Рішення

від 21.05.2019 по справі 910/13166/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2019Справа № 910/13166/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., при секретарі судового засідання Вишняк Н.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортник 13066"

до Київської міської ради

Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП Сервіс 1"

про визнання незаконним та скасування рішення та про визнання недійсним

договору оренди земельної ділянки

Представники:

від позивача: Гамей В.В.

від відповідача 1: Самелюк К.О.

від відповідача 2: Луцик М.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранспортник 13066" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП Сервіс 1" про визнання незаконним та скасування рішення та про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням прав позивача як власника майна, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000 : 66 :247:0029 по вул. Гната Хоткевича,34 у м. Києві у зв`язку з переданням Київською міською радою земельної ділянки в оренду відповідачу 2 за рішенням від 06.06.2018 №959/5023, з огляду на що позивач просить суд: визнати незаконним рішення Київської міської ради від 06.06.2018 №959/5023 про передачу земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю "АТП Сервіс 1" на вулиці Гната Хоткевича, 34 у Дніпровському районі міста Києва для експлуатації та обслуговування будівель і споруд адміністративно-виробничого комплексу та скасувати дане рішення; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "АТП Сервіс 1", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П., зареєстрований в реєстрі за №203.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2018 (суддя Мельник В.І.) відкрито провадження у справі № 910/13166/18 та призначено підготовче засідання на 26.11.2018.

21.11.2018 відділом діловодства суду від відповідача 1 отримано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач 1 зазначає, що спірна земельна ділянка була надана в оренду у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно на вказаній ділянці; оскаржуване рішення не може порушувати прав та законних інтересів позивача; оспорюваний договір укладено в межах наданих законодавством повноважень на підставі відповідного рішення.

23.11.2018 відділом діловодства суду від відповідача 2 отримано відзив на позовну заяву із запереченнями проти доводів позивача, що на спірній земельній ділянці знаходиться майно позивача, та клопотання про закриття провадження у справі.

26.11.2018 відділом діловодства суду від позивача отримано клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2018 відкладено підготовче засідання на 21.01.2019.

Підготовче засідання, призначене на 21.01.2019, не відбулось.

За наслідками проведеного повторного автоматизованого розподілу справу №910/13166/18 передано судді Картавцевій Ю.В.

За змістом ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Згідно з приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2019 суд ухвалив: прийняти справу № 910/13166/18 до розгляду; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 05.03.2019.

У підготовче засідання 05.03.2019 з`явилися представники сторін.

Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З метою належної підготовки справи для розгляду у підготовчому засіданні продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 19.03.2019.

19.03.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи та розгляд клопотання про зупинення провадження у справі без участі представника позивача.

У підготовче засідання 19.03.2019 з`явилися представники відповідача 1 та відповідача 2. Представники позивача не з`явилися, про дату, час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

Представник відповідача 2 подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Розглянувши в підготовчому засіданні 19.03.2019 клопотання про закриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи вказане клопотання, відповідач 2 зазначав, що вказаний спір є публічно-правовим та повинен розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Згідно зі ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради та про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між відповідачем 1 та відповідачем 2.

Суд зазначає, що під час визначення предметної юрисдикції справ слід виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

При цьому, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі Zand v. Austria вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов`язані із незаконністю акту органу місцевого самоврядування, який в силу ст. 11 Цивільного кодексу України є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, а також позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним договору, який відповідно до ст. 626 ЦК України спрямований на встановлення, змін або припинення цивільних прав та обов`язків, суд дійшов висновку, що спір у даній справі не є публічно-правовим, а випливає з цивільних (господарських) відносин і має вирішуватися судом за правилами Господарського процесуального кодексу України.

За наведених обставин, в задоволенні клопотання відповідача 2 про закриття провадження у справі судом відмовлено.

Розглянувши у підготовчому засіданні 19.03.2019 клопотання позивача про зупинення провадження у справі, судом відмовлено в його задоволенні з огляду на наступне.

Вказане клопотання обґрунтоване тими обставинами, що позов мотивований тим, що позивачу належить на праві власності нерухоме майно, яке знаходиться на спірній земельній ділянці, однак, 08.10.2018 Міністерством юстиції України винесено наказ №3147/5, яким зокрема скасовано рішення про державну реєстрацію прав, видалено складові частини об`єкта нерухомого майна, що були зареєстровані на праві власності за позивачем. Разом з тим, позивачем оскаржено вказаний наказ до Окружного адміністративного суду м. Києва.

