Рішення

від 30.05.2019 по справі 910/878/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.05.2019Справа № 910/878/19

За позовом Приватного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт" (Київська обл., Миронівський район, м. Миронівка)

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівництво Технології Системи" (м. Київ)

Про стягнення 1.380.000,00 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін:

від позивача: Шепіль О.В.

від відповідача: не з`явився

вільний слухач: ОСОБА_1 .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Миронівський хлібопродукт" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівництво Технології Системи" про стягнення 1.380.000 грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду в капітальному будівництві № 48 від 15.03.18. та невчасне виконання будівельних робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.19. відкрито провадження у справі № 910/878/19, постановлено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі на 19.02.19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.19. відкладено підготовче засідання на 19.03.19.

19.03.19. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 02.04.19.

02.04.19. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 16.04.19.

16.04.19. позивачем та відповідачем через відділ діловодства суду сторонами подано спільну заяву про затвердження мирової угоди укладеної між сторонами.

16.04.19. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви до 07.05.19.

07.05.19. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви до 21.05.19.

21.05.19. позивачем подано клопотання про відкликання мирової угоди.

Судове засідання, призначене на 21.05.19. не відбулось з підстав наявності технічних причин, з огляду на що ухвалою суду від 22.05.19. судове засідання було призначене на 30.05.19.

24.05.19. позивачем подано клопотання про залишення без розгляду заяви та клопотання про відкликання мирової угоди та клопотання.

Позивачем 30.05.19. подано заяву про відмову від мирової угоди та клопотання про задоволення вказаної заяви.

Судом клопотання задоволено та прийнято заяву позивача про відмову від мирової угоди.

При цьому сторонами враховано, що укладення мирової угоди є правом сторони, та те, що мировою угодою від 12.04.19. строк виконання відповідачем зобов`язання зі сплати 1.380.000,00 грн. штрафу визначений до 16.05.19.

При розгляді справи по суті судом було заслухано вступне слово, з`ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України, після чого суд перейшов до судових дебатів (ст.ст. 217, 218 ГПК України).

В судовому засіданні 30.05.19. позивачем підтримано свої позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання 30.05.19. явку свого повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання обізнаний/повідомлений.

При цьому відповідачем письмового відзиву на позов не подано, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надано.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами ( ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 30.05.19. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

15.03.18. між позивачем (далі - МХП) та Товариством з обмеженою відповідальністю СТС-Сервіс ЛТД (змінено найменування на Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівництво Технології Системи") (Контрагент) було укладено договір підряду в капітальному будівництві № 48 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Контрагент зобов`язується у встановлені строки, за завданням МХП виконати будівельно-монтажні роботи (далі - Роботи), зазначені в додатках до Договору, а МХП прийняти та оплатити зазначені Роботи.

Сторонами також в порядку п. 1.2 Договору підписані відповідні Додатки до Договору:

Договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (п. 9.1 Договору).

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).

Відповідно до п. 2.6 Договору вартість робіт може бути змінена за згодою сторін шляхом укладенні Додаткової угоди до даного Договору, в т.ч. для виконання додаткових робіт, які не були враховані при укладенні Договору.

Загальна вартість Робіт не може перевищувати 27.600.000,00 грн. з ПДВ (п. 7 додаткової угоди № 1 до Договору.

Додатковою угодою № 1 від 21.10.18. до Договору збільшено вартість Робіт до 27.603.053,74 грн.

Згідно з п. 2.11 Договору розрахунок за виконані роботи здійснюється на підставі Акту приймання-передачі виконаних робіт, Актів виконання Робіт, розрахунків загальновиробничих та сукупніх витрат, калькуляції на експлуатацію машин та механізмів, накладних на придбання матеріалів поставки Контрагента, форми М-29 або відповідно аналогу, довідок про вартість виконаних робіт по кожному етапу Робіт.

Контрагент приступає до виконання робіт з моменту отримання від МХП проектної документації та будівельного майданчика по акту приймання-передачі, якщо інше не визначено в графіку виконання робіт, зобов`язується виконати роботи у строки передбачені Договором (п. 6.1 Договору).

Порядок та умови оплати зазначаються в Додатку № 1 до Договору (п. 2.12 Договору.)

Пунктами 4.1, 4.2, 4.3 додатку № 1 до Договору сторони погодили наступне: аванс у розмірі 30% від загальної вартості робіт та вартості матеріалів перераховується не пізніше першого платіжного дня після закінчення 5 банківських днів з дня набрання чинності Договором на підставі отриманого рахунку-фактури. Розрахунки за виконані Роботи проводяться МХП проміжними платежами по мірі виконання Робіт на підставі Актів приймання-передачі виконаних робіт не пізніше першого платіжного дня по закінченню строку 5 банківських днів з моменту їх підписання сторонами та скріплення печатками із зменшенням суми, що підлягає до сплати по кожному підписаному Акту: на 50% до моменту закриття (перевищення) суми авансу, а саме відсоткової частини, сплаченої у відповідності до п. 4.1 додатку № 1 до Договору; на 5% вартості Робіт, зазначених в Акті на підставі п. 4.3 додатку № 1 до Договору із додатковим зменшенням суми, що підлягає сплаті. 5% вартості Робіт по факту підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт по формі договірної ціни та передачі Контрагентом МХП всієї виконавчої документації згідно чинним законодавством та проектної документації за штампом МХП у виробництво робіт у паперовому вигляді на підставі отриманого від Контрагента рахунку-фактури не пізніше першого платіжного дня МХП через 365 календарних днів з моменту підписання сторонами останнього акту приймання-передачі виконаних робіт.

При цьому строк надання (направлення) Акту приймання-передачі виконаних робіт на підпис МХП не більше 10 календарних днів з моменту виконання Роботи (п. 10 додатку № 1 до Договору).

У відповідності до матеріалів справи № 910/878/19, відповідачем було виконано Роботи на суму 25.740.825,27 грн. Позивачем в порядку додатку № 1 до Договору було сплачено 81.292,57 грн.

Додатком № 3 до Договору (графік виконання робіт) сторонами визначено та погоджено строки виконання робіт, а саме 70 календарних днів з дати сплати авансового платежу, підписання Акту-приймання-передачі проектної документації (від 15.03.18.) та будівельного майданчику (від 15.03.18.). Оскільки дата авансового платежу згідно банківської виписки 22.03.18., кінцевий строк виконання робіт становив до 30.05.18. включно.

Про порушення строків виконання робіт свідчать зокрема підписані сторонами акти приймання-передачі виконаних робіт від 05.06.18., 25.06.18. 20.08.18., 22.08.18., 29.08.18., 05.09.18., 01.10.18.

Вказані акти свідчать саме про порушення строків виконання робіт, а підписання замовником акта виконаних робіт поза погодженими строками не свідчить про те, що він не мав претензій до строків виконаних робіт, оскільки підписуючи акт, позивач як замовник робіт погодився з кількістю, обсягом, вартістю та найменуванням виконаних підрядником робіт, однак не погоджував зміни граничного строку виконання робіт, а відсутність/наявність претензій до якості виконаних робіт не позбавляє замовника можливості реалізувати своє право на нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання робіт, передбачене п. 7.1 Договору.

При цьому з листування між сторонами вбачається наступне.

Листом № 112 від 27.04.18. відповідач вказав позивачу на те, що змушений змістити закінчення монтажу та наладки обладнання до 12.06.18.з підстав поставки насосних станцій контрагентом відповідача 10.06.18.

Листом № 1806 від 14.06.18. позивач наголосив відповідачу на порушення ним термінів виконання робіт.

Листом № 1919 від 20.06.18., листом від 03.07.18. № 2081, листом № 2282 від 19.07.18. МХП повідомив відповідача про виявлені зауваження, а саме, що завезене обладнання не відповідає типу обладнання вказаному у АВР, про наявність неполадок поставленого обладнання, про виконання робіт не в повному обсязі.

Також листами № 2426-КБ від 02.08.18., № 2476-КБ від 13.08.18., № 2569-КБ від 04.09.18., № 2578-КБ від 06.09.18.№ 2588-КБ від 14.09.18., № 2671-КБ від 01.10.18., № 2738-КБ від 17.10.18., № 2800-КБ від 30.10.18., 2822-КБ від 05.11.18., 2830-КБ від 06.11.18., 2854-КБ від 13.11.18., № 2897-КБ від 26.11.18. позивач повідомив відповідача про наявні недоліки в Роботах, які потребували усунення.

Листом від 14.11.18. № 249 відповідач відмовився усувати недоліки, вказані в листі № 2854-КБ від 13.11.18.

