Ухвала

від 25.03.2019 по справі 757/15222/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/15222/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2019 року

слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора: не з`явився,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням Прокурора третього відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна у кримиінальному проваьдженні, внесеиному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.12.2018 року за № 42018000000003216 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбаченх ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор третього відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти в безготівковому вигляді, які знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС Техно» (код ЄДРПОУ 22945907), відкритих в АТ «Прокредитбанк» (МФО 320984) № НОМЕР_1 (українська гривня), № НОМЕР_2 (українська гривня), № НОМЕР_3 (Євро), № НОМЕР_3 (долар США); ПАТ КБ "ПриватБанк" (МФО 300711) № НОМЕР_4 (Євро), № НОМЕР_5 (долар США), № НОМЕР_6 (українська гривня), № НОМЕР_7 (українська гривня), № НОМЕР_8 (українська гривня), № НОМЕР_9 (українська гривня), № НОМЕР_10 (українська гривня), № НОМЕР_11 (українська гривня), з метою забезпечення збереження речових доказів та забезпечення можливої спеціальної конфіскації майна.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.12.2018 року за № 42018000000003216 ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що службові особи ДП "Інфоресурс" та Міністерства освіти і науки України, зловживаючи своїм службовим становищем під час проведення державних закупівель програмного апаратного комплексу Національної освітньої електронної платформи, які надали фактичні можливості незаконній діяльності ТОВ "БМС Техно" під час виконання укладених договорів. Крім того, встановлено, що службові особи ТОВ «БМС-Техно» заволоділи грошовими коштами державного бюджету України в особливо великих розмірах під час виконання договору від 13.11.2018 року № 18/11/13-11 за постачання апаратного комплексу Національної освітньої електронної платформи

Досудовим розслідуванням встановлено, що для забезпечення протиправної діяльності ТОВ «БМС Техно» (код ЄДРПОУ 22945907) відкрито рахунки у АТ "Прокредитбанк" (МФО 320984) № НОМЕР_1 (українська гривня), № НОМЕР_12 (українська гривня), № НОМЕР_3 (Євро), № НОМЕР_3 (долар США) та у ПАТ КБ "ПриватБанк" (МФО 300711) № НОМЕР_4 (Євро), № НОМЕР_5 (долар США), № НОМЕР_6 (українська гривня), № НОМЕР_7 (українська гривня), № НОМЕР_8 (українська гривня), № НОМЕР_9 (українська гривня), № НОМЕР_10 (українська гривня), № НОМЕР_11 (українська гривня).

Прокурор вказує, що грошові кошти в безготівковому вигляді, розміщені на зазначених рахунках, є предметом кримінального правопорушення, набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення та постановою від 13.02.2019 року визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 42018000000003216 від 28.12.2018 року.

Таким чином, на даний час досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на грошові кошти в безготівковому вигляді, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «БМС Техно», з метою забезпечення збереження речових доказів, а також забезпечення можливої спеціальної конфіскації майна.

З метою забезпечення арешту майна, яке не має статусу тимчасово вилученого, та з метою забезпечення арешту майна, на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання розглядається без повідомлення власника майна.

В судове засідання прокурор не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, в якій підтримав вимоги клопотання з викладених у ньому підстав, просив їх задовольнити.

Оскільки, згідно ч. 1 ст. 172 КПК України, неприбуття прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, слідчий суддя визнав можливим розглянути клопотання за відсутності прокурора.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.12.2018 року за № 42018000000003216 ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України за фактом зловживання службовими особами ДП «Інфоресурс» та Міністерства освіти України своїм службовим становищем під час проведення державних закупівель програмного апаратного комплексу Національної освітньої електронної платформи, які надавали фактичні можливості незаконній діяльності з ТОВ «БСМ Техно», під час виконання договорів.

Як за назначає прокурор у клопотанні, під час здійснення досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні встановлено, що для забезпечення протиправної діяльності ТОВ «БМС Техно» (код за ЄДРПОУ 22945907) відкрито рахунки у АТ "Прокредитбанк" (МФО 320984) № НОМЕР_1 (українська гривня), № НОМЕР_12 (українська гривня), № НОМЕР_3 (Євро), № НОМЕР_3 (долар США) та у ПАТ КБ "ПриватБанк" (МФО 300711) № НОМЕР_4 (Євро), № НОМЕР_5 (долар США), № НОМЕР_6 (українська гривня), № НОМЕР_7 (українська гривня), № НОМЕР_8 (українська гривня), № НОМЕР_9 (українська гривня), № НОМЕР_10 (українська гривня), № НОМЕР_11 (українська гривня).

