Рішення

від 21.05.2019 по справі 924/108/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" травня 2019 р. Справа №924/108/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Устіновій А.П., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Антаріус", м. Запоріжжя

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ

до Державного підприємства "Нігинський кар`єр", Кам`янець-Подільський район. с. Сахкамінь

про стягнення збитків в розмірі 322677,62 грн.

Представники сторін:

від позивача: Мухін О.І. за посвідченням №001482 від 29.11.2017р., Тихомирова М.О. за посвідченням №001739 від 27.07.2018р.;

від відповідача: Іващенко Ю.А. за свідоцтвом від 07.07.2010р.;

від третьої особи: не з`явився;

Рішення виноситься 21.05.2019р., оскільки в судовому засіданні 26.04.2019р. оголошувалась перерва.

У судовому засіданні, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовом, у якому просить суд стягнути з відповідача 322677,62 грн. збитків.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач не виконав в повному обсязі встановленого Податковим кодексом України і п. 5.5. договорів купівлі-продажу №190718 від 19.07.2018р., №290318-1 від 29.03.2018р. та №031117 від 03.11.2017p. обов`язку щодо реєстрації і передачі податкових накладних. Зареєстровано лише три податкові накладні: 04.01.2018р. № 1 на суму 23294,82 грн., в т.ч. ПДВ 3882,47 грн., 06.01.2018р. № 2 на суму 13059,53 грн., в т.ч. ПДВ 2176,59 грн., 09.01.2018р. № 3 на суму 55000 грн., в т.ч. ПДВ 9166,67 грн. Загальна сума ПДВ 15225,73 грн. ТОВ "Компанія Антаріус" передбачала отримати від ДП "Нігинський кар`єр" податкові накладні і включити до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого у вартості товару, придбаного у ДП "Нігинський кар`єр" згідно з наступним розрахунком: 2027420,08 грн. (сума оплат): 120% х 20% = 337903,35 грн. Враховуючи те, що ДП "Нігинський кар`єр" зареєструвало податкові накладні лише на суму ПДВ в розмірі 15225,73 грн. ТОВ "Компанія Антаріус" не сформувало 322677,62 грн. податкового кредиту: 337903,35 грн. (загальна сума податкового кредиту) - 15225,73 грн. (сума сформованого податкового кредиту). Такі порушення ДП "Нігинський кар`єр" позбавили позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 322677,62 грн., тобто ТОВ "Компанія Антаріус" понесло збитки. Також позивач посилається на позицію Верховного Суду України у справі №908/76/18, викладену у постанові від 03.12.2018р.

Відповідач у відзиві на позов від 28.02.2019р. зазначив, що заперечує щодо задоволення позовних вимог, вважає, що посилання позивача на позицію Верховного Суду України у справі №908/76/18, викладену у постанові від 03.12.2018р. є безпідставними, оскільки у вказаній справі судом досліджувались обставини, що виникли між господарюючими суб`єктами у 2016 році з огляду на чинне на той час податкове законодавство, яким передбачалось лише 365 днів для відображення податкового кредиту з дати складання податкової накладної. Крім цього позивач у своїх доводах також посилається на норми податкового законодавства без врахування внесених до них змін. Разом з тим, позивачем не взято до уваги те, що Законом України від 09.11.2017р. №2198-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України" внесено зміни до абз.4,5 п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, відповідно до яких у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Відповідач зазначив, що у зв`язку із тим, що за укладеними договорами купівлі - продажу поставка позивачу товарів здійснювалась відповідачем з грудня 2017 року, правовідносини з питань граничних строків реєстрації податкових накладних та формування податкового кредиту регулюються виключно податковим законодавством із врахуванням внесених змін до нього, зокрема, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, відповідно до якого відповідач не втратив права за вказаними у позові господарськими зобов`язаннями зареєструвати податкові накладні, а позивач відповідно отримав право відображати податковий кредит протягом 1095 днів з дати складання податкової накладної. Таким чином, з огляду на чинне господарське та податкове законодавство, відповідачем за укладеними договорами купівлі - продажу не порушені господарські зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, відповідно позивачу не заподіяно жодним чином збитки, тому відсутні підстави для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин у вигляді стягнення збитків. Вважає, що позивач фактично безпідставно звернувся із позовною вимогою про стягнення збитків, які не заподіяні.