За наведених обставин, позивач просив суд зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №640/19048/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортник 13066" до Міністерства юстиції України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю АТП Сервіс 1 про визнання незаконним та скасування наказу.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (п. 4 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що зупинення провадження у справі - тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: а) непідвідомчості; б) обмеженості предметом позову; в) неможливості розгляду тотожної справи; г) певної черговості розгляду вимог.

Разом з тим, суд не позбавлений можливості в межах даної справи самостійно встановити ті обставини, що входять до предмету доказування у справі, тоді-як обставини, що будуть досліджуватись у справі №640/19048/18 не є тими обставинами, без встановлення яких суд не зможе вирішити спір по суті.

У підготовчому засіданні 19.03.2019 представник відповідача 1 заявив усне клопотання про надання часу для подання документів, у зв`язку з чим у підготовчому засіданні 19.03.2019 оголошено перерву до 02.04.2019.

21.03.2019 через відділ діловодства суду від відповідача 1 надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У підготовче засідання 02.04.2019 з`явилися представники сторін. Представник позивача заявив усне клопотання про оголошення перерви з метою ознайомлення з поданими матеріалами, у зв`язку з чим судом оголошено перерву до 02.04.2019 о 17:05 год.

У підготовчому засіданні 02.04.2019 представник позивача заявив клопотання про оголошення перерви з метою подання додаткових документів, у зв`язку з чим судом оголошено перерву до 04.04.2019.

04.04.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про призначення судової експертизи, відповідно до якого позивач просить суд: призначити по справі №910/13166/18 судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

чи відповідає дійсності (чи є правильним) схематичний план земельної ділянки виробничого будинку (м. Київ, вул. Червоногвардійська, 34), зазначений в технічному паспорті на виробничий будинок (м. Київ, вул. Червоногвардійська, 34) від 15.09.2017 року, виконаний Приватним підприємством Амальтея-Буд , інвентаризаційна справа №2510-09-17, виданому ТОВ АТП сервіс 1 ?;

чи розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:247:0029 нежитлові будівлі майстерні шино монтажу (літ. Д1) та торговельного майданчика (літ. Ш), вказані на схематичному плані земельної ділянки виробничого будинку (м. Київ, вул. Червоногвардійська, 34), зазначеному в технічному паспорті на виробничий будинок (м. Київ, вул. Червоногвардійська, 34) від 15.09.2017 року, виконаному Приватним підприємством Амальтея-Буд , інвентаризаційна справа №2510-09-17, та які належать на праві власності ТОВ АТП сервіс 1 .

У підготовче засідання 04.04.2019 з`явилися представники сторін.

Розглянувши в підготовчому засіданні клопотання позивача про призначення експертизи, судом відмовлено в його задоволенні з огляду на наступне.

За змістом ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Так, визначений ст. 99 Господарського процесуального кодексу України порядок призначення судової експертизи за клопотанням учасника справи передбачає таке призначення у разі одночасної наявності декількох умов: необхідності спеціальних знань; наявності висновку експерта, який викликає сумнів щодо його правильності чи відсутність висновку (у разі відсутності цього висновку сторона, яка заявила клопотання, повинна обґрунтувати неможливість подати такий висновок).

Разом з тим, суд зазначає, що всупереч приписам ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, позивач не надав доказів неможливості самостійного надання відповідного висновку щодо поставлених у клопотанні питань у встановлений законом строк.

Так, позивач, який у позові та клопотанні про призначення судової експертизи вказує на те, що на спірній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно позивача, а будь-яке нерухоме майно відповідача на цій земельній ділянці відсутнє, не був позбавлений права подати відповідний висновок судового експерта на підтвердження таких доводів, натомість будь-яких поважних причин неможливості самостійного подання висновку судового експерта позивачем зазначено не було, доказів на підтвердження існування таких обставин не подано.

Представник позивача у підготовчому засіданні заявив усне клопотання про оголошення перерви з метою подання додаткових документів.

У підготовчому засіданні 04.04.2019 оголошено перерву до 16.04.2019.

16.04.2019 до відділу діловодства суду від позивача надійшли додаткові документи.

Підготовче засідання, призначене на 16.04.2019, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Картавцевої Ю.В. на лікарняному.

