодексу України , підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 Цивільного кодексу України на момент вчинення правочину.

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як зазначено в ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною ; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

За таких обставин, порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання недійсним договору оренди землі б/н укладеного 12.12.2017 року між ОСОБА_2 та Приватною агрофірмою Петрівка земельної ділянки, кадастровий номер: НОМЕР_2 .

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 24 січня 2019 року (справа № 664/2454/16-ц, провадження № 61-21401св18 ).

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Згідно з ч. 2 ст. 26 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Приймаючи до уваги те, що суд дійшов висновку про визнання недійсним договору оренди землі б/н укладеного 12.12.2017 року між ОСОБА_2 та Приватною агрофірмою Петрівка земельної ділянки, кадастровий номер: НОМЕР_2 , тому підлягає скасуванню державна реєстрація права оренди згідно зазначеного договору оренди землі, номер запису про інше речове право: 25169553 від 03.03.2018 року.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі по 881,00 грн. з кожного (1762/2).

Представником позивача заявлено клопотання про стягнення з відповідачів на користь позивача, витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 14522,62 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Між адвокатом ОСОБА_4 та Фермерського господарства Династія-Агро було укладено договір про надання правової допомоги.

У акті наданих послуг наведено перелік наданих клієнту послуг (а.с.107).

Відповідно до рахунку - фактури від 11.03.2019 року, вартість наданих послуги за договором про надання правової допомоги становить 14522,62 грн. (а.с.108).

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналізуючи зазначені норми процесуального закону, суд дійшов висновку, що суд має право зменшити розмір витрат на правову допомогу виключно за наявності двох умов, а саме за наявності клопотання іншої сторони, а також у випадку доведення цією стороною не співмірності витрат.

На підставі викладеного, та приймаючи до уваги те, що оскільки відповідачами не заявлено клопотання про зменшення витрат на правову допомогу та не доведено їх не співмірність, суд дійшов висновку, що витрати які поніс позивач на правову допомогу в розмірі 14522,62 грн. підлягають стягненню з відповідачів в рівних частинах .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3 ЗУ Про оренду землі , ст.ст. 152 Земельного кодексу України, ст. ст. 10, 26 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст.ст. 203,215,628,651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 95, 141, 178, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Фермерського господарства Династія-Агро - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі б/н укладений 12.12.2017 року між ОСОБА_2 та Приватною агрофірмою Петрівка земельної ділянки, кадастровий номер: НОМЕР_2 .

Скасувати державну реєстрацію договору оренди землі б/н укладеного 12.12.2017 року між ОСОБА_2 та Приватною агрофірмою Петрівка земельної ділянки, кадастровий номер: НОМЕР_2 , номер запису про інше речове право: 25169553 від 03.03.2018 року.

Стягнути з Приватної агрофірми Петрівка та ОСОБА_2 на користь Фермерського господарства Династія-Агро сплачений судовий збір в розмірі по 881,00 грн. з кожного.

Стягнути з Приватної агрофірми Петрівка та ОСОБА_2 на користь Фермерського господарства Династія-Агро витрати на професійну правничу допомогу в розмірі по 7261,31 грн. (сім тисяч двісті шістдесят одна грн. 31 коп.). з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду через Глобинський районний суд Полтавської області.

Позивач: Фермерське господарство Династія-Агро , (390,00 Полтавська область, м. Глобине, вул. Гагаріна, буд. 82, код ЄДРПОУ 34342080).

Відповідачі: Приватна агрофірма Петрівка (39030, Полтавська область, Глобинський район, с. Петрівка, код ЄДРПОУ: 30827183), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_6 ).

Третя особа: Відділ з питань реєстрації виконкому Глобинської міської ради (Полтавська обл., м. Глобине, вул. Травнева, буд.4).

Суддя А. О. Олефір