Рішення

від 21.05.2019 по справі 911/94/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2019 р.

м. Київ

Справа № 911/94/18

Суддя Черногуз А.Ф. за участі секретаря Браги Л.К. розглянув в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімал-Трейд" (01103, м. Київ, вул. Чорногірська, буд. 17/14, код ЄДРПОУ 35918825)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Газ" (03151, м. Київ, вул. Волинська, буд. 65, літера б, 3 поверх, код ЄДРПОУ 40726996)

про стягнення боргу та пені ,

за участю представників:

позивача: Борух В.А. (ордер, серія КВ № 128725 від 02.04.2018);

відповідача : не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н від 14.12.2017 Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімал-Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Газ" про стягнення 176076,00 грн боргу та 17718,55 грн пені за договором про надання транспортно-експедиційних послуг № 10/10-16 від 10.10.2016.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.01.2018 вказану позовну заяву залишено без руху.

Позивач у прохальній частині позовної заяви просив вжити заходів забезпечення шляхом накладення арешту на майно та/або грошові кошти відповідача в розмірі позовних вимог.

Ухвалою від 15.01.2018 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімал-Трейд" про забезпечення позову - повернуто заявнику.

08.02.2018 через канцелярію Господарського суду Київської області позивачем подано заяву б/н від 05.02.2018 про усунення недоліків позовної заяви. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви б/н від 14.12.2017.

Ухвалою від 12.02.2018 відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання призначено на 06.03.2019, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- 10.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптімал-Трейд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Солар Газ" укладено договір № 10/10-16, відповідно до п. 2.1. якого у відповідності з даним договором виконавець зобов`язується надати замовнику в межах території України послуги з організації та виконання перевезень автомобільним вантажним транспортом небезпечного вантажу у міських та міжміських сполученнях за маршрутом, вказаним замовником, а замовник, в свою чергу, зобов`язується прийняти ці послуги та сплатити встановлену за послуги плати;

- відповідно до актів надання послуг позивач надав відповідачу послуги з перевезення нафтопродуктів загальною вартістю 6750460,50 грн;

- відповідач оплатив вартість прийнятих послуг лише частково у сумі 6574384,50 грн, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 176076,00 грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав, що акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.06.2017 по 24.07.2017 є підробленим. Відповідач надав копії висновків почеркознавчої експертизи № 2472 від 28.03.2018 та № 2459 від 16.03.2018, наданих Київським незалежним інститутом, згідно яких підписи від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Газ" на акті надання послуг №22 від 20.07.2017 та на акті звіряння взаємних розрахунків за період з 01.06.2017 по 24.07.2017 виконані не Андрєєвою Юлією Павлівною , а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису останньої. Крім того, відповідач зазначає, що додатковими угодами № 1 від 10.10.2016, № 2 від 31.10.2016, № 3 від 25.05.2017 сторони погоджували різну вартість транспортно-експедиційних послуг за один кілометр перевезення вантажу, водночас, з доданих позивачем документів неможливо встановити кількість перевезень здійснених по кожному тарифу. Також відповідач наголосив на тому, що позивачем не додано належним чином завірених копій товарно-транспортних накладних, на підставі яких він має обґрунтовувати вартість послуг та виставити рахунки на оплату таких послуг.

В судовому засіданні 06.03.2018 суд заслухав пояснення представника позивача, відповідач в судове засідання не з`явився, суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 19.03.2018.

19.03.2018 через канцелярію Господарського суду Київської області позивачем подано клопотання про приєднання документів.

19.03.2018 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшов відзив відповідача на позов.

В судовому засіданні 19.03.2018 суд заслухав пояснення представників сторін, встановив позивачу строк для надання відповіді на відзив до 30.03.2018, оголосив перерву у підготовчому засіданні до 02.04.2018.

28.03.2018 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла відповідь позивача на відзив.

02.04.2018 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшло клопотання відповідача про призначення у справі почеркознавчої експертизи.

В судовому засіданні 02.04.2018 суд заслухав пояснення представників сторін, відклав розгляд клопотання відповідача про призначення у справі почеркознавчої експертизи до наступного судового засідання, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, оголосив перерву у підготовчому засіданні до 10.04.2018.

06.04.2018 через канцелярію Господарського суду Київської області позивачем подано два клопотання про приєднання документів.

10.04.2018 через канцелярію Господарського суду Київської області відповідачем подано попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, в якому він, зокрема, просить у випадку відмови у задоволенні позову судові витрати з оплати послуг адвокати покласти на позивача.

10.04.2018 через канцелярію Господарського суду Київської області відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.

В судовому засіданні 10.04.2018 суд заслухав пояснення представників сторін, постановив ухвали про призначення у справі почеркознавчої експертизи та зупинення провадження у справі.

