Рішення

від 30.05.2019 по справі 927/260/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

30 травня 2019 року м. Чернігів Cправа № 927/260/19 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Лавриненко Л.М.

секретар судового засідання Мігда Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №927/260/19, розгляд якої здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження

За позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001

адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпро, 49027

До відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ-АГРО"

вул. Горького, б. 23, оф. 402, м. Чернігів, 14000

До відповідача-2: ОСОБА_1

АДРЕСА_1

Про стягнення 100000,01 грн

За участю представників:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача-1: не з`явився

Відповідач-2: Шаповалов М.С., адвокат, ордер серія ЧН №092270 від 29.05.2019, договір про надання юридичних послуг (професійної правничої допомоги) від 29.05.2019

У судовому засіданні була проголошена вступна та резолютивна частини рішення, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" подано позов до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ-АГРО" та відповідача-2: ОСОБА_1 про стягнення солідарно 100000,01 грн заборгованості за кредитним договором №б/н від 28.02.2017.

В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на неналежне виконання відповідачами зобов`язань за кредитним договором №б/н від 28.02.2017 та договором поруки №POR1488276369808 від 28.02.2017.

Також позивачем подано письмове клопотання від 21.02.2019, в якому позивач просить суд розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та заявку від 21.02.2019 про отримання процесуальних документів в електронному вигляді.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.04.2019 позовну заяву залишено без руху на підставі ч.1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.03.2019, на виконання вимог ч. 6, 7 ст.176 Господарського процесуального кодексу України, суд звернувся до Центру адміністративних послуг м. Чернігова щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ).

Листом від 01.04.2019 №1725 Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради повідомило, що за даними, які містяться в реєстрі територіальної громади міста Чернігова, місце проживання гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження місто Чернігів, зареєстровано по АДРЕСА_1.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.04.2019 відмовлено у задоволенні клопотання позивача від 21.02.2019 про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відкрито провадження у даній справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи по суті призначено на 15.05.2019 о 12:15. Явку повноважних представників сторін визнано обов`язковою. Також даною ухвалою задоволено заявку позивача від 21.02.2019 про отримання процесуальних документів в електронному вигляді.

Позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 19.04.2019: №4900201511947 та 4900202007169, але повноважного представника у судове засідання 15.05.2019 не направив.

Відповідачі також були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, але процесуальним правом участі в судовому засіданні 15.05.2019 не скористалися.

Ухвала суду від 19.04.2019 про відкриття провадження у справі, направлена на адресу відповідача-1, зазначену у позовній заяві (вул. Горького, б. 23, оф. 402, м. Чернігів, 14000) повернулась до суду з відміткою поштового відділення: "адресат вибув".

Ухвала суду від 19.04.2019 про відкриття провадження у справі, направлена на адресу відповідача-2, зазначену у позовній заяві (АДРЕСА_1) повернулась до суду з відміткою поштового відділення: "за закінченням терміну зберігання".

У судовому засіданні 15.05.2019 суд постановив ухвалу про відкладення розгляду справи по суті на 30.05.2019 о 09:00.

Ухвалою суду від 15.05.2019, керуючись ст.120,121 ГПК України, повідомлено сторін про те, що судове засідання з розгляду справи по суті відкладено на 30.05.2019 о 09:00.

Аналогічна публічна інформація стосовно слухання судом справи №927/260/19 та повідомлення відповідача-1 та відповідача-2 про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті на 30.05.2019 о 09:00 була розміщена на офіційному сайті Господарського суду Чернігівської області в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність у сторін можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.

Позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, але повноважного представника у судове засідання 30.05.2019 не направив.

Відповідач-1 також був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, але процесуальним правом участі у судовому засіданні 30.05.2019 не скористався.

Ухвала суду від 15.05.2019 про повідомлення про відповідача-1 про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті, направлена на адресу відповідача-1, зазначену у позовній заяві (вул. Горького, б. 23, оф. 402, м. Чернігів, 14000) повернулась до суду з відміткою поштового відділення: "не розшукано для уточнення адреси".

