Рішення

від 03.06.2019 по справі 440/1130/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1130/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/1130/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

28 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області) , в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача у формі листа від 12.02.2019 №876/0/26-19 про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Вороньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області та зобов`язати відповідача винести наказ про надання такого дозволу.

В обґрунтування позовних вимог вказує на неправомірне, як на його думку, рішення відповідача, що перешкоджає у реалізації права особи на отримання у власність земельної ділянки.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

16.04.2019 відповідач надав відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог з тих міркувань, що земельна ділянка, яку позивач має намір отримати в подальшому у власність, відноситься до земель колективної власності згідно з державним актом на право колективної власності на землю від 11.06.1996 серії ПЛ. Зазначає, що пунктом 21 Перехідних положень Земельного кодексу України у редакції з 01.01.2019 встановлено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності, а тому Головне управління не наділене повноваженнями щодо розпорядження спірною земельною ділянкою (а.с. 15-19).

Суд розглядає дану справу на підставі частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше в межах строку, встановленого статтею 258 цього ж Кодексу.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

07.02.2019 ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області із заявою (зареєстрована 07.02.2019 за №Г-1439/0/25-19) про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Вороньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області (за межами населених пунктів), додавши до заяви необхідні документи (а.с. 20-21).

12.02.2019 заступник начальника ГУ Держгеокадастру у Полтавській області Остапенко Л. надав відповідь на звернення позивача, оформивши її листом №876/0/26-19, у якому зазначив, що за інформацією відділу у Чорнухинському районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області вищезазначена земельна ділянка відноситься до земель колективної власності згідно державного акта на право колективної власності на землю серії ПЛ від 11.06.1996. Зазначив, що Головним управлінням на виконання розпорядження КМУ від 31.01.2018 №60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад" вживаються заходи щодо передачі земель державної власності сільськогосподарського призначення до земель комунальної власності Чорнухинської селищної об`єднаної територіальної громади. Після завершення передачі відповідних земель питання порушене у клопотанні буде здійснюватися виключно Чорнухинською селищною об`єднаною територіальною громадою (а.с. 22-23).

Позивач, вважаючи таке рішення відповідача протиправним, звернувся до суду за правовим захистом порушеного права.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

В силу положень частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 га.

Згідно з частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

За приписами частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Таким центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) відповідно до Положення про нього, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15.

Нормою цитованої статті Земельного кодексу України Держгеокадастр України, його територіальні органи наділений повноваженнями передавати у власність або у користування для всіх потреб земельні ділянки сільськогосподарського призначення лише державної власності.

Підпунктом 13 пункту 4 Положення про ГУ Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 №333, визначено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Як встановлено судом, 07.02.2019 ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області із заявою (зареєстрована 07.02.2019 за №Г-1439/0/25-19) про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Вороньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області (за межами населених пунктів) (а.с. 20). Як вбачається зі змісту заяви, позивачем до вказаної заяви було додано: графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (а.с. 21), копію паспорта та ідентифікаційного коду, рішення Вороньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області від 27.06.2018.

Листом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 12.02.2019 №876/0/26-19 позивачу фактично відмовлено у задоволенні його заяви з мотивів перебування земельної ділянки у складі земель колективної власності згідно державного акта на право колективної власності на землю серії ПЛ від 11.06.1996 (а.с. 22-23).

Відповідач надав до суду копію Державного акту на право колективної власності на землю серії ПЛ , виданого 11.06.1996 селянській спілці ім. Карла Маркса Вороньківською сільською радою народних депутатів Чорнухинського району Полтавської області у тому, що вказаному власнику передається у колективну власність 4013,5 гектарів землі в межах згідно з планом. Землю передано у колективну власність для ведення сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Вороньківської сільської радою народних депутатів (а.с. 24-27).

У матеріалах справи відсутні докази визнання протиправним або скасування вказаного Державного акту на право колективної власності на землю серії ПЛ , виданого Вороньківською районною Радою народних депутатів 11.06.1996.

Відповідно до листа Головного управління статистики у Полтавській області від 03.06.2019 №03.03-21/334-19 (а.с. 33-34), в ЗКПО значився суб`єкт з назвою СОЮЗ КРЕСТЬЯН ИМ. КАРЛА МАРКСА ЧОРНУХИНСКОГО РАЙОНА ПОЛТАВСКОЙ ОБЛАСТИ (іден. код 03770336).

До ДРЗОУ суб`єкт (іден. код 03770336) був включений з назвою СПІЛКА СЕЛЯН ІМ. КАРЛА МАРКСА. З цією ж назвою суб`єкт (іден. код 03770336) був включений до ЄДРПОУ.

30.03.2000 в ЄДРПОУ було внесено зміну щодо назви суб`єкта (іден. код 03770336) - СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕМП".

Станом на 31.05.2019 з ЄДРПОУ вилучено: СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕМП" (ідентифікаційний код - 03770336; правовий статус - юридична особа, 37140, Полтавська область, Чорнухинський район, с. Вороньки).

Дані про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи:

Місце проведення державної реєстрації припинення - Чорнухинська районна державна адміністрація Полтавської області.

Дата державної реєстрації припинення - 06.03.2007.

Причина ліквідації - у зв`язку з визнанням її банкрутом.

