УХВАЛА
31 травня 2019 року
м. Київ
справа №815/5339/17
адміністративне провадження №К/9901/15243/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2018 у справі № 815/5339/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальності Офіс. Дім і телекомунікації до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень,
ВСТАНОВИВ:
27.05.2019 до Верховного Суду надійшли матеріали касаційної Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області направлені до суду поштою 23.05.2019.
Виходячи з положень статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи те, що повний текст оскаржуваного судового рішення апеляційного суду складено 12.06.2018, останнім днем для його оскарження було 12.07.2018, що дає підстави вважати, що вищезгадану касаційну скаргу подано до суду після закінчення строку на касаційне оскарження.
До поданої касаційної скарги відповідачем долучено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження посилаючись на те, що вперше подану ним касаційну скаргу ухвалою Верховного Суду від 28.08.2018 повернуто, оскільки він не мав можливості своєчасно усунути виявлені судом недоліки касаційної скарги - сплатити судовий збір. Крім цього, скаржник звертає увагу суду, що пропуск строку є незначним.
Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування порушеного клопотання, колегія суддів вважає, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними, оскільки виникнення організаційних чи фінансових складностей у суб`єкта владних повноважень для сплати судового збору є суто суб`єктивною перешкодою для своєчасного оскарження судового рішення в касаційному порядку, яка має підтверджуватись належними доказами. Проте, скаржник на підтвердження своєї неплатоспроможності на протязі періоду з червня 2018 по травень 2019 жодного доказу суду не надав та не повідомив суд, які заходи ним було вжито для усунення цієї перешкоди у найкоротший термін. Поряд слід відзначити, що неможливість сплати судового збору не є перешкодою для повторного подання до суду касаційної скарги у найкоротший термін після її попереднього повернення, оскільки скаржник не позбавлений права подавати касаційну скаргу до суду без документу про сплату судового збору, заявляти клопотання про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.
Як вбачається з відомостей реєстраційної картки поштового повідомлення (провадження № К/9901/56463/18) ухвалу Верховного Суду від 28.08.2018 про повернення вперше поданої касаційної скарги у цій справі скаржником отримано 04.09.2018, проте повторно цю касаційну скаргу подано до суду лише 23.05.2019, що свідчить про необґрунтоване зволікання з боку скаржника щодо повторного звернення до касаційного суду з цією касаційною скаргою враховуючи і той факт, що повторно подана касаційна скарга не містить доказів сплати судового збору за її подання, що спростовує поважність причин пропуску скаржником строку на касаційне оскарження у період з вересня 2018 по травень 2019, у зв`язку з неможливістю сплатити судовий збір за її подання.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, подання касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
Крім цього, відповідно до частини четвертої та п`ятої статті 330 КАС України, до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору або зазначаються підстави для звільнення від сплати судового збору.
Проте, як встановлено раніше, скаржник до касаційної скарги не долучив документ про сплату судового збору.
Згідно підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI), за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, позов у цій справі заявлено у 2017 році юридичною особою щодо вимог майнового характеру у загальному розмірі 346611 гривень.
Згідно підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду), за подання до адміністративного суду адміністративного позову юридичною особою майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на наведене та виходячи з того, що станом на січень 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1600 гривень, за подання касаційної скарги у цій справі скаржник має сплатити судовий збір у розмірі 10 398, 33 гривень (5 199, 17 грн. > 1600 грн.) * 200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів на розрахунковий рахунок 31219207026007, отримувач коштів: УК у Печерському районі/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача (МФО): 899998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходу бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)", символ звітності банку: 207, призначення платежу: " 101; судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи (чи номер касаційного провадження), Касаційний адміністративний суд".
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області постанови Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2017 та постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2018 у справі № 815/5339/17.
Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2018 у справі № 815/5339/17 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- для повідомлення інших поважних причини пропуску строку на касаційне оскарження;
- для надання платіжного документа про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі встановленому Законом № 3674-VI.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.М. Гімон
М.Б. Гусак
Є.А. Усенко ,
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 31.05.2019 |
Оприлюднено | 03.06.2019 |
Номер документу | 82119162 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гімон М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні