Рішення

від 29.05.2019 по справі 922/716/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/716/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", м. Харків до Відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації Харківської області, м.Зміїв про стягнення коштів 175 208,30 грн. за участю представників:

позивача: Кіпоть І.Г., за дов. №Др-44-1218 від 28.12.18;

відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації Харківської області (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожитий природний газ по договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (установи та організації, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів) №41ВВKz612-18 від 28.03.2018 у розмірі 175 208,30 грн., з яких: 168 914,50 грн. сума основного боргу, пеня у розмірі 5 497,82 грн., 3% річних у розмірі 458,15 грн. та інфляційні втрати у розмірі 337,83 грн. Також, позивач просить суд відшкодувати за рахунок відповідача понесені ним судові витрати у сумі 2 628,12 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/716/19, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.04.2019 о 10:00 год.

27.03.2019 відповідач до суду надав письмовий відзив (вх.№7626), в якому не заперечує проти задоволення позовних вимог та просить суд розгляд справи здійснювати за його відсутністю.

Протокольною ухвалою від 17.04.2019 підготовче засідання на підставі п.1 ч.2 ст.183 ГПК України було відкладено на 15.05.2019.

Протокольною ухвалою від 15.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.05.2019 о 12:20.

Представник позивача у судовому засіданні 29.05.2019 просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення , також у своєму відзиві зазначив про можливість розгляду справи без його участі.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю представника відповідача.

У судовому засіданні 29.05.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

26.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (постачальник, позивач) та Відділом освіти Зміївської районної державної адміністрації Харківської області (споживач, відповідач) було укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41BBKhz612-18 (далі - Договір) (з урахуванням Додаткових угод).

Згідно положень п. 1.1. Договору ТОВ "Харківгаз Збут" зобов`язалось передати у власність споживача у 2018 році Газове паливо (природний газ), а споживач зобов`язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Відповідно до п. 4.2. Договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем в розмірі 100% місячної вартості запланованого обсягу газу до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період.

Пунктом 4.2.3 Договору передбачено, що остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п.3.6. Договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Згідно з п. 5.4.2 Договору споживач зобов`язався оплачувати постачальнику вартість газу на умовах та обсягах, визначних Договором.

Відповідно до п. 11.1. Договору він вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2018 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Позивач, на виконання умов Договору, надав відповідачу послуги з постачання природного газу у січні 2019 в обсязі 22,754 тис.куб.м. на загальну суму 284 750,83 грн., що підтверджується підписаним між сторонами Актом приймання-передачі природного газу №XO389001314 від 31.01.2019.

В свою чергу, відповідачем не були виконані свої зобов`язання за договором в частині оплати вартості природного газу у повному обсязі, у зв`язку з чим сума основного боргу відповідача за договором склала 168 914,50 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості та підписаним між сторонами актом звіряння взаємних розрахунків від 21.02.2019.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, відповідно до наданих до матеріалів справи актів приймання-передачі природного газу, відповідач (покупець), в рамках укладеного між сторонами Договору, протягом січня 2019 року отримав від позивача природний газ на загальну суму 284 750,83 грн.

Проте, відповідач свої зобов`язання з оплати поставленого позивачем товару належним чином не виконав, у зв`язку з чим заборгованість відповідача складає 168 914,50 грн.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання грошових зобов`язань з оплати поставленого позивачем природного газу за Договором.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та відсутність доказів на підтвердження сплати відповідачем суми боргу за Договором в сумі 168 914,50 грн., суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача 168 914,50 грн. заборгованості за Договором належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем нараховано пеню в сумі 5 497,82 грн.

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 6.2.1 Договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Суд, перевіривши розрахунок позивача та період нарахування останнім пені, дійшов висновку, що відповідний розрахунок є вірним та відповідає наведеним вище нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим вимога про стягнення пені в сумі 5497,82 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також, позивачем нараховано 3% річних у розмірі 458,15 грн. та інфляційні втрати в сумі 337,83 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 458,15 грн. та інфляційних втрат в сумі 337,83 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору.

На підставі ст.ст. 6, 11, 525, 530, 626, 712, ч. 3 ст. 509, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 629, ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, керуючись статтями 73-74, 76-80, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації Харківської області (63404, Харківська область, Зміївський район, м.Зміїв, вул.Адміністративна, буд.12, код ЄДРПОУ: 02146096) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59, код ЄДРПОУ 39590621) основний борг в сумі 168 914 грн. 50 коп., пеню в сумі 5497 грн. 82 коп., 3% річних у розмірі 458 грн. 15 коп., інфляційні втрати в сумі 337 грн. 83 коп. та судовий збір в сумі 2 628 грн. 12 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "03" червня 2019 р.

Суддя С.Ч. Жельне