14.03.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшов висновок Київського науково дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою 25.03.2018 суд поновив провадження у справі, призначив судове засіданні на 08.04.2019.

08.04.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області позивачем подано клопотання про відкладення підготовчого засідання.

В судовому засіданні 08.04.2019 суд заслухав пояснення представника позивача, постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 15.04.2019.

15.04.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області позивачем подано клопотання про витребування доказів.

В судовому засіданні 15.04.2019 суд заслухав пояснення представника позивача, відповідач в судове засідання не з`явився, задовольнив клопотання позивача про витребування доказів, витребував у Державної фіскальної служби України інформацію про те, чи було отримано Товариством з обмеженою відповідальністю "Солар Газ" податковий кредит у зв`язку з отриманими від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімал-Трейд" послугами перевезення у 2016 - 2017 роках на підставі: акту надання послуг №22 від 20.07.2017 з додатком на суму 76076,00 грн; акту надання послуг №10 від 31.05.2017 з додатком на суму 613456,00 грн; акту надання послуг №4 від 30.04.2017 з додатком на суму 562229,00 грн; акту надання послуг №8 від 31.10.2016 з додатком на суму 119528,50 грн; акту надання послуг №15 від 30.06.2017 з додатком на суму 646122,00 грн; акту надання послуг №2 від 28.02.2017 з додатком на суму 699846,00 грн; акту надання послуг №11 від 31.12.2016 з додатком на суму 1198672,00 грн; акту надання послуг №10 від 30.11.2016 з додатком на суму 748505,00 грн. Суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 23.04.2019.

23.04.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області позивачем подано клопотання про приєднання документів, а саме копії ухвали від 15.04.2019 з відміткою Державної фіскальної служби України про отримання.

В судовому засіданні 23.04.2019 суд заслухав пояснення представника позивача, відповідач в судове засідання не з`явився, повторно витребував у Державної фіскальної служби України вищезазначені документи, оголосив перерву у судовому засіданні до 07.05.2019.

07.05.2019 позивачем подано клопотання про приєднання документів, а саме копії ухвали від 23.04.2019 з відміткою Державної фіскальної служби України про отримання.

В судовому засіданні 07.05.2019 суд заслухав пояснення представника позивача, відповідач в судове засідання не з`явився, повторно витребував у Державної фіскальної служби України вищезазначені документи, оголосив перерву у судовому засіданні до 21.05.2019.

В судовому засіданні 21.05.2019 заслухав пояснення представника позивача, він підтримав позовні вимоги, відповідач в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судом перевірено та встановлено, що відповідач повідомлявся про розгляд даної справи судом. Вказаний факт підтверджується конвертами з ухвалами суду, що надсилались на адресу місцезнаходження відповідача та повернулись на адресу суду з відмітками за закінченням терміну зберігання (вх. № 14288/19 від 19.04.2019, вх. № 15174/19 від 03.05.2019, вх. № 16155/19 від 10.05.2019, вх. № 16396/19 від 11.05.2019, вх. № 17877/19 від 20.05.2019)

Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17).

Оскільки судом було надіслано ухвали суду на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інша адреса суду повідомлена не була, останній вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

10.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптімал-Трейд" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Солар Газ" (замовник) укладено договір № 10/10-16, відповідно до п. 2.1. якого у відповідності з даним договором виконавець зобов`язується надати замовнику в межах території України послуги з організації та виконання перевезень автомобільним вантажним транспортом небезпечного вантажу у міських та міжміських сполученнях за маршрутом, вказаним замовником, а замовник, в свою чергу, зобов`язується прийняти ці послуги та сплатити встановлену за послуги плати.

Маршрут перевезення, вантаж, час та дата узгоджується представником замовника (менеджером із продажу) з представником виконавця до моменту завантаження,або в процесі виконання перевезення від місця завантаження до місця розвантаження (п. 2.2. договору).

Замовник бере на себе обов`язки своєчасно та в повному обсязі за свій рахунок оплатити послуги по перевезенню товару. Ціна та умови оплати за надання транспортно-експедиційних послуг визначається в додатковій угоді, яка є невід`ємною частиною цього договору (п.п. 3.1., 3.2. договору).

Розрахунки замовника з виконавцем за надання транспортно-експедиційних послуг проводяться замовником на умовах, викладених в додатковій угоді, яка є невід`ємною частиною цього договору, на підставі виставленого виконавцем рахунку-фактури, протягом трьох банківських днів з моменту виставлення рахунку - фактури (п. 3.3. договору).

Крім того, сторонами укладено низку додаткових угод № 1 від 10.10.2016, № 2 від 31.10.2016, № 3 від 25.05.2017, якими змінювали умови договору в частині вартості послуг.

