Рішення

від 23.05.2019 по справі 924/184/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

---

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" травня 2019 р. Справа № 924/184/19

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Баськової Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Хмельницької міської ради, м. Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива Про» , м. Дніпро

про врегулювання розбіжностей до договору оренди земельної ділянки

за участю представників:

від позивача: Крамар А.В. - за довіреністю від 23.10.2018 р.

від відповідача: Цапів І.М. - згідно з ордером серії ХМ №024451 від 08.04.2019 р.

Рішення ухвалюється 23.05.2019 р., оскільки в судовому засіданні 15.05.2019 р. постановлено ухвалу про оголошення перерви.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: Хмельницька міська рада, м. Хмельницький звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива Про» , в якому просила визнати укладеним між Хмельницькою міською радою та ТОВ "Перспектива Про" договір оренди земельної ділянки площею 5900 кв.м. по вул. Західно-Окружній, кадастровий номер 6810100000:09:001:0026, для обслуговування будівлі автозаправної станції терміном на 10 років в редакції орендодавця - Хмельницької міської ради, зазначеній у позовній заяві.

Ухвалою суду від 18.03.2019 р. вищезазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 08.04.2019 р.

У засіданні 08.04.2019 р. судом прийнято заяву позивача про зміну предмету позову (від 02.04.2019 р.), в якій позивач просив врегулювати розбіжності по пункту 14 договору оренди земельної ділянки, укладеного між Хмельницькою міською радою в особі міського голови Симчишина Олександра Сергійовича, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" з одного боку, та ТОВ "Перспектива Про" в особі директора Посилаєва Сергія Олександровича, який діє на підставі статуту, з другого боку, та вважати пункт 14 цього договору укладеним у такій редакції: "14. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором: - у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором; - справляється пеня у розмірі 0,5 % від несплаченої суми за кожний день прострочення.". Ухвалою суду від 08.04.2019 р. підготовче засідання у справі відкладено на 15.04.2019 р.

Ухвалою суду від 15.04.2019 р. підготовче засідання у справі відкладено на 06.05.2019 р.

Ухвалою суду від 06.05.2019 р. підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 15.05.2019 р. За результатами судового засідання 15.05.2019 р. постановлено ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 23.05.2019 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що сторони, дійшовши згоди по умовах договору оренди землі, не врегулювали п. 14 цього договору. При цьому звертає увагу на відсутність підстав щодо погодження запропонованої ТОВ "Перспектива Про" у протоколі розбіжностей від 03.12.2018 р. редакції п. 14 проекту договору оренди землі, оскільки остання суперечить Типовому договору оренди землі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. №220. Як на правову підставу позову посилається на положення ст. ст. 628, 638 ЦК України, ст. ст. 1, 6, 14, 15 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 25, 26, 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", постанову Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. №220 "Про затвердження Типового договору оренди землі".

Відповідач у відзиві на позов, посилаючись на положення ст. 13 Конституції України, ст. ст. 179, 181, 187 ГК України, ст. 93, 116, 124 Земельного кодексу України, ст. 1, 6, 13, 14 Закону України "Про оренду землі", зазначив, що укладення спірного договору є обов`язковим. При цьому норми чинного законодавства не вимагають обов`язковості дотримання типової форми договору. Типовий договір може бути взято за основу під час складання тексту договору, що не виключає можливості доповнення договору іншими додатковими угодами, про які сторонами досягнуто домовленості. Посилаючись на протокол розбіжностей, зазначив, що між сторонами залишилися неузгоджені пункти договору (п. 14 договору оренди землі), однак за відсутності між сторонами згоди щодо передачі на розгляд суду неврегульованих розбіжностей такий переддоговірний спір не може бути предметом розгляду суду.

Позивач у відповіді на відзив (від 23.04.2019 р.) із зазначеними відповідачем доводами не погоджується з підстав, викладених у позові, зокрема, у зв`язку з обов`язковістю укладення договору оренди землі та наявністю відповідного типового договору.

Представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позові, з урахуванням заяви про зміну предмета позову.

