Рішення

від 11.05.2019 по справі 280/692/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 травня 2019 року 12 год. 10 хв.Справа № 280/692/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

за участю секретаря судового засідання Биховської А.П.

представника позивача - Бєлікової К.Г

представника відповідача - Гончаренка А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати:

податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 26 листопада 2018 року № 0032871305, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 96 848,76 гривень, в тому числі 64 565,84 гривень за податковими зобов`язаннями та 32 282,92 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями;

податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області № 0032861305, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на загальну суму 8 070,73 гривень, в тому числі 5 380,49 гривень за податковими зобов`язаннями та 2 690,24 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями;

вимогу Головного управління ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 26 листопада 2018 року № Ф-0032891305, згідно якої заборгованість зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 становить 78 914,47 гривень, яку Головне управління ДФС у Запорізькій області вимагає сплатити протягом 10 календарних днів за днем оформлення вимоги;

рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області № 0032881305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 26 листопада 2018 року, згідно якого вирішено застосувати до ОСОБА_1 штрафні санкції в розмірі 13 094,13 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 26 листопада 2018 року № 0032871305, № 0032861305, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 26 листопада 2018 року № Ф- 0032891305 та рішення № 0032881305 про застосування штрафних санкцій від 26 листопада 2018 року, прийняті Головним управлінням ДФС у Запорізькій області є незаконними через невідповідність їх нормам діючого законодавства України. Так, підставою для донарахування відповідачем позивачу суми грошових зобов`язань за платежем податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та штрафних санкцій рішеннями, які оскаржуються, послугували висновки, викладені в розділах 2.2.2, 2.4 та 2.5 акту перевірки від 06.11.2018 р. Доводи ГУ ДФС у Запорізькій області в обґрунтування висновків про завищення витрат на періодичність (по декілька разів на день, з періодичністю у хвилини), кількість (незначна) та адреси придбання пального (на одній й тій самій заправній станції АЗС) не є суттєвими для правильності визначення витрат за нормами Податкового кодексу України та не спростовують факту придбання дизельного палива для провадження господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 Також, наявність технічних можливостей транспортних засобів здійснювати заправку у більших об`ємах не спростовує можливість здійснювати заправку і у менших об`ємах. Щодо відсутності у фіскальному касовому чеці особистого підпису, то вказаний реквізит взагалі не передбачений Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 № 13. зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 р. за№ 220/28350. Так само, актом перевірки не доведено використання пального, придбаного за готівкові кошти на підставі наданих фіскальних чеків, не у господарській діяльності позивача. Позивач також вважає незаконним висновок контролюючого органу про віднесення автомобілю марки DAF модель 95 XF до вантажного автомобілю та відповідно до основного засобу подвійного призначення, витрати на утримання якого не включаються до складу витрат підприємця відповідно до п.п. 177.4.5, 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПК України. Всі обставини, наведені в акті перевірки у якості доказів, носять форму суб`єктивних суджень та не мають документального підтвердження. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, відповідно до наданого відзиву (вх. №11053 від 20.03.2019) зазначає, що висновки за результатами перевірки є обґрунтованими, а прийняті податкові рішення законними. При цьому зазначає, що відповідно до наданих первинних документів ФОП ОСОБА_1 ( актів виконаних робіт, книги обліку доходів та витрат, банківських виписок, чеків на придбання палива, видаткових та податкових накладних, подорожніх листів та ін.) не підтверджено суму витрат від здійснення господарської діяльності з придбання ТМЦ, відтак ФОП ОСОБА_2 безпідставно віднесено до складу витрат декларації про майновий стан і доходи суму по придбаному за готівкові кошти дизельному пальному за 2016-2017 роки. Крім того, вважає, що позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік витрати пов`язані з придбанням ТМЦ для здійснення ремонтом транспортних засобів у сумі 16 192,11 грн. Також, позивачем безпідставно включено до складу валових витрат декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік витрати на утримання основних засобів основного призначення в розмірі 2 633,45грн. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 25 лютого 2019 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №280/692/19, підготовче судове засідання призначено на 18 березня 2019 року.