Крім того, в п. 8 додаткової угоди № 2 від 31.10.2016 сторони погодили те, що остаточний розрахунок за фактично надані транспортно-експедиційні послуги виконавцем виконуються змовником в триденний термін від дати акту звіряння за звітний місяць.

Приписами ст.ст. 175, 173 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

За змістом положень ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до акту надання послуг №8 від 31.10.2016 з додатком на суму 119528,50 грн, акту надання послуг №10 від 30.11.2016 з додатком на суму 748505,00 грн, акту надання послуг №11 від 31.12.2016 з додатком на суму 1198672,00 грн, акту надання послуг № 1 від 31.01.2017 з додатком на суму 1197836,00 грн, акту надання послуг №2 від 28.02.2017 з додатком на суму 699846,00 грн, акту надання послуг № 3 від 31.03.2017 з додатком на суму 888193,00 грн, акту надання послуг №4 від 30.04.2017 з додатком на суму 562229,00 грн, акту надання послуг №10 від 31.05.2017 з додатком на суму 613453,00 грн, акту надання послуг №15 від 30.06.2017 з додатком на суму 646122,00 грн, акту надання послуг №22 від 20.07.2017 з додатком на суму 76076,00 грн позивач надав відповідачу послуги з перевезення нафтопродуктів загальною вартістю 6750460,50 грн (копії актів та додатків з розшифровкою обсягів перевезень містяться в матеріалах справи). Вказані акти підписані представниками позивача та відповідача та скріплені їх печатками.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що відповідач оплатив вартість прийнятих послуг лише частково у сумі 6574384,50 грн, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 176076,00 грн. Вказаний факт підтверджується банківською випискою з рахунку позивача та довідкою № 81-13-33/687 від 16.03.2018, наданими Акціонерним товариством УкрСиббанк . Крім того, це також підтверджується копіями платіжних доручень, поданих відповідачем, що містяться в матеріалах справи.

Крім того, в матеріалах справи міститься акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.06.2017 по 24.07.2017 згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 176076,00 грн (копія міститься в матеріалах справи).

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.06.2017 по 24.07.2017 є підробленим. Відповідач надав копії висновків почеркознавчої експертизи № 2472 від 28.03.2018 та № 2459 від 16.03.2018, наданих Київським незалежним інститутом, згідно яких підписи від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Газ" на акті надання послуг №22 від 20.07.2017 та на акті звіряння взаємних розрахунків за період з 01.06.2017 по 24.07.2017 виконані не Андрєєвою Юлією Павлівною , а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису останньої. Крім того, відповідач зазначає, що додатковими угодами № 1 від 10.10.2016, № 2 від 31.10.2016, № 3 від 25.05.2017 сторони погоджували різну вартість транспортно-експедиційних послуг за один кілометр перевезення вантажу, водночас, з доданих позивачем документів неможливо встановити кількість перевезень здійснених по кожному тарифу. Також відповідач наголосив на тому, що позивачем не додано належним чином завірених копій товарно-транспортних накладних, на підставі яких він має обґрунтовувати вартість послуг та виставити рахунки на оплату таких послуг.

Суд, не погоджується з твердженнями відповідача, виходячи з наступного.

Щодо твердження відповідача про факт підробки акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.06.2017 по 24.07.2017 та щодо копій висновків почеркознавчих експертиз № 2472 від 28.03.2018 та № 2459 від 16.03.2018 суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Відповідно до п. 3.5. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта (крім об`єктів почеркознавчих досліджень) , його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз. Про проведення експертизи за такими матеріалами вказується в документі про призначення експертизи (залучення експерта) або письмово повідомляється експерт органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

Згідно з п. 1.1. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

З наданих відповідачем висновків почеркознавчих експертиз № 2472 від 28.03.2018 та № 2459 від 16.03.2018 вбачається, що останні здійснені на основі фотокопій акту надання послуг №22 від 20.07.2017 та акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.06.2017 по 24.07.2017. Вказане суперечить вимогам, що встановлені для проведення почеркознавчих експертиз. Отже, суд критично оцінює вищезазначені висновки та не приймає їх до уваги.

Щодо твердження відповідача про те, що додатковими угодами № 1 від 10.10.2016, № 2 від 31.10.2016, № 3 від 25.05.2017 сторони погоджували різну вартість транспортно-експедиційних послуг за один кілометр перевезення вантажу, водночас, з доданих позивачем документів неможливо встановити кількість перевезень здійснених по кожному тарифу, то вони не приймаються судом, виходячи з наступного. Факт надання послуг та їх кінцева вартість зафіксовані сторонами в вищезазначених актах надання послуг, що погоджені сторонами. Відсутність розшифровки щодо обсягу перевезень по кожному з тарифів не може впливати на кінцеву вартість послуг, позаяк остання погоджена сторонами у двосторонніх документах.

