Ухвала
від 31.05.2019 по справі 804/5908/16
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 травня 2019 року

м. Київ

справа №804/5908/16

адміністративне провадження №К/9901/15598/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Олендера І.Я., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.05.2019 у справі №804/5908/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ваговимірювальні системи до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління ДФС у Дніпропетровській області 24.05.2019, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Проте, всупереч цим вимогам заявником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у визначеному законом порядку та розмірі.

Водночас, у касаційній скарзі Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору у даній справі, яке мотивовано відсутністю на рахунку відповідача коштів необхідних для такої сплати у зв`язку з проведенням безспірного стягнення в рамках інших виконавчих проваджень.

Надаючи оцінку доводам викладеним у вказаному клопотанні, суд виходить з наступного.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VІ.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, які кореспондуються з приписами частини першої та другої статті 8 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

На підтвердження фактів викладених у вказаному клопотанні, заявником надано копії листів Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області від 21.05.2019 та 22.05.2019 про безспірне стягнення.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що дані докази є неналежними для задоволення клопотання відповідача, оскільки Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення касаційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов`язаними.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Статтею 330 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.

Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Однак, податковим органом не надано жодних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наведені відповідачем у клопотанні обставини не є підставою для звільнення, відстрочення або розстрочення від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, клопотання податкового органу про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі задоволенню не підлягає.

Так, згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - вересень 2016 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2016 рік встановлено, що з 01.01.2016 розмір мінімальної заробітної плати складає 1378,00грн.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (в редакції чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру позивачу (юридичній особі) необхідно було сплатити 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, що складало 1904,24грн.

Отже, судовий збір, який відповідач повинен сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 1904,24грн. х 200% = 3808,48грн.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. рахунок отримувача: 31219207026007, код ЄДРПОУ: 38004897. Код банку отримувача: 899998, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) . Призначення платежу: код клієнта за ЄДРПОУ; судовий збір за позовом у справі №, Верховний Суд .

Враховуючи вищевикладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого заявник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Керуючись статтями 169, 248, 327, 330, 332, 359 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити Головному управлінню ДФС у Дніпропетровській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №804/5908/16.

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.05.2019 у справі №804/5908/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ваговимірювальні системи до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

І.Я. Олендер

Суддя Верховного Суду

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення31.05.2019
Оприлюднено03.06.2019
Номер документу82120225
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —804/5908/16

Ухвала від 26.08.2021

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Верба Ірина Олександрівна

Ухвала від 26.06.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Ухвала від 31.05.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Постанова від 06.05.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Шальєва В.А.

Постанова від 06.05.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Шальєва В.А.

Ухвала від 15.04.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Шальєва В.А.

Ухвала від 12.03.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Шальєва В.А.

Ухвала від 25.02.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Шальєва В.А.

Рішення від 20.12.2018

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Верба Ірина Олександрівна

Рішення від 20.12.2018

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Верба Ірина Олександрівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні