Постанова

від 28.05.2019 по справі 903/734/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2019 року Справа №903/734/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Демидюк О.О.

секретар судового засідання Берун О.О.

за участю представників сторін:

позивача: представник Слупко О.М. - адвокат

відповідача: представник не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Луцької міської ради на рішення господарського суду Волинської області, ухваленого 23.01.19р. суддею Кравчук А. М. у м.Луцьку, повний текст складено 31.01.19р. у справі №903/734/18

за позовом Приватного підприємства "Луцька будівельна компанія"

до відповідача Луцької міської ради

про визнання поновленим договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.

Рішенням господарського суду Волинської області від 23.01.2019р. у справі №903/734/18 позов Приватного підприємства "Луцька будівельна компанія" про визнання поновленим договору оренди землі задоволено; визнано поновленим договір оренди землі від 17.07.2012р., зареєстрований у Державному реєстрі земель від 27.09.2012р. за №071010004000700, поновлений додатковими угодами від 11.10.2017р., №2 від 09.02.2018р. про поновлення договору оренди землі, укладений між приватним Підприємством "Луцька будівельна компанія" та Луцькою міською радою вважаючи укладеною додаткову угоду №3 до договору оренди землі у вказаній редакції; стягнуто з Луцької міської ради на користь Приватного підприємства "Луцька будівельна компанія" 1762 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору, 5000 грн. 00 коп. витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, а всього: 6762 грн. 00 коп.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем (орендарем) належно виконано обов`язки за договором - своєчасне звернення до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору підтверджується наданими письмовими доказами. Орендодавець порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк шляхом неодноразового безпідставного відкладення розгляду цього питання, а отже і на укладення додаткової угоди до договору.

3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.

3.1. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Волинської області із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що при ухвалені рішення сулу першої інстанції господарським судом Волинської області неправильно застосовані норми матеріального права, а саме надано неправильне тлумачення закону, застосовано закон, який не підлягав застосуванню і незастосуванню закону, який підлягав застосуванню.

3.3. Зазначає скаржник, що позивач у позовній заяві, як на підставу поновлення спірного договору оренди землі, посилається на ч.6 ст.33 Закону України (ЗУ) "Про оренду землі". Дана норма передбачає поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Однак, виконання вимог щодо підписання надісланої додаткової угоди про поновлення договору на 5 років, суперечить чинному законодавству з наступного.

3.4. У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч.6 ст.33 ЗУ "Про оренду землі", такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах на той самий строк. Орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Оскільки, останній договір оренди у формі додаткової угоди №2 від 09.02.2018р. було укладено на 3 місяці. Якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк.

3.5. Додатково зазначає, що позовні вимоги сформульовані таким чином, як визнання договору укладеним на той самий строк на тих самих умовах та визнання додаткової угоди укладеною, що на думку апелянта суперечить законодавству.

3.6. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази для того, щоб суд міг прийти до висновку, що необхідно застосувати до даних правовідносин ч. 1-5 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі", а саме відсутність доказів порушення переважного права на поновлення договору оренди.

3.7. Посилаючись на ст.31 ЗУ "Про оренду землі" договір оренди землі, припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. Відповідно до п.29 додаткової угоди від 09.02.2018р. договір оренди припиняється в разі закінчення строку на який його було укладено. Доводи про автоматичне поновлення договору оренди в даному випадку є безпідставними.

4. Відзив на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.

4.1. На адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідно у якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

4.1.1. Представник позивача в судовому засіданні заперечила проти доводів апеляційної скарги та надала пояснення в обґрунтування своєї позиції; просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

4.2. До початку розгляду апеляційної скарги від представника Луцької міської ради на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги.

4.2.1. Представник Приватного підприємства "Луцька будівельна компанія" заперечила щодо задоволення клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги. Зазначила, що клопотання не підтверджене та необґрунтоване, а тому просить відмовити у задоволенні вказаного клопотання.

4.2.2. Колегія суддів розглянувши клопотання апелянта про відкладення розгляду справи прийшла до висновку про відмову у його задоволені, оскільки, по-перше, апеляційний господарський суд явку представників обов`язковою не визнавав, по-друге, до клопотання не додано жодного письмового доказу, який обґрунтовував поважність причин неможливості прибуття у судове засідання, по-третє, закінчення строку розгляду апеляційної скарги 04.06.19р. (ч.1 ст.273 ГПК України) унеможливлює відкладення, адже апеляційне провадження у даній справі відкрито 28.02.19р., на повторний автоматизований розподіл справу передано 01.04.19р. та прийнято до провадження у новому складі суду 05.04.19р.

