Ухвала

від 22.05.2019 по справі 757/23506/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23506/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду у залі суду в м. Києві судове провадження за клопотаннями Товариства зобмеженою відповідальністю «Рентал Інтерпрайз» про скасуванняарешту,накладеного ухвалоюслідчого суддіПечерського районногосуду м.Києва від07.02.2019,на майно,у кримінальномупровадженні № 12019000000000046 від 21.01.2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Печерськогорайонного судум.Києва надійшлоклопотання Товаристваз обмеженоювідповідальністю «РенталІнтерпрайз», якепередано слідчомусудді тогож дня,про скасуванняарешту укримінальному провадженні№ 12019000000000046 від 21.01.2019, що накладений, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 7.02.2019 року.

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.02.2019 у справі №757/5395/19-к, задоволено клопотання заступника начальника відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12019000000000046 та накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ряду юридичних осіб, в тому числі ТОВ «Рентал Інтерпрайз», що відкриті у АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Обґрунтовуючи наявність підстав для арешту майна слідчий суддя зазначив, що майно, на які прокурор просить накласти арешт, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019000000000046 від 21.01.2019року, та вони є речовими доказами вчинення кримінального правопорушення та були об`єктом кримінально протиправних дій, з врахуванням чого слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно з метою забезпечення можливої конфіскації майна, збереження речових доказів та з метою подальшого звернення із запитом про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні під час досудового розслідування.

ТОВ «РенталІнтерпрайз» не погоджується із таким висновком слідчого судді Печерського районного суду м. Києва та вважає, що арешт майна ТОВ «Рентал Інтерпрайз» має бути скасовано у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неповнотою судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та, як наслідок, - необгрунтованістю накладеного арешту.

Також звертає увагу на те, що ТОВ «Рентал Інтерпрайз» здійснює будь-яку незаконну діяльність в матеріалах судового провадження не міститься. Не приведені такі докази ані в клопотанні прокурора, ані в додатках до нього, що свідчить про голослівність зазначених стверджень останнього. До того ж, в клопотанні прокурора навіть не викладено, яку саме незаконну діяльність здійснювало ТОВ «Рентал Інтерпрайз» під час виконання укладених договорів і яких саме договорів.

Між тим, жодних доказів, що ТОВ «Рентал Інтерпрайз» здійснює будь-яку незаконну діяльність в матеріалах судового провадження не міститься. Не приведені такі докази ані в клопотанні прокурора, ані в додатках до нього, що свідчить про голослівність зазначених стверджень останнього. До того ж, в клопотанні прокурора навіть не викладено, яку саме незаконну діяльність здійснювало ТОВ «Рентал Інтерпрайз» під час виконання укладених договорів і яких саме договорів. Не приведено, в чому саме полягає зловживання службових осіб юридичної особи приватного права - АТ «Імексбанк» своїм повноваженнями та які наслідки в результаті цього наступили в розумінні ч. 2ст. 364-1 КК України. Безпредметно викладена фабула кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 364-1 КК України, в доданому до матеріалів судового провадження витягу із Єдиного реєстру досудових розслідувань, в якому теж відсутнє посилання на наслідки, спричинені кримінальним правопорушенням.

Твердження прокурора, що службові особи АТ «Імексбанк» вчинили злочин оскільки уклали цивільно-правовий договір, взагалі не вказує на ознаки вчинення кримінального правопорушення, а судове рішення із вказаного приводу долучене до матеріалів клопотання, яке не набрало законної сили, в цілому підтверджує господарський характер відносин.

Укладанні господарських договорів, в тому числі договору відступлення права вимоги, регулюється в цивільно-правовому порядку, жодним нормативно-правовим актом Національного банку України та інших контролюючих органів, не встановлюються будь-які істотні умови щодо укладання банківськими установами договорів відступлення права вимоги та встановлення ціни продажу вимог за кредитними договорами укладеними банком, що в цілому вказує на відсутність ознак злочину - зловживання повноваженнями юридичної особи приватного права - АТ «Імексбанк».

Сторона обвинувачення не надала доказів, що майно, на яке накладено арешт, є предметом кримінального правопорушення, здобуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, а тому при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна.

У судове засідання представник заявника не з`явився, до суду подав заяву, в якій просив клопотання задовольнити у повному обсязі та розгляд клопотання провести у його відсутність.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використаннісвоїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з`явившихся осіб, на підставі наданих доказів.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.

Судовим розглядомвстановлено,що групоюпрокурорів ускладі прокурорівГенеральної прокуратуриУкраїни здійснюєтьсянагляд задодержанням законіву форміпроцесуального керівництвадосудовим розслідуванняму кримінальномупровадженні 12019000000000046 від 21.01.2019 року.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.02.2019 у справі №757/5395/19-к, задоволено клопотання заступника начальника відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12019000000000046 та накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ряду юридичних осіб, в тому числі ТОВ «Рентал Інтерпрайз», що відкриті в АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 07.02.2019 при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання у органу досудового розслідування були достатні підстави вважати, що грошові кошти на рахунку ТОВ «Рентал Інтерпрайз» можуть бути предметом злочину, а також перебувають у власності юридичної особи, до якої можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру.

Крім того, відповідно до ст. 50 КК України, конфіскація майна, як вид покарання, є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Отже арешт майна юридичної особи ТОВ «Рентал Інтерпрайз» щодо якої не здійснюється досудове розслідування, не зможе забезпечити подальшої конфіскації майна будь-якої фізичної особи, що може бути притягнута до кримінальної відповідальності у даному кримінальному провадженні.

У відповідності дост. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у ТОВ «Рентал Інтерпрайз» права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Між тим,статтею 28 КПК Українипередбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Незважаючи на те, що досудове розслідування в кримінальному провадженні триває, жодній посадовій особі ТОВ «Рентал Інтерпрайз» про підозру у вчиненні злочину не оголошено, версія органу досудового розслідування про те, що грошові кошти на рахунках вказаного товариства є предметом вчинення злочину, належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінніст. 86 КПК Українидоказами.

Враховуючи, що у матеріалах клопотання відсутні достатні докази вчинення злочину за участю ТОВ «РенталІнтерпрайз» наявність підстав вважати, що існує правова підстава для арешту рахунків ТОВ «РенталІнтерпрайз»взагалі спростовується, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ТОВ «РенталІнтерпрайз» належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст. ст.98,167,170,171,172,173,174, 379 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання Товаристваз обмеженоювідповідальністю «РенталІнтерпрайз» задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою від 07 лютого 2019 слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі №757/5395/19 в частині накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ТОВ «Рентал Інтерпрайз» (код ЄДРПОУ 40345943), а саме № НОМЕР_1 (валюта українська гривня), що відкриті у АТ «Райффайзен Банк Аваль» (МФО 380805), юридична адреса: м. Київ, вул. Лєскова, 9.

Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.

Слідчий суддя ОСОБА_1