Ухвала

від 31.05.2019 по справі 760/2793/19

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

760/2793/19

1-кс/760/2124/19

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2019 рокуслідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ПРОФСТОР» про скасування арешту майна в кримінальному провадженні №32018100000000176 від 09.10.2018, -

ВСТАНОВИВ:

адвокат ОСОБА_3 , в інтересах ТОВ «ПРОФСТОР» звернувся до слідчого судді із клопотанням в порядку ст.174 КПК України, в якому просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 17.12.2018 у справі №760/32742/18, провадження №1-кс/760/16496/18, на грошові кошти, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 (українська гривня), відкритий ТОВ "ПРОФСТОР" (код ЄДРПОУ 39240603) в ПАТ "Мегабанк", Харків (МФО 351629) з забороною розпоряджатися цими грошовими коштами, шляхом заборони будь-яких видаткових операцій по рахунках, за виключенням видаткових операцій щодо сплати заробітної плати та обов`язкових платежів до державного бюджету зі сплати податків, зборів, аліментів (обов`язкових платежів).

Вказує, що висновки слідчого судді про наявність підстав для арешту грошових коштів на рахунку ТОВ "ПРОФСТОР" не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на положеннях КПК України, оскільки ТОВ "ПРОФСТОР" не має ніякого відношення до кримінального провадження №32018100000000176, жодній посадовій особі товариства не повідомлено підозру, кошти, які містяться на арештованих рахунках, отримані товариством в результаті здійснення правомірної господарської діяльності, підприємство позбавлено можливості здійснювати фінансово-господарську діяльність, виплачувати заробітну плату співробітникам, розраховуватись з постачальниками, що несе за собою додаткові збитки та втрату ділової репутації компанії, тому можливості застосування до нього заходів кримінально-правового характеру відсутні. Вважає, що арешт було накладено необґрунтовано та безпідставно, що в цілому обумовлює необхідність його скасування.

У судовому засіданні представник ТОВ "ПРОФСТОР" - адвокат ОСОБА_3 підтримав клопотання, просив задовольнити.

Слідчий в судове засідання не з`явився з невідомих причин. Тому, слідчий суддя розглянув вказане клопотання у його відсутність.

Заслухавши пояснення представник власника майна та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив такі обставини.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Таким чином, виходячи з наведених положень ст. 174 КПК України, питання про скасування арешту розглядається слідчим суддею за відповідним зверненням осіб, визначених частиною першої цієї статті.

Під час розгляду клопотання встановлено, що Слідчим відділом розслідувань кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32018100000000176 від 09.10.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212 КК України.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 17.12.2018 у справі №760/32742/18 накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 (українська гривня), відкритий ТОВ "ПРОФСТОР" (код ЄДРПОУ 39240603) в ПАТ "Мегабанк", Харків (МФО 351629) з забороною розпоряджатися цими грошовими коштами, шляхом заборони будь-яких видаткових операцій по рахунках, за виключенням видаткових операцій щодо сплати заробітної плати та обов`язкових платежів до державного бюджету зі сплати податків, зборів, аліментів (обов`язкових платежів)..

Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Таким чином, виходячи з наведених положень ст. 174 КПК України, питання про скасування арешту розглядається слідчим суддею за відповідним зверненням осіб, визначених частиною першої цієї статті.

Як встановлено п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, при накладенні арешту на майно, має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до довідки наданої АТ "Мегабанк" відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 в національній валюті - 22.02.2017р. Станом на кінець дня 14.05.2019р., залишок коштів по рахунку становить 3442,85 грн.

Так, документами, наданими адвокатом ОСОБА_4 на адресу суду підтверджується, що накладений арешт на майно ТОВ "ПРОФСТОР" не виконує завдання застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження та відсутня мета досягнення дієвості цього провадження, завдяки вказаному арешту, отже арешт накладено необґрунтовано.

Органом досудового розслідування в судове засідання не надано та не доведено, що саме на вищевказаний банківський рахунок у період діяльності ТОВ "ПРОФСТОР"незаконно надходили кошти від інших суб`єктів господарювання, або ж саме ці кошти, котрі перебувають на вказаних у клопотанні банківських рахунках, є предметом злочинної діяльності, а тому слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задовольнити.

За таких обставин, керуючись ст. 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання, - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 17.12.2018 у справі №760/32742/18, провадження №1-кс/760/16496/18, на грошові кошти, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 (українська гривня), відкритий ТОВ "ПРОФСТОР" (код ЄДРПОУ 39240603) в ПАТ "Мегабанк", Харків (МФО 351629).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Повний текст виготоволено 31.05.2019