4.3. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.

6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Луцької міської ради на рішення господарського суду Волинської області від 23.01.2019р. у справі №903/734/18 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував:

Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України);

Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України);

Господарський кодекс України (далі по тексту постанови також - ГК України);

Закон України "Про оренду землі";

Закон України "Про судовий збір".

6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).

7. Розгляд апеляційної скарги по суті.

7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

7.2. Між сторонами спору існували відносини оренди землі, засновані на укладеному договорі.

7.3. Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з договору.

7.4. Згідно ст. 4 ЗУ "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

7.5. Як вбачається із матеріалів справи 17.07.2012 року між Луцькою міською радою та Приватним підприємством "Луцька будівельна компанія" укладено договір оренди землі (а.с. 12-19).

7.5.1. Між сторонами зобов`язання виникли з договору оренди землі від 17.07.2012 року.

7.5.2. За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ст. 283 ГК України).

7.5.3. Згідно п.п. 1, 2, 3, 8, 14, 15, 16, 36, 43 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку землі житлової та громадської забудови площею 0,2678 га., яка знаходиться за адресою: м.Луцьк, пр-т Соборності, 34 а, кадастровий номер 0710100000:22:066:0076. На земельній ділянці знаходиться незавершений будівництвом торгово-офісний комплекс. Договір укладено на 5 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування торгово-офісного комплексу. Цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови. Умови збереження об`єкта оренди - використання ділянки відповідно до проекту забудови, дотримання вимог чинного законодавства, державних будівельних та інших норм і правил. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується в судовому порядку. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

7.5.4. Договір зареєстрований в управлінні Держкомзему у м.Луцьку Волинської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.09.2012 року.

7.5.5. Передача позивачу в оренду земельної ділянки підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки (а.с. 20).

7.5.6. Таким чином, граничний строк дії договору оренди по 27.09.2017 року.

7.6. Додатковими угодами №б/н від 11.10.2017 року, №2 від 09.02.2018 року, на підставі рішень Луцької міської ради від 07.09.2017 року №30/39, від 22.12.2017 року №36/50 "Про поновлення договору оренди землі ПП "ЛБК" для будівництва та обслуговування торгово-офісного комплексу на пр-ті Соборності, 34а" сторони поновили договір оренди землі з викладенням його у новій редакції, зокрема, змінили строк дії договору - 3 місяці з дати закінчення договору оренди землі - до 27.12.2017 року, 27.03.2018 року відповідно, нормативно грошову оцінку, орендну плату (а.с. 21-36).

7.7. Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 02.03.2018 року строк дії речового права на оренду земельної ділянки становить по 27.03.2018 року (а.с. 37 на звороті).

7.8. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

7.9. За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України "Про оренду землі".

7.10. Законом України "Про оренду землі" визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

7.10.1. Позивачем більш ніж за 30 днів до закінчення дії договору оренди (додатковою угодою №2 від 09.02.2018 року строк дії договору поновлено до 27.03.2018 року) направлено на адресу відповідача заяву від 13.02.2018 року про поновлення договору оренди землі, який укладений з Луцькою міською радою та зареєстрований у Державному реєстрі земель/ Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 19.01.2017 року за №1387080407101, яка зареєстрована Луцькою міською радою 13.02.2018 року (а.с. 41).

7.10.2. Відповідач у листі №1.1-16/1339 від 21.02.2018 року повідомив, що для розгляду питання поновлення договору оренди землі, поновленого додатковими угодами від 11.10.2017 року, 09.02.2018 року, необхідно подати документи, зазначені у відповідному формулярі (а.с. 42).

7.10.3. Позивачем повторно направлено на адресу відповідача заяву від 26.02.2018 року про поновлення спірного договору оренди землі строком на 5 років (а.с. 43).

7.10.4. Луцька міська рада у листі №П-19225/226 від 19.03.2018 року повідомила заявника про підготовлений проект рішення "Про поновлення договору оренди землі ПП "ЛБК" для будівництва та обслуговування торгово-офісного комплексу на пр-ті Соборності, 34-а", який буде поданий для включення до переліку питань, що пропонується для почергового розгляду на засіданнях постійної комісії з питань земельних відносин та земельного кадастру Луцької міської ради, тобто, у передбачений законом строк фактично підтвердила відсутність заперечень щодо поновлення договору (а.с. 44-45).

