Рішення

від 27.05.2019 по справі 910/2661/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.05.2019Справа № 910/2661/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРАМА ГРАД"

про стягнення 134330,52 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРАМА ГРАД" про стягнення 134 330,52 грн., з яких: 120902,46 грн. - основна заборгованість, 12395,14 грн. - пеня, 1032,92 грн. - три процента річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №1649/А нерухомого майна, що знаходиться на балансі ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України від 01.01.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2019 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

21.03.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/2661/19, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

20.05.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява вих. №67/477 від 16.05.2019 про зміну підстав позову, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу 101517,42 грн., пеню у сумі 23861,20 грн., три процента річних у сумі 1983,11 грн.

22.05.2019 через відділ діловодства суду позивачем повторно подано заяву вих. №67/477 від 16.05.2019 про зміну підстав позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2019 заяву вих. №67/477 від 16.05.2019 (два примірника) про зміну підстав позову та додані до неї документи повернуто без розгляду Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 26.03.2019, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та на поштову адресу зазначену у позові.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 26.03.2019, повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

За змістом пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду від 26.03.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

При цьому, суд зазначає, що не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії ухвали про відкриття провадження у справі за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням відповідачем, зумовлене суб`єктивною поведінкою відповідача щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2018 між Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КЕРАМА ГРАД" (орендар, відповідач) укладений договір оренди №1649/А нерухомого майна, що знаходиться на балансі ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України (наділі - договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно, що знаходиться на поверху 1, корпус 18 вулиця Горького, 58, (надалі - майно), загальною площею 206,74 кв. м., вартість приміщення становить за незалежною експертною оцінкою (залишковою вартістю) станом на 30 листопада 2017 року 950971,43 грн.; 1 кв. м,- 4599,84 грн.

Майно передається в оренду під наступне використання: кімнати за планом 1, 3-6 площею 57,5 кв.м - під турагентську діяльність; площа 149,24 кв. м - під офіс (п. 1.2).

Пунктом 1.5 передбачено, що орендар здійснює відшкодування комунальних, інженерних, господарських послуг, земельного податку, оплачених, наданих орендодавцем, відповідно до умов цього договору.

Згідно із 2.2 договору, передача майна в оренду здійснюється за вартістю згідно з висновком про вартість майна.

За змістом пункту 2.3 договору обов`язок щодо складання акта приймання-передачі покладається на орендодавця.

Згідно акту приймання-передачі від 01.01.2018 орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування приміщення на першому поверсі, кімнати 1,3-6, корпус 18, що розміщене за адресою: м. Київ, вул. Горького, 58 , площею 206,74 кв. м.

Відповідно до п. 3.1 договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 зі змінами і становить за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - листопад 2017р. при 18% орендній ставці - під офіс та 22% - під турагентську діяльність. Разом до сплати за місяць - 18175,85 грн.

Крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю по рахункам орендодавця: відшкодування спожитих енергоресурсів, теплопостачання - 31,68 грн. (Додаток № 1); відшкодування земельного податку 1582,88 грн. (Додаток №2), відшкодування вартості послуг за обслуговування кондиціонерів 300,00 грн. (Додаток № 4), відшкодування послуг з інженерного (обслуговування електро, -тепло, -водозабезпечення, вентиляційне обслуговування, обслуговування телефонного зв`язку тощо) і господарського (прибирання і охорона) забезпечення приміщень 1045,42 грн. (Додаток № 3).

Відповідно до п. 3.3. договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Індекси інфляції розраховуються Державною службою статистики України.

Нарахування орендної плати та інших платежів згідно п. 3.1. здійснюється щомісячно станом на перше число місяця, наступного за розрахунковим, крім додатку № 4. Нарахування і оплата вартості послуг з інженерного і господарського забезпечення приміщень здійснюється в поточному місяці.

Орендар сплачує орендну плату та інші платежі згідно п.3.1, до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно одержаних рахунків. Якщо орендар не розрахувався за комунальні послуги до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, орендар без попередження позбавляється енергопостачання до погашення заборгованості.

Орендодавець має право виставляти розрахунки на попередню оплату орендної плати та інших платежів згідно з п. 3.1.

Згідно із п. 3.4. договору, порядок сплати та розмір орендної плати та інших платежів згідно п. 3.1, передбачений цим договором, підлягають перегляду на вимогу однієї з сторін, у разі зміни Методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Орендна плата та інші платежі згідно п. 3.1, перераховані несвоєчасно або не в повному обсязі, стягуються на користь орендодавця відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборговано за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п. 3.5. договору).

Пунктом 9.1 договору сторонами встановлено, що дія договору діє з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р.

В пункті 9.2 договору передбачено, що умови цього договору зберігають силу протягом усього терміну дії цього договору, у тому числі у випадках, коли після його укладання чинним законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов`язань щодо сплати орендної плати та нанесених збитків - до виконання зобов`язань.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що нарахування за договором оренди №1649/А нерухомого майна, що знаходиться на балансі ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України від 01.01.2018 за період з 01.07.2018 по 31.12.2018 у загальному розмірі становили 145444,77 грн.:

за оренду нерухомого майна за липень - грудень 2018 року - 117299,14 грн.;

відшкодування плати за комунальні послуги за липень - грудень 2018 року на суму 14616,69 грн.;

відшкодування земельного податку за липень - грудень 2018 року на суму 6501,84 грн.;

відшкодування вартості послуги за обслуговування ліфтів за липень - грудень 2018 року 1800 грн.;

відшкодування послуг з інженерного та господарського забезпечення за серпень - грудень 2018 року на суму 5227,10 грн.