18 березня 2019 року протокольною ухвалою суду підкладено підготовче судове засідання на 08 квітня 2019 року.

08 квітня 2019 року протокольною ухвалою суду оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 24 квітня 2019 року.

24 квітня 2019 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду на 11 травня 2019 року.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав вказаних у відзиві. Просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

11 травня 2019 року у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 243 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:

В період з 24.07.2018 по 13.08.2018, на підставі пп.20.1.4 , п. 20.1, ст. 20, п.75.1 ст.75, п.77.1, п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), п. 13.1 ст. 13 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , відповідно до плану графіку проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання на ІІІ квартал 2018 року та направлення від 24.07.2018 №296, наказу від 21.06.2018 №1979, Головним управлінням ДФС у Запорізькій області було проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2017.

За результатами перевірки складено акт від 20.08.2018 № 840/01-01-13-05/НОМЕР_7 (надалі - Акт перевірки від 20.08.2018).

Згідно Розділу ІІІ Акту перевірки від 20.08.2018 Висновки плановою перевіркою встановлені порушення:

- п. 177.2. ст. 177. п. 177.4. ст. 177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на 95991,42 грн., в т. ч. за 2016 рік на суму 51080,26 грн.. за 2017 рік на суму 44 911,16 грн.:

- п. 164.1.3 гі. 164.1 ст. 164. пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-V1 (зі змінами та доповненнями), а саме заниження суми утриманого військового збору з суми чистого оподатковуваного доходу в сумі 7999.29 грн.. в т.ч. за 2016 рік в сумі 4256.69грн.. за 2017 рік в сумі 342,60 грн.;

- п. 2 ч. 1 ст. 7. п. 5 ст. 8. п. 8 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464- VI змінами та доповненнями, а саме заниження сум єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу за ставкою 22.00% в загальній сумі 117323,49 грн., у т.р. по періодам за 2016 рік в сумі 62432,08 грн., за 2017рік в сумі 54891,41 грн.

Не погодившись з висновками Акту перевірки від 20.08.2018 ФОП Нематуллаєв А.Е. подав заперечення від 29.08.2018, за результатом розгляду яких ГУ ДФС у Запорізькій області вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку (наказ від 11.10.2018 № 3484).

В період з 24.10.2018 по 30.10.2018 ГУ ДФС у Запорізькій області проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово - господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 з питання, що викладенні у запереченні від 29.08.2018 (вх. № 7489/ФОП від 29.08.2018). до акту перевірки № 840/08-01-13-05/НОМЕР_7 від 29.08.2018 про результати документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_4 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2017.

За результатами позапланової перевірки було складено акт № 992/08-01-13-0512276117676 від 06.11.2018 (падалі - Акт перевірки від 06.11.2018).

Згідно Розділу III Акт перевірки від 06.11.2018 Висновки позаплановою перевіркою встановлені порушення:

- п. 177.2. ст. 177. п. 177.4. ст. 177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на 64565,84 грн., в т. ч. за 2016 рік на суму 42566,88 грн.. за 2017 рік на суму 21998,96 грн.:

- п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164. пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), а саме заниження суми утриманого військового збору з суми чистого оподатковуваного доходу в сумі 5380,49 грн. в т. ч. за 2016 рік в сумі 3547.24 гри., за 2017 рік в сумі 1833.25 грн.;

- п. 2 ч. 1 ст. 7. п. 5 ст. 8. п. 8 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464- VI змінами та доповненнями, а саме заниження сум єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу за ставкою 22.00 % в загальній сумі 78914,47 грн.. у т. ч. по періодам за 2016 рік в сумі 52026.85 грн.. 2017 рік в сумі 26887,62 грн.