У відповідності до отриманого судом витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ-АГРО" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження якого зазначено: вул. Горького, б. 23, оф. 402, м. Чернігів, 14000

Згідно з ч.6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Заяв про зміну свого місцезнаходження, відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, під час розгляду справи від відповідача-1 не надходило.

Інформація стосовно слухання судом справ є публічною і розміщується на офіційному сайті Господарського суду Чернігівської області в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність у учасників справи можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України Про доступ до судових рішень , усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.1,2 ст.3 Закону України Про доступ до судових рішень , для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що позивач та відповідач-1 не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалою суду від 15.05.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Таким чином, судом було вжито всіх заходів щодо належного повідомлення позивача та відповідача-1 про час та місце розгляду справи, але позивач та відповідача-1 повноважних представників у судове засідання 30.05.2019 для дачі пояснень по справі не направили .

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом також враховано, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Застосовуючи згідно зі ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Зважаючи на те, що згідно зі ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані користуватися визначеними законом процесуальними правами; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, а тому неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч.1,8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

До початку судового засідання від позивача, засобами електронного зв?язку, надійшла заява від 29.05.2019 про проведення судового засідання 30.05.2019 без участі представника банку. У поданій заяві позивач зазначив, що позовні вимоги підтримує.

Після надходження зазначеної заяви працівниками відділу документального забезпечення (канцелярії) суду була проставлена відмітка "документ не підписаний ЕЦП".

Представник відповідача-2 щодо заяви позивача поклався на розсуд суду.

Відповідно до ч.3,4 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Заява позивача від 29.05.2019, яка надійшла до суду електронною поштою, залишена судом без розгляду, оскільки вона подана з недодержанням позивачем вимог ст.5,6,7 Закону України "Про електронний цифровий підпис" та ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, а саме: відсутністю електронного цифрового підпису на ній.

У судовому засіданні 29.05.2019 представник відповідача-2 заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, від якого потім відмовився.

Судом прийнята відмова представник відповідача-2 від раніше заявленого ним клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки це є процесуальним правом сторони.

Також представник відповідача-2 у судовому засіданні 30.05.2019 повідомив суд про те, що договір поруки №POR1488276369808 від 28.02.2017, за допомогою електронного цифрового підпису фізичною особою ОСОБА_1 не підписувався.

Інших заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.

Відповідачі не скористалися своїм процесуальним правом щодо надання відзиву на позов, відповідно до ст. 165 Господарського процесуального кодексу України та відзиви на позовну заяву суду не надали .

Ухвалою суду від 19.04.2019 відповідачі були попереджені, що у разі ненадання відзивів у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідачі своїм процесуальним правом участі у судових засіданнях 15.05.2019 та 30.05.2019 не скористалися, відзивів на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надали, заяв та клопотань від них до суду не надходило, рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, вислухавши пояснення повноважного представника відповідача-2, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Згідно з абз. 5, 6 п. 1.7. ст. 1 статуту Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (нова редакція) (погоджено Національним банком України 11.06.2018; затверджено наказом Міністерства фінансів України (рішенням єдиного акціонера) від 21.05.2018 № 519), згідно з рішенням Єдиного акціонера Банку від 21.05.2018 № 519 було змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та змінено найменування банку на Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк".

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" є правонаступником всіх прав та зобов`язань Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк".

Відповідно до ч. 1 ст. 202 та ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1-3 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч.1, 2 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Як вбачається із матеріалів справи, 28.02.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ-АГРО" (позичальником) через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання послуг "КУБ" (далі - Заява).

Підписанням цієї Заяви позичальник приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання послуги "КУБ" (далі - Умов), що розміщені на сайті Приватбанку pb.ua., прийняв на себе всі зобов`язання, зазначені в цих Умовах та уклав кредитний договір.