Представник відповідача заперечив проти позову, посилаючись на наведені у відзиві підстави.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Згідно з витягом з рішення Хмельницької міської ради від 27.12.2017 р. №60 було, зокрема вирішено припинити право користування земельними ділянками, розірвати перелічені в рішенні договори оренди землі за згодою сторін та надати земельні ділянки в оренду юридичним та фізичним особам згідно з додатком 1. У списку юридичних та фізичних осіб, яким припиняється право користування земельними ділянками і юридичних та фізичних осіб, яким надаються земельні ділянки в оренду, зазначено про припинення товариству з обмеженою відповідальністю "Наяда Плюс" права користування земельною ділянкою у м. Хмельницькому по вул. Західно-Окружна, к.н. 6810100000:09:001:0026 площею 5900 кв.м. та надання цієї земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Перспектива Про" для обслуговування будівлі автозаправної станції по вул. Західно-Окружній (акт приймання-передачі нерухомого майна від 30.03.2017 р.), категорія земель - землі житлової та громадської забудови, терміном оренди на 10 років. В рішенні зазначено про необхідність юридичним та фізичним особам надати документи, необхідні для укладання договору оренди землі у чотири місячний термін (від дати прийняття цього рішення).

Відповідно до листа від 07.12.2018 р. головним спеціалістом відділу оренди та продажу землі управління земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів передано представнику ТОВ "Перспектива Про", зокрема проект договору оренди землі за адресою по вул. Західно-Окружній в двох екземплярах.

У матеріали справи надано договір оренди землі, підписаний між Хмельницькою міською радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Перспектива Про" (орендар) (далі - договір), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку (земельні ділянки) на підставі рішення дев`ятнадцятої сесії міської ради від 27.12.2017 р. № 60 із земель житлової та громадської забудови, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі з кадастровим номером (кадастровими номерами) 6810100000:09:001: НОМЕР_1 , яка розташована (які розташовані) в м. Хмельницькому, по вул. Західно-Окружній.

Згідно з п. 2 договору в оренду передається (передаються) земельна ділянка (земельні ділянки) загальною площею 5900 м 2 .

На земельній ділянці (земельних ділянках) розміщені об`єкти нерухомого майна - одна одноповерхова капітальна нежитлова будівля та споруди, а також інші об`єкти інфраструктури - проходи та площадки площею 5800 м.кв. (п. 3 договору).

За умовами п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки (земельних ділянок), кадастровий номер 6810100000:09:001:0026, на дату укладення договору становить 4452 030,00 грн.

Відповідно до п. 8 договору його укладено на 10 років до 27.12.2027 р.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі відповідно до ст. 22 Закону України "Про оренду землі та розмірі 534243,60 грн. в рік, що становить 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

При цьому у п. 14 договору зазначено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором: - у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором; - справляється пеня у розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Договір підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток.

Разом з тим біля підпису відповідача зазначено: "підписано 11.12.2018 р. з урахуванням протоколу розбіжностей".

До договору додано підписаний сторонами розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена на 27.06.2018 р., ; витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.06.2018 р. №201/0/206-18; план зовнішніх меж земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки; акт приймання-передачі земельної ділянки; акт визначення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість).

Відповідач звернувся до позивача з листом, в якому зазначив про підписання договору оренди з протоколом розбіжностей у зв`язку з незгодою з окремими положеннями. Просив протягом 20 днів підписати протоколи розбіжностей і один примірник повернути. На листі міститься відмітка про прийняття листа Хмельницьким міськвиконкомом 03.01.2019 р.

У доданому до листа протоколі розбіжностей зазначено редакцію п. 14 договору, запропоновану відповідачем: "У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,5 від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який нараховується пеня відповідно до діючого законодавства.". Протокол підписаний та скріплений відтиском печатки відповідача із зазначенням: "підписано 11.12.2018 р.".

27.12.2018 р. Хмельницька міська рада прийняла рішення №18, в якому, з-поміж іншого, вирішила: у випадку надходження протоколів розбіжностей до договорів оренди земельних ділянок з приводу непогодження положень договору, які встановлені типовою формою договору оренди землі, затвердженою постановою КМ України від 03.03.2004 р. №220 з внесеними змінами: доручити директору департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів О.Чорнієвичу у місячний термін з дня надходження протоколів здійснити підготовку відповідних листів про непогодження протоколів розбіжностей та подати на підпис міському голові; уповноважити міського голову без прийняття відповідного рішення міської ради підписувати листи про непогодження протоколів розбіжностей до договорів оренди земельних ділянок з приводу непогодження положень договору, які встановлені типовою формою договору оренди землі, затвердженою постановою КМ України від 03.03.2004 №220 із внесеними змінами.

