Рішення

від 22.05.2019 по справі 911/358/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.05.2019Справа № 911/358/19 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ВФ"

до Приватного акціонерного товариства "Виробнича проектно-будівельна фірма "Атлант"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1) ОСОБА_4 ;

2) Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ Ре",

про відшкодування 25121,30 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гукун Н.В.

Представники сторін:

від позивача - Антонюк С.В. (адвокат);

від відповідача - Сенько А.В. (адвокат);

від третьої особи-1 - не з`явився;

від третьої особи-2 - не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про стягнення з Відповідача заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП та збитків, разом в сумі 25121,30 грн.

Відповідач вимоги позову заперечує, оскільки заявлена до стягнення сума є меншою за ту суму, на яку застрахована його відповідальність згідно з полісом (100000 грн.), тому не вбачається недостатність страхової виплати, і відтак, Відповідач відшкодовувати шкоду не зобов`язаний, доки її покриває страхова сума. Також Відповідач зазначає, що рішення його страховика про розмір страхової виплати не оскаржувалась, зокрема Позивачем, тому твердження останнього щодо замалої страхової виплати він вважає необґрунтованими. Щодо суми збитків, то Відповідач вважає її недоведеною.

У відповіді на відзив Позивач зазначає, що доводи відзиву вважає необґрунтованими, так як відповідно до ст. 1194 ЦК України має право вимагати від Відповідача різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), так як розмір останньої не покрив витрати на ремонт автомобіля після ДТП (не покрив завдану шкоду). Натомість, розмір збитків він вважає доведеним, а заперечення Відповідача голослівними.

Клопотання Позивача про проведення автотоварознавчої експертизи з питання визначення розміру матеріального збитку, завданого у зв`язку з пошкодженням автомобіля у ДТП, судом розглянуто та відхилено, оскільки, що також визнається самим Позивачем, автомобіль після ДТП Позивач відремонтував, відтак, Позивач належним чином не обґрунтував, яким чином результати дослідження експертом відремонтованого автомобіля можуть мати значення для вирішення даного спору, а саме, за умови, що автомобіль необхідно дослідити експерту, який не оглядав та не бачив автомобіль після ДТП, його пошкодження, та якому для експертизи може бути надано вже повністю відремонтований, а не пошкоджений автомобіль до ремонту зі збереженими пошкодженнями. При цьому, проведення експертизи по фотокопіям суд не вбачає за доцільне, оскільки у Позивача була можливість самостійно замовити та отримати оцінку розміру матеріального збитку, завданого у зв`язку з пошкодженням автомобіля у ДТП, до того, як передавати автомобіль на відновлення, і також, оскільки у справі відсутні належні докази, які б достеменно пов`язували надані фотографії пошкоджень з ДТП.

Третя особа-1 у засідання особисто не з`явився, представника також направлено не було; відповідно до поданого пояснення Третя особа-1 підтвердив, що за наслідками ДТП його було піддано адміністративній відповідальності, штраф сплачено у повному обсязі.

Третя особа-2 представника у засідання не направила, пояснень по суті спору не подала.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, які приймали участь у засіданнях, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

18.12.2017 по вул. Лісова, в м. Бровари, була скоєна ДТП. Причинами стало те, що водій ОСОБА_4 керуючи автомобілем Опель , д.р.н. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом не переконався у безпеці руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілями Фольксваген , д.р.н. НОМЕР_2 , чим порушив ПДР України. Дані обставини підтверджуються адміністративними матеріалами ДАІ по факту ДТП та постановою суду, копії яких містяться у справі.

Внаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль Фольксваген , д.р.н. НОМЕР_2 , який відповідно до залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону належить ОСОБА_3 на праві власності, був у користуванні Позивача на момент ДТП на підставі договору найму (оренди) транспортного засобу від 08.06.2017 (далі, - Договір оренди, строк оренди 3 роки).

Відповідно до п.п. 4.1-4.2 Договору оренди, наймач несе звичайні витрати щодо підтримання належного стану транспортного засобу, і зобов`язується, зокрема, проводити поточний ремонт за свій рахунок, підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані.

Враховуючи умови Договору оренди та необхідність подальшої експлуатації автомобіля, Позивачем було проведено його ремонт після ДТП, який відповідно до актів виконаних робіт ремонтного СТО (ТОВ Автосоюз ) від 31.08.2018 (дата звернення до СТО 22.08.2018) у сумі коштував 17391,73 грн. Докази оплати ремонту за суму 17391,73 грн. (платіжні доручення №237 та №238 від 23.08.2018

Відповідно до акта від 11.01.2019, враховуючи відновлення наймачем орендованого автомобіля власним коштом, між ним та наймодавцем було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 4532,43 грн.; одночасно у вказаному акті наймодавець визнав право наймача на повне відшкодування на його користь понесених у зв`язку з відновленням автомобіля збитків.