26 листопада 2018 року на підставі Акту перевірки від 06.11.2018 Головним управлянням ДФС у Запорізькій області були прийняті:

- податкове повідомлення - рішення № 0032871305, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 96848,76 гривень, в тому числі 64565,84 гривень за податковими зобов`язаннями та 32282.92 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення - рішення № 0032861305, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на загальну суму 8070,73 гривень, в тому числі 5380,49 гривень за податковими зобов`язаннями та 2690,24 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями;

- вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0032891305, згідно якої заборгованість зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 становить 78914,47 гривень;

- рішення № 0032881305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, згідно якого до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції в розмірі 13094,13 гривень.

Не погодившись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За приписами ст.138 ПК України однією зі складових витрат, які враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, є витрати операційної діяльності, які включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п. 177.1 ст. 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу. За п. 177.2 ст. 177 ПК України об`єктом оподаткування доходів є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Підпунктом 177.4.1 п. 177.4 ст. 177 ПК України передбачено, що до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отримання доходів, належать витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат.

Таким чином, за правилами Податкового кодексу України підставою для віднесення до складу витрат сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), є сукупність таких умов, як реальне (фактичне) придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат.

За приписами підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

При цьому, відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право обирати самостійно, якщо інше не встановлено цим Кодексом, метод ведення обліку доходів і витрат.

Згідно ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. N 996-XIV (зі змінами та доповненнями) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, суд приходить до висновку, що чистий оподатковуваний дохід, який є об`єктом оподаткування для фізичних осіб - підприємців від провадження господарської діяльності, визначається як різниця між загальним оподатковуваним доходом і документально підтвердженими витратами, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин тощо. При цьому, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів, які повинні містити обов`язкові реквізити.

Основним видом господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 є діяльність вантажного автомобільного транспорту (код за КВЕД 49.41).

Для провадження вказаного виду господарської діяльності позивач має власні та орендовані основні засоби (нежитлове приміщення, земельна ділянка, транспортні засоби), про що надано до суду договори оренди транспортних засобів, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та не заперечується відповідачем.

В акті перевірки зазначено, що відповідно до наданих первинних документів ФОП ОСОБА_1 (актів виконаних робіт, книги обліку доходів та витрат, банківських виписок, чеків на придбання палива, видаткових та податкових накладних, подорожніх листів та ін.) не підтверджено суму витрат від здійснення господарської діяльності з придбання ТМЦ у розмірі 236 482,66 грн. без ПДВ, а саме ФОП ОСОБА_1 у 2016 році безпідставно віднесено до складу витрат декларації про майновий стан і доходи 2016 року суму по придбаному за готівкові кошти дизельному пальному, згідно чеків у розмірі 283 779,20 грн. Аналогічний висновок контролюючим органом зроблено і про не підтвердження суми витрат від здійснення господарської діяльності з придбання ТМЦ у розмірі 103 392,89 грн. без ПДВ, а саме ФОП ОСОБА_5 у 2017 році безпідствно віднесено до складу витрат декларації про майновий стан і доходи 2017 року суму по придбаному за готівкові кошти дизельному пальному, згідно чеків у розмірі 103 392,89 грн.

Перевіркою первинних документів встановлено, що ФОП ОСОБА_5 здійснював вантажні перевезення за маршрутами, які зазначені у подорожніх листаж.

Згідно наданих до перевірки первинних документів (банківських виписок, фіскальних чеків, видаткових накладних, податкових накладних), встановлено придбання пального по декілька разів на день на одній й тій самій заправній станції АЗС, із періодичністю до хвилини у незначній кількості. Детальна інформація наведена у таблиці в акті перевірки.

