Рішення

від 28.05.2019 по справі 918/267/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/267/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Адвокатського Бюро "Юрія Дремлюги"

до відповідача: Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі

про стягнення в сумі 34 438,00 грн.

секретар судового засідання: Коваль С.М.;

Представники:

Від позивача: Дремлюга Ю.С.;

Від відповідача: не з`явився;

ОПИС СПОРУ

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Адвокатське Бюро "Юрія Дремлюги" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі про стягнення 34 438,00 грн. заборгованості за надані послуги.

Позовні вимоги аргументовані неналежним виконанням відповідачем умов укладених між позивачем та відповідачем договорів про надання правової допомоги, зокрема в частині оплати наданих послуг.

Відповідач відзиву на позов суду не надав.

Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 19 квітня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №918/267/19, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до слухання в засіданні на 14 травня 2019 року.

Ухвалою суду від 14 травня 2019 року розгляд справи відкладено на 28 травня 2019 року.

27 травня 2019 року відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що ухвалу про відкриття провадження у справі відповідач отримав лише 14 травня 2019 року, відтак відповідач бажає подати письмовий відзив протягом 15 денного строку, встановленого статтею 165 ГПК України, та відповідно для підготовки відзиву розгляд справи відкласти.

Суд відмовив в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на наступне.

Згідно з вимогами статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Суд зазначає, що в судове засідання 14 травня 2019 року представник відповідача не з`явився.

Разом з тим, відповідно до п. 4, 5 ч. 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання особою кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою, та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Також суд зазначає, що ухвали суду про відкриття провадження та про відкладення були надіслані відповідачу за адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також на адресу, вказану, як фактичну, позивачем.

При цьому ухвалою суду від 19 квітня 2019 року судом встановлено строк для подання відзиву, разом з тим в матеріалах справи відсутні клопотання про поновлення пропущеного строку.

Разом з тим, маючи достатньо часу для підготування відзиву, відповідач суду останній так і не надав, відтак враховуючи позицію позивача, щодо відсутності підстав для відкладення розгляду справи, та приймаючи до уваги положення статті 202 Господарського процесуального кодексу України, суд відмовляє в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

МОТИВИ СУДУ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Як видається з матеріалів справи між Рівненським обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі (замовник, відповідач) та Адвокатським Бюро "Юрія Дремлюги" (виконавець, позивач) були укладені договори №4 від 07 серпня 2018 року, №5 від 03 вересня 2018 року, № 6 від 01 жовтня 2018 року, № 7 від 01 листопада 2018 року, № 8 від 03 грудня 2018 року, №9 від 02 січня 2019 року, № 10 від 01 лютого 2019 року, № 11 від 01 березня 2019 року про надання правової допомоги.

Як слідує зі змісту вказаних договорів, предметом договорів встановлено, що позивач взяв на себе зобов`язання по наданню правої допомоги замовнику для реалізації права замовника на правову допомогу, а замовник зобов`язувався оплатити цю допомогу згідно умов договорів.

Згідно з пунктами 3.1. договорів, розмір гонорару за надання правової допомоги та порядок оплати визначалась сторонами в додатковій угоді до кожного договору, які є додатком 1. Розрахунки за договорами здійснювались на підставі акту приймання-передачі послуг.

Згідно з актами приймання - передачі за договором №4 від 07 серпня 2019 року на суму 4 973,75 грн., за договором №5 від 03 вересня 2018 року на суму 4 973,75 грн., за договором №6 від 01 жовтня 2018 року на суму 4 973,75 грн., за договором №7 від 01 листопада 2018 року на суму 4 973,75 грн., за договором №8 від 03 грудня 2018 року на суму 4 973,75 грн., за договором №9 від 02 січня 2019 року на суму 4 973,75 грн., за договором №10 від 01 лютого 2019 року на суму 2 300,00 грн., за договором №11 від 01 березня 2019 року на суму 2 300,00 грн., позивач надав, а відповідач прийняв виконані роботи, згідно договорів на загальну суму 34 442,50 грн., при цьому, позивачем в позовній заяві визначено загальну заборгованість в сумі 34 438,00 грн..

Відповідно до пункту 3 додаткових угод до договорів, оплата послуг проводиться впродовж 5 робочих днів з дня підписання акту прийому-передачі послуг, але не пізніше 10 робочих днів з дня подання його замовнику.

Відтак, здійснивши перевірку долучених позивачем до матеріалів справи додаткових угод, та актів приймання - передачі послуг, суд приходить до висновку, що строк виконання зобов`язання щодо оплати наданих послуг, станом на час звернення позивачем з позовом до суду, настав.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

З наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, договірними та стосуються надання послуг.

У відповідності до статі 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу Країни за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до статті 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно з умовами статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до приписів статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За положеннями частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Висновки суду

На думку суду, встановлені обставини щодо невиконання відповідачем договірних зобов`язань з оплати отриманих послуг свідчать про порушення відповідачем прав позивача. Суд погоджується з аргументами позивача стосовно наявної заборгованості відповідача перед позивачем, а також щодо обґрунтованості вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 34 438,00 грн. є законними, ґрунтуються на положеннях укладених між сторонами договорів та нормах чинного законодавства України. Доводи позивача відповідачем не спростовані, а відтак вимоги позивача підлягають до задоволення.

Розподіл судових витрат

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Судові витрати в сумі 1 921,00 грн. судового збору підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі (33028, м. Рівне, вул. Старицького 4/6, код 25323032) на користь Адвокатського бюро "Юрія Дремлюги" (35377, Рівненська область, Рівненський район, село Малий Олексин, вул. Джерельна 6, код 41889561) 34 438 (тридцять чотири тисячі чотириста тридцять вісім) грн. 00 коп. заборгованості та 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять один) грн. 00 коп. судового збору.

Позивач: Адвокатське бюро "Юрія Дремлюги" (35377, Рівненська область, Рівненський район, село Малий Олексин, вул. Джерельна 6, код 41889561).

Відповідач: Рівненський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі (33028, м. Рівне, вул. Старицького 4/6, код 25323032).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне рішення складено 03 червня 2019 року.

Суддя Качур А.М.