Рішення

від 30.05.2019 по справі 917/479/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2019 Справа № 917/479/19

за позовною заявою Приватного підприємства Торговий дім Бетон , 10029, м. Житомир, проспект Незалежності, 55-Б, Код ЄДРПОУ 40186787

до Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване монтажне управління №25 , 36007, м. Полтава, Київський район с. Велика Олександрівка, пров. Перспективний, З, Код ЄДРПОУ 37115590

про стягнення 47475,42 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін:

представники позивача: не з`явився

представник відповідача: не з`явився

Приватне підприємство Торговий дім Бетон звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване монтажне управління № 25 про стягнення 47475,42 грн. заборгованості за товар, отриманий відповідно до видаткової накладної за №270 від 04.09.2018 року та видаткової накладної за №284 від 10.09.2018 року.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов`язання, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Ухвалою від 11.04.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні, призначити справу для розгляду по суті у судовому засіданні на 02.05.19, викликати учасників справи у судове засідання, запропонував відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

Ухвалою від 02.05.19 суд постановив відкласти розгляд справи на 30.05.19, викликати учасників справи в судове засідання.

Ухвали суду надсилалися учасникам справи рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці відповідної ухвали.

Сторони отримали ухвали, що підтверджується підписами про вручення на повідомленнях про вручення поштового відправлення.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача (вх. № 5132).

В судове засідання 30.05.19 представники сторін не з`явилися.

Відповідач відзив на позов не надав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, оскільки містить достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Відповідно до видаткової накладної за №270 від 04.09.2018 року та товарно-транспортної накладної №№270 від 04.09.2018 року позивач (Постачальник) передав , а відповідач (Одержувач) прийняв будівельні матеріали (далі - товар), товар на загальну суму 40 575 грн. 13 коп., а саме: Бетон БСГ В25 (М 300) у кількості 23,5 м.куб. ; Доставка бетонозмішувачем.

Факт прийняття відповідачем зазначених товарно-матеріальних цінностей підтверджується відповідними підписами та печатками відповідача на видатковій накладній №270 від 04.09.2018 року та на товарно-транспортній накладній №270 від 04.09.2018 року.

Відповідно до платіжного доручення № 1771 від 03.09.19 відповідач частково сплатив вартість поставленого товару та його доставку на суму 37 150,12 грн.

Відповідно до видаткової накладної за №284 від 10.09.2018 року та товарно-транспортних накладних №284 та №284/1 від 10.09.2018 року позивач (Постачальник) передав у власність, а відповідач (Одержувач) прийняв будівельні матеріали (далі - товар), товар на загальну суму 84050 грн. 41 коп., а саме: Бетон М-300 у кількості 10 м.куб.; Бетон М-350 у кількості 40 м.куб.; Доставка бетонозмішувачем та простой.

Факт прийняття відповідачем зазначених товарно-матеріальних цінностей підтверджується відповідними підписами та печатками відповідача на видатковій накладній №284 від 10.09.2018 р. та на товарно-транспортних накладних №284 та №284/1 від 10.09.2018 року.

Відповідно до банківської виписки від 19 вересня 2018 року, відповідач частково погасив заборгованість за поставлений товар та його доставку на суму 40 000,00 грн.

Позивач зазначив, що відповідач залишок вартості отриманої продукції не сплатив, залишилася непогашеною сума боргу у розмірі 47475 грн. 42 коп. (3 425,01 грн за продукцію, отриману відповідно до видаткової накладної за №270 від 04.09.2018 року та 44 050,41 грн за продукцію, отриману відповідно до видаткової накладної за №284 від 10.09.2018 року.

За твердженням позивача, 03.12.2018 року на електронну адресу відповідача був надісланий акт звіряння розрахунків за 2018 рік та претензія на суму 47475 грн. 42 коп., у якій вимагалося протягом 1 дня з моменту її отримання у добровільному порядку погасити наявну заборгованість. Акт звіряння взаємних розрахунків повернувся з підписом та печаткою підприємства боржника.

06 березня 2019 року божникові поштою була направлена повторна претензія з вимогою сплатити всю суму заборгованості негайно.

Оскільки відповідач на вимоги погасити заборгованість не відреагував, вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача 47475,42 грн. заборгованості за товар, отриманий відповідно до видаткової накладної за №270 від 04.09.2018 року та видаткової накладної за №284 від 10.09.2018 року.

При вирішенні спору, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до норм ст. ст. 202, 205 ЦК України право чином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Дії сторін (поставка товару позивачем, оплата товару відповідачем) свідчать про виникнення між сторонами правовідносин, що випливають з договору поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частини перша та шоста статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Судом встановлено, що відповідно до:

- видаткової накладної за №270 від 04.09.2018 року та товарно-транспортної накладної №№270 від 04.09.2018 року позивач (Постачальник) передав , а відповідач (Одержувач) прийняв будівельні матеріали (далі - товар), товар на загальну суму 40 575 грн. 13 коп., а саме: Бетон БСГ В25 (М 300) у кількості 23,5 м.куб. ; Доставка бетонозмішувачем.

- відповідно до видаткової накладної за №284 від 10.09.2018 року та товарно-транспортних накладних №284 та №284/1 від 10.09.2018 року позивач (Постачальник) передав у власність, а відповідач (Одержувач) прийняв будівельні матеріали (далі - товар), товар на загальну суму 84050 грн. 41 коп., а саме: Бетон М-300 у кількості 10 м.куб.; Бетон М-350 у кількості 40 м.куб.; Доставка бетонозмішувачем та простой.

Факт прийняття відповідачем зазначених товарно-матеріальних цінностей підтверджується відповідними підписами та печатками відповідача на вказаних вище документах.

За змістом статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити продукцію (товар) після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором чи товарно-розпорядчими документами не визначено іншого строку оплати.

З огляду на визначене вище, зобов"язання по оплаті товару, отриманого відповідно до видаткової накладної за №270 від 04.09.2018 року та видаткової накладної за №284 від 10.09.2018 року, є таким, що настав.

Матеріалами справи підтверджується твердження позивача, що Відповідач частково сплатив вартість поставленого товару та його доставку, решта отриманого відповідачем товару на суму 47 475,42 грн відповідачем оплачена не була. Вказане зафіксовано у акті звіряння, що підписаний представниками обох сторін та відповідачем при розгляді справи не спростовувалося.

Згідно з ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

Отже, позовні вимоги про стягнення 47 475,42 грн. боргу є обгрунтовані та підлягають задоволенню.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються повністю на Відповідача відповідно ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 130, 231, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване монтажне управління №25 , 36007, м. Полтава, Київський район с. Велика Олександрівка, пров. Перспективний, З, Код ЄДРПОУ 37115590 на користь Приватного підприємства Торговий дім Бетон , 10029, м. Житомир, проспект Незалежності, 55-Б, Код ЄДРПОУ 40186787 47475,42 грн. боргу, 1921,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.05.2019р.

Суддя Киричук О.А.