ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2019 року (о 17 год. 25 хв.)Справа № 280/841/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Батрак І.В.,
за участю секретаря Лялько Ю.В.,
позивача Іваніцького В.М. ,
представника позивача Денисенко Т.М.,
представника відповідача Прокоф`єва С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Машсервіс
до Запорізької митниці ДФС
про визнання протиправними та скасування рішень
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Машсервіс (далі - ТОВ ВКП Машсервіс , позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Запорізької митниці ДФС (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA112000/2019/000004/2 від 28.01.2019;
визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2019/00091 від 28.01.2019.
На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві посилається на приписи Митного кодексу України та зазначає, що позивачем для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару були подані всі документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, при оформленні позивачем спірної партії товару застереження щодо застосування основного методу визначення митної вартості, визначені у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу відсутні. Вказує, що з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митного органу при перевірці митної вартості імпортованих товарів, розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої вартості чи розрахунку митної вартості. При цьому, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи вплинути на митну вартість товару, крім того, посилаючись на непідтвердженння декларантом витрат на страхування імпортних товарів, митний орган не витребував жодного документа на підтвердження вказаних витрат. Що стосується наявності у митного органу певних сумнівів та інформації щодо вищих рівнів митної вартості аналогічних товарів, на думку позивача, то це не є підставою для витребування у декларанта додаткових документів у розумінні ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України. При цьому, наголошує, що митним органом були виявлені розбіжності, що не стосуються числового значення оціненого товару, жодної розбіжності, що стосується числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості, здійсненої ТОВ ВКП Машсервіс , митним органом виявлено не було, проте з метою оперативного оформлення імпорту спірної партії товару, позивачем повідомлено митницю про бажання надати додаткові документи, які надані супровідним листом від 28.01.2019 №01.2801-19. Таким чином, вважає, що відповідачем неправомірно прийняте рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, а тому просить скасувати спірні рішення відповідача.
Ухвалою суду від 01.03.2019 відкрито провадження у справі, призначено адміністративну справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче засідання на 27 березня 2019 року.
Відповідач позов не визнав, 22 березня 2019 року надіслав до суду відзив на адміністративний позов (вх. №11458), у якому вказує, що при перевірці правильності визначення митної вартості товару митниця дійшла висновку, що документи які надані до митного оформлення містять розбіжності. Враховуючи виявлені розбіжності декларанту була пред`явлена письмова вимога щодо необхідності надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів відповідно до ст. 53 Митного кодексу України. Вказує, що декларантом не подано в повному обсязі документи, які підтверджують митну вартість, а додаткові документи були подані декларантом не у повному обсязі, а подані додаткові документи не містили усіх відомостей для підтвердження заявленої митної вартості товарів, у зв`язку із чим відповідачем здійснено коригування заявленої митної вартості товару з урахуванням цінової інформації, наявної в митному органі та прийнято рішення про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу у відповідності до вимог ст. 64 Митного кодексу України та оформлена картка відмови у митному оформлені. Звертає увагу суду, що товар було випущено у вільний обіг за МД №UA112080/2019/004145 від 06.02.2019 під гарантійні зобов`язання. З урахуванням вищезазначеного, просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
27 березня 2019 року розгляд справи відкладений на 22 квітня 2019 року.
Представником позивача надано суду відповідь на відзив (вх. №12818 від 01.04.2019), у якій додатково зазначає, що з наданих ТОВ ВКП Машсервіс до митного оформлення документів вбачається, що витрати на страхування імпортних товарів були понесені нерезидентом-продавцем та включені до вартості товару, яка зазначена у специфікації №1 від 28.09.2018 до контракту №CNUA-0928/18-02 від 28.09.2018, тобто вартість страхування закладена виробником у ціну товару, яка визначена інвойсом від 28.09.2018 №DZCM20180928 та яка відповідає ціні, вказаній у митній декларації №UA112080/2019/001832 від 21.01.2019. Також вважає, що підстави для витребування митним органом додаткових документів, що передбачені ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України відповідачем у повідомленні від 22.01.2019 не зазначено, разом із тим, усі складові числового значення митної вартості декларантом при поданні 21.01.2019 до оформлення митної декларації є підтвердженими. Крім того, звертає увагу суду, що згідно з митними деклараціями №UA112080/2019/024124, №UA112080/2019/001832 02.10.2018 та 16.10.2018 позивачем були ввезені товари, аналогічні тим та за тією ж ціною, які підприємством ввезені за митною декларацією №UA112080/2019/001832 від 21.01.2019. Ураховуючи вищевикладені обставини, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Крім того, представником відповідача надано також суду заперечення (вх. №14265 від 10.04.2019), у яких додатково зазначає, що декларантом до митного оформлення було надано страховий поліс №6683003060320180004915, разом із тим, до митного оформлення не було надано документів, що містять відомості про вартість страхування, які відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України повинні бути подані, а тому вважає, що у митниці були законні підстави для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів. Щодо твердження позивача про те, що наявність інформації щодо вищих рівнів митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є підставою для витребування митним органом документів у розумінні ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України зауважує, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Стосовно визначення дійсної вартості вказує, що це ціна, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. З урахування вищевикладеного, просить у задоволенні позовної заяви відмовити повністю.