Позивач листом від 14.01.2019 р., адресованим відповідачу, повідомив, що не погоджує запропоновану відповідачем у протоколі розбіжностей від 11.12.2018 р. редакцію п. 14 проекту договору оренди земельної ділянки та має намір звернутися до суду для вирішення питання про узгодження розбіжностей та укладання договору. З метою уникнення судових справ запропонував укласти договір в редакції, запропонованій позивачем. Зазначений лист залишений відповідачем без відповіді.

З огляду на те, що відповідач не погодився на редакцію п. 14 договору оренди земельної ділянки, запропоновану позивачем на підставі положень типової форми договору оренди землі, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. №220, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить (враховуючи заяву про зміну предмета позову) врегулювати розбіжності по пункту 14 договору оренди земельної ділянки, укладеного між Хмельницькою міською радою в особі міського голови Симчишина Олександра Сергійовича, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" з одного боку, та ТОВ "Перспектива Про" в особі директора Посилаєва Сергія Олександровича, який діє на підставі статуту, з другого боку, та вважати пункт 14 цього договору укладеним у такій редакції: "14. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором: - у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором; - справляється пеня у розмірі 0,5 % від несплаченої суми за кожний день прострочення".

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Відповідно до частин 1, 2 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частинами 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 124 Земельного кодексу України унормовано, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

З матеріалів справи слідує, що рішенням Хмельницької міської ради від 27.12.2017 р. №60 було вирішено, з-поміж іншого, надати в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Перспектива Про" земельну ділянку у м. Хмельницькому по вул. Західно-Окружна, к.н. 6810100000:09:001:0026 площею 5900 кв.м. для обслуговування будівлі автозаправної станції по вул. Західно-Окружній (акт приймання-передачі нерухомого майна від 30.03.2017 р.), категорія земель - землі житлової та громадської забудови, терміном оренди на 10 років.

Як передбачено ч. 8 ст. 93 Земельного кодексу України, відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Статтею 13 вказаного Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону (ст. 16 Закону України «Про оренду землі» ).

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, зокрема, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Таким чином, з аналізу вищенаведених законодавчих норм слідує обов`язковість укладення договору оренди земельної ділянки, наданої відповідачу в оренду рішенням органу місцевого самоврядування, оскільки його укладення грунтується на вказівці закону (ст. 124 ЗК України, ст. 179 ГК України, ст. 1 Закону України Про оренду землі ) (узгоджується з позицією ВС, викладеною у постанові від 10.04.2019 р. у справі №924/857/18).

Спори, що виникають при укладанні господарських договорів, зокрема, укладення яких є обов`язковим на підставі закону, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше (ст. 187 ГК України).

Згідно зі ст. 649 ЦК України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

Отже, порядок укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється ст. 187 ГК України та ст. 649 ЦК України, виходячи зі змісту яких і принципу свободи договору, переддоговірні спори поділяються, зокрема на спори, коли сторони не врегулювали розбіжності щодо умов такого договору. При цьому можливість розгляду судом цих спорів обумовлюється обов`язковістю договору (за державним замовленням, на підставі правового акта органу державної влади чи місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом). Тобто визнання укладеним договору, можливе, зокрема, тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов`язаною його укласти через пряму вказівку закону. Таким чином, необхідною умовою для укладення договору за рішенням суду є наявність відповідної вказівки закону на обов`язковість укладення певного договору, а застосуванню до таких спорів підлягає законодавство, яке є чинним на момент виникнення переддоговірного спору та його вирішення в судовому порядку.

З огляду на зазначене спростовуються доводи відповідача про необов`язковість укладення між сторонами договору оренди землі та посилання на необхідність застосування положень ч. 5 ст. 181 ГК України щодо наявності згоди сторін на врегулювання розбіжностей судом.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України визначено серед загальних засад цивільного законодавства свободу договору. Поряд з цим, ч. 3 ст. 6 ЦК України передбачено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

За змістом частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина 2 статті 638 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Статтею 181 Господарського кодексу України встановлено загальний порядок укладання господарських договорів. Так, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Як слідує з матеріалів справи, сторонами підписаний та скріплений печатками договір оренди землі загальною площею 5900 кв.м. для будівництва та обслуговування будівель торгівлі з кадастровим номером (кадастровими номерами) 6810100000:09:001:0026, яка розташована (які розташовані) в м. Хмельницькому, по вул. Західно-Окружній. При цьому відповідачем договір підписаний 11.12.2018 р. із зазначенням про наявність протоколу розбіжностей щодо п. 14 договору.