Доцільність у здійсненні зазначених операцій із доволі частою періодичністю платником податку не доведена, оскільки технічні характеристики транспортних засобів дозволяють здійснювати заправку у більших об`ємах. Також відповідно до наданих чеків та актів списання пального не має можливості встановити на які саме транспортні засоби здійснювалась заправка, а також які саме водії придбали дизельне пальне. Окрім того зазначені чеки на придбання пального не мають свого відображення у авансових звітах (до перевірки не надано авансові звіти на придбання пального).

У зв`язку із тим, що книга обліку доходів та витрат платником податку не велась (детально зміст порушення наведено у п.2.1.1. акту), тому підтвердження використання наданих чеків з придбання пального ФОП ОСОБА_5 у господарській діяльності не доведено.

Відповідно до змісту Акту перевірки від 06.11.2018 проведеним аналізом наданих до перевірки дорожніми листами, за якими здійснювалося перевезення вантажів, контролюючим органом встановлено, що перевезення здійснювалося ФОП ОСОБА_1 у 2016-2017 роках: DAF реєстраційний номер НОМЕР_1 , DAF реєстраційний номер НОМЕР_2 , DAF реєстраційний номер НОМЕР_3 , FAW FH1158PBK 5301 та причепами SCHMITZ реєстраційний номер НОМЕР_4 . В розділах пункт навантаження та пункт розвантаження не повністю відображена інформація щодо повної адреси навантаження та розвантаження, в розділі відомості про вантаж відсутня інформації про найменування вантажу його кількості одиниці виміру та маси, в розділі вантажно-розвантажувальні операції взагалі відсутня інформація про час, год., хв. прибуття, вибуття, простою, що не дає змогу встановити фактичний час перевезення вантажів, а також використання у разі необхідності додаткового обладнання(рефрижератора) у т.ч. списання використаного дизельного пального. Згідно технічних характеристик транспортних засобів дозволяють здійснювати заправку у більших об`ємах. Об`єм паливних баків від 600-до 870 л.

Однак, суд зазначає, що позивачем до суду та під час перевірки на підтвердження використання пального у господарських операціях, були надані: банківські виписки, фіскальні чеки, видаткові накладні, податкові накладні, акти списання палива.

Додатково, позивачем надано узагальнюючі довідки про кількість використаного дизельного пального в господарській діяльності ФОП ОСОБА_6 в 2016 та 2017 роках, копії розпорядження від 01.01.2016 та від 03.01.2017 ФОП ОСОБА_6 Про порядок звітування за використані грошові кошти на придбання ПММ, подальшого включення до складу витрат (копії у справі).

Крім того, згідно наказів №7 від 04.07.2016, № 1 від 25.01.2017, № 5 від 29.05.2017 Про створення комісії для проведення замірів фактичних витрат палива вантажного сідлового тягача DAF модель 95 XF державний номер НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_6 та №4 від 05.04.2016, № 1 від 09.01.2016 Про створення комісії для проведення замірів фактичних витрат палива вантажним самоскидом FAW CA3252P2K2TI державний номер НОМЕР_5 ФОП ОСОБА_6 передбачалось створення комісії, яка мала встановити середню величину витрат палива на сто кілометрів пробігу та встановити їх як базові лінійні витрати для вказаних автомобілів (копії у справі).

До кожного подорожнього листа, долученого до матеріалів справи, позивачем також надано акти на списання ПММ (копії у справі).

При цьому суд не знаходить обґрунтованими доводи відповідача, що оскільки придбання палива здійснювалося позивачем на АЗС щоденно по декілька разів на день у незначних обсягах, такі витрати не повинні включатися до складу валових витрат, з наступних підстав.

Положеннями податкового законодавства не ставиться в залежність від періодичності та обсягів придбаних ТМЦ на можливість їх включення до складу валових витрат. Слід зазначити, що підприємець самостійно формує програми діяльності, вибирає постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучає матеріально-технічні, фінансові та інші види ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлює цін на продукцію та послуги відповідно до закону.

Крім того, податковий орган, зазначаючи про безпідставне включення позивачем до складу витрат вартість придбаного дизельного палива не наводить обґрунтованих доводів того, що це дизельне паливо не було використане позивачем у його господарській діяльності.

Натомість, судом встановлено та підтверджено долученими до матеріалів справи копіями документів право позивача на включення до складу валових витрат, витрати пов`язані із придбанням дизельного пального у звітних 2016 та 2017 роках, яке використане у власній господарській діяльності.

Враховуючи вище зазначене, суд вважає, що висновки відповідача про завищення позивачем витрат, безпосередньо пов`язаних з одержанням доходу, за 2016 рік на суму 236 482,66 грн. та за 2017 рік на суму 103 392,89 грн. є безпідставними та необґрунтованими.

Крім того, контролюючим органом встановлено, що відповідно до наданих первинних документів (актів виконаних робіт, банківських виписок, видаткових та податкових накладних, товаро-транспортних накладних, ФОП ОСОБА_5 віднесено до складу валових витрат декларації про майновий стан і доходи за 2017 р. витрати пов`язані з придбанням товаро-матеріальних цінностей (запчастин) для здійснення господарської діяльності з ремонту транспортних засобів у сумі 16192,11грн. (без ПДВ), у т.ч. в ТОВ АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТЄ код за ЄДРПОУ 37141112 запчастини (фільтр масляний, фільтр паливний в сумі 1320,34 грн. (без ПДВ), ТОВ Мікро Транс ЛТД код за ЄДРПОУ 20470819 запчастини (фільтр паливний DAF , ПТУ 628450AM DAF 95) в сумі 1639,00 грн., ТОВ ЄАНТАЙЛ ГРУП код за ЄДРПОУ 39767306 (Лист профільований РР-20-1108-0,40-4000 mm, RAL 9006, Лист профільований РР-20-1108-0,45-4100 mm, RAL 8017) в сумі 13232,77 грн.

Висновки контролюючого органу ґрунтуються на тому, що до перевірки не надано жодного акту списання або дефектації запасних частин, які були використані при здійсненні ремонту транспортних засобів.

З вказаними висновками позивач не погодився та зазначив, що під час перевірки ФОП ОСОБА_1 надав усі первинні документи щодо придбання запчастин (фільтри масляні та паливні) для ремонту власних та орендованих транспортних засобів, а також листа профільованого для проведення ремонту даху боксів, розташованих за адресою АДРЕСА_1 . Також, разом з запереченням від 29.08.2018 до акту перевірки від 20.08.2018 позивач надав копії актів списання. Оригінали актів списання ТМЦ були надані під час проведення позапланової перевірки згідно опису від 24.10.2018. При цьому позивач зазначає, що в акті перевірки відповідач не обґрунтовує відповідними нормами законодавства необхідність обов`язкового складення актів дефектації запасних частин.

Суд зазначає, що на підтвердження понесених витрат на придбання ТМЦ (фільтри масляні та паливні, лист профільований) позивачем до матеріалів справи надані копії рахунків-фактур, видаткових накладних, банківських виписок та актів на списання.

Наявність у власності та у користуванні позивача об`єктів на яких здійснювався ремонт, зокрема, транспортних засобів, підтверджується долученими до матеріалів справи копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів та договорів оренди транспортних засобів.

Провівши аналіз наданих позивачем до матеріалів справи документів, суд дійшов висновку, що позивач в повному обсязі надав підтверджуючі документи щодо розміру витрат на придбання автозапчастин для ремонту транспортних засобів та пов`язаності цих витрат з господарською діяльністю позивача, що, в свою чергу, свідчить про правомірність віднесення витрат в розмірі 16192,11 грн. за 2017 рік, до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів позивача.

