Рішення

від 30.05.2019 по справі 904/1343/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2019м. ДніпроСправа № 904/1343/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. , розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ноксен", м. Кіровоград

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаярдо", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 57 301,11 грн.

Без виклику (повідомлення) учасників.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ноксен" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаярдо" про стягнення заборгованості у розмірі 57 301,11 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань з поставки товару.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач про наявність справи у суді повідомлений належним чином, що підтверджується підписом його представника 07.05.2019 на поштовому повідомленні № 4912506939023.

Відповідач вимог ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду від 04.04.2019 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд звертає увагу на те, що строк розгляду справи закінчується 03.06.2019.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наданих відповідачем рахунків на оплату №59 від 02.08.2018 та №67 від 26.09.2018 (а.с. 13, 14) позивачем перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 57 301,11 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2011 від 10.09.2018 на суму 45 941,87 грн. та №2133 від 26.09.2018 на суму 11 359,24 грн. (а.с.15,16).

В подальшому, враховуючи, що строки поставки товару не були визначені, відповідач протягом тривалого часу не здійснював поставку товару, у зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача з претензією № 205 від 20.12.2018, в якій вимагав повернення коштів за непоставлений товар (а.с. 17).

Направлення зазначеної вимоги на адресу відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи поштовою квитанцією та поштовим конвертом (а.с.18-19).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на вказану вище вимогу не відреагував, товар не поставив, грошові кошти позивачу не повернув.

Таким чином на момент звернення позивача до господарського суду з позовною заявою заборгованість відповідача перед позивачем складає 57 301,11 грн., що і є причиною виникнення спору.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд прийшов до висновку про задоволення позову на підставі наступного.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Дії сторін (надання продавцем рахунку на оплату товару, оплата товару покупцем) свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.

Таким чином, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ноксен" (покупець - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гаярдо" (продавець - відповідач) укладено договір поставки у спрощений спосіб.

Відповідно до статей 655, 662, 670 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Дана норма кореспондує з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частинами 1, 3 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом; якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 615 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або в повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Згідно з частинами 1, 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Позивач у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх обов`язків з поставки товару, претензією від 20.12.2018 вимагав повернення передоплати. Оскільки вказана вимога була проігнорована відповідачем, позивач звернувся до відповідача з позовом до суду з вимогою про повернення передоплати у розмірі 57 301,11 грн.

Відтак, суд вважає, що в розумінні ч.2 ст.693 ЦК України подана позивачем позовна заява є правомірною вимогою позивача про повернення суми попередньої оплати.

Факт попередньої оплати за товар з боку позивача доводиться матеріалами справи.

Станом на час розгляду справи доказів поставки товару або повернення попередньої оплати у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 57 301,11 грн. підлягають задоволенню.

Згідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані зі сплатою судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ноксен" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаярдо" про стягнення заборгованості у розмірі 57 301,11 грн. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаярдо" (49125, м. Дніпро, вул.. Березинська, 28, кв. 83, код ЄДРПОУ 41428501) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ноксен" (25015, м. Кіровоград, вул. Євгена Маланюка, 2, код ЄДРПОУ 33520321) заборгованість у розмірі 57 301,11 грн. (п`ятдесят сім тисяч триста одна грн. 11 коп.) та витрати по сплаті судового збору розмірі 1 921 грн.00 коп . (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.), про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 31.05.2019

Суддя Н.Г. Назаренко