З огляду на повернення судді Картавцевої Ю.В. з лікарняного, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2019 підготовче засідання призначено на 14.05.2019.

10.05.2019 до відділу діловодства від відповідача 2 надійшли додаткові документи та клопотання про відмову у прийнятті судом доказів.

У підготовче засідання 14.05.2019 з`явились представники відповідачів 1 та 2. Представник позивача у підготовче засідання не прибув, про дату, час та місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином.

У підготовчому засіданні 14.05.2019 судом з`ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.05.2019.

У судове засідання 21.05.2019 прибули представники сторін. Представник позивача підтримав позов, представники відповідачів проти позову заперечили.

У судовому засіданні 21.05.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

06.06.2018 Київською міською радою прийнято рішення №959/5023 Про передачу земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю АТП Сервіс 1 на вул. Гната Хоткевича, 34 у Дніпровському районі м. Києва для експлуатації та обслуговування будівель і споруд адміністративно-виробничого комплексу , відповідно до якого Київська міська рада вирішила передати Товариству з обмеженою відповідальністю АТП Сервіс 1 , за умови виконання п. 2 цього рішення, оренду на 15 років зокрема земельну ділянку площею 0,9003 (кадастровий номер 8000000000:66:247:0029) для експлуатації і обслуговування будівель і споруд адміністративно-виробничого комплексу на вул. Гната Хоткевича, 34 у Дніпровському районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв`язку із набуттям права власності на нерухоме майно (свідоцтво про право власності від 29.03.2011 №186-В) (категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення).

Судом встановлено, що 26.07.2018 між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю АТП Сервіс 1 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. та зареєстрований в реєстрі за №203 (далі - Договір) відповідно до якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 06.06.2018 №959/5023 передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором, для експлуатації та обслуговування будівель і споруд адміністративно-виробничого комплексу.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що об`єктом оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками: кадастровий номер 8000000000:66:247:0029, місце розташування вул. Гната Хоткевича, 34 у Дніпровському районі м. Києва, цільове призначення - 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, вид використання - для експлуатації та обслуговування будівель і споруд адміністративно-виробничого комплексу, розмір (площа) 0,9003 га.

Відповідно до п. 3.1. Договору, договір укладено на 15 років.

Визначена цим договором орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який орендар самостійно розраховує та вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки. У випадку, коли розташовані на земельній ділянці будівлі, споруди або їх частини здаються в оренду іншим суб`єктам, орендна плата за земельну ділянку встановлюється в розмірі 3,6% від її нормативної грошової оцінки пропорційно орендованій площі будівель, споруд або їх частин. Згідно з розрахунком розміру орендної плати за земельну ділянку від 05.07.2018 №Ю-39174, річна орендна плата за земельну ділянку становить 267332,54 грн. на рік (п.п. 4.1., 4.2. Договору).

Дослідивши зміст укладеного Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди землі, що перебуває у комунальній власності.

За змістом ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про оренду землі , об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом (ст. 4 Закону України Про оренду землі .

Судом встановлено, що 29.03.2011 Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Товариству з обмеженою відповідальністю АТП Сервіс 1 видано свідоцтво про право власності серія САЕ в„–178264 на нежилі будівлі загальною площею 725,30 кв.м., в тому числі, майстерня шиномонтажа (літера Д1) площею 154,50 кв.м., медпункт та побутові споруди (літера Д2) площею 179,60 кв.м., господарчий склад запчастин (літера Н1) площею 253,90 кв.м., станція очисних споруд (літера Ф) площею 40,20 кв.м., компресорна (літера Ч) площею 76,00 кв.м., торговий майданчик (літера Ш) площею 21,10 кв.м. по вул. Червоногвардійській, 34 у м. Києві (вул. Червоногвардійську перейменовано у вул. Хоткевича Гната).