7.10.5. Згідно витягу з протоколу засідання постійної комісії з питань земельних відносин та земельного кадастру від 18.04.2018 року рішення не прийнято (а.с. 46-47).

7.10.6. Позивач втретє звернувся до відповідача з заявою про поновлення договору оренди землі строком на 5 років (а.с. 48).

7.10.7. Проте, на пленарному засіданні сорок третьої сесії міської ради сьомого скликання рішення "Про поновлення договору оренди землі ПП "ЛБК" для будівництва та обслуговування торгово-офісного комплексу на пр-ті Соборності, 34-а" не прийнято (а.с. 51-52).

7.10.8. Позивач у заяві від 03.08.2018 року №15, надісланій на адресу відповідача, просить підписати додаткову угоду №3 про поновлення договору оренди землі, який зареєстрований у Державному реєстрі земель від 27.09.2012 року, поновлений додатковими угодами від 11.10.2017 року, 09.02.2018 року, на 5 років (а.с. 54-55).

7.10.9. Відповідач у листі від 05.09.2018 року зазначає, що остаточне рішення щодо розгляду питання поновлення спірного договору оренди землі буде прийняте відповідно до результатів розгляду засідання постійної комісії Луцької міської ради з питань земельних відносин та земельного кадастру (а.с. 56).

7.11. Як з`ясовано судами обох інстанцій та не заперечується орендодавцем, позивач належним чином виконував умови договору оренді землі (у тому числі із урахуванням додаткових угод), продовжує користуватися предметом оренди після 27.03.2018 року та сплачує орендні платежі, що підтверджується довідкою ГУ ДФС у Волинській області (а.с. 57-66).

7.12. Тривале зволікання відповідача із вирішенням питання щодо продовження терміну оренди земельної ділянки порушує право позивача, що є підставою для звернення за захистом такого права у суді господарської юрисдикції.

10 жовтня 2018 року позивач - приватне підприємство Луцька будівельна компанія звернувся із позовом до господарського суду Волинської області.

7.13. Позивач у позовній заяві просив визнати поновленим договір оренди землі від 17.07.2012 року на той самий строк (на 5 років) і на тих самих умовах, що були встановлені договором.

7.14. Проте, фактично просить визнати поновленим договір оренди землі від 17.07.2012 року на інших умовах, зокрема, строк дії договору - 5 років, які Луцька міська рада не заперечила.

7.15. З огляду на обставини, які були предметом дослідження місцевим господарським судом, наявність фактичної (мовчазної) згоди орендодавця щодо запропонованих орендарем істотних умов договору оренди землі; ухилення, шляхом зволікання, від укладення додаткової угоди (способом захисту прав орендаря є саме укладення додаткової угоди на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах), позовні вимоги суд першої інстанції визнав обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги.

8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши обґрунтування апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції у даній справі без змін з наступного.

8.2. За змістом ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

8.3. В силу ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

8.4. У частині першій статті 777 Цивільного кодексу (ЦК) України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

8.5. Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди.

8.6. Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

8.7. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

8.8. Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

8.9. Правовий висновок (відображений у п.п. 8.6.-8.8. цієї постанови) викладений у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17, прийнятій у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду.

8.10. У цій же постанові Верховний Суд зазначає, що при цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

8.11. Відсутність такого заперечення може мати прояв у "мовчазній згоді".

8.12. Згідно з частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

8.13. У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

8.14. У свою чергу правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015 у справі №6-219цс14 і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

8.15. Відтак, враховуючи правову позицію Верховного суду України та Великої Палати Верховного суду, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1-5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов`язані одна з іншою.

8.16. За змістом статті 15 Цивільного кодексу України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

8.17. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

8.18. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

8.19. Для визначення предмета позову як способу захисту права чи інтересу важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у статті 16 Цивільного кодексу України, за змістом якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

8.20. Аналогічна правова позиція (п.п.8.16.-8.19. цієї постанови) викладена у постанові Верховного Суду №912/876/17 від 29.11.2018 року.

8.21. Позивач у позовній заяві та представник у судових засідання, як на підставу поновлення спірного договору оренди землі, посилається на ч. 6 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі".

8.22. Дана норма передбачає поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, за принципом мовчазної згоди.

8.23. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).

8.24. Розглядаючи спір про поновлення договору оренди відповідно до порядку, визначеного ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" суд, виходячи з конкретних обставин справи, надає правову кваліфікацію спірним правовідносинам, які виникли між учасниками справи, застосовуючи норму, яка регулює ці правовідносини (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду №922/621/18 від 29.11.2018 року).

