Ухвала

від 03.06.2019 по справі 460/1266/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 червня 2019 року м. Рівне№460/1266/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою Корецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області до Сільськогосподарського фермерського господарства "Злагода" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Корецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області, звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Сільськогосподарського фермерського господарства "Злагода", про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначається, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи.

Так, відповідачем за вказаним позовом позивач зазначив Сільськогосподарське фермерське господарство "Злагода", код ЄДРПОУ 32843872.

Однак, як слідує з даних витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30 травня 2019 року за № 1005393856, сформованого на запит суду, правильним найменуванням відповідача є Селянське (фермерське) господарство "Злагода".

Тобто, у позовній заяві позивачем зазначене неправильне найменування відповідача.

При цьому, суд наголошує, що за приписами ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Крім того, відповідно до пунктів 6, 7, 11 частини п`ятої статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Разом з тим, всупереч вимогам вказаних норм КАС України, позивач в позовній заяві не зазначив відповідних відомостей та підтвердження.

За приписами частини другої статті 161 КАС України, суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Проте, позивач надіслав відповідачу копію позовної заяви та доданих до неї документів рекомендованим листом без повідомлення про вручення, що підтверджується доданим до позовної заяви фіскальним чеком відділення поштового зв`язку від 27 травня 2019 року.

За правилами частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною п`ятою статті 161 КАС України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, зокрема, про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

Так, до позовної заяви позивачем було додане клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначає, що згідно з частинами першою, другою статті 73 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення", кошти Пенсійного фонду використовуються на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 3) фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду; забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. Тобто, державні асигнування спрямовуються лише на виплату пенсій. Таким чином, позивач вказує, що він не має можливості сплатити судовий збір у зв`язку з відсутністю коштів, призначених для таких платежів.

Розглянувши подане позивачем клопотання, суд зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено в Законі України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674).

Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 3674, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону №3674, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Частиною першою статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведених норм слідує, що підставою для звільнення від сплати судового збору, зокрема, є майновий стан сторони, визначення якого є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується його рівень.

При цьому, клопотання про звільнення від сплати судового збору може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Так, на підтвердження обставин, що майновий стан позивача перешкоджає йому сплаті судового збору, останнім не було додано до клопотання жодних доказів.

Одночасно, суд зазначає, що відповідно до статті 129 Конституції України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Таким чином, обставини, пов`язані з фінансуванням позивача за рахунок коштів Пенсійного фонду України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Крім того, задоволення заяви позивача про звільнення від сплати судових витрат з неналежних підстав або з підстав, що не підтвердженні доказами, поставить позивача у привілейоване становище перед іншими учасниками судового процесу, що, на переконання суду, з урахуванням приписів статті 129 Конституції України є неприпустимим.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судових витрат.

Із змісту позовних вимог слідує, що предметом даного позову є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсії в сумі 2684,10 грн.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 №2629-VIII, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року установлено в розмірі 1921грн.

Частиною другою статті 4 Закону № 3674 встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання позову до адміністративного суду.

Так, за подання суб`єктом владних повноважень адміністративного позову майнового характеру встановлена ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що 1,5 відсотка ціни позову становить менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,10 грн х 1,5% = 40,26 грн), за подання даного позову до суду позивачу належало сплати судовий збір в розмірі 1921 грн.

Відповідно до частиною четвертою статті 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що відповідно до картки особового рахунку відповідача заборгованість останнього по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій становить 2684,10 грн.

В даному випадку, суд звертає увагу на те, що картка особового рахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не є належним та достатнім доказом наявності у відповідача заборгованості, оскільки вона не підтверджує ні підстав виникнення заборгованості, ні факту направлення відповідачу розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, з отриманням яких в останнього виникає обов`язок щодо їх відшкодування.

Також, позивачем не додано до позову доказів на підтвердження того, що ним були понесені фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій у невідшкодованій сумі, останнім до позовної заяви додано не було.

За наведених обставин слід запропонувати позивачу протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали усунути вказані вище недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:

1) нової позовної заяви із зазначенням: правильного найменування відповідача, в т.ч. у змісті позовних вимог; відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, - відповідно до кількості учасників справи;

2) доказу надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів;

3) документа про сплату судового збору в розмірі 1921 грн або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

4) доказів на підтвердження підстав виникнення у відповідача заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 2684,10 грн (наприклад, копій розрахунків витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, докази вручення таких розрахунків відповідачу), дійсного понесення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у невідшкодованій сумі.

Керуючись статтею 169 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Корецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області до Сільськогосподарського фермерського господарства "Злагода" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя Комшелюк Т.О.