Відповідно до п.1 Заяви, до істотних умов кредитного договору належать:

1.1. Вид кредиту: строковий;

1.2. Розмір кредиту: визначається Приватбанком, вказується у профайлі позичальника на сайті kub.pb.ua;

1.3. Строк кредиту: 12 місяців з моменту видачі коштів;

1.4. Проценти (комісія) за користуванням кредитом: 2% в місяць від початкового розміру кредиту;

1.5. Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця, починаючи з 7-го місяця користування кредитом, рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів.

1.6. У випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5. Заяви, проценти за користування кредитом становлять розмір 4% на місяць від суми заборгованості. При цьому сплачується неустойка в розмірі і згідно з розділом 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг.

Укладання кредитного договору здійснюється в порядку, визначеному розділом 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг.

Розділ 3.2.8. Умови та правила надання банківських послуг ПАТ КБ "Приватбанк", яким визначено умови та правила надання "Кредиту "КУБ" (далі - Умови), додано до Умов та правил надання банківських послуг на підставі рішення Правління банку від 09.02.2017, що підтверджується витягом з протоколу №10 засідання Правління ПАТ КБ "Приватбанк".

Пунктом 3.2.8.1. Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуги КУБ (далі - Заява), а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі Paperless або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги. Якість послуг має відповідати законодавству України, нормативним актам Національного Банку України, які регулюють кредитні відносини.

Розмір кредиту, який може бути наданий в рамках послуги, складає від 50000,00 до 1000000 грн (п. 3.2.8.2. Умов).

Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших, стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Отже, укладений між позивачем та відповідачем-1 кредитний договір №Б/Н від 28.02.2017 за своєю правовою природою є договором приєднання та складається із вищевказаних Анкети-заяви та Умов.

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як зазначає позивач, у відповідача-1, станом на 15.02.2019, існує перед АТ КБ "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором № Б/Н від 28.02.2017 у сумі 202232,24 грн та складається з 100000,01 грн - заборгованість за кредитом; 47733,33 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, відповідно до п. 3.2.8.3.3. та 3.2.8.9.1. Умов; 8193,47 грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахована згідно з п. 3.2.8.3.2. та 3.2.8.9. Умов; 46305,43 грн - пеня, нарахована відповідно до п. 3.2.8.10.1. Умов.

Беручи до уваги приписи ч.1 ст. 5, ч.1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України та ст.15,16 Цивільного кодексу України, позивач у прохальній частині позовної заяви б/н від 21.02.2019, просить стягнути солідарно з відповідачів 100000,01 грн заборгованості за кредитом.

Неналежне виконання відповідачем-1 своїх зобов`язань за кредитним договором № Б/Н від 28.02.2017 стало підставою для звернення позивача до суду для захисту свого порушеного права.

Згідно з ч.2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.06.2014, на підставі заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 10.06.2014 та заяви про відкриття рахунку, відповідачу-1 був відкритий поточний рахунок НОМЕР_2 (а.с.66).

28.03.2017, на підставі укладеного між сторонами кредитного договору №Б/Н від 28.02.2017, позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти у розмірі 200000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку з 01.01.2000 по 21.02.2019 та меморіальним ордером №0734 від 28.03.2017 (а.с.27).

Відповідно до п.3.2.8.3.1., 3.2.8.3.1.3. Умов, повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у заяві. Для позичальників, що працюють у сегменті агро-бізнесу, може бути встановлений окремий порядок погашення, що передбачає погашення основного боргу на протязі 6 місяців користування кредитом на вибір клієнта за погодженням банку. Клієнт доручає банку щомісячно у строки, зазначені у заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Згідно зі ст. 212, 651 ЦКУ при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (банк здійснює інформування клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших)). При непогашенні заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість за кредитним договором, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу.

Пунктами 1.3., 1.5. кредитного договору №Б/Н від 28.02.2017 встановлено строк кредиту: 12 місяців з моменту видачі коштів; порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця, починаючи з 7-го місяця користування кредитом, рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, погашення кредиту в повному обсязі відповідачем -1 повинно було бути здійснено протягом 12 місяців з моменту отримання, тобто до 28.03.2018.