Як убачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм ОСОБА_4 ., автомобіля Опель , д.р.н. НОМЕР_1 , працюючого механіком у Відповідача, під час експлуатації вказаного автомобіля, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено залученою до справи постановою суду.

На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_4 , як особи, яка експлуатувала автомобіль Опель , д.р.н. НОМЕР_1 , на законних підставах була застрахована ТОВ Страхова компанія Київ Ре (Третя особа-2) на підставі договору (полісу) АК/2687110 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ (ліміт відповідальності за шкоду по майну - 100000 грн., франшиза - 0).

На підставі звіту №3777 від 10.01.2018, складеного за замовлення страхової компанії, оцінювачем було визначено вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля Фольксваген , д.р.н. НОМЕР_2 , та встановлено у розмірі 5438,92 грн.

Враховуючи умови полісу АК/2687110 та вказаний звіт оцінювача, ТОВ Страхова компанія Київ Ре було виплачено Позивачу страхове відшкодування в сумі 4532,43 грн.

Решту суми, яку Позивач витратив на ремонт автомобіля після ДТП (різниця між вартістю ремонту згідно актів СТО та страховою виплатою), він просить суд стягнути з Відповідача, а саме, просить стягнути 12859,30 грн.

Твердження Позивача, які також наведені у позові, що ТОВ Страхова компанія Київ Ре було незаконно занижено розмір страхового відшкодування, а саме, виплачено менше ніж у заявленому розмірі вартості ремонту, судом досліджені, але до уваги не приймається та відхиляється, оскільки у встановленому законом порядку Позивач заперечень до ТОВ Страхова компанія Київ Ре щодо розміру страхової виплати не заявляв, а отже з розміром отриманої виплати від страховика винної у ДТП особи Позивач погодився, тому в подальшому втратив право посилатися та будь-які заперечення щодо розміру отриманої виплати.

Разом із цим, відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (ст. 1194 ЦК України).

При цьому, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків (1172 ЦК України), а шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (1187 ЦК України).

Відповідач є власником автомобіля Опель , д.р.н. НОМЕР_1 , а винна у ДТП особа - ОСОБА_4 , яка керувала автомобілем Опель , д.р.н. НОМЕР_1 , працює у Відповідача механіком. Дані обставини підтверджуються залученими до справи постановою суду про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, копіями матеріалів адміністративної справи та не визнаються Відповідачем.

Враховуючи ці обставини, саме на Відповідача покладається встановлений ст.ст. 1166, 1194 ЦК України обов`язок Відшкодувати Позивачу в повному обсязі завдану майнову шкоду внаслідок ДТП, оскільки розмір отриманої страхової виплати є недостатнім для її повного відшкодування.

При цьому, відхиляючи заперечення Відповідача проти позову, що Відповідач відшкодовувати шкоду не зобов`язаний, доки її покриває обумовлена полісом страхова сума, суд зазначає, що Відповідачем невірно тлумачаться встановлені законом поняття страхова виплата за полісом, та встановлена полісом страхова сума , оскільки ст. 1194 ЦК України покладає відповідальність на власника автомобіля саме у випадку недостатності страхової виплати (страхового відшкодування), а не у випадку, якщо завдана шкода перевищує встановлену полісом страхову суму (ліміт відповідальності страховика).

Дійсно, з отриманою від страховика сумою страхового відшкодування Позивач погодився, але це не означає, що він відмовився від відшкодування Відповідачем решти від повного розміру завданої шкоди.

Щодо доведення реального розміру завданої Позивачу шкоди у зв`язку з пошкодженням автомобіля, то встановлена актами виконаних робіт ремонтного СТО (ТОВ Автосоюз ) від 31.08.2018 (дата звернення до СТО 22.08.2018) вартість ремонту автомобіля, яка оплачена Позивачем повністю в сумі 17391,73 грн. (платіжні доручення №237 та №238 від 23.08.2018) Відповідачем не спростована.

Зокрема, Відповідач не довів, що вартість здійсненого на СТО ремонту була завищеною, або що використані деталі чи здійснені роботи не стосувалися отриманих у ДТП пошкоджень.

При цьому, твердження Відповідача, що розмір страхової виплати повинен обов`язково дорівнювати розміру завданої шкоди, нормативно не обгрунтвоані, тому відхиляються, та навпаки - стаття 1194 ЦК України прямо передбачає можливість перевищення розміру шкоди над страховою виплатою, та право особи, якій шкоду завдано, на її повне відшкодування.