Судом встановлено, що відповідно до витягу про державну реєстрацію прав №30479938 від 01.07.2011 Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна зареєстровано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю АТП Сервіс 1 на об`єкт: нежилі будівлі загальною площею 725,30 кв.м., в тому числі, майстерня шиномонтажа (літера Д1) площею 154,50 кв.м., медпункт та побутові споруди (літера Д2) площею 179,60 кв.м., господарчий склад запчастин (літера Н1) площею 253,90 кв.м., станція очисних споруд (літера Ф) площею 40,20 кв.м., компресорна (літера Ч) площею 76,00 кв.м., торговий майданчик (літера Ш) площею 21,10 кв.м. по вул. Червоногвардійській, 34 у м. Києві (вул. Червоногвардійську перейменовано у вул. Хоткевича Гната).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про порушення його прав як власника майна, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000 : 66 :247:0029 по вул. Гната Хоткевича, 34 у м. Києві у зв`язку з переданням Київською міською радою вказаної земельної ділянки в оренду відповідачу 2 за рішенням від 06.06.2018 №959/5023, а також вказує, що на спірній земельній ділянці відсутнє майно відповідача 2, з огляду на що позивач просить суд: визнати незаконним рішення Київської міської ради від 06.06.2018 №959/5023 про передачу земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю "АТП Сервіс 1" на вулиці Гната Хоткевича, 34 у Дніпровському районі міста Києва для експлуатації та обслуговування будівель і споруд адміністративно-виробничого комплексу та скасувати дане рішення; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "АТП Сервіс 1", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П., зареєстрований в реєстрі за №203.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як передбачено приписами ст. 16 Закону України Про оренду землі , укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Як встановлено судом, 06.06.2018 Київською міською радою прийнято рішення №959/5023 Про передачу земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю АТП Сервіс 1 на вул. Гната Хоткевича, 34 у Дніпровському районі м. Києва для експлуатації та обслуговування будівель і споруд адміністративно-виробничого комплексу (далі - Рішення), відповідно до якого Київська міська рада вирішила передати Товариству з обмеженою відповідальністю АТП Сервіс 1 , за умови виконання п. 2 цього рішення, оренду на 15 років зокрема земельну ділянку площею 0,9003 (кадастровий номер 8000000000:66:247:0029) для експлуатації і обслуговування будівель і споруд адміністративно-виробничого комплексу на вул. Гната Хоткевича, 34 у Дніпровському районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв`язку із набуттям права власності на нерухоме майно (свідоцтво про право власності від 29.03.2011 №186-В) (категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення).

Як встановлено судом, 26.07.2018 між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю АТП Сервіс 1 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. та зареєстрований в реєстрі за №203 (Договір) відповідно до якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 06.06.2018 №959/5023 передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором, для експлуатації та обслуговування будівель і споруд адміністративно-виробничого комплексу.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що об`єктом оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками: кадастровий номер 8000000000:66:247:0029, місце розташування вул. Гната Хоткевича, 34 у Дніпровському районі м. Києва, цільове призначення - 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, вид використання - для експлуатації та обслуговування будівель і споруд адміністративно-виробничого комплексу, розмір (площа) 0,9003 га.

Верховний Суд України у постанові від 11 листопада 2014 року у справі № 21-405а14 зробив правовий висновок про те, що в разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб`єктом владних повноважень) ненормативного акта, який застосовується одноразово, після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладення договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Разом з тим, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку.

Відповідно до частини другої, третьої цієї ж статті землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Згідно до вимог частини першої статті 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Статтею 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до частини першої статті 393 цього Кодексу правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Аналіз положень указаних норм законодавства свідчить про те, що особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права.

Відновленням становища, яке існувало до порушення, є також визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування. На підставі оскаржуваного рішення було здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, отже, вимоги про визнання оспорюваного рішення недійсним як окремий спосіб захисту поновлення порушених прав можуть бути предметом розгляду в господарських судах.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.05.2018 у справі №923/466/17.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Cуд України в постанові від 21 жовтня 2015 року у справі №3-649гс15.

Обґрунтовуючи наявність підстав для звернення до суду з даним позовом, позивач зазначає про те, що він є власником майна, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66 : 247 :0029 по вул. Гната Хоткевича,34 у м. Києві та має першочергове право користування земельною ділянкою, а передача останньої в оренду відповідачу 2 за Рішенням порушує права позивача як власника майна.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.11.2016 Київською міською радою прийнято рішення №475/1479 Про погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на вул. Червоногвардійській, 34 у Дніпровському районі м . Києва Київській міській раді для експлуатації та обслуговування будівель та споруд адміністративно-виробничого комплексу , відповідно до якого погоджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки 3,1434 га (кадастровий номер 8000000000:66:247:0014) на вул. Червоногвардійській, 34 у Дніпровському районі м. Києва Київській міській раді для експлуатації та обслуговування будівель та споруд адміністративно-виробничого комплексу на шістнадцять земельних ділянок площами 0,9003 га, 0,1264 га, 0,3650 га, 0,0116 га, 0,1540 га, 0,0598 га, 0,0226 га, 0,4563 га, 0,0708 га, 0,1777 га, 0,0862 га, 0,0141 га, 0,3110 га, 0,0223 га, 0,1791 га, 0,1861 га.