Також у клопотанні від 04.03.2019р. представник відповідача просив суд витребувати у позивача оригінали наступних документів: договір купівлі-продажу №031117 від 03.11.2017 року; договір купівлі-продажу №290318-1 від 29.03.2018 року; договір купівлі-продажу № 190718 від 03.11.2018 року; специфікація № 1 від 03.11.2017 року; специфікація №1 від 29.03.2018 року; специфікація №1 від 19.07.2018 року; специфікація №2 від 12.09.2018 року.

Суд ухвалою від 18.03.2019р. відмовив в задоволенні клопотання відповідача про витребування у ТОВ "Компанія Антаріус" оригіналів документів.

Позивач у відповіді на відзив від 09.04.2019р. зазначив, що за п. 187.1. ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника, або дата відвантаження товарів. Таким чином, встановлений законодавством граничний строк реєстрації відповідачем податкових накладних, які складались по операціях з постачання товарів за договорами купівлі-продажу (постачання і оплата за якими відбулись у період з грудня 2017 по вересень 2018 року), вже минув. Наслідки таких незаконних дій ДП "Нігинський кар`єр" також передбачені законодавством. Положення того ж п. 201.10. ст. 201 ПК України встановлюють, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Через не реєстрацію відповідачем податкових накладних ТОВ "Компанія Антаріус" втратило можливість включити до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченого ним у ціні придбаного у ДП "Нігинський кар`єр" товару, відповідно, не змогло зменшити податкове зобов`язання на цю суму, що є збитком. Ці обставини також підтверджуються деклараціями з податку на додану вартість ТОВ "Компанія Антаріус" за період з грудня 2017 по вересень 2018 року. Згідно з зазначеними у додатках 5 до вказаних декларацій переліками постачальників ГОВ "Компанія Антаріус" змогло включити до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого постачальнику ДП "Нігинський кар`єр" (індивідуальний податковий номер 003737422094), лише в січні 2018 року в розмірі 15225,73 грн. В інших періодах через відсутність реєстрації податкових накладних з боку відповідача таким правом ТОВ "Компанія Алтаріус" скористатися не змогло і понесло відповідні збитки. Також зазначає, що положення п. 198.6 ст. 198 ПК України можуть бути застосовані лише в ситуації, коли б відповідач зареєстрував відповідні податкові накладні. На даний момент ДП "Нігинський кар`єр" пропустило встановлені законодавством граничні строки реєстрації податкових накладних, чим порушило також свої господарські зобов`язання і вже завдало ТОВ "Компанія Антаріус" збитків. Твердження відповідача про те, що він в майбутньому може зареєструвати податкові накладні є лише припущенням, яке не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Представник позивача в судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує.

Третя особа свого представника в судове засідання не направила, письмових пояснень не надала.

У відповідності з ч. ч. 8, 10 ст. 80 ГПК докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

При цьому, частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Судом враховується, що судом на стадії підготовчого засідання були прийняті усі докази, подані як представником позивача, так і представником відповідача.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Антаріус" (Покупець) та Державним підприємством "Нігинський кар`єр" (Продавець) укладено три договори купівлі-продажу: №190718 від 19.07.2018р., №290318-1 від 29.03.2018р. та №031117 від 03.11.2017p.

За п. 1.1 вказаних договорів продавець зобов`язується поставити покупцю: відсів вапняковий фр. 0-20 мм (за договором купівлі-продажу №031117 від 03.11.2017p.), вапняк фр.40-80мм (за договором купівлі-продажу №290318-1 від 29.03.2018р.), вапняк флюсовий фр.20-40мм (за договором купівлі-продажу №190718 від 19.07.2018р.).

Відповідно до п. 2 договорів найменування, кількісні, якісні та інші характеристики товару, його ціна та загальна вартість зазначаються в специфікаціях, підписаних сторонами і які є невід`ємними частинами цього договору.

До матеріалів справи додано специфікації до договорів купівлі-продажу №190718 від 19.07.2018р., №290318-1 від 29.03.2018р. та №031117 від 03.11.2017p.