У договорі сторони передбачили та погодили істотні умови договору оренди землі (ст. 15 Закону України "Про оренду землі"): об`єкт оренди; строк дії договору оренди; розмір, індексацію орендної плати, спосіб та умови розрахунків, строків, порядку внесення і перегляду орендної плати.

Разом з тим неврегульованою залишилась умова договору про відповідальність за несплату орендної плати, зазначена в п. 14 договору.

Так, у проекті договору позивач пропонував викласти п. 14 договору в такій редакції: «У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором: - у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором; - справляється пеня у розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожний день прострочення» .

Не погоджуючись із вищезазначеною умовою, відповідач у протоколі розбіжностей навів власну редакцію п. 14 договору: «У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,5 від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який нараховується пеня відповідно до діючого законодавства» .

Таким чином, між сторонами договору існують розбіжності щодо п. 14 договору оренди землі, що зазначені у протоколі розбіжностей відповідача, в частині інших умов договору спір між сторонами відсутній, що сторонами не заперечується.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Аналогічні положення містяться у ч. 2 ст. 180 ГК України.

Спеціальні норми ст. 15 Закону України Про оренду землі визначають, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

При цьому судом зважається на те, що згідно зі ст. 288 Податкового кодексу України договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Частиною 3 статті 184 Господарського кодексу України передбачено, що укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови (ч. 4 ст. 179 ГПК України).

Отже, у разі визначення сторонами змісту договору на основі типового договору, вони можуть лише уточнити пункти укладеного між ними договору, при цьому не виключаючи пункти, які передбачені типовим договором.

Типовий договір оренди землі затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. №220.

Зокрема, пунктом 14 типового договору оренди землі передбачається, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором: у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором; стягується пеня у розмірі

---

відсотків несплаченої суми за кожний день прострочення.

З аналізу викладених сторонами редакцій п. 14 договору, щодо якого сторони не досягли згоди при укладенні договору, слідує, що запропонована позивачем редакція спірного пункту відповідає умовам типового договору. Натомість спірний пункт в редакції відповідача передбачає виключення з п. 14 договору оренди землі штрафу за невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, і залишення лише пені як виду відповідальності, що відступає від змісту типового договору.

При цьому судом враховується, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право на доступ до правосуддя, а ст. 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини, зокрема, у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки, неодноразово зазначав, що право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав та обов`язків.

Під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З огляду на зазначене, беручи до уваги умови типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. №220, невідповідність (відступлення від змісту типового договору) запропонованої відповідачем редакції п. 14 договору оренди землі, суд доходить висновку, що обґрунтованим є викладення спірного п. 14 договору оренди землі в редакції, запропонованій позивачем та яка відповідає типовому договору оренди землі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. №220, а саме: « 14. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором: - у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором; - справляється пеня у розмірі 0,5 % від несплаченої суми за кожний день прострочення» .

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищезазначені обставини справи у їх сукупності, позиції сторін та положення законодавства, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Хмельницької міської ради, м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива Про» , м. Дніпро про врегулювання розбіжностей до договору оренди земельної ділянки задовольнити.

Врегулювати розбіжності по пункту 14 договору оренди земельної ділянки між Хмельницькою міською радою в особі міського голови Симчишина Олександра Сергійовича, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", з одного боку, та ТОВ "Перспектива Про" в особі директора Посилаєва Сергія Олександровича, який діє на підставі статуту, з другого боку, та вважати пункт 14 цього договору укладеним у такій редакції:

"14. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором: - у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором; - справляється пеня у розмірі 0,5 % від несплаченої суми за кожний день прострочення".

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива Про» , м. Дніпро, вул. Михайла Грушевського, буд. 11 (код 40773611) на користь Хмельницької міської ради, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, буд. 3 (код 33332218) 1921,00 грн. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 30.05.2019 р.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 3 прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу (29000, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3), 3 - відповідачу (49000, м. Дніпро, вул. М. Грушевського, 11). Всім рек. з пов. про вруч.