Рішення

від 29.05.2019 по справі 922/1299/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1299/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн опт трейд", м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта", м.Харків про стягнення 524465,63 гривень за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Корн опт трейд" (03151, м.Київ, вул.Ушинського,б.40, код ЄДРПОУ 41889011) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта" (61024, м.Харків, вул.Пушкінська, 79/1, код ЄДРПОУ 25467839) про стягнення за договором поставки №14 від 20.11.2018 р. 475570,79 грн. боргу, 5703,61 грн. інфляційних, 4277,27 грн. 3% річних, 38913,96 грн. пені, крім того - судові витрати. Позивач просить суд розглянути дану позовну заяву в порядку спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №14 від 20.11.2018 р. в частині оплати коштів за поставлений товар. Здійснюючи правове обґрунтування позовних вимог посилається на ст.ст.525, 526, 530, 610, 629, 692 ЦК України, ст.1 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.05.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі, судове засідання призначено з повідомленням сторін на 29.05.2019р., встановивши відповідачу строк на подання заяви з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - 5 днів з дня вручення даної ухвали, запропонувавши відповідачу згідно з вимогами ч.1 ст.251 ГПК України в строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали подати відзив на позов.

Відповідач не скористався своїми правами та не надав до суду у встановлений строк заяви з запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження та відзиву на позов.

В судове засідання сторони своїх представників не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.ч.1,2,8 ст.252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі; розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

20.11.2018 р. між ТОВ "Корн опт трейд" (позивач, продавець) та ТОВ "Дельта" (відповідач, покупець) укладено договір №14 (далі-Договір), відповідно до умов якого, постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар (сою), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його у відповідності з умовами даного договору (арк. справи 50-52).

Відповідно до п.1.2. договору передбачено, що за умовами поставки постачальник зобов`язується поставити (передати) у власність покупця, а покупець зобов`язується приймати вказаний товар і вчасно здійснити його оплату.

П.3.1. вищевказаного договору передбачено, що покупець здійснює оплату за товар наступним чином:

- 80% шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника з моменту вивантаження товару на складі Покупця;

- 20% по факту реєстрації Постачальником податкової накладної на товар в єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п.201.1 ПКУ.

П.3.3. договору передбачено, що покупець зобов`язаний робити оплату виходячи з узгодженої ціни в специфікаціях.

П.3.7. договору передбачено, що загальна сума договору складається по партіях, визначених в видаткових накладних та специфікаціях.

П.4.7. договору передбачено, що датою поставки і датою виконання постачальником зобов`язань за цим договором є моментом вивантаження товару на склад Покупця.

Для підтвердження поставки Продавцем надаються наступні документи:

- рахунок-фактура на 100% вартості товару, що поставляється за договором із зазначенням кількості товару, ціни без ПДВ. Загальної суми без ПДВ, суми ПДВ, всього до сплати.

- видаткова та податкова накладна, виписана на 100% товару у відповідності до діючого законодавства України;

20 листопада 2018 року між покупцем та продавцем була підписана специфікація №1, відповідно до умов якої постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити наступну партію товару - сою в кількості 26,00 +/-10% тон, ціна без ПДВ 8 166,67 грн/т, з ПДВ 9 800,00 грн/т, сума з ПДВ 254 800,00+/-10%, в тому числі ПДВ 42 466,58+/-10%.

23 листопада 2018 року між покупцем та продавцем була підписана специфікація №2, відповідно до умов якої постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити наступну партію товару - сою в кількості 34,00 +/-10% тон, ціна без ПДВ 8 333,00 грн/т, з ПДВ 10 000,00 грн/т, сума з ПДВ 340 000,00+/-10%, в тому числі ПДВ 56 666,78+/-10%.

29 листопада 2018 року між покупцем та продавцем була підписана специфікація №2/1, відповідно до умов якої постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити наступну партію товару - сою в кількості 34,86 +/-10% тон, ціна без ПДВ 8 220,83 грн/т, з ПДВ 9 865,00 грн/т, сума з ПДВ 343 893,76+/-10%, в тому числі ПДВ 57 315,63+/-10%.