Таким чином, єдина земельна ділянка за адресою м. Київ, вул. Червоногвардійська (перейменована в Гната Хоткевича ), 34 у м. Києві (кадастровий номер 8000000000:66:247:0014) була поділена за рішенням Київської міської ради №475/1479 від 15.11.2016 на шістнадцять окремих земельних ділянок, до складу яких входить, в тому числі, спірна земельна ділянка площею 0,9003 га (кадастровий номер 8000000000:66:247:0029).

Зазначаючи про те, що саме на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66 :247: 0029 по вул . Гната Хоткеича, 34 у м. Києві знаходиться нерухоме майно позивача, останній посилається на Інформаційну довідку №139789818 від 01.10.2018.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №139789818 від 01.10.2018, 18.04.2017 державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нікітенко Ю.М. зареєстровано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортник 13066 на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 1231601280000) - нежитлова будівля - прохідна будка (літ. Л1) загальною площею 24,7 кв.м. за адресою м. Київ , вул. Гната Хоткевича, 34 , а також складові частини об`єкта - господарські будівлі та споруди: 1. навіс (літ. "З1") 114, 6 кв. м; 2. навіс (літ. "З2") 85,3 кв. м; 3. пожежний резервуар (літ. "І") 103,0 кв. м; 4. заправка (літ. "ІІ") 15,3 кв. м; 5. асфальтове покриття (літ. "ІІІ") 10 444 кв. м; 6. оглядова яма (літ. "IV") 5,7 кв. м; 7. інженерні мережі (літ. "V"); 8. стовпи освітлення (літ. "VI") 14,0 кв. м; 9. ворота (літ. "N1") 19,8 кв. м; 10. ворота (літ. "N2") 17,7 кв. м; 11. ворота (літ. "N3") 9,5 кв. м; 12. огорожа (літ. "N4") 141,2 кв. м; 13. огорожа (літ. "N5") 374,4 кв. м; 14. огорожа (літ. "N6") 106,7 кв. м; 15. огорожа (літ. "N7") 176,9 кв. м; 16. огорожа (літ. "N8") 300,7 кв. м; 17. огорожа (літ. "N9") 65,8 кв. м; 18. огорожа (літ. "N10") 123,4 кв. м; 19. огорожа (літ. "N11") 95,6 кв. м.

До позову позивачем долучено копію Технічного звіту щодо розміщення господарських будівель та споруд за адресою вул. Хоткевича Гната, 34 у Дніпровському районі м. Києва, у пояснювальній записці якого зазначено, що на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000: 66 :247:0003, 8000000000:66:247:0030, 8000000000:66:247:0029 розташовані господарські будівлі та споруди Товариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортник 13066 , а саме: навіс 114,6 кв.м., навіс 85,3 кв.м., заправка 15,3 кв.м., асфальтове покриття 10444 кв.м., оглядова яма 5,7 кв.м., інженерні мережі, стовпи освітлення 14,8 кв.м., огорожа, нежитлова будівля 24,7 кв.м.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 08.10.2018 №3147/5 задоволено скаргу ТОВ "АТП Сервіс 1" від 13.09.2018 частково; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.04.2017 за №34909441, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нікітенко Ю.М.; внесено зміни до запису №1231601280000 шляхом видалення складових частин об`єкта нерухомого майна; тимчасово заблоковано доступ приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Нікітенко Ю.М. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) місяць.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №146437524 від 22.11.2018, об`єктом нерухомого майна за реєстраційним номером 1231601280000, власником якого є Товариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортник 13066 , є нежитлова будівля - прохідна будка (літ. Л1) загальною площею 24,7 кв.м. за адресою м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 34 (без складових частин об`єкта).

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранспортник 13066" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП сервіс 1" про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України №3147/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про внесення змін до запису Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором" від 08.10.2018.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2019 у справі № 640/19048/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2019, у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортник 13066" відмовлено.

Суд зазначає, що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів у підтвердження того, що саме на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000 :66 :247: 0029 знаходиться нерухоме майно позивача. Так, будь-які відомості про земельну ділянку (її кадастровий номер), на якій розміщена прохідна будка (літ. Л1) по вул . Хоткевича Гната 34 у м . Києві у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зазначена, враховуючи, що єдину земельну ділянку площею 3,1434 га (кадастровий номер 8000000000:66:247:0014) за адресою м. Київ, вул. Хоткевича Гната 34, за рішенням Київської міської ради №475/1479 від 15.11.2016 було поділено на шістнадцять окремих земельних ділянок, а в Технічному звіті щодо розміщення господарських будівель та споруд за адресою вул. Хоткевича Гната, 34 у Дніпровському районі м. Києва зазначено, що господарські будівлі та споруди позивача (в тому числі, складові ) розташовані на трьох земельних ділянках по вул. Хоткевича Гната, 34 у м. Києві ,беручи до уваги внесення змін до запису №1231601280000 шляхом видалення складових частин об`єкта нерухомого майна за наказом Міністерства юстиції України від 08.10.2018 №3147/5, суд доходить висновку, що позивачем не доведено, що саме на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66 :247:0029 по вул. Хоткевича Гната 34 у м. Києві знаходиться прохідна будка (літ. Л1), наявністю якої, власне, обґрунтовано порушення прав та інтересів позивача відносно передачі земельної ділянки в користування (оренду) відповідачу 2.

Суд зазначає, що суд вправі здійснювати захист лише охоронюваного законом інтересу особи щодо предмету спору, тоді-як будь-які дії, що приховуються за начебто законним інтересом, які імовірно спрямовані на зловживання стороною своїми правами, не можуть ставитись судом під захист, так як це може призвести до порушень прав та інтересів іншої сторони.

За наведених обставин, у суду відсутні підстави вважати, що оскаржуване Рішення та оспорюваний Договір порушують права позивача чи зачіпають його законні інтереси.

Окрім того, серед підстав позову про визнання недійсним рішення та Договору, позивач зазначав про те, що на спірній земельній ділянці будь-яке нерухоме майно відповідача 2 відсутнє.

Відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Як встановлено судом, у пояснювальній записці до проекту Рішення Київської міської ради зазначено, що метою прийняття рішення є забезпечення реалізації встановленого Земельним кодексом України права на оформлення права користування (власності) на землю; враховуючи забудову на земельній ділянці (нежилі будівлі, які належать на праві приватної власності ТОВ АТП Сервіс 1 ).

Так, спірна земельна ділянка була надана за Рішенням в оренду відповідачу 2 для експлуатації будівель і споруд адміністративно-виробничого комплексу на вул. Гната Хоткевича, 34 у м. Києві у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно.

Як встановлено судом, 29.03.2011 Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Товариству з обмеженою відповідальністю АТП Сервіс 1 видано свідоцтво про право власності серія САЕ в„–178264 на нежилі будівлі загальною площею 725,30 кв.м., в тому числі, майстерня шиномонтажа (літера Д1) площею 154,50 кв.м., медпункт та побутові споруди (літера Д2) площею 179,60 кв.м., господарчий склад запчастин (літера Н1) площею 253,90 кв.м., станція очисних споруд (літера Ф) площею 40,20 кв.м., компресорна (літера Ч) площею 76,00 кв.м., торговий майданчик (літера Ш) площею 21,10 кв.м. по вул. Червоногвардійській, 34 у м. Києві (вул. Червоногвардійську перейменовано у вул. Хоткевича Гната).

Як встановлено судом, відповідно до витягу про державну реєстрацію прав №30479938 від 01.07.2011 Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна зареєстровано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю АТП Сервіс 1 на об`єкт: нежилі будівлі загальною площею 725,30 кв.м., в тому числі, майстерня шиномонтажа (літера Д1) площею 154,50 кв.м., медпункт та побутові споруди (літера Д2) площею 179,60 кв.м., господарчий склад запчастин (літера Н1) площею 253,90 кв.м., станція очисних споруд (літера Ф) площею 40,20 кв.м., компресорна (літера Ч) площею 76,00 кв.м., торговий майданчик (літера Ш) площею 21,10 кв.м. по вул. Червоногвардійській, 34 у м. Києві (вул. Червоногвардійську перейменовано у вул. Хоткевича Гната).

Як передбачено ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в редакції Закону України від 11 лютого 2010 року N 1878-VI, держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно.