8.25. Вчинення орендарем дій щодо поновлення договору оренди по ч. 5 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" виключає можливість його поновлення по ч. 6 ст. 33 Закону (постанова Верховного Суду від 22.02.2018 року у справі №912/686/17).

Враховуючи, що ані до закінчення строку договору, ані протягом місяця після його закінчення, відповідач не пропонував позивачу підписати додаткову угоду про поновлення його дії на той самий строк і на тих самих умовах, позивачем запропоновано пролонгацію спірного договору на новий строк - 5 років, ініціювання позивачем процедури поновлення договору оренди на інших умовах із застосуванням порядку, передбаченого частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", що виключає можливість застосування у спірних правовідносинах частини 6 цієї статті Закону, оскільки в разі не досягнення згоди за вже розпочатою процедурою відповідно до частини 5 зазначеної статті, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється, відносини щодо поновлення договору оренди у даній справі регулюються ч.ч. 1-5 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі".

8.26. Таким чином, позивач більш ніж за 30 днів до закінчення дії договору оренди землі направив на адресу відповідача заяву про поновлення договору оренди землі на 5 років, а отже належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору про намір його поновити, як це передбачено умовами договору оренди та не суперечить положенням частини 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Як зазначалося у даній постанові вище (п.7.11.) позивач належним чином виконував умови договору оренді землі, продовжує користуватися предметом оренди та сплачувати орендні платежі.

8.27. В постанові Верховного Суду №925/1290/17 від 06.12.2018 року зазначено, що законодавцем у частині 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначено алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про укладення додаткової угоди на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах (аналогічна правова позиція викладена у постанова Верховного Суду №924/1122/17 від 18.12.2018 року).

8.28. Відповідач в порядку ч. 5 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" заперечення щодо поновлення договору оренду землі на адресу позивача не надсилав, що в свою чергу дало позивачу підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу ч. 5 ст. 33 Закону (правова позиція відображена у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду №912/1699/17 від 29.11.2018 року).

8.29. Надісланні відповідачем листи з повідомленнями, що остаточне рішення щодо розгляду питання поновлення спірного договору оренди землі буде прийняте відповідно до результатів розгляду засідання постійної комісії Луцької міської ради з питань земельних відносин та земельного кадастру, не є запереченнями у відповідності до ЗУ "Про оренду землі".

8.30. У разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" обов`язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.

8.31. Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

8.32. За встановлених судом першої інстанції обставин належного виконання орендарем обов`язків за договором, своєчасного звернення до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору орендодавець порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже і на укладення додаткової угоди до договору.

8.33. Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення "законів".

8.34. У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.03 у справі "Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії" встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень збоку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.

8.35. У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" в якій він постановив, що ст.1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об`єктом правового захисту згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

8.36. Користуючись земельною ділянкою з 2012 року та виконуючи належним чином умови договору позивач мав законні сподівання на поновлення строку дії договору після його закінчення.

8.37. У зв`язку з відсутністю заперечень відповідача щодо укладення додаткової угоди, останній фактично узгодив істотні умови договору, зокрема, строк дії договору - 5 років, та підтвердив пролонгацію договору оренди землі.

8.38. Наслідком реалізації правового механізму погодження істотних умов договору оренди, передбаченого частинами першою - п`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі", є або продовження договору відповідно до погоджених між сторонами його істотних умов (таких же або інших), або припинення переважного права орендаря внаслідок їх непогодження. При цьому у випадку не укладання з вини орендодавця додаткової угоди до договору на погоджених між сторонами умовах орендар має правові підстави для захисту свого права в суді і таке право реалізовується шляхом подання позову про визнання додаткової угоди до договору оренди про продовження строку його дії укладеною (постанова Верховного Суду №922/624/18 від 29.11.2018 року).

9. Повноваження суду апеляційної інстанції.

9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.

9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

10. Розподіл судових витрат.

10.1. Як вбачається із матеріалів справи Луцька міська рада за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Волинської області від 23.01.2019 року у справі №903/734/18 сплатила судовий збір у розмірі 2643,00 грн. в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір".

10.2. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.

10.3. Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Луцької міської ради від 20.02.19р. залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Волинської області від 23 січня 2019 року у справі №903/734/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №903/734/18 повернути господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "03" червня 2019 р.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Демидюк О.О.