Згідно з п. 5.5 договорів на підтвердження поставки продавець зобов`язаний передати покупцю наступні документи на товар: залізничну накладну (слідує разом з товаром); паспорт якості (слідує разом з товаром); податкову накладну; рахунок-фактура чи акт приймання-передачі. Копії зазначених документів повинні бути надані покупцеві засобами електронного зв`язку впродовж 24 годин після відвантаження товару, а оригінали - поштою.

Відповідно до п. 7.1 договорів за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань по договору винна сторона зобов`язана відшкодувати іншій стороні всі завдані збитки.

За п. п. 10.1, 10.2 вказаних договорів договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє: до 31.12.2018р. включно (за договором купівлі-продажу №031117 від 03.11.2017p.), до 31.12.2018р. включно (за договором купівлі-продажу №290318-1 від 29.03.2018р.), до 31.12.2018р. включно (за договором купівлі-продажу №190718 від 19.07.2018р.). У випадку невиконання сторонами своїх зобов`язань по даному договору, він вважається продовженим на строк до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

В період з грудня 2017 року по вересень 2018 року ДП "Нігинський кар`єр" здійснив поставку ТОВ "Компанія Антаріус" товару, передбаченого вказаними договорами на загальну суму 2027420,08 грн. за наступними видатковими накладними: №РН-0001527 від 10.12.2017р., №РН-0001529 від 11.12.2017р., №РН-0001534 від 13.12.2017р., №РН-0001539 від 14.12.2017р., №РН-0001540 від 15.12.2017р., №РН-0001549 від 16.12.2017р., №РН-0001551 від 17.12.2017р., №РН-0001552 від 18.12.2017р., №РН-0001555 від 19.12.2017р., №РН-0001558 від 20.12.2017р., №РН-0001565 від 25.12.2017р., №РН-0001566 від 26.12.2017р., №РН-0001572 від 27.12.2017р., №РН-0001573 від 28.12.2017р., №РН-0001574 від 28.12.2017р., №РН-0001575 від 29.12.2017р., №РН-0000005 від 05.01.2018р., №РН-0000006 від 06.01.2018р., №РН-0000007 від 10.01.2018р., №РН-0000008 від 11.01.2018р., №РН-0000009 від 11.01.2018р., №РН-0000010 від 14.01.2018р., №РН-0000011 від 21.01.2018р., №РН-0000012 від 22.01.2018р., №РН-0000020 від 24.01.2018р., №РН-0000042 від 03.02.2018р., №РН-0000055 від 13.02.2018р., №РН-0000061 від 16.02.2018р., №РН-0000062 від 17.02.2018р., №РН-0000063 від 18.02.2018р., №РН-0000069 від 23.02.2018р., №РН-0000070 від 24.02.2018р., №РН-0000157 від 14.04.2018р., №РН-0000158 від 15.04.2018р., №РН-0000161 від 16.04.2018р., №РН-0000164 від 17.04.2018р., №РН-0000168 від 18.04.2018р., №РН-0000171 від 19.04.2018р., №РН-0000170 від 19.04.2018р., №РН-0000173 від 20.04.2018р., №РН-0000174 від 21.04.2018р., №РН-0000175 від 22.04.2018р., №РН-0000185 від 23.04.2018р., №РН-0000186 від 23.04.2018р., №РН-0000192 від 24.04.2018р., №РН-0000191 від 24.04.2018р., №РН-0000205 від 25.04.2018р., №РН-0000206 від 26.04.2018р., №РН-0000210 від 27.04.2018р., №РН-0000211 від 28.04.2018р., №РН-0000215 від 29.04.2018р., №РН-0000223 від 02.05.2018р., №РН-0000224 від 02.05.2018р., №РН-0000232 від 03.05.2018р., №РН-0000237 від 04.05.2018р., №РН-0000236 від 04.05.2018р., №РН-0000245 від 05.05.2018р., №РН-0000244 від 05.05.2018р., №РН-0000248 від 06.05.2018р., №РН-0000251 від 07.05.2018р., №РН-0000259 від 08.05.2018р., №РН-0000260 від 08.05.2018р., №РН-0000270 від 11.05.2018р., №РН-0000271 від 11.05.2018р., №РН-0000272 від 11.05.2018р., №РН-0000273 від 12.05.2018р., №РН-0000274 від 13.05.2018р., №РН-0000275 від 13.05.2018р., №РН-0000287 від 14.05.2018р., №РН-0000286 від 14.05.2018р., №РН-0000296 від 15.05.2018р., №РН-0000302 від 16.05.2018р., №РН-0000301 від 16.05.2018р., №РН-0000321 від 21.05.2018р., №РН-0000324 від 22.05.2018р., №РН-0000336 від 23.05.2018р., №РН-0000341 від 24.05.2018р., №РН-0000342 від 25.05.2018р., №РН-0000391 від 06.06.2018р., №РН-0000399 від 07.06.2018р., №РН-0000464 від 23.06.2018р., №РН-0000468 від 27.06.2018р., №РН-0000493 від 04.07.2018р., №РН-0000502 від 05.07.2018р., №РН-0000525 від 12.07.2018р., №РН-0000526 від 13.07.2018р., №РН-0000529 від 16.07.2018p, №РН-0000552 від 22.07.2018р., №РН-0000588 від 03.08.2018р., №РН-0000589 від 03.08.2018р., №РН-0000590 від 05.08.2018р., №РН-0000591 від 06.08.2018р., №РН-0000597 від 07.08.2018р., №РН-0000598 від 07.08.2018р., №РН-0000612 від 10.08.2018р., №РН-0000613 від 10.08.2018р., №РН-0000646 від 14.08.2018р., №РН-0000625 від 14.08.2018р., №РН-0000706 від 29.08.2018р., №РН-0000713 від 30.08.2018р., №РН-0000714 від 31.08.2018р., №РН-0000816 від 19.09.2018р., №РН-0000817 від 21.09.2018р., №РН-0000829 від 25.09.2018р., №РН-0000850 від 29.09.2018р.