Відповідач-1, всупереч вимогам чинного законодавства та умовам кредитного договору №Б/Н від 28.02.2017, свої зобов`язання щодо повернення кредиту виконав частково, сплативши 99999,99 грн, що підтверджується випискою по рахунку з 01.01.2000 по 21.02.2019 (а.с.29).

Заборгованість відповідача-1 перед позивачем по кредитному договору становить 100000,01 грн.

Позивачем, на адресу відповідача-1, було надіслано повідомлення від 29.05.2018 № 30.1.0.0/2-І1LCNKUB0YBG5 з проханням у термін не пізніше 5 днів з дати одержання цього повідомлення погасити прострочену заборгованість (а.с.35). Копія даного повідомлення також була направлена на адресу відповідача-2. Відповідач-1 дану претензію залишив без відповіді, заборгованість за кредитом не сплатив.

Заборгованість за кредитом становить 100000,01 грн. Доказів погашення суми основної заборгованості в розмірі 100000,01 грн відповідачем-1 суду не надано.

Нормами статті 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов`язання. Обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким встановлено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Так, у забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №Б/Н від 28.02.2017 позивач посилається на укладення 28.02.2017 між ОСОБА_1 (поручителем) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (кредитором) договору поруки №POR1488276369808, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ-АГРО" (боржником) зобов`язань за угодами-приєднання до розділу 3.2.8. "Кредит "КУБ" Умов та правил надання банківських послуг, далі - Угода 1, по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом: - за період користування кредитом згідно з Угодою 1 - 2,0% (два) відсотка від суми кредиту щомісяця; - за період користування кредитом згідно з п.3.2.8.5.3. Угоди 1 - 4% (чотири) відсотки від суми кредиту щомісяця; б) кредиту в розмірі, що вказаний в Угоді 1.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки №POR1488276369808 від 28.02.2017, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за "Угодою 1 та Угодою 2" в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно з п.1.5 договору поруки №POR1488276369808 від 28.02.2017, у випадку невиконання боржником зобов`язань за "Угодою 1 і/або Угодою 2", боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 (п`ятнадцять) років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за "Угодою 1 і/або Угодою 2" цей договір припиняє свою дію (п. 4.1 договору поруки №POR1488276369808 від 28.02.2017).

Статтею 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За таких обставин, підписання договору його сторонами власноручно або шляхом застосування електронного підпису є обов`язковим, підтверджує наявність цивільної дієздатності сторін і виражає їх волевиявлення.

У позовній заяві б/н від 21.02.2019 позивач вказує на те, що договір поруки №POR1488276369808 від 28.02.2017 укладено між ОСОБА_1 (поручителем) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (кредитором).

У заяві про усунення недоліків від 12.04.2019 позивач зазначив, що договір поруки №POR1488276369808 від 28.02.2017, підписано із використанням електронного цифрового підпису на підставі кваліфікованого сертифікату відкритого ключа №0D84EDA1BB9381E8040000009D0B1200F98B3600 від 28.02.2017, копія якого додана до матеріалів справи (а.с.69).

Представник відповідача-2 у судовому засіданні 30.05.2019 повідомив суд про те, що договір поруки №POR1488276369808 від 28.02.2017, за допомогою електронного цифрового підпису фізичною особою ОСОБА_1 не підписувався.

Із наданих позивачем доказів, а саме файлу перевірки електронного цифрового підпису вбачається, що договір поруки №POR1488276369808 від 28.02.2017 підписано електроннною печаткою ТОВ "АТЛАНТ-АГРО" (а.с.18).

Доданий позивачем до матеріалів справи кваліфікований сертифікат відкритого ключа №0D84EDA1BB9381E8040000009D0B1200F98B3600 від 11.04.2019, на який позивач посилається як на доказ підписання ОСОБА_1 договору поруки №POR1488276369808 від 28.02.2017 із використанням електронного цифрового підпису на підставі кваліфікованого сертифікату відкритого ключа, свідчить про те, що тип сертифікату: кваліфікована електронна печатка ТОВ "АТЛАНТ-АГРО", а не кваліфікований електронний підпис фізичної особи ОСОБА_1 .

