Постанова

від 18.02.2010 по справі 30/84-09-2269

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2010 р. № 30/84-09-2269

Вищий господарський суд Ук раїни у складі колегії судді в:

головуючого Добролюбової Т.В.

суддів Гоголь Т.Г., Швеця В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за участ ю представників сторін:

прокурора

Міністерства оборони Укра їни

Фонду державного майна

відповідачів

ОСОБА_4

касаційні скарги

Рубан Д.В. посв. № 59 від 08.04.08

Пелипенко Г.М. дов. від 27.10.09 № 220/376д

не з' явились (повідомлені належним чином)

не з' явились (повідомлені належним чином)

не з' явились (повідомлені належним чином)

1.ОСОБА_4

2.Суб' єкта підприємницько ї діяльності ОСОБА_8

на постанову Одеського апеляційного г осподарського суду від 27.10.09

у справі № 30/84-09-2269

за позовом Військового прокурора Од еського гарнізону в інтереса х держави в особі Міністерст ва оборони України, Фонду дер жавного майна України

до 1.Державного підприємства "Гвардійське"

2.Суб' єкта підприємницько ї діяльності ОСОБА_8

про визнання договору недійс ним

Військова прокура тура Одеського гарнізону Пів денного регіону України в ін тересах держави в особі Міні стерства оборони України, Фо нду державного майна України звернулась до господарськог о суду Одеської області із по зовом до Державного підприєм ства "Гвардійське", Суб'єкта пі дприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_8 про визнання договору купівлі - п родажу нерухомого майна від 14.05.08 недійсним з моменту уклад ання. Позовні вимоги мотивов ані невідповідністю договор у купівлі - продажу нерух омого

Доповідач:Гоголь Т.Г.

майна від 14.05.08, укладеного мі ж Державним підприємством "В іськовий радгосп "Гвардійськ ий" та Суб' єктом підприємни цької діяльності - фізичною особою ОСОБА_8 вимогам чи нного законодавства. Військо ва прокуратура Одеського гар нізону в своєму позові зазна чила, що оспорюваний договір укладений особою, яка не мала належних повноважень.

Рішенням господарського суду Одеської області від 04.08.0 9 (суддя