У матеріали справи додано банківські виписки, як доказ здійснення розрахунків за поставлений товар - на загальну суму 983384,81 грн., а також підписані між сторонами акти взаємозаліку зустрічних однорідних вимог від 30.09.2018 року на суму 385420,77 грн. та від 31.05.2018 року на суму 658614,5 грн.

Загальна сума здійснених розрахунків за поставлений товар - 2027420,08 грн.

У матеріалах справи наявні податкові накладні з відміткою "документ прийнято контрагентом": 04.01.2018р. № 1 на суму 23294,82 грн., в т.ч. ПДВ 3882,47 грн., 06.01.2018р. № 2 на суму 13059,53 грн., в т.ч. ПДВ 2176,59 грн., 09.01.2018р. № 3 на суму 55000 грн., в т.ч. ПДВ 9166,67 грн. Загальна сума ПДВ 15225,73 грн.

У матеріалах справи наявні декларації з податку на додану вартість ТОВ "Компанія Антаріус" за період з грудня 2017 по вересень 2018 року. Згідно з зазначеним у додатку №5 до декларації за звітний період - січень 2018 року включено до податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 15225,73 грн., сплаченого постачальнику за індивідуальним податковим номером 003737422094.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Укладені у даній справі правочини, з яких виникли взаємні права та обов`язки, за своїм змістом і правовою природою підпадають під правове регулювання глави 54 ЦК України "Купівля-продаж" (ст. ст. 655 - 712).

Судом враховується, що за договорами купівлі-продажу №190718 від 19.07.2018р., №290318-1 від 29.03.2018р. та №031117 від 03.11.2017p. відповідач взяв на себе зобов`язання по поставці товарів, а позивач взяв на себе зобов`язання по сплаті за вказаний товар коштів за поставлений товар.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України). Відповідно до ст. 663 цього Кодексу продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 ЦК України).

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом враховується, що за п. 5.5 договорів купівлі-продажу №190718 від 19.07.2018р., №290318-1 від 29.03.2018р. та №031117 від 03.11.2017p. відповідач взяв на себе зобов`язання по передачі наступних документів на товар: залізничну накладну (слідує разом з товаром); паспорт якості (слідує разом з товаром); податкову накладну; рахунок-фактура чи акт приймання-передачі. Копії зазначених документів повинні бути надані покупцеві засобами електронного зв`язку впродовж 24 годин після відвантаження товару, а оригінали - поштою.

