Рішення

від 30.05.2019 по справі 910/11796/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.05.2019Справа № 910/11796/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

позовну заяву Товариство з додатковою відповідальністю "Білоцерківський кар`єр"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт Трейдінг"

про стягнення 111535,59 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Білоцерківський кар`єр" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт Трейдінг" про стягнення 311 526,59 грн., а саме 285080,50 грн. основного боргу, 26446,09 грн. пені, а також 4673,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № ТК-073 від 24.05.2018 року в частині своєчасної оплати поставленого за договором товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі, за наявності якої позивачем нарахована пеня.

В результаті автоматизованого розподілу матеріали вказаного вище позову передано на розгляд судді ОСОБА_1

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2018 відкрито провадження у справі та поставлено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва № 05-23/655 від 27.03.2019, у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 , призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/11796/18.

В результаті повторного автоматизованого розподілу справи № 910/11796/18, зазначена справа була передана на розгляд судді Гулевець О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2019 суддею Гулевець О.В. прийнято справу №910/11796/18 до свого провадження, відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт Трейдінг" про розгляд справи № 910/11796/18 за правилами загального позовного провадження, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

26.04.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява , в якій позивач посилаючись на приписи ст. 46 ГПК України, просить суд стягнути з відповідача 111535,59 грн., з яких: 85089,50 грн. - сума основного боргу, 26446,09 грн. - пеня.

Суд розглянувши вищевказану заяву позивача вих. 151 від 24.04.2019, встановив наступне.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Судом встановлено, що заява позивача вих. 151 від 24.04.2019 є по своїй суті заявою про зменшення позовних вимог.

Оскільки заява позивача відповідає вимогам ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв вказану заяву до розгляду, у зв`язку із чим, розгляд справи здійснюється у редакції вимог заяви (вих. 151 від 24.04.2019) про зменшення позовних вимог.

Відповідач відзиву на позов не надав. Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 01.04.2019, направленою на адресу місцезнаходження відповідача та отриманою відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №01030 49798168.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24.05.2018 між Товариством з додатковою відповідальністю "Білоцерківський кар`єр" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стандарт Трейдінг" (відповідач, покупець) укладений договір поставки №ТК-073 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця продукцію, а покупець зобов`язується своєчасно й належним чином оплатити й прийняти продукцію. Під продукцією у цьому договорі розуміється щебінь фракційний, щебенево-піщані суміші, пісок із відсівів.

Кількість продукції, що є предметом поставки за договором, номенклатура, асортимент, одиниця виміру продукції та ціна одиниці виміру продукції зазначаються у з рахунку-фактурі, видатковій накладній, які оформляються постачальником на кожну поставку і є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.2. договору).

Поставка продукції за даним договором здійснюється покупцем шляхом самовивозу зі складу постачальника у терміни, що узгоджуються сторонами в письмовій - або усній формі. Приймання-передача продукції здійснюється покупцем згідно видаткової накладної, оформленої постачальником на підставі довіреності представника покупця (п. 3.1., п. 3.2. договору).

Згідно із п. 4.1. договору, загальна ціна даного договору визначається за видатковими накладними, які є невід`ємною частиною договору.

Підставою для здійснення оплати за продукцію згідно цього договору є рахунок-фактура постачальника (п. 4.2. договору).

За змістом пункту 4.3. договору, оплата продукції покупцем здійснюється шляхом перерахування 100 % вартості замовленої продукції, згідно виставленого рахунку-фактури, протягом 15 календарних днів. Оплата має бути перерахована постачальнику на розрахунковий рахунок постачальника по банківських реквізитах, зазначених у розділі 11 даного договору.

У відповідності до пп. 4.3.1. п. 4.3. договору, оплата продукції покупцем може здійснюватися шляхом перерахування і поставленої продукції, згідно виставленого рахунку-фактури, протягом 15 календарних днів, з моменту поставки.

Згідно із п. 5.2. договору, у разі, якщо покупець не перераховує оплати у строки, визначені в пункті 4.3.1 цього договору, покупець сплачує неустойку у вигляді пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочки від суми заборгованості.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 285089,50 грн., що підтверджується видатковими накладними №ТК-0003195 від 25.05.2018 на суму 59080,18 грн., №ТК-0003300 від 29.05.2018 на суму 226009,32 грн.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури № ТК-0000428 від 25.05.2018 №ТК-0000432 від 29.05.2018.

Відповідачем оплату поставленого позивачем товару здійснено частково у зв`язку із чим, заборгованість відповідача за договором поставки №ТК-073 від 24.05.2018 становить 85089,50 грн. (у редакції заяви про зменшення позовних вимог).

Оскільки відповідач оплату заборгованості не здійснив, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення основного боргу у сумі 85089,50 грн. та нарахованої, у зв`язку із простроченням грошового зобов`язання, пені за період з 14.06.2018 по 04.09.2018 у розмірі 26446,09 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як підтверджено наявними в матеріалах справи видатковими накладними №ТК-0003195 від 25.05.2018, №ТК-0003300 від 29.05.2018 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 285089,50 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань оплату поставленого позивачем товару здійснив частково, у зв`язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 85089,50 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене вище, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане зобов`язання за договором у сумі 85089,50 грн., доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 85089,50 грн.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У зв`язку із простроченням оплати вартості поставленого товару позивачем заявлено до стягнення з відповідача 26446,09 грн. пені, нарахованої за період з 14.06.2018 по 04.09.2018.

В пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування пені.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідальність у вигляді пені за порушення строків оплати за поставлений товар передбачена у пункті 5.2. договору, згідно із яким сторони погодили, що за порушення строків оплати товару, відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки від суми заборгованості.

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сума пені у розмірі 22462,78 грн., у зв`язку із чим вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Білоцерківський кар`єр" частково, а саме заборгованість у сумі 85089,50 грн. та пеню у сумі 22462,78 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки на даний час позивачем не заявлено клопотання про повернення судового збору, то питання про повернення суми судового збору на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", наразі не вирішується.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт Трейдінг" (03056, м. Київ, вулиця ГЕТЬМАНА, будинок 27, ідентифікаційний код 35950685) на користь Товариство з додатковою відповідальністю "Білоцерківський кар`єр" (09153, Київська обл., Білоцерківський район, сільрада Пилипчанська, КОШИК УРОЧИЩЕ, будинок 1, ідентифікаційний код 00292480) заборгованість у розмірі 85089,50 грн., пеню у розмірі 22462,78 грн. та судовий збір у розмірі 1852,39 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 30.05.2019 .

Суддя О.В. Гулевець