Постанова

від 23.05.2019 по справі 551/118/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 551/118/19 Номер провадження 22-ц/814/1473/19Головуючий у 1-й інстанції Вергун Н. В. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2019 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів: Одринської Т.В., Панченка О.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю ЛАН-Н на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 05 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю ЛАН-Н про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку ,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) ЛАН-Н про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку, посилаючись на те, що з 19 травня 2015 року по 17 березня 2017 року працював у ТОВ ЛАН - Н та у день звільнення відповідач розрахунків по виплаті заробітної плати не провів.

Просив стягнути з ТОВ ЛАН - Н на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 листопада 2017 року по 31 травня 2018 року у загальному розмірі 72 645 грн. 00 коп.

05 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про зменшення позовних вимог, згідно з якою просив стягнути з відповідача на його користь середню заробітну плату за час затримки розрахунку за період часу з 01 листопада 2017 року по 31 травня 2018 року у загальному розмірі 61 987 грн. 50 коп.

Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 05 березня 2019 року позов ОСОБА_1 до ТОВ ЛАН - Н про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку задоволено.

Стягнуто з ТОВ ЛАН - Н на користь ОСОБА_1 , середню заробітну плату у загальному розмірі 61 987 грн. 50 коп. за час затримки розрахунку за період часу з 01 листопада 2017 року по 31 травня 2018 року.

Стягнуто з ТОВ ЛАН - Н на користь ОСОБА_1 , судові витрати, які складаються з витрат на правову допомогу, у загальному розмірі 7 200 грн. 00 коп.

Стягнуто з ТОВ ЛАН - Н в дохід держави судові витрати, які складаються із сплати судового збору, у розмірі 768 грн. 40 коп.

Рішення суду мотивовано тим, що фактичний розрахунок по заробітній платі з ОСОБА_1 було проведено 06 листопада 2018 року, при цьому відповідачем не надано належних та достатніх доказів того, що позивач умисно ухилявся від проведення з ним розрахунку при його звільненні.

Не погодившись з даним рішенням ТОВ ЛАН - Н оскаржило його в апеляційному порядку. Просило рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заявлених позивачем вимог у повному обсязі. В апеляційній скарзі зазначено, що затримка виплати заробітної плати ОСОБА_1 сталася не з вини відповідача, навпаки останнім робилося все можливе, щоб права позивача не були порушенні.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Вказав, що у день його звільнення з ним не був проведений розрахунок, хоча він і був присутній на робочому місці та отримав трудову книжку. У подальшому, 08 січня 2018 року він звертався до відповідача з заявою про виплату йому заробітної плати, проте вона була виплачена лише після звернення позивача з відповідним позовом до суду. Вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не впливають на правильність рішення суду.

Враховуючи положення ч. 7 ст. 10, ч. 1 ст. 369 ЦК України і беручи до уваги ціну позову та наявність достатніх даних про права та взаємовідносини сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без виклику сторін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 19 травня 2015 року відповідно до рішення засновника ТОВ Лан Хорольського МКДДП від 18 травня 2015 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу на посаду директора ТОВ ЛАН Хорольського МКДДП, діюча назва - ТОВ ЛАН - Н ( а. с. 13, 57).

На підставі наказу № 1К від 07 лютого 2017 року позивача було переведено з посади директора на посаду головного агронома (а.с. 13, 59 ).

Згідно наказу № 5/1к від 17 березня 2017 року ОСОБА_1 звільнено з займаної посади за власним бажанням (а. с. 14, 60).

08 січня 2018 року позивач направив на адресу відповідача вимогу про розрахунок з перерахуванням належних йому сум на картковий рахунок. Вказану вимогу відповідач отримав 13 січня 2018 року (а. с. 16).

29 травня 2018 року ОСОБА_1 повторно звернувся до ТОВ ЛАН - Н з аналогічною вимогою, дана вимога отримана відповідачем 19 червня 2018 року (а. с. 23 - 25).

Відповідно до положень ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 у день звільнення перебував на робочому місці та отримав трудову книжку. Проте розрахунок по заробітній платі з ним не проведено.

Згідно із частиною першою ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 року справа № 4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень ст. 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями ст. ст. 117, 237-1 цього Кодексу роз`яснив, що за ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Тобто, незважаючи на внутрішній розпорядок щодо дат виплати авансу та заробітної плати, роботодавець зобов`язаний розрахувати працівника в день його звільнення.

А тому посилання відповідача в апеляційній скарзі на зазначену обставину є безпідставним та не спростовує факт порушення ТОВ ЛАН - Н положень ст. 116 КЗпП України.

При цьому, відповідачем не надано жодних доказів, що ТОВ ЛАН - Н вживала заходи щодо виплати позивачу заробітної плати, проте останній навмисно уникав проведення з ним розрахунку.

Тоді як, згідно матеріалів справи ОСОБА_1 звертався до відповідача щодо виплати йому заробітної плати, проте відповідних дій здійснено не було.

20 червня 2018 року позивач звернувся до Шишацького районного суду Полтавської області з позовом про стягнення заробітної плати.

Ухвалою суду від 06 листопада 2019 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ЛАН - Н про стягнення заробітної плати закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову (а. с. 29 ).

Цього ж дня позивачу була виплачена заробітна плата у розмірі 15 492 грн. 56 коп. (а. с. 30)

Зважаючи на наведене, те, що відповідач при звільненні не виплатив ОСОБА_1 заробітну плату, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо задоволення позовних вимог.

Також суд першої інстанції вірно взяв до уваги розрахунок, наданий позивачем, оскільки він відповідає вимогам Порядку обчислення середньої заробітної плати, при цьому відповідачем в апеляційній скарзі даний розрахунок не заперечувався та власний не надавався.

Посилання ТОВ ЛАН - Н на те, що у них виникли сумніви, що подана заява від імені ОСОБА_1 про перерахунок йому заробітної плати на картковий рахунок підписана саме ним є безпідставними, оскільки не обґрунтовують не проведення розрахунку з позивачем у день його звільнення.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який повно встановивши фактичні обставини справи, із дотриманням норм процесуального права, вірно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та ухвалив рішення, яке відповідає закону.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ЛАН-Н - залишити без задоволення.

Рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 05 березня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текс постанови виготовлено 23 травня 2019 року

Головуючий В.П. Пікуль

Судді: Т.В. Одринська

О.О. Панченко