З вищевказаних обставин суд не приймає доводи відповідача про ненадання ФОП ОСОБА_1 в ході проведення перевірки підтверджуючих документів щодо використання придбаних товарів (автозапчастин) в господарській діяльності. Суд звертає увагу відповідача, що законодавець не зобов`язав підприємців надавати податковому органу документи, які детально давали б змогу особі, яка проводить перевірку, провести аналіз використання в господарській діяльності придбаних автозапчастин, з урахуванням технічних характеристик транспортних засобів, в тому числі акти списання в розрізі найменувань та кількості з детальним відображенням причин їх встановлення по кожному окремому транспортному засобу, яким здійснювалося перевезення у перевіряємому періоді. Вказані вимоги ГУ ДФС у Запорізькій області суд вважає надмірними та непередбаченими приписами податкового законодавства.

Щодо висновку ГУ ДФС у Запорізькій області про безпідставне віднесення до складу витрат декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік витрат, пов`язаних з придбанням товарно - матеріальних цінностей (запчастин - кран ручного гальма та заміна крана) у ТОВ Мікро Транс ЛТД в сумі 2 633,45 грн., без ПДВ, для здійснення ремонту автомобіля DAF модель 95 XF, який відповідач вважає вантажним автомобілем та основним засобом подвійного призначення, витрати на придбання та утримання якого не включаються до складу витрат підприємця відповідно до пп. 177.4.5 тап. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПК України, позивач зазначає, що вказаний транспортний засіб є власністю та використовується в господарській діяльності ФОП ОСОБА_1 , є вантажним сідловим тягачем та у розумінні норм діючого законодавства України не відносяться до вантажних автомобілів, з огляду на що не є основним засобом подвійного призначення.

В акті перевірки зазначено, що відповідно до наданих первинних документів (актів виконаних робіт, банківських виписок, видаткових та податкових накладних, товаро-транспортних накладних, ФОП ОСОБА_5 віднесено до складу валових витрат декларації про майновий стан і доходи за 2017 р. витрати пов`язані з придбанням товаро-матеріальних цінностей (запчастин) для здійснення господарської діяльності з ремонту транспортних засобів у сумі 2633,45грн. (без ПДВ), у т.ч. в ТОВ Мікро Транс ЛТД код за ЄДРПОУ 20470819 запчастини(кран ручного гальма та заміна крана) в сумі 2633,45 грн. (без ПДВ).

Згідно акта виконаних робіт № РН-0000374 від 29.03.2017 року заміна крана здійснювалась на ремонт автомобіля DAF 95 XF № АР 1623ВР.

Згідно наданої інформації Регіонального сервісного центру в Запорізькій області № 31/8-2782 від 04.06.2018 за ФОП ОСОБА_5 зареєстровані транспортні засоби: DAF модель 95 XF, об`єм двигуна 12580, рік випуску 2012, реєстраційний номер НОМЕР_6 .

Пунктом 177.2 статті 177 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до пп.177.4.6 п.177.4 ст.177 ПК України, зазначені у цій статті підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов`язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів; витрати на самостійне виготовлення основних засобів.

Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на: проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів; ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).

Не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення: земельні ділянки; об`єкти житлової нерухомості; легкові та вантажні автомобілі.

В свою чергу, відповідно до приписів пп.177.4.5 п.177.4 ст.177 ПК України, не включаються до складу витрат підприємця: витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею.

Суд зазначає, що контролюючим органом не заперечувався факт наявності у позивача первинних документів, як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , та використання запчастин в господарській діяльності позивача.

Проте, контролюючий орган зазначає, що позивачем завищено витрати за 2017 рік, за рахунок включення до складу витрат, пов`язаних з провадженням господарської діяльності, витрати на утримання основних засобів подвійного призначення, зокрема, вантажних автомобілів до яких відноситься сідловий тягач.

Суд зазначає, що для правильності вирішення спірних правовідносин необхідно з`ясувати, чи відноситься сідловий тягач до вантажних автомобілів у розумінні Податкового кодексу України.

Причому вирішальним фактором при віднесенні транспортного засобу до відповідної категорії є його технічні умови, сфера застосування та призначення.

