Ухвала

від 22.05.2019 по справі 161/6823/19

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/6823/19

Провадження № 1-кс/161/3505/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2019 року м. Луцьк

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Простір Україна» про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В :

Директор ТОВ «Простір Україна» звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

Клопотання мотивує тим, що 07 лютого 2019 року ТОВ "Простір Україна" було придбано з електронних торгів причіп МАЗ 837810-042, 2010 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , № рами: НОМЕР_2 , вартістю 41316,00 грн., який реалізовувався відділом Іваничівського ВДВС ГТУЮ у Волинській області в порядку примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області №5004/1988/11-1 від 10 вересня 2012 року.

По факту проведених торгів було складено протокол №386868 від 07 лютого 2019 року та акт про проведення електронних торгів від 15 лютого 2019 року, яким визнано ТОВ "Простір Україна" переможцем торгів.

В подальшому, 14 березня 2019 року начальником відділу Іваничівського ВДВС ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_3 , було винесено постанову про зняття арешту з майна, якою знято арешти накладені виконавчою службою на вказаний причіп, в зв`язку з реалізацією майна на прилюдних торгах.

Однак, як виявлено ТОВ "Простір Україна", державною виконавчою службою було знято не всі арешти з придбаного причіпу, адже лишився арешт накладений постановою старшого слідчого СУ УМВС України у Волинській області ОСОБА_4 від 28 березня 2012 року в межах кримінального провадження №42014030000000127 від 18 липня 2014 року.

З огляду на наведене, заявник просить скасувати арешт накладений постановою старшого слідчого СУ УМВС України у Волинській області ОСОБА_5 від 28 березня 2012 року в межах кримінального провадження №42014030000000127 від 18 липня 2014 року на причіп МАЗ 837810-042, 2010 р.в. д.н.з. НОМЕР_1 , № рами: НОМЕР_2 .

Від представника заявника адвоката ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, заяву підтримує та просить скасувати арешт.

Від слідчогонадійшла заявапро розглядсправи уйого відсутності,не заперечує щодо скасування арешту.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК Українифіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Таким чином, виходячи з наведених положень ст. 174 КПК України, питання про скасування арешту розглядається слідчим суддею за відповідним зверненням осіб, визначених частиною першої цієї статті.

З матеріалів клопотання вбачається, що підставою звернення з таким клопотанням ТОВ «Простір Україна» є придбання причіпу, на який накладено арешт .

Судом встановлено, що 07 лютого 2019 року ТОВ "Простір Україна" було придбано з електронних торгів причіп МАЗ 837810-042, 2010 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , № рами: НОМЕР_2 , вартістю 41316,00 грн., який реалізовувався відділом Іваничівського ВДВС ГТУЮ у Волинській області в порядку примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області №5004/1988/11-1 від 10 вересня 2012 року.

Згідно протоколу №386868 від 07 лютого 2019 року та акту про проведення електронних торгів від 15 лютого 2019 року, визнано ТОВ "Простір Україна" переможцем торгів.

14 березня 2019 року начальником відділу Іваничівського ВДВС ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_3 , було винесено постанову про зняття арешту з майна, якою знято арешти накладені виконавчою службою на вказаний причіп, в зв`язку з реалізацією майна на прилюдних торгах (а.с. 13).

Згідно з результатами звірення по всіх базах на АМТ, перевірка за системою «Заарештований АТМ» вбачається, що причіп МАЗ 837810-042, 2010 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , № рами: НОМЕР_2 знаходиться під арештом (а.с. 9).

З відповіді слідчого управління ГУНП у Волинській області 25.03.2019 року ТОВ «Простір Україна» вбачається, що в ході досудового розслідування кримінальної справи №30-018-12 порушеної за ознаками злочинів, передбаченихч.5 ст. 191, ч.2 ст. 205, ч.2 ст. 209, ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна в порядку ст. 128 КПК слідчим дійсно було накладено арешт на майно ТОВ "Волинь Ліс Сервіс", серед якого було накладено арешт на придбаний товариством причіп. Надалі відомості даного кримінального провадження було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014030000000127 від 18 липня 2014 року, яке в ході досудового розслідування було закрито постановою слідчого від 02 жовтня 2015 року на підставі ч.1 п.2 ст. 284 КПК України (а.с. 17).

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3.ст. 132 КПК Українизастосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Отже, процесуальний закон ставить в чітку залежність застосування заходів забезпечення кримінального провадження з обов`язком слідчого довести слідчому судді, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який слідчий зазначає у своєму клопотанні.

Разом з тим, згідно зі ст.7,16 КПК Українизагальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З матеріалів клопотання вбачається, що 02.10.2015 року постановою слідчого було закрито кримінальне провадження за №42014030000000127 від 18.07.2014 року на підставі ч. 1 п. 2 ст. 284 КПК України та 14.03.2019 року постановою про зняття арешту з майна було знято арешт з МАЗ 837810-042, 2010 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , № рами: НОМЕР_2 .

Відповідно до зазначеного, матеріали провадження свідчать, що потреба у застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження на даний час відпала.

Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, враховуючи, що представник органу досудового розслідування не заперечує проти скасування арешту, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 174, 303, 305-307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Простір Україна» про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт накладений постановою старшого слідчого СУ УМВС України у Волинській області ОСОБА_5 від 28 березня 2012 року в межах кримінального провадження №42014030000000127 від 18 липня 2014 року на причіп МАЗ 837810-042, 2010 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , № рами: НОМЕР_2 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області ОСОБА_1