22 квітня 2019 року закрите підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 21 травня 2019 року.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеним у позові та відповіді на відзив. Просять адміністративний позов задовольнити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, із підстав викладених у наданих суду відзиві та запереченнях. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
На підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.
ТОВ ВКП Машсервіс (код ЄДРПОУ 39944832) є юридичною особою, яка зареєстрована 11.08.2005, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
28 вересня 2018 року між позивачем ( Покупець ) та Dalian Zhaohua construction and machinery CO., LTD, Китай, ( Продавець ) укладений контракт №CNUA-0928/18-02, відповідно до умов якого Продавець передає, а Покупець приймає й оплачує запасні частини до інженерних машин згідно з Специфікаціями ( Додатками ), які є невід`ємною частиною даного Контракту.
Для проведення митного оформлення поставленого на підставі Специфікації №1 від 28.09.2018 за зазначеним контрактом товару:
Гусениця Т-130, Т-170 у зборі Кат. номер-50-22-9СП. Кіл-ть-10 шт. Запасна частина для трактора Т-130, Т-170. Складається зі сталевих штампованих ланок, цевочного зачеплення й болтовим кріпленням башмаків. Застосовується в гусеничному ході, охоплює ведучі її напрямні колеса, опорні катки та підтримувальні ролики. Служить для перетворення обертового руху ведучих коліс у поступальний рух трактора;
Башмак гусениці Т-130, Т-170 Кат. номер-50-22-2. Кіл-ть-76 шт. Запасна частина для трактова Т-130, Т-170. Сталевий штампованих виріб, що кріпиться болтами до гусеничного ланцюга. Застосовується в гусеничному ході, на зовнішній поверхні є виступи, завдяки яким відбувається зчеплення з ґрунтом. Виготовлений спеціальної високомарганцовистої сталі й підданий термічній обробці;
Ланцюг гусеничний Т-130, Т-170 у зборі Кат. номер-50-22-103СП. Кіл-ть- 4 шт. Запасна частина для трактора Т-130, Т-170. Являє собою замкнуту суцільну стрічку з шарнірно-з`єднаних ланок, застосовується в гусеничному ході, охоплює ведучі й напрямні колеса, опорні катки та підтримувальні ролики. На внутрішній поверхні є западини (виступи), з якими взаємодіють ведучі колеса. Внутрішня поверхня ланцюга утворює металевий рейковий шлях. Виготовлений зі спеціальної високомарганцовистої сталі й піддана термічній обробці. Виробник - Dalian Zhaohua Construction and Machinery Co., LTD, Країна виробництва CN ,
позивачем 21.01.2019 до митного органу подана вантажна митна декларація № UA112080/2019/001832, відповідно до якої була заявлена митна вартість товару у розмірі 800 923,34 грн. або 28 624,00 USD.
Для підтвердження заявленої митної вартості декларантом надані наступні документи:
контракт №CNUA-0928/18-02 від 28.09.2018;
Специфікація №1 від 28.09.2018 до нього;
Рахунок (інвойс) від 28.09.2018;
Пакувальний лист від 28.09.2018;
Коносамент №18110582 від 23.11.2018
Міжнародну вантажно-митну декларацію (CMR) №1086 від 19.01.2019;
Платіжні доручення №185 від 04.10.2018, №196 від 10.12.2018, №201 від 19.12.2018;
Страховий поліс №6683003060320180004915 від 22.11.2018;
Лист №01.17.12-18 від 17.12.2018 із зазначенням технічних відомостей про товари;
Лист Укрметртестстандарт №21-09/1976 від 27.12.2018 щодо неналежності товарів до контрольованих.