Інших доказів надання електронного цифрового підпису саме фізичній особі ОСОБА_1 та належних доказів підписання фізичною особою ОСОБА_1 договору поруки №POR1488276369808 від 28.02.2017 із використанням електронного цифрового підпису, позивачем суду не надано.

При цьому в преамбулі договору поруки №POR1488276369808 від 28.02.2017 вказано, що стороною договору, а саме поручителем, є ОСОБА_1 , як фізична особа.

Додані позивачем до матеріалів справи кваліфіковані сертифікати відкритого ключа №0D84EDA1BB9381E8040000009D0B1200A78E3600 від 28.02.2017 та №0D84EDA1BB9381E804000000B20B1200F18E3600 від 28.02.2017 (а.с.67,68) не можуть бути належним доказом підписання ОСОБА_1 як фізичною особою договору поруки №POR1488276369808 від 28.02.2017, оскільки як зазначає позивач у заяві про усунення недоліків від 12.04.2019, на підставі зазначених кваліфікованих сертифікатів відкритого ключа була підписана анкета-заява ТОВ "АТЛАНТ-АГРО", в особі директора ОСОБА_1 . Крім того, зазначені кваліфіковані сертифікати відкритого ключа містять посилання, відповідно: тип сертифікату - кваліфікована електронна печатка; найменування юридичної особи - ТОВ "АТЛАНТ-АГРО"; призначення ключа - електронний цифровий підпис, неспростовність та тип сертифікату - кваліфікований електронний підпис; власник сертифікату - ОСОБА_1; найменування юридичної особи - ТОВ "АТЛАНТ-АГРО"; призначення ключа - електронний цифровий підпис, неспростовність.

З огляду на викладені обставини, суд доходить висновку, що договір поруки №POR1488276369808 від 28.02.2017 не підписано особисто фізичною особою ОСОБА_1 , як поручителем, а відповідно є неукладеним, і не породжує ніяких зобов`язань відповідача-2 як поручителя по зобов`язанням Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ-АГРО" перед позивачем.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача щодо відповідача-2 задоволенню не підлягають.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У відповідності до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач повинен подати докази разом з поданням відзиву на позов.

Всупереч наведеним нормам, відповідач-1 не надав суду жодних належних та допустимих доказів належного виконання ним зобов`язань за кредитним договором №Б/Н від 27.11.2017 та доказів, які підтверджують своєчасне та повне повернення ним отриманого від позивача кредиту, або ж фактичних даних на спростування факту отримання від позивача кредиту, а також доказів, які підтверджують неможливість своєчасного та повного повернення ним отриманої суми кредиту, а тому дії відповідача-1 щодо несвоєчасного повернення позивачу отриманих коштів є порушенням положень договору та норм чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме щодо стягнення 100000,01 грн заборгованості за кредитом з відповідача-1. У частині солідарного стягнення з відповідача-2 - 100000,01 грн заборгованості за кредитом, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки спір виник у зв`язку з неправомірними діями відповідача-1, то відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір", пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача-1 підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1921,00 грн.

Керуючись ст.73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 233, 238, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України; ст. 4 Закону України „Про судовий збір", господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, буд.1Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпро, 49027, код ЄДРПОУ 14360570) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ-АГРО" (вул. Горького, б.23, оф. 402, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 39234952) про стягнення 100000,01 грн, задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ-АГРО" (вул. Горького, б.23, оф. 402, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 39234952) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, буд.1Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпро, 49027, код ЄДРПОУ 14360570) 100000,01 грн заборгованості за кредитом та 1921,00 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Відмовити Акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, буд.1Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпро, 49027, код ЄДРПОУ 14360570) в солідарному стягненні з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) 100000,01 грн заборгованості за кредитом.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено та підписано 31.05.2019.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

До відома сторін:

- адреса Господарського суду Чернігівської області: проспект Миру, 20, м. Чернігів, Україна;

- засоби зв`язку контактні телефони: 672-847; 676-311, факс 774-462; електронна адреса Господарського суду Чернігівської області: e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua.

Суддя Л. М. Лавриненко