Відповідачем оплату вказаних вище нарахувань здійснено частково у сумі 24542, 31 грн., у зв`язку із чим, заборгованість відповідача за спірний період становила 120902,46 грн. (145444,77 грн. - 24542,31 грн.)

У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання за договором про відшкодування витрат позивачем за період з 21.08.2018 по 31.01.2019 нараховані пеня у сумі 12395,14 грн. та 3% річних у сумі 1032,92 грн.

У зв`язку із тим, що у відповідача наявна заборгованість за договором оренди №1649/А нерухомого майна, що знаходиться на балансі ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України від 01.01.2018, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому заявлено до стягнення з відповідача 120902,46 грн. - основної заборгованості, 12395,14 грн. - пені та 1032,92 грн. - три процента річних.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Матеріалами справи підтверджено, що у спірний з липня 2018 року по грудень 2018 року відповідач на підставі договору оренди №1649/А нерухомого майна, що знаходиться на балансі ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України від 01.01.2018, користується нерухомим майном, що знаходиться на поверху 1, корпус 18 вулиця Горького, 58, загальною площею 206,74 кв. м.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача за договором за оренду нерухомого майна, відшкодування плати за комунальні послуги, відшкодування земельного податку, відшкодування вартості послуги за обслуговування ліфтів, відшкодування послуг з інженерного та господарського забезпечення становить 120902,46 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Як зазначено позивачем та встановлено судом, в подальшому відповідачем після було частково погашено основну суму заборгованості:

з оренди нерухомого майна: 19 025,41 грн. - 26.02.2019; 19 386,89 грн. - 22.04.2019; 19 716,47 грн. - 22.04.2019; 19 992,51 грн. - 22.04.2019;

плати за відшкодування земельного податку: 1 083,64 грн. - 26.02.2019; 1 083,64 грн. - 22.04.2019; 1 083,64 грн. - 22.04.2019; 1 083,64 грн. - 22.04.2019;

сплата за інженерне і господарське забезпечення приміщень: 1 045,42 грн. - 13.02.2019; 1 045,42 грн. - 26.02.2019; 1 045,42 грн. - 22.04.2019; 1 045,42 грн. - 22.04.2019; 1 045,42 грн. - 22.04.2019;

за обслуговування кондиціонерів: 300,00 грн. - 26.02.2019; 300,00 грн. - 22.04.2019; 300,00 грн. - 22.04.2019; 300,00 грн. - 22.04.2019;

відшкодування вартості спожитих комунальних послуг: 2 275,01 грн. - 26.02.2019; 1775,54 грн. - за 22.04.2019; 2 792,86 грн. - 22.04.2019; 1 622,50 грн. - 22.04.2019.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи те, що сума у розмірі 72573,95 грн. сплачена відповідачем згідно із виписками від 22.04.2019 після відкриття провадження у справі, суд закриває провадження у справі №910/2661/19 в частині позовних вимог про стягнення 72573,95 грн., у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Відсутність предмета спору, а отже, спірного матеріального правовідношення між сторонами, до відкриття провадження у справі тягне за собою відмову в позові.

Оскільки, заборгованість у розмірі 24774,90 грн. сплачена відповідачем згідно із виписками від 13.02.2019, від 26.02.2019 до відкриття провадження у справі (до 26.03.2019), то позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості у розмірі 24774,90 грн. задоволенню не підлягають.

Оскільки, заборгованість відповідача по договору оренди №1649/А нерухомого майна, що знаходиться на балансі ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України від 01.01.2018 за період з липня 2018 року по грудень 2018 року у сумі 23553,61 грн. (120902,46 - 72573,95 - 24774,90) належним чином доведена, доказів сплати відповідачем заборгованості матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.

У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання за договором про відшкодування витрат позивачем за період з 21.08.2018 по 31.01.2019 нараховані пеня у сумі 12395,14 грн. та 3% річних у сумі 1032,92 грн.

В пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування пені та 3% річних.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

В пункті 3.5. договору сторони погодили, що орендна плата та інші платежі згідно п. 3.1, перераховані несвоєчасно або не в повному обсязі, стягуються на користь відповідача відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборговано за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Розрахунки пені у сумі 12395,14 грн. та 3% річних у сумі 1032,92 грн. є арифметично вірними, у зв`язку із чим суд задовольняє позов у цій частині.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені вище обставини, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України в частині стягнення заборгованості у сумі 23553,61 грн., пені у сумі 12395,14 грн. та 3% річних у сумі 1032,92 грн. та про закриття провадження у справі №910/2661/19 в частині позовних вимог про стягнення 72573,95 грн. заборгованості.

У відповідності до п. 2 ч. 1. ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд справи покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

При цьому, суд зазначає позивачу, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже, сплачена сума судового збору в частині позовних вимог щодо яких закрито провадження у справі повертається особі, яка його сплатила за її клопотанням.

Оскільки на даний час позивачем не заявлено клопотання про повернення судового збору, то питання про повернення суми судового збору на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", наразі не вирішується.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі №910/2661/19 в частині позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 72573,95 грн.

В іншій частині позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРАМА ГРАД" (02232, м. Київ, вулиця РАДУНСЬКА, будинок 28, квартира 6; ідентифікаційний код 36100007) на користь Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України (03150, м. Київ, вулиця КАЗИМИРА МАЛЕВИЧА, будинок 11; ідентифікаційний код 05416923) заборгованість у сумі 23553,61 грн., пеню у сумі 12395,14 грн., 3% річних у сумі 1032,92 грн. та судовий збір у розмірі 656,07 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 30.05.2019 .

Суддя О.В. Гулевець