Визначення митної вартості товару позивачем згідно зі статтями 57, 58 Митного кодексу України за основним методом (за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються).
При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості згідно вимог ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів: витрати на страхування імпортованих товарів, відповідно до положень п. 8 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документи, які підтверджують митну вартість товарів є якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Імпорт товару здійснюється відповідно до умов Інкотемс - CIF, якими визначено, що продавець здійснює морське страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. При цьому, документів, що містять відомості про вартість страхування, до митного оформлення не надано.
У зв`язку із викладеним, надіслано електронну вимогу про надання (за наявності) додаткових документів для підтвердження митної вартості згідно із ч.3 ст.53 Митного кодексу України:
виписку з бухгалтерської документації;
каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару;
копію митної декларації країни відправлення;
висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Крім того, зазначено про можливість декларанта за власним бажанням подати додаткові наявні в нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно частини шостої статті 53 Митного кодексу України.
Із повідомленням митного органу про необхідність подання додаткових документів, представник декларанта був ознайомлений та листом від 21.01.2019 №08.2101-19 повідомив про бажання підприємства надати додаткові документи.
Так, на вимогу митного органу про надання додаткових документів позивачем супровідним листом від 28.01.2019 №01.2801-19 надано:
Заяви про купівлю іноземної валюти або банківських металів № 41 від 03.10.2018, № 44 від 07.12.2018, № 46 від 18.12.2018;
Платіжні доручення № 185 від 04.10.2018, № 196 від 10.12.2018, № 201 від 19.12.2018,
Банківські виписки за 04.10.2018, 10.12.2018 та 19.12.2018,
Оборотно-сальдові виписки по рахунку 3712 за 04.10.2018, 10.12.2018, 19.12.2018,
Висновок цінової експертизи Запорізької ТПП № ОИ-4432 від 25.01.2019,
Прайс-лист виробника від 23.01.2019,
Листи про сплату балансу Dalian Zhaohua Construction and Machinery Co., LTD від 07.12.2018, від 17.12.2018,
Лист про сплату послуг страхування Dalian Zhaohua Construction and Machinery Co., LTD від 23.01.2019,
Прибуткові накладні від 16.10.2018 № ПН-00/1253. № ПН-0//1253, № ПН-0001253, від 12.11.2018 № ПН-00/1380, № IІН-0//1380, № ПН-0001380.
Договір № 13/1 від 21.01.2019 про закупівля (поставку) товарів з додатком № 1 від 21.01.2019.
Крім того, зазначено, що копія митної декларації від Dalian Zhaohua Construction and Machinery Co., LTD не надається у складі пакету документів у зв`язку з тим, що надання даного документу не передбачено умовами п. 3.2 контракту №CNUA-0928/18-02 від 28.09.2018. Також повідомлено, що Dalian Zhaohua Construction and Machinery Co., LTD є безпосереднім виробником та продавцем товарів, про що свідчить комерційний інвойс №DZCM20180928 від 28.09.2018 та лист Dalian Zhaohua Construction and Machinery Co., LTD від 23.01.2019. Крім того, додатково повідомлено, що підприємством вже здійснювалось оформлення ідентичних товарів, виробництва Dalian Zhaohua Construction and Machinery Co., LTD, що зазначені у специфікації №1 від 28.09.2018. Поточна ціна на товари відповідає наданому виробником Dalian Zhaohua Construction and Machinery Co., LTD прайс-листу чинному на дату укладання контракту. Зауважено також про неможливість надання інших додаткових документів.
Проте, 28.01.2019 митним органом прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2019/000004/2, відповідно до якого митна вартість визначена за резервним методом.
Зазначене рішення обґрунтовано тим, що за результатом аналізу додатково наданих декларантом документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів встановлено наступне: у наданому висновку ЗТПП від 25.01.2019 №ОИ-4432 згідно з даними статистики Міжнародного торгового центру ЮНКТАД/С зазначено усереднену вартість одиниці маси аналогічного (подібного) товару, який поставляється через кордон експортерами з Китаю, розрахована, як відношення суми торгової операції, вираженої в USD, до кількості реалізованого товару, вираженого в кілограмах, в розрізі товарної підкатегорії УКТЗЕД - 8708709990. Вищезазначене ставить під сумнів твердження, що в наведеному висновку цінову інформацію щодо аналогічного (подібного) товару. Декларант не надано в повному обсязі документів, які підтверджують митну вартість. У митного органу наявна інформація щодо митної вартості аналогічних товарів на рівні 6,15 дол. США/кг (МД від 18.01.2019 № UA125040/2019/210520, від 24.01.2019 № UA110190/2019/500448, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та до прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, заявленої декларантом. Як зазначено у рішенні митна вартість товару, що імпортується, визначена із застосуванням резервного методу 2а) за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно з вимогами статті 59 Митного кодексу України згідно із наявною у митного органу інформації щодо ідентичних товарі за методом згідно з наявною у органу доходів і зборів інформації.