Закон України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001 №2344-ІІ (далі - Закон №2344-ІІІ), визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до ст.1 Закону №2344-ІІІ автомобіль - колісний транспортний засіб, який приводиться в рух джерелом енергії, має не менше чотирьох коліс, призначений для руху безрейковими дорогами і використовується для перевезення людей та (чи) вантажів, буксирування транспортних засобів, виконання спеціальних робіт.

Автомобільний транспортний засіб - колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій.

Автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.

Напівпричіп - причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра мас транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, що виконує функції тягача.

Аналіз положень наведених норм дає підстави для висновку, що напівпричіп за своєю конструкцією призначений для використання з сідловим тягачем і частина повної маси якого передається на цей тягач через сідлово-зчіпний пристрій.

Напівпричіп призначений для з`єднання з автомобілем таким чином, щоб його частина обпиралась на автомобіль і останній ніс на собі значну частину ваги напівпричепа та ваги його вантажу.

Однак, у статті 1 Закону №2344-ІІІ відсутнє визначення сідловий тягач .

Згідно з Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД), затвердженої Законом України Про Митний тариф України від 19.09.2013 №584-VII, сідловий тягач належить до товарної позиції трактори колісні для напівпричепів (код 8701 20). При цьому трактор не відноситься ні до вантажних, ні до легкових автомобілів.

Крім цього, згідно з визначенням поняття сідловий тягач , наведених у Правилах перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. №363, таким є автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа.

З огляду на зазначене вище, сідлові тягачі, згідно чинного законодавства, не відносяться до основних засобів подвійного призначення, а є транспортними засобами спеціального призначення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що висновок контролюючого органу про безпідставність віднесення до складу витрат сум коштів на придбання запасних частин в сумі 2 633,45 грн. не ґрунтується на приписах чинного законодавства України.

Таким чином, з боку ФОП ОСОБА_1 не відбулося заниження податку з доходів фізичних осіб від провадження підприємницької діяльності у загальному розмірі 64 565,84 грн.

Суд зазначає, що обчислення єдиного внеску та військового збору є похідним від встановленого порушення контролюючим органом у акті перевірки та збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю.

А оскільки під час розгляду адміністративної справи встановлено протиправність висновків контролюючого органу про заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності, в частині що оскаржувалась, то відповідно і висновки про заниження суми військового збору з суми чистого оподатковуваного доходу у розмірі 5380,49 грн. та заниження зобов`язання зі сплати єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу від підприємницької діяльності, на суму 78 914,47 грн. Оскільки є безпідставним донарахування 78914,47 грн. єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, то відсутні підстави для застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій в розмірі 13094,13 гривень згідно п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи наведені вище обставини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а податкові повідомлення - рішення від 26.11.2018 № 0032871305. № 0032861305, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 26.11.2018 № Ф- 0032891305. рішення № 0032881305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 26.11.2018, прийняті Головним управлінням ДФС у Запорізькій області на підставі акту перевірки від 06.11.2018 № 992/08-01-13-0512276117676, не відповідають вимогам чинного законодавства України та є такими, що підлягають скасуванню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 1 969,28 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративий позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_7) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування рішень, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати:

податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 26 листопада 2018 року № 0032871305, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 96 848,76 грн., в тому числі 64 565,84 грн. за податковими зобов`язаннями та 32 282,92 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області № 0032861305, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на загальну суму 8 070,73 грн., в тому числі 5 380,49 грн. за податковими зобов`язаннями та 2 690,24 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

вимогу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 26 листопада 2018 року № Ф-0032891305 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 78 914,47 грн;

рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області № 0032881305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 26 листопада 2018 року, згідно якого до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції в розмірі 13 094,13 грн.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 969,28 грн. (одна тисяча дев`ятсот шістдесят дев`ять гривень 28 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписано 21 травня 2019 року.

Суддя Л.Я. Максименко