Листами № 2933-КБ від 05.12.18., № 2959-КБ від 11.12.18., № 2958-КБ від 11.12.18. позивач повідомив відповідача про наявні недоліки в Роботах, які потребували усунення.

Претензією № 2858-КБ від 14.11.18. позивач вказав відповідачу на необхідність сплати штрафу в поряду 7.1 Договору.

Листом № 278 від 05.12.18. відповідач повідомив МХП про те, що ним отримана претензія та вказав на наступне: Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівництво Технології Системи" для закупівлі обладнання та комплектуючих уклав договір поставки з ТОВ КАДЕ ГРУП , яке після отримання від Контрагента авансу не зареєструвало податкову накладну, що призвело до втрати Контрагентом податкового кредиту; щодо листа МХП № 2081 вказав, що пусконалагоджувальні роботи не входять до обов`язків відповідача, оскільки поставку обладнання здійснювало ТОВ КАДЕ ГРУП та саме вказане підприємство не усунуло виявлені МХП недоліки. І оскільки листами № 162 від 04.07.18. та № 184 від 01.08.18. відповідач повідомив ТОВ КАДЕ ГРУП про необхідність усунення недоліків поставленого обладнання, то він вжив всіх можливих та необхідних заходів щодо усунення недоліків у результатах виконаних робіт; щодо листа МХП № 2476 відповідач повідомив, що оскільки поставка форсунок була здійснена ТОВ КАДЕ ГРУП то і усунення вказаних недоліків повинен здійснювати їх постачальник; щодо листа МХП № 2569 на думку відповідача зазначені недоліки свідчать про недоліки у роботах пуско-налагодження поставленого обладнання та недостатньою якістю комплектуючих, які були поставлені ТОВ КАДЕ ГРУП та оскільки відповідач не є розробником проектної документації та відповідно не може нести відповідальність за її недоліки, зокрема за можливі недоліки у роботі змонтованої системи мийки Ecolab , оскільки при монтажі Контрагентом було використано виключно те обладнання та ті комплектуючі, які були передбачені проектною документацією, надано. МХП; щодо затримки виконання будівельних робіт відповідач наголосив, що вказана затримка була викликана неналежним виконанням своїх обов`язків постачальником обладнання та комплектуючих, який прострочив поставку обладнання та комплектуючих, а також неналежно усував недоліки, виявлені у поставлених ним обладнанні та комплектуючих.

Частинами 1, 2 ст. 883 Цивільного кодексу України визначено, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини; за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

При цьому, графік виконання робіт сторонами шляхом підписання додаткової угоди не змінювався.

З підстав прострочення відповідачем виконання робіт за Договором позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення штрафу.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем доведено належним чином, а відповідачем не спростовано факту прострочення виконання робіт за Договором.

Посилання відповідача на відсутність його вини у порушенні строків, а наявність вини ТОВ КАДЕ ГРУП , не приймається судом, оскільки у відповідності з нормами ст. 617 Цивільного кодексу України згідно якої особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Приписами ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Зазначене кореспондується з нормами ст. 617 Цивільного кодексу України згідно якої особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 7.1 Договору сторони погодили, що у разі якщо Контрагент прострочив виконання будь-якого з етапів Робіт, передбачених додатком № 3 до Договору/строків виконання додаткових робіт/усунення недоліків більше ніж на сім календарних днів, то з 8 календарного дня МХП має право відмовитися від приймання робіт, що не звільняє Контрагента від необхідності оплати штрафних санкцій, також Контрагент додатково сплачує МХП штраф в розмірі погодженому сторонами в додатку № 1 від загальної вартості Договору. Відповідно до п. 7.1 Договору встановлюється штраф у розмірі 5%. (п. 14 додаткової угоди № 1 до Договору).

Судом здійснено перерахунок штрафу та встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1.380.000,00 грн. штрафу.

За вказаних підстав позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, ч. 9 ст. 165, ст. ст. 219, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівництво Технології Системи" (02090, м. Київ, вул. В.Сосюри, б.5; ідентифікаційний код 35645596) на користь Приватного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт" (08800, Київська обл., Миронівський район, м. Миронівка, вул. Елеваторна, б. 1; ідентифікаційний код 25412361) 1.380.000 (один мільйон триста вісімдесят тисяч) грн. 00 коп. штрафу та 20.700 (двадцять тисяч сімсот) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 03.06.19.

Суддя Т.М. Ващенко