У оформленні МД № UA112080/2019/001832 було відмовлено та складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112080/2019/00091. У вищевказаній картці відмови як причину у відмові вказано прийняте митницею рішення про коригування митної вартості.
Позивач подав митному органу нову митну МД №UA112080/2019/004145 від 06.02.2019, яку прийнято до митного оформлення та товар випущено у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до статті 55 Митного кодексу України.
Вважаючи прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Спірні правовідносини між позивачем та відповідачем-1 з питання митного оформлення товарів, які переміщуються через митний кордон України, регламентуються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року №4495-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
У відповідності до частини першої статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
За правилами статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
У відповідності до статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).
Згідно з частиною 2 статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Частинами четвертою та п`ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Частиною першою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 Митного кодексу України).
Статтею 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою та другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до частини 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Відповідно до частин першої та другої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, частиною першою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи Частина друга статті 58 Митного кодексу України).
Згідно з частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За приписами частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 Митного кодексу України).
Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п`ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.
Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
Судом встановлено, що декларантом (позивачем у справі) для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару були подані всі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України.
Проте, при перевірці правильності визначення митної вартості товару, згідно вимог статті 53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Водночас, варто зазначити, що специфікацією № 1 від 28.09.2018 до контракту №CNUA-0928/18-02 від 28.09.2018 визначено умови поставки СІF Інкотермс 2010, згідно з якими продавець вважається таким, що виконав поставку, коли товар завантажений на транспортний засіб в порту відвантаження, а продажна ціна включає в себе вартість товару фрахт або транспортні виграти, а також вартість страховки при перевезенні.
Також, згідно з страховим полісом № 6683003060320180004915, який було надано митному органу при поданні митної декларації від 21.01.2019, страхувальником є компанія Dalian Zhaohua Construction and Machinery Co., LTD
Отже, з наданих ТОВ ВКІІ Машсервіс до митного оформлення документів вбачається, що витрати на страхування імпортованих товарів були понесені нерезидентом- продавцем та включені до вартості товару, яка зазначена у специфікації № 1 від 28.09.2018 до контракту №CNUA-0928/18-02 від 28.09.2018, тобто вартість страхування закладена виробником у ціну товару, яка визначена інвойсом від 28.09.2018 №DZCM20180928 та яка відповідає ціні, вказаній у митній декларації №UA112080/2019/001832 від 21.01.2019, що саме представником відповідача під час розгляду справи не заперечено.
У цьому випадку, митна вартість товару складається тільки з ціни товару за інвойом від 28.09.2018 №DZCM20180928, яка вже включає в себе вартість страхування. При цьому, розмір вартості страхування окремо у інвойсі не зазначена, оскільки вона закладена виробником у вартість товару аналогічно собівартості, прибутку та інших складових вартості товару.
В обґрунтування спірного рішення митний орган зазначив, що в листі про сплату послуг страхування Dalian Zhaohua Construction and Machinery Co., LTD від 23.01.2019 зазначено реквізити страхового полісу № 6683003060320180004915 від 23.11.2018, водночас до митного оформлення надано страховий поліс від 22.11.2018 №6683003060320180004915.
Що стосується посилання відповідача на різні дати страхового полісу № 6683003060320180004915, позивач зазначає, що дійсно при складанні компанією Dalian Zhaohua Construction and Machinery Co., LTD листа від 23.01.2019 останнім будо допущено описку у даті страхового полісу, а саме замість дати 22.11.2018 зазначено дату 13.11.2018. Водночас, усі інші дані, які ідентифікують спірну поставку зазначені компанією-продавцем вірно, зокрема, це номер контракту, специфікації до нього, контейнер, у якому було транспортовано товар, загальна страхова сума, яка зазначена у страховому полісі №6683003060320180004915 від 22.11.2018 - 31 486,00 дол. США.