Сторони не заперечують факт здійснення поставки товару, а також здійснення розрахунків за продукцію.

В матеріалах справи наявні докази передачі відповідачем позивачу податкових накладних, за якими загальна сума ПДВ складає 15225,73 грн., про що свідчать відмітки "документ прийнято контрагентом".

Доказів реєстрації і передачі інших податкових накладних матеріали справи не містять. Відповідач у письмових поясненнях та його представник в судовому засіданні не заперечували того, що відповідачем зареєстровано та передано податкові накладні, за якими загальна сума ПДВ складає 15225,73 грн. та не здійснено передачу та реєстрацію по іншим податковим накладним, однак, як зазначив відповідач, позивач отримав право відображати податковий кредит протягом 1095 днів з дати складання податкової накладної, а тому позов є передчасним.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.4 статті 201 ПК України визначено, що платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

Таким чином, відповідач не виконав вчасно обов`язок по реєстрації податкових накладних, чим порушив права позивача на відшкодування податкового кредиту за результатами здійсненої купівлі товару, тобто, відповідач позбавив позивача права включити заявлену суму ПДВ до складу податкового кредиту, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 322677,62 грн.

При цьому, доказів виконання обов`язку щодо реєстрації і передачі податкових накладних відповідачем не надано, а тому доводи відповідача щодо того, що позивач не втратив права за вказаними у позові господарськими зобов`язаннями зареєструвати податкові накладні суд оцінює критично. Строк в 1095 днів з дати складення податкової накладної встановлено для покупця, котрим являється позивач, а за відсутності необхідних дій відповідача - позивач взагалі позбавлений можливості скористатися таким правом незалежно від кількості днів, які надані йому законом - 365 днів, або 1095 днів.

Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

За п. 187.1. ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Як вже зазначалось, доказів здійснення вищенаведених дій щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних на суму ПДВ в розмірі 322677,62 грн. матеріали справи не містять.

Як вбачається з викладеного вище, згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція щодо обґрунтованого сподівання контрагента на виконання зобов`язання наведена у постанові Верховного Суду від 03.12.2018р. по справі №908/76/18.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Судом встановлено, що відповідачем у період з грудня 2017 по вересень 2018 року поставлено позивачу, а позивачем оплачено товар, на загальну суму 2027420,08 грн., сума ПДВ становить 337903,35 грн., з врахуванням зареєстрованих податкових накладних на суму 15225,73 грн., незареєстрованими залишились податкові накладні з сумою ПДВ 322677,62 грн.

З наведених вище норм вбачається, що такі порушення відповідача позбавили позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 322677,62 грн., тобто позивач поніс збитки.

Також судом враховується, що сторони у п. п. 7.1 договорів передбачили відшкодування збитків: за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань по договорам винна сторона зобов`язана відшкодувати іншій стороні всі завдані збитки.

Таким чином, відповідач з порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 322677,62 грн. З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Аналогічна правова позиція щодо порушення продавцем вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України наведена у постанові Верховного Суду від 03.12.2018р. по справі №908/76/18.

Розмір шкоди підтверджується доданим розрахунком.

Згідно з ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Нігинський кар`єр" (Кам`янець-Подільський район, с. Сахкамінь, вул. Радянська, буд. 1А код 00373741) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Антаріус" (м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 119, кв. 207, код 35888565) 322677,62 грн. (триста двадцять дві тисячі шістсот сімдесят сім гривень 62 коп.) збитків, 4840,16 грн. (чотири тисячі вісімсот сорок гривень 16 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Повний текст складено 31.05.2019р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

Суддя В.В. Димбовський

Віддрук. 4 прим.:

1- до справи,

2 - позивачу (69071, м. Запоріжжя, шевченківський район, вул. Чарівна, буд. 119, кв. 207),

3 - відповідачу (32322, Кам`янець-Подільський район, с. Сахкамінь, вул. радянська, буд. 1А),

4 - третій особі (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24). Всім рек. з повід.