07 грудня 2018 року між покупцем та продавцем була підписана специфікація №3, відповідно до умов якої постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити наступну партію товару - сою в кількості 32,880 +/-10% тон, ціна без ПДВ 8 458,33 грн/т, з ПДВ 10 150,00 грн/т, сума з ПДВ 333 731,87+/-10%, в тому числі ПДВ 55 621,98+/-10%.

10 грудня 2018 року між покупцем та продавцем була підписана специфікація №4, відповідно до умов якої постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити наступну партію товару - сою в кількості 31,640 +/-10% тон, ціна без ПДВ 8 458,33 грн/т, з ПДВ 10 150,00 грн/т, сума з ПДВ 321145,87+/-10%, в тому числі ПДВ 53 524,31+/-10%.

10 грудня 2018 року між покупцем та продавцем була підписана специфікація №5, відповідно до умов якої постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити наступну партію товару - сою в кількості 29,780 +/-10% тон, ціна без ПДВ 8 458,33 грн/т, з ПДВ 10 150,00 грн/т, сума з ПДВ 302 266,88+/-10%, в тому числі ПДВ 50 377,81+/-10%.

10 грудня 2018 року між покупцем та продавцем була підписана специфікація №6, відповідно до умов якої постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити наступну партію товару - сою в кількості 31,760 +/-10% тон, ціна без ПДВ 8 458,33 грн/т, з ПДВ 10 150,00 грн/т, сума з ПДВ 322363,87+/-10%, в тому числі ПДВ 53 727,31+/-10%.

10 грудня 2018 року між покупцем та продавцем була підписана специфікація №7, відповідно до умов якої постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити наступну партію товару - сою в кількості 34,700 +/-10% тон, ціна без ПДВ 8 458,33 грн/т, з ПДВ 10 150,00 грн/т, сума з ПДВ 352 204,86+/-10%, в тому числі ПДВ 58 700,81+/-10%.

22 грудня 2018 року між покупцем та продавцем була підписана специфікація №8, відповідно до умов якої постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити наступну партію товару - сою в кількості 10,160 +/-10% тон, ціна без ПДВ 8458,33 грн/т, з ПДВ 10 300,00 грн/т, сума з ПДВ 104 647,96+/-10%, в тому числі ПДВ 17441,33+/-10%.

27 грудня 2018 року між покупцем та продавцем була підписана специфікація №9, відповідно до умов якої постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити наступну партію товару - сою в кількості 9,680 +/-10% тон, ціна без ПДВ 8 458,33 грн/т, з ПДВ 10300,00 грн/т, сума з ПДВ 99 703,96+/-10%, в тому числі ПДВ 16 618,33+/-10%.

27 грудня 2018 року між покупцем та продавцем була підписана специфікація №10, відповідно до умов якої постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити наступну партію товару - сою в кількості 18,600 +/-10% тон, ціна без ПДВ 8 458,33 грн/т, з ПДВ 10300,00 грн/т, сума з ПДВ 191 579,93+/-10%, в тому числі ПДВ 31929,99+/-10%.

Станом на момент подачі позову до суду, відповідач заборгував позивачу суму в розмірі 475 570,79 грн. основного боргу.

Постачальником було виставлено покупцю наступні рахунки-фактури та видаткові накладні:

-рахунок-фактура від 22.11.2018 р. №СФ-0000115 та податкова накладна №РН-0000115 на суму 246764,10 грн.;

-рахунок-фактура від 26.11.2018 р. №СФ-0000116 та податкова накладна №РН-0000116 на суму 301 059,00 грн.;

-рахунок-фактура від 29.11.2018 р. №СФ-0000117 та податкова накладна №РН-0000117 на суму 343 893,76 грн.;

-рахунок-фактура від 07.12.2018 р. №СФ-0000119 та податкова накладна №РН-0000119 на суму 333 731,87 грн.;

-рахунок-фактура від 10.12.2018 р. №СФ-0000121 та податкова накладна №РН-0000121 на суму 321 145,87 грн.;

-рахунок-фактура від 10.12.2018 р. №СФ-0000122 та податкова накладна №РН-0000122 на суму 302 266,88 грн.;