Отже, на думку суду, немає сумнівів, що вказаним листом компанією Dalian Zhaohua Construction and Machinery Co., LTD підтверджено факт сплати страхових витрат саме по страховому полісу № 6683003060320180004915 від 22.11.2018 у межах здійснення спірної поставки товару.
Крім того, митним органом зазначено, що у наданому висновку ЗТПП від 25.01.2019 № ОИ-4432 згідно з даним статистики Міжнародного торгового центу ОНКТАД/СОТ зазначено усереднену вартість одиниці маси аналогічного (подібного) товару, який поставляється через кордон експортерами з Китаю, розрахована, як відношення суми торгової операції, вираженої в USD, до кількості реалізованого товару, вираженого в кілограмах, в розрізі товарної продукції УКТЗЕД - 8708709990. Вказані обставини, на думку митного органу, ставлять під сумнів твердження, що в наведеному висновку зазначено цінову інформацію щодо аналогічного (подібного) товару.
Що стосується наявності у митного органу певних сумнівів щодо наданого ТОВ ВКП Машсервіс висновку ЗТПП, суд зазначає, що вказаний висновок надано відповідною уповноваженою установою. До компетенції митних органів при оформленні імпорту товару не входить трактування наданих декларантом документів.
Ураховуючи викладене, суд вважає, що обставини, якими мотивоване спірне рішення митного органу про коригування митної вартості товарів №UA112000/2019/000004/2 від 28.01.2019 не мають жодного відношення до саме числового визначення заявленої ТОВ ВКП Машсервіс митної вартості та носять формальний характер.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 53 Митного кодексу України право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно частини другої статті 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічний правовий висновок з приводу застосування цих положень Митного кодексу України викладено у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 у справі №21-127а15.
Однак всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Отже, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару, оскільки такі розбіжності стосується виключно порядку виконання умов контракту.
З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Суд зауважує, що відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган послався на неподання позивачем усіх додатково витребуваних документів, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем відповідно до вищенаведених приписів Митного кодексу України надавались відповідні документи, що підтверджують митну вартість, а також письмові пояснення з приводу об`єктивної неможливості надання інших документів та відсутності цих документів. Також додатково декларант повідомив митний орган про те, що надані всі наявні на момент декларування документи, інші документи надаватися не будуть.
У відповідності до частини шостої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до частин першої - третьої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно з частиною дванадцятою статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.
Відповідно до частини першої статті 33 Митного кодексу України інформаційні ресурси митних органів складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. Їх використання для здійснення митного контролю обумовлене Митного кодексу України.
Приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості Запорізькою митницею у графі 33 спірного рішення, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсягів партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу.
Проте, за загальним правилом формально інший рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, сам по собі не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.
Крім того, під час прийняття рішення судом враховано, що позивачем вже здійснювалось оформлення ідентичних товарів, виробництва Dalian Zhaohua Construction and Machinery Co., LTD, що зазначені у специфікації №1 від 28.09.2018. Поточна ціна на товари відповідає наданому виробником Dalian Zhaohua Construction and Machinery Co., LTD прайс-листу чинному на дату укладання контракту.
Отже, суд вважає, що позивачем подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, а тому заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам статті 58 Митного кодексу України. Натомість, митним органом безпідставно здійснено коригування митної вартості та застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару а) за ціною договору щодо ідентичних товарів.
Відповідачем під час судового розгляду справи не доведено суду, що документи подані позивачем для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, суд дійшов висновку, рішення про коригування митної вартості товарів №UA112000/2019/000004/2 від 28.01.2019 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2019/00091 від 28.01.2019 є такими, що підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 842,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці ДФС.
Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Машсервіс (69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 26-а, кімн. 201, код ЄДРПОУ 39944832) до Запорізької митниці ДФС (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 12, код ЄДРПОУ 39477764) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA112000/2019/000004/2 від 28.01.2019.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Запорізької митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2019/00091 від 28.01.2019.
Стягнути з Запорізької митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Машсервіс суму судового збору у розмірі 3 842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення виготовлений 31.05.2019.
Суддя І.В. Батрак
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.05.2019 |
Оприлюднено | 04.06.2019 |
Номер документу | 82137236 |
Судочинство | Адміністративне |
Цивільне
Коростишівський районний суд Житомирської області
Василенко Р. О.
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Батрак Інна Володимирівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Батрак Інна Володимирівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Батрак Інна Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні