Рішення

від 29.05.2019 по справі 910/1223/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2019Справа № 910/1223/19 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю. , при секретарі судового засідання Ваховській К.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" (04080, м. Київ, вул. Ніжньоюрківська, 81)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новація-М" в особі голови комісії з припинення - ліквідатора Захарчук Владислави Володимирівни (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26)

про зобов`язання включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторські вимоги,

Представники сторін:

від позивача: Пилюченко І.Г.,

від відповідача: не з`явився

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новація-М" в особі голови комісії з припинення - ліквідатора Захарчук Владислави Володимирівни про зобов`язання включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторські вимоги.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заява з грошовими вимогами позивача не була розглянута комісією з припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Новація-М" внаслідок ухилення голови комісії від отримання кореспонденції, внаслідок чого кредиторські вимоги банку не були включені до проміжного ліквідаційного балансу відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 відкрито провадження у справі № 910/1223/19, призначено підготовче судове засідання на 04.03.2019.

У підготовче засідання 04.03.2019 представники сторін не з`явилися.

04.03.2019 Судом було відкладено підготовче засідання на 08.04.2019, про що сторін повідомлено ухвалами від 04.03.2019.

В підготовче засідання 08.04.2019 з`явився представник позивача. Представник відповідача в підготовче засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою від 08.04.2019, занесеною до протоколу судового засідання, судом постановлено відкласти підготовче засідання на 13.05.2019.

В підготовче засідання 13.54.2019 з`явився представник позивача. Представник відповідача в підготовче засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

У підготовчому засіданні Судом вчинено всі дії, визначені частиною другою статті 182 Господарського процесуального кодексу України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Зважаючи на викладене, за результатами підготовчого засідання 13.05.2019 Судом постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 29.05.2019.

В судове засідання 29.05.2019 з`явився представник позивача. Представник відповідача в підготовче засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду поштового конверту з ухвалою суду від 13.05.2019, надісланою відповідачу, у зв`язку з відсутністю за місцем реєстрації.

Суд зазначає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 13.05.2019, як і ухвала про відкриття провадження у справі, була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Новація-М", зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, оскільки ухвали суду направлялися відповідачу на зазначену в відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження (реєстрації) останнього, а матеріали справи не містять доказів повідомлення іншої адреси перебування відповідача, то керуючись приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України Суд дійшов висновку, що ухвали суду по даній справі є такими, що були вручені відповідачу.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Своїм правом на подання відзиву на позов відповідач у визначений строк відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України не скористався.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Зважаючи на те, що відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, своїм правом на подання відзиву відповідач не скористався, а його неявка не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи обмеженість процесуального строку, Суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні.

Представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 29.05.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.02.2017 між Публічним акціонерним товариством "Банк Богуслав" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новація-М" (Позичальник) було укладено Кредитний договір №15/05-КР-06/2017 (надалі також - Кредитний договір), відповідно до п. 1.1 якого (в редакції Договору № 1 про внесення змін та доповнень від 03.07.2017) Банк на умовах, передбачених цим Договором, відкриває Позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в національній валюті України з загальним лімітом в сумі - 4 000 000,00 грн., в межах якої надає Позичальнику в користування грошові кошти, (надалі - Кредит), зі сплатою фіксованої процентної ставки за користування Кредитом у розмірі - 26 % річних.

Згідно з п. 1.2 Кредитного договору, термін повернення Позичальником кредиту - 09 лютого 2018 року або термін, встановлений у відповідності з. п. п. 4.3., 4.4. цього Договору, (вище і надалі - "Термін повернення").

У пункті 6.1 Кредитного договору передбачено з-поміж інших обов`язок позичальника повернути Банку кредит в термін повернення кредиту, своєчасно сплачувати Банку суму нарахованих Банком процентів в порядку, передбаченому цим Договором, сплатити Банку штрафні санкції у розмірі, строки, у випадку та порядку, що передбачені цим Договором, та відшкодувати збитки.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що свої договірні зобов`язання виконав у повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредитні кошти, проте, в свою чергу відповідач порушив умови Кредитного договору в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

З наданого позивачем розрахунку, загальна сума заборгованості відповідача як позичальника за Кредитним договором становить 4 134 180,82 грн., з яких прострочена заборгованість за кредитом складає 3 992 000,00 грн. та прострочена заборгованість за відсотками за користування кредитом складає 148 180,82 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (надалі також - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Факт наявності заборгованості у повернення кредиту та сплати відсотків у зазначеному позивачем розмірі відповідачем не спростовано та не заперечено, а відтак, Суд доходить висновку про її обґрунтованість.

Водночас, як встановлено Судом з відомостей зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, 19.02.2018 було внесено рішення засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Новація-М" про припинення юридичної особи в результаті ліквідації. Разом з тим, 04.03.2018 було внесено рішення про відкликання вказаного рішення, а 05.03.2019 повторно внесено рішення засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Новація-М" про припинення юридичної особи в результаті ліквідації. Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Новація-М" перебуває в стані припинення за рішенням засновників.

Відповідно до ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 105 ЦК України встановлено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Відповідно до ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Статтею 112 ЦК України встановлено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов`язкових платежів);

4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Із наявних в матеріалах справи документів Суд дійшов висновку, що позивач для відповідача є кредитором.

Крім того, з приписів ст. 112 ЦК України випливає, що кредиторські вимоги можуть бути заявлені і після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення.

Як встановлено Судом, комісією з припинення (ліквідації) від 19.02.2019 встановлено строк для пред`явлення кредиторських вимог - 21.04.2018.

Так, 20.04.2018 позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новація-М", зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, направлено заяву кредитора про грошові вимоги № 276/01 від 20.04.2018 з проханням визнати грошові вимоги позивача до відповідача в сумі 4 134 180,82 грн. та включити вказані грошові вимоги до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Новація-М", що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 20.04.2018, копії яких містяться в матеріалах справи.

Крім того, 20.04.2018 аналогічна заява була направлена безпосередньо на адресу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Новація-М" - Захарчук Владислави Володимирівни, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 20.04.2018, копії яких містяться в матеріалах справи.

Як підтверджується відомостями з офіційного веб-сайту Укрпошти, вказані заяви були отримані за адресою направлення, однак, докази їх розгляду та вирішення відповідачем в порядку ч. 6 статті 105 Цивільного кодексу України в матеріалах справи відсутні.

Отже, з огляду на наведене, Суд доходить висновку, що відповідачем порушено права позивача шляхом ухилення від розгляду його кредиторських вимог, що дало право позивачу звернутися із відповідним позовом до ліквідаційної комісії.

Таким чином, позовні вимоги про зобов`язання відповідача включити грошові вимоги позивача в розмірі 4 134 180,82 грн., які складаються з заборгованості по поверненню кредитних коштів в розмірі 3 992 000,00 грн. та відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 142 180,82 грн, до проміжного ліквідаційного балансу, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього заборгованості перед позивачем та відповідно відсутність обов`язку по включенню їх до проміжного ліквідаційного балансу.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Новація-М" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, ідентифікаційний код 40912510) в особі голови комісії з припинення - ліквідатора Захарчук Владислави Володимирівни включити до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новація-М" грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" (04080, м. Київ, вул. Ніжньоюрківська, 81, ідентифікаційний код 34540113) в сумі 4 134 180 (чотири мільйони сто тридцять чотири тисячі сто вісімдесят) грн. 82 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новація-М" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, ідентифікаційний код 40912510) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" (04080, м. Київ, вул. Ніжньоюрківська, 81, ідентифікаційний код 34540113) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 03.06.2019

Суддя Т.Ю. Трофименко