Щодо ненадання копій товарно-транспортних накладних, на підставі яких має визначатись вартість послуг, то останні надані суду та містяться в матеріалах справи. Серед іншого, останні, зокрема, погоджені відповідачем, містять підписи уповноважених осіб та печатку відповідача.

Крім того, судом у справі була призначено судова почеркознавча експертиза, на розгляд якої було винесено запитання, чи виконаний підпис генеральним директором ТОВ "Солар Газ" Андрєєвою Ю. П . на наступних документах: акт надання послуг № 22 від 20 липня 2017 з додатком на суму 76076,00 грн; акт надання послуг № 10 від 31 травня 2017 з додатком на суму 613453,00 грн; акт надання послуг № 4 від 30 квітня 2017 з додатком на суму 562229,00 грн; акт надання послуг № 8 від 31 жовтня 2016 з додатком на суму 119528,50 грн; акт надання послуг № 15 від 30 червня 2017 з додатком на суму 646122,00 грн; акт надання послуг № 1 від 31 січня 2017 з додатком на суму 1197836,00 грн; акт надання послуг № 3 від 31 березня 2017 з додатком на суму 888193,00 грн; акт надання послуг № 2 від 28 лютого 2017 з додатком на суму 699846,00 грн; акт надання послуг № 11 від 31 грудня 2016 з додатком на суму 1198672,00 грн; акт надання послуг № 10 від 30 листопада 2016 з додатком на суму 748505,00 грн; акт звіряння взаємних розрахунків між ТОВ "Оптімал-Трейд" і ТОВ "Солар Газ" на суму 176076,00 грн.

Відповідно ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Згідно висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 8528/8529/18-32/6075ч6104/19-32 від 06.03.2019 підписи від імені Андрєєвої Ю.П. на акті надання послуг № 1 від 31 січня 2017 з додатком на суму 1197836,00 грн, акті надання послуг № 3 від 31 березня 2017 з додатком на суму 888193,00 грн виконані Андрєєвою Ю.П . Щодо інших документів, то встановити чи виконано підпис від імені Андрєєвої Ю.П. на останніх не виявилось можливим.

Отже, факту підробки підписів на зазначених документах експертизою не встановлено, водночас, не встановлено і протилежного. Оцінюючи докази в їх сукупності суд виходить з такого. Спірні акти надання послуг та акт звіряння містять печатку відповідача. Жодних заперечень або доказів щодо підробки або викрадення печатки відповідач не надавав, заперечень щодо факту її поставлення уповноваженою особою не надав. Слід зазначити, що і факт надання послуг позивачем відповідач не заперечує. В матеріалах справи містяться акти надання послуг на загальну суму 6750460,50 грн, перелічені вище, а також відповідні товарно-транспортні накладні, які погоджені відповідачем та скріплені його печаткою. Заперечень щодо останніх відповідачем також не надано. Крім того, надані послуги частково оплачені відповідачем на суму 6574384,50 грн, що також не заперечується відповідачем.

Виходячи з викладеного, оцінивши вказані обставини в сукупності, суд вважає доведеним факт надання послуг загальною вартістю 6750460,50 грн позивачем відповідачу, а також доведеним факт існування заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 176076,00 грн, отже вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості підлягає задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 17718,55 грн пені.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.2. договору у випадку порушень замовником умов оплати надання послуг, замовник відшкодовує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Позивачем розраховано пеню, виходячи з суми заборгованості 176076,00 грн за період з 25.07.2017 по 14.12.2017.

Виходячи з того, що умовами додаткових угод встановлено, що остаточний розрахунок за фактично надані транспортно-експедиційні послуги виконавцем виконуються змовником в триденний термін від дати акту звіряння за звітний місяць, акт звіряння взаємних розрахунків складено сторонами станом на 24.07.2017, то кінцевою датою оплати є 27.07.2017, відповідно, період прострочення платежу починається з 28.07.2017.

Отже, суд здійснив розрахунок пені, виходячи з суми заборгованості 176076,00 грн за період з 28.07.2017 по 14.12.2017, та встановив, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені підлягає задоволенню частково у сумі 17356,75 грн.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Щодо інших заперечень відповідача, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обгрнутовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати понесені ним на професійну правничу допомогу у сумі 15000,00 грн.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат .

Позивачем доказів понесення таких витрат суду не надано, відтак суд відмовляє у покладенні витрат на професійну правничу допомогу на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Газ" (03151, м. Київ, вул. Волинська, буд. 65, літера б, 3 поверх, код ЄДРПОУ 40726996) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімал-Трейд" (01103, м. Київ, вул. Чорногірська, буд. 17/14, код ЄДРПОУ 35918825) 176076,00 грн боргу, 17356,75 грн пені, а також 2901,49 грн судового збору.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення підписано 03.06.2019.

Суддя А.Ф. Черногуз