№ запису - 15811170002000144.

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 03.06.2019 підтверджено, що 06.03.2007 була здійснена державна реєстрація припинення юридичної особи Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" у зв`язку з визнанням її банкрутом (а.с. 36-40).

Відомості про юридичних осіб - правонаступників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні (а.с. 39).

З 01.01.2019 набрав чинності Закон України від 10.07.2018 № 2498-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", яким у Законі України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (Відомості Верховної Ради України, 2003, № 38, ст. 314; 2010, № 1, ст. 2; 2013, № 40, ст. 534; 2015, N 31, ст. 293): доповнено статтею 14 1 такого змісту: "Стаття 14 1 . Особливості використання та розпорядження землями, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства.

У разі якщо власники земельних часток (паїв) після розподілу земельних ділянок, що підлягали паюванню, до 1 січня 2019 року не прийняли рішення про розподіл інших земель, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, що не було припинено як юридична особа, та якщо такі землі не передані у власність у порядку, визначеному законом, розподіл таких земель проводиться згідно з вимогами цієї статті за згодою більшості осіб, визначених абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю).

Організація розподілу земель, що залишилися у колективній власності, здійснюється сільською, селищною, міською радою, на території якої такі землі розташовані.

З метою інформування осіб, зазначених у частині першій цієї статті, про проведення розподілу земель, що залишилися у колективній власності, сільська, селищна, міська рада розміщує у загальнодоступних місцях відповідних населених пунктів, публікує у друкованих засобах масової інформації районної державної адміністрації або районної ради та оприлюднює на власному офіційному веб-сайті (за наявності) оголошення про проведення зборів осіб, визначених абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю).

В оголошенні повідомляються:

мета, дата, місце і час проведення зборів;

прізвище, номер службового телефону особи, в якої можна отримати інформацію щодо проведення зборів.

Розподіл земельних ділянок проводиться за умови реєстрації більшості осіб, визначених в абзацах другому - четвертому частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю).

Збори веде сільський, селищний, міський голова або уповноважена відповідною радою особа.

Землі, зазначені у частині четвертій статті 7 цього Закону, які залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності територіальної громади, на території якої вони розташовані.

Сільськогосподарські угіддя, які підлягали паюванню, однак не були передані до приватної, державної або комунальної власності у порядку, визначеному законом, за рішенням зборів осіб, визначених абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю), можуть бути розпайовані у порядку, встановленому цим Законом.

У разі якщо земельні ділянки, зазначені у частинах сьомій - восьмій цієї статті, не були сформовані як об`єкти цивільних прав, їх формування може здійснюватися за проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель. Визначення меж земельних ділянок, зазначених у абзаці дев`ятому частини четвертої статті 7 цього Закону, здійснюється з урахуванням будівельних норм, державних стандартів і норм.

За результатами розподілу оформляється протокол, що підписується особами, які брали участь у зборах, головуючим та секретарем зборів.

До протоколу додається список реєстрації учасників зборів, засвідчений їхніми підписами. Кожен аркуш зазначеного списку підписується головуючим та секретарем зборів і скріплюється печаткою сільської, селищної, міської ради.

Секретар зборів у дводенний строк після закінчення зборів подає протокол сільській, селищній, міській раді.

Після отримання протоколу зборів сільська, селищна, міська рада протягом місяця приймає рішення про затвердження протоколу розподілу земельних ділянок та прийняття у комунальну власність відповідних земель. Це рішення та протокол зборів є підставою для державної реєстрації права власності територіальної громади та/або громадян на відповідні земельні ділянки.

До державної реєстрації права власності на земельні ділянки, що залишилися у колективній власності, сільська, селищна, міська рада може надати такі земельні ділянки в оренду на строк до державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок у масиві земель сільськогосподарського призначення, що залишилися у колективній власності, здійснюється з урахуванням вимог, визначених частиною п`ятою статті 37 1 Земельного кодексу України.

Розподіл між власниками земельних часток (паїв) та їх спадкоємцями земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок, має бути здійснений до 1 січня 2025 року.

У разі якщо до 1 січня 2025 року протокол про розподіл земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між особами, визначеними абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю), не оформлений у порядку, визначеному цією статтею, та не поданий на затвердження органу місцевого самоврядування, вважається, що суб`єкти права колективної власності відмовилися від права колективної власності на землю, а зазначені землі (крім невитребуваних часток (паїв) і сформованих за їх рахунок земельних ділянок, а також нерозподілених земельних ділянок) передаються у комунальну власність в порядку визнання майна безхазяйним".

Законом України від 10.07.2018 № 2498-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" у Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002, N 3 - 4, ст. 27): у розділі X "Перехідні положення": доповнено пунктом 21 такого змісту: "21. Установити, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності".

Отже, враховуючи те, що земельна ділянка, яку бажав отримати позивач, відноситься до земель колективного сільськогосподарського підприємства, що припинене, вона вважається власністю територіальної громади, на території якої вона розташована, а тому у відповідача відповідно відсутні повноваження розпоряджатися такою земельною ділянкою, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для задоволення заяви позивача від 07.02.2019 (вхідний номер С-1479/0/25-19) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Вороньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Б. Супрун