Так, прокурор ОСОБА_3 звертаючись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна зазначає, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів, з посиланням на те, що грошові кошти в безготівковому вигляді, які знаходяться на рахунках ТОВ «БМС Техно» (код за ЄДРПОУ 22945907), відкритих в АТ "Прокредитбанк" (МФО 320984) та ПАТ КБ «ПриватБанк», є предметом кримінального правопорушення та постановою від 13.02.2019 року визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, а також забезпечення можливої спеціальної конфіскації майна.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Як визначено у ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів та спеціальної конфіскації.

Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Виходячи з положень наведених норм права, майно, яке, на переконання органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених в ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 110 КПК України, рішення слідчого, прокурора приймаються у формі постанови.

Так, прокурор у клопотанні зазначає, що постановою від 13.02.2019 року грошові кошти в безготівковому вигляді, які знаходяться на рахунках ТОВ «БМС Техно» (код за ЄДРПОУ 22945907), відкритих в АТ "Прокредитбанк" (МФО 320984) та ПАТ КБ «ПриватБанк», визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 4201800000000321628 від 12.2018 року.

Разом з тим, в матеріалах клопотання вищевказана постанова відсутня. Відтак, відсутність постанови про визнання майна речовим доказом, як окремого процесуального документа, який фіксує висновок слідчого/прокурора про набуття майном статусу речового доказу та мотиви з яких він дійшов такого висновку, позбавляє слідчого суддю можливості провести аналіз та зробити висновок про відповідність цього майна положенням ст. 98 КПК України та наявність чи відсутність підстав для арешту майна саме з метою його збереження як речового доказу, оскільки слідчий суддя не наділений правом самостійного визначення підстав, передбачених ст. 98 КПК України та має здійснювати контроль правильності прийнятого слідчим рішення.

Наведені прокурором у клопотанні про арешт майна підстави, у зв`язку з якими майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, не можуть бути визнано достатніми для висновку, що майно є речовим доказом, оскільки, згідно ст. 171 КПК України, мають бути доведені доказами, доданими до клопотання, тоді як само клопотання не є доказом будь-яких обставин.

Таким чином, слідчий, прокурор, який вважає за потрібне звернутись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою забезпечення збереження його як речового доказу, першочергово мав би визнати майно, на яке він просить накласти арешт, речовим доказом у кримінальному провадженні шляхом винесення про це постанови, в якій зазначити підстави для визнання майна речовим доказом, з огляду на положення ст. 98 КПК України, проте таких дій вчинено не було, з огляду на відсутність у доданих до клопотання матеріалах постанови про визнання майна речовим доказом.

Крім того, прокурор також вказує, що метою накладення арешту на майно є забезпечення можливої спеціальної конфіскації майна.

Згідно ч. 4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Так, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000003216 від 28.12.2018 року здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України, санкціями яких спеціальна конфіскація майна не передбачена, а тому відсутня підстава для накладення арешту з метою забезпечення спеціальної конфіскації майна. Також, з матеріалів клопотання вбачається, що у кримінальному провадженні № 42018000000003216 від 28.12.2018 року жодній особі про підозру не повідомлено.

Більше того, прокурором не надано доказів, що ТОВ «БМС Техно» (код ЄДРПОУ 22945907) відкрито рахунки у АТ «Прокредитбанк» (МФО 320984) та ПАТ КБ «ПриватБанк» (МФО 300711), а також, відповідно, яка сума знаходиться на рахунках та за якими операціями грошові кошти надійшли на банківські рахунки, оскільки в даному кримінальному провадженні саме грошові кошти можуть бути предметом кримінального правопорушення, а не самі рахунки, що позбавляє слідчого суддю, у відповідності до п. 5 ч. 2 ст. ст. 173 КПК України, оцінити розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження

.

Аналізуючи викладене, правові підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів та забезпечення можливої спеціальної конфіскації майна відсутні, а відтак клопотання Прокурора третього відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.12.2018 року за № 42018000000003216 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 170, 172, 173, 174, 309, 372, 392, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Прокурора третього відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.12.2018 року за № 42018000000003216 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України, відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1