Крім того, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.11.2018, Товариство з обмеженою відповідальністю АТП Сервіс 1 є власником нежилих будівель, а саме майстерня шиномонтажа (літера Д1), площею 154,50 кв.м. та торговий майданчик (літера Ш) площею 21,10 кв.м., які знаходяться на земельній ділянці площею 0,9003 га, кадастровий номер 8000000000:66:247:0029.

Крім того, відповідачем 1 було надано копії матеріалів, поданих відповідачем 2, на основі яких Київською міською радою прийнято оспорюване Рішення, зокрема, технічний паспорт на виробничий будинок - нежитлові будівлі по вул. Червоногвардійській, 34 у м. Києві в тому числі із схематичним планом земельної ділянки під виробничим будинком.

Разом з тим, позивачем було подано експертний висновок, складений експертом з технічного обстеження будівель і споруд ОСОБА_1, у якому останній зокрема зазначив: по результатам технічного обстеження на місці та наданих матеріалів (документів) замовником щодо розташування на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:247:0029 нежитлові будівлі майстерні шиномонтажу (літ. Д1) та торгівельного майданчика (літ. Ш), вказані на схематичному плані земельної ділянки виробничого будинку (м. Київ, вул. Червоногвардійська, 34) експертом встановлено, що будь які будівлі вказані на схематичному плані земельної ділянки виробничого будинку (м. Київ, вул. Червоногвардійська, 34), зазначеному в технічному паспорті на виробничої будинок (м. Київ, вул. Червоногвардійська, 34) від 15.09.2017, виконаному Приватним підприємством Амальтея-Буд , інвентаризаційна справа №2510-09-17 відсутні.

Представник відповідача 2 у поданому 10.05.2019 клопотанні просив суд не приймати вказаний висновок через те, що такий доказ поданий не в строк, визначений процесуальним законом.

Водночас, оскільки позивач надав такий доказ на наслідками подання відповідачем 1 додаткових документів, судом відмовлено задоволенні клопотання відповідача 2, в якому останній просив суд відмовити в прийнятті такого доказу.

Суд зазначає, що в силу ст. 101 ГПК України, порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

Так, відповідно до ст. 7 Закону України Про судову експертизу судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. Судовими експертами згідно із статтями 9, 10, 16 цього Закону можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності та внесені до державного Реєстру атестованих судових експертів.

В свою чергу, порядок присвоєння кваліфікації судового експерта фахівцям чи позбавлення кваліфікації судового експерта фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, визначається Міністерством юстиції України.

Разом з тим, ОСОБА_1 не є судовим експертом у розумінні ст. 7 Закону України Про судову експертизу , оскільки його не внесено до Реєстру атестованих судових експертів.

В той же час, суд оцінює поданий позивачем доказ, який не є висновком експерта у розмінні Господарського процесуального кодексу України, поряд з іншими письмовими доказами.

Водночас, з огляду на те, що відповідач є власником нерухомого майна по вул. Гната Хоткевича, 34 у м. Києві, суд доходить висновку про наявність підстав для отримання відповідачем 2 в оренду земельної ділянки у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно, яке на ній знаходиться.

При цьому, за відсутності доказів того, що на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:247:0029 знаходиться майно позивача, зважаючи на те, що правова підстава набуття права власності на нерухоме майно відповідача 2 (нежитлові будівлі) не оскаржується позивачем, а також з огляду на наявність зареєстрованого права власності відповідача 2 на майно по вул. Гната Хоткевича, 34 у м . Києві, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, доводи позивача, покладені в основу заявлених ним підстав позову, не спростовують правомірності прийняття відповідачем 1 оспорюваного Рішення, а тому судом не приймаються.

Статтею 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси .

За відсутності порушення спірним Рішенням цивільних прав та інтересів позивача, за недоведеності обставин, які покладені в основу заявлених позивачем підстав позову, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування Рішення, а тому позов Товариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортник 13066 в цій частині не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Так, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

За відсутності підстав для визнання незаконним та скасування Рішення, відсутні підстави для визнання недійсним Договору, який, власне, укладений з метою реалізації Рішення про надання відповідачу 2 в оренду земельних ділянок, а тому позов Товариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортник 13066 в частині визнання недійсним Договору не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача покладаються на позивача у зв`язку з відмовою в позові.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 31.05.2019

Суддя Ю.В. Картавцева