Заперечення та доводи сторін, що стосуються згоди або незгоди з розрахованим страховиком Відповідача розміром страхової виплати по ДТП, судом відхиляються, оскілки рішення страховика по страховій виплаті є чинним та у встановленому законом порядку не оскаржено.

Обов`язковий передпозовний (претензійний) порядок для врегулювання питання відшкодування шкоди законом не передбачено, відтак, Позивач має право не безпосереднє звернення до суду з даним позовом про відшкодування шкоди в порядку ст. 1194 ЦК України.

З огляду на все наведене, позовні вимоги у частині стягнення заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в сумі 12859,30 грн., визнаються судом обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Щодо частини вимог про стягнення збитків в сумі 12262 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, під збитками у формі упущеної вигоди розуміються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Натомість, під реальними збитками, згідно зі ст. 22 ЦК України розуміються втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати , які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. І особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з розподілом обов`язку доведення, встановленим ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести саме ті обставини, на які саме вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Тобто, у даному випадку, Позивач, який заявляє про стягнення збитків, повинен довести що ці доходи та витрати не є абстрактними, а що доходи - були б ним дійсно отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків, а витрати - або понесені або Позивач їх дійсно мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Також необхідно враховувати поведінку кредитора, тобто - які заходи бути ним самим вжиті для одержання доходів та для мінімізації витрат.

Наявність теоретичного (абстрактного) обґрунтування розміру збитків не є підставою для їх стягнення.

Обґрунтовуючи заявлені збитки Позивач посилається на укладення між ним та його контрагентом договору поставки від 01.12.2017 № ВФФ01122018-073 на суму 12262 грн., який було розірвано 20.12.2017 в зв`язку з неможливістю своєчасно здійснити поставку через пошкодження автомобіля внаслідок ДТП 18.12.2017. Позивач зазначає, що зазнав втрат пов`язаних з виконанням договору у сумі 12262 грн., які складаються з реальних втрат в сумі 6590,30 грн., які фактично поніс Позивач плануючи виконати зобов`язання за договором поставки (заробітні плати працівникам, витрати на пальне та обслуговування авто, матеріали і обладнання для виготовлення товару, його зберігання та переробка), та з упущеної вигоди в сумі 5671,70 грн. - прибутку, який Позивач сподівався отримати від виконання договору.

Разом з цим, на підтвердження заявлених фактично понесених витрат в сумі 6590,30 грн. Позивач не надає доказів їх реального понесення (доказів перерахування та/або сплати кошів), а надана ним бухгалтерська довідка судом відхиляється, оскільки самостійно за відсутності інших доказів не доводить, що наведені у ній обставини відповідають дійсності, а саме - відсутні докази планування і виплати зарплат, докази оплати пального та обслуговування авто, оплати матеріалів і обладнання для виготовлення товару, його зберігання та переробки.

Щодо наведених реальних збитків та щодо упущеної вигоди Позивач також не довів, що не міг виконати умови договору поставки на іншому автомобілі, оскільки як вбачається з наданих ним самим доказів та пояснень, автомобіль використовувався лише для доставки товару, відтак, не обгрунтовано, тому товар не могло бути доставлено іншим транспортним засобом, тимчасово орендованим, службою доставки тощо. Також Позивач не довів, чому виготовлений товар не могло бути реалізовано на ринку іншому покупцю ніж контрагент за договором, чи намагався Позивач його реалізувати, тобто - які дії було вчинено для зменшення розміру збитків.

Таким чином Позивач не довів належними та допустимими доказами спричинення йому Відповідачем реальних збитків і упущеної вигоди, та їх розмір, і тому у вимозі про стягнення збитків суд відмовляє.

Судові витрати, у які Позивачем включено витрати по оплаті судового збору та витрати на правову допомогу, відповідно до ст. 129 ГПК України розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Виробнича проектно-будівельна фірма "Атлант" (02192, м. Київ, Дарницький бульвар, буд. 8-А, ідентифікаційний код 19016506) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ВФ" (07400, Київська область, місто Бровари, вул. Лісова, буд. 2, ідентифікаційний код 38108427) 12859,30 грн. (дванадцять тисяч вісімсот п`ятдесят дев`ять гривень 30 копійок) матеріальної шкоди, а також 983,34 грн. (дев`ятсот вісімдесят три гривні 34 копійки) судового збору та 3071,33 грн. (три тисячі сімдесят одну гривню 33 копійки) витрат на професійну правничу допомогу.

У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 03.06.2019.

Суддя Р.Б. Сташків