Рішення

від 30.05.2019 по справі 922/662/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/662/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кафе "Ярославське" м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілл-Агро", смт. Буди про визнання недійсним договору за участю представників:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Кафе "Ярославське" звернулося до господарського суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілл-Агро", про визнання недійсним договору поставки №070618 укладеного між сторонами 07.06.2018.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що умови спірного договору не відповідають вимогам чинного законодавства України, що в свою чергу є підставою для визнання договору недійним в порядку ст. 203, 215 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.03.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Кафе "Ярославське" залишено без руху та установлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання господарському суду Харківської області у строк десять днів з дня вручення даної ухвали - засвідчених у відповідності до вимог чинного законодавства копій усіх додатків до позову (із зазначенням дати засвідчення копій) ; належних доказів надіслання копії позовної заяви з додатками до неї документами учасникам справи.

Позивач разом з заявою на виконання ухвали суду (вх. № 6786 від 18.03.2019) надав суду докази усунення обставин, які стали підставами для винесення ухвали.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження , призначено підготовче засідання на 17.04.2019 о 11:00.

Відповідач, через канцелярію господарського суду Харківської області 26.03.2019 надав відзив на позовну заяву (вх.№7472), який судом долучено до матеріалів справи. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки у позовній заяві не наведені підстави для визнання спірного договору недійсним в порядку ст.203 ЦК України. Крім цього, відповідач вказує на те, що посилання позивача на здійснення постачання на його адресу товару неналежної якості не відповідають фактичним обставинам,які мали місце при виконанні цього договору.

Протокольною ухвалою від 17.04.2019 за клопотанням позивача (вх.№9416 від 16.04.2019) підготовче засідання на підставі п.3 ч.2 ст.183 ГПК України було відкладено на 14.05.2019.

14.05.2019, без виходу до нарадчої кімнати, судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті на 29.05.2019 об 11:45.

20.05.2019 позивач в поярдку ч.3 ст.46 ГПК України надав до суду заяву про зміну предмету позову (вх.№12284). Відповідно до змісту вказаної заяви позовні вимоги викладені позивачем в наступній редакції: "розірвати Договір поставки №070618 від 07.06.2018 року укладений між ТОВ "Мілл-Агро" та ТОВ Кафе "Ярославське".

Також, 20.05.2019 позивачем до суду надано клопотання про призначення експертизи (вх.№12286).

У судове засідання 29.05.2019 представник позивача не з`явився, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без участі позивача (вх.№13076 від 29.05.2019), поряд із цим у зазначеному клопотанні також просить не розглядати позовну заяву по суті без представника позивача.

Відповідно до ч.2 ст.195 ГПК України Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Суд, розглянувши клопотання представника позивача (вх.№13076 від 29.05.2019), в якому він просить не розглядати справу по суті без його участі, відмовляє у його задоволенні з огляду на те, що позивач не обмежений законодавством при виборі особи, уповноваженої представляти його інтереси та позивачем не доведено, що неможливість представника позивача з`явитися у судове засідання перешкоджає розгляду справи по суті. Також у клопотанні не назначено обставин які перешкоджають розгляду справи по суті та не наведено доказів, які можуть бути подані у майбутньому та не були надані до суду у встановлений законом строк з об`єктивних причин.

Щодо поданої позивачем заяви про зміну предмету позову (вх.№12284 від 20.05.2019) та клопотання про призначення експертизи (вх.№12286 від 20.05.2019) суд зазначає наступне.

Як було зазначено вище, 14.05.2019, без виходу до нарадчої кімнати, судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті на 29.05.2019 об 11:45.

Заява про зміну предмету позову та клопотання про призначення експертизи були подані позивачем 20.05.2019, тобто після постановлення судом протокольної ухвали від 14.05.2019 про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті.

У відповідності до положень ст.182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи та клопотання учасників справи.

Частиною 3 статті 46 ГПК України унормовано, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду.

Враховуючи вище викладене, а саме подання позивачем заяви про зміну предмету позову та клопотання про призначення експертизи з пропуском строку, встановленого процесуальним законодавством, тобто після закриття підготовчого провадження та переходу до розгляду справи № 922/662/19 по суті, заява про зміну предмету позову (вх.№12284 від 20.05.2019) та клопотання про призначення експертизи (вх.№12286 від 20.05.2019) залишаються судом без розгляду.