-рахунок-фактура від 10.12.2018 р. №СФ-0000123 та податкова накладна №РН-0000123 на суму 322 363,87 грн.;

-рахунок-фактура від 10.12.2018 р. №СФ-0000124 та податкова накладна №РН-0000124 на суму 352 204,86 грн.;

-рахунок-фактура від 22.12.2018 р. №СФ-0000129 та податкова накладна №РН-0000129 на суму 104 647,96 грн.;

-рахунок-фактура від 27.12.2018 р. №СФ-0000131 та податкова накладна №РН-0000131 на суму 99 703,96 грн.;

-рахунок-фактура від 27.12.2018 р. №СФ-0000132 та податкова накладна №РН-0000132 на суму 99 703,96 грн.;

19.02.2019 року за вих. №1902/1-19 позивач направив відповідачу претензію, на яку відповідь не отримав.

Згідно з вимогами, зазначеними в претензії за період з 20.11.2018 року по 14.02.2019 року загальна сума отриманих постачальником грошових коштів від покупця складає 2 344 791,27 грн., що підтверджується банківською випискою.

З моменту вивантаження товару на складі покупця, останній повинен був сплатити позивачу згідно договору 80% від загальної суми - 2 335 489,65 грн.

Після реєстрації податкових накладних - 20%, що складає 504 686,04 грн.

Таким чином, постачальник виконав свої зобов`язання та поставив покупцю товар, а покупець порушив умови договору та створив заборгованість по договору поставки №14 від 20.11.2018 року в розмірі 495 384,42 грн.

Станом на день подачі позову до суду, заборгованість відповідача перед позивачем складає 475 570,79 грн., що підтверджується актом звіряння розрахунків №00173/1642019 від 16.04.2019 року.

Надаючи нормативно - правове обґрунтування, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

У ч.1 ст.174 Господарського кодексу України закріплено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Згідно із положеннями ст.ст.627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За своєю правовою природою договір №14 постачання від 20.11.2018р. є договором поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 ЦК України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за Договором виконав та поставив відповідачу товар, зазначений у специфікаціях, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, актом звірки взаємних розрахунків.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у договорі та повністю не розрахувався за поставлений товар у визначений умовами договору строк, доказів протилежного суду не надав, суд дійшов висновку, що останній є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання за Договором на суму 475570,79 грн., а отже позовні вимоги щодо стягнення основного боргу є правомірними, обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з приписами ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів.

Суд встановив, що спірним договором не встановлено сплату пені за прострочку платежу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені.

Частиною 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи зазначене, умови укладеного Договору та порушення виконання зобов`язання відповідачем, позивачем за період прострочення платежів було нараховано: 4277,27 грн. - 3% річних та 5703,61 грн. - інфляційних втрат.

Перевіривши розрахунок позивача по нарахуванню 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає їх обґрунтованими, та інфляційні втрати підлягають стягненню в повній сумі, а вимоги по стягненню 3% річних підлягають задоволенню у сумі 3242,80грн., в іншій частині слід відмовити, у зв`язку з невірним розрахунком.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору розподіляються між сторонами пропорційно задоволених вимог, таким чином судовий збір у розмірі 7267,76 грн. покладається на відповідача, а решта покладається на позивача, у зв`язку з частковою відмовою у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 42, 46, 73, 74, 80, 86, 129, 238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта" (61024, м.Харків, вул.Пушкінська, 79/1, код ЄДРПОУ 25467839, ІПН 254678320314, п/р НОМЕР_1 в ПАТ "Укрсиббанк", МФО: 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн опт трейд" (03151, м.Київ, вул.Ушинського, б.40, код ЄДРПОУ 41889011, ІПН 418890126589, п/р НОМЕР_2 в ПАТ "РВС Банк", м.Київ, МФО: 339072) 475570,79 грн. боргу, 5703,61 грн. - інфляційних, 3242,80 грн.-3% річних, 7267,76 гр. судового збору.

В частині стягнення 38913,96 грн. пені та 1034.47 грн. 3% річних - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення буде складено на протязі 5 днів.

Повне рішення складено "31" травня 2019 р.

Суддя К.В. Аріт

Справа №922/1299/19