Таким чином, розгляд даної справи сдійснюється судом у межах позовних вимог викладених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був обізнаний належним чином, оскільки представник відповідача був присутній у судовому засіданні 14.05.2019 на якому було проголошено дату слуханння справи по суті.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд на підставі п.1 ч.3 ст. 202 ГПК України та ч.2 ст. 178 ГПК України розглядає справу за відсутності представників сторін та за наявними матеріалами.

Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обовязком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

07.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Кафе "Ярославське" ( надалі- позивач, покупець за договором) в особі Директора Хамоян Г.М., який діяв на підставі Статуту та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілл-Агро" (надалі-відповідач, постачальник за договором) в особі Директора Рєпіна Є .Ю., який діяв на підставі Статуту був укладений договір поставки №070618.

Відповідно до п.1.1. Договору постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі.

Під "Товаром", в цьому Договорі розуміється продукція борошномельного виробництва (борошно пшеничне в асортименті, висівки пшеничні, крупа манна та інше). (п.1.2 Договору).

Якість Товару, що поставляється за даним договором, має відповідати вимогам державних стандартів або технічних умов. (п.1.4. Договору).

Відповідно до 4.2.1 Договору, Покупець зобов`язаний в порядку та на умовах Договору прийняти та оплатити товар відповідної якості, супроводжуваний належними супровідними документами і документами за якістю, і поставлений у встановлений термін.

Як зазначає позивач при перевірці ним поставленого відповідачем товару було виявлено його невідповідність вимогам, які встановлені у п.1.4. Договору.Усні перемовини між сторонами не призвели до належних результатів та продукція, котра виготовлена з товару позивача, була повернута контрагентами за видатковими накладними про повернення товарів (т.1 а.с.21-61).

На підставі наведеного позивачем на адресу відповідача була направлена претензія вих.№23/18-1 від 30.11.2018 разом із висновком Контрольно-випробувальної лабораторії харчової та сільськогосподарської продукції Харківської облспоживспілки з якого вбачається (Протокол випробувань №390 від 28.11.2018): клейковина сира, кількість 24%, якість - 70, що не відповідає показникам, котрі були надані відповідачем в посвідченні №8 про якість борошна від 17.09.2018, визначено показники "Клейковина сира": кількість 25,5 та якість 80.

В обгрунтування своїх вимог, позивач вказує, що неналежне виконання відповідачем, як Постачальником істотних умов Договору поставки №070618 від 07.06.2018 є на його думку підставою для визнання його недійсним у відповідності до ст.203 , ч.1 ст.215 ЦК України.

Такі обставини на думку позивача свідчать про те, що дії Відповідача (поставка товару неналежної якості) суперечать приписам чинного законодавства, та порушують інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю Кафе "Ярославське".

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 15, 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільного права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Аналогічно ст. 20 ГК України передбачає можливість визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом з метою захисту прав і законних інтересів суб`єкта господарювання.

У відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Зазначені положення ЦК України узгоджуються з положеннями ч.1 ст. 207 ГК України, відповідно до якої господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Отже, господарський договір може бути визнаний недійсним за наявності двох умов: перша - це порушення ним прав та/або охоронюваних законом інтересів позивача; друга - це наявність передбачених законом підстав для визнання договору недійсним.

Така правова позиція суду відповідає п.7 та п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", якими передбачено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Таким чином, позивач в силу викладеного та відповідно ст.13 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) зобов`язаний довести за допомогою належних та допустимих доказів факт порушення спірними правочинами його, позивача, прав та/або охоронюваних законом інтересів, а також це наявність передбачених законом підстав для визнання договору недійсним.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

За вимогами ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Досліджючи матеріали справи, суд встановив, що позивач з умовами договору поставки №070618 від 07.06.2018 був ознайомлений, погоджувався з його змістом та на час підписання договору не вважав умови його такими, що суперечать його інтересам та нормам чинного законодавства.

Також п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено, що судам необхідно враховувати, що виконання чи невиконання сторонами зобов`язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що невиконання відповідчем за твердження позивача умов договору в частині поставки товару неналежної якості за договором поставки №070618 від 07.06.2018 не створює правових підстав для визнання його недійсним в силу положень ст.203 ЦК, 215 ЦК України, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Кафе "Ярославське" є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, у зв`язку з чим відмовляє в задоволенні позову повністю.

Судовий збір за подання позовної заяви, відповідно приписів статті 129 ГПК України, залишається судом за позивачем.

Керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 13, 18, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення буде розміщено за адресою в мережі Інтернет: www.court.gov.ua.

Повне рішення складено "03" червня 2019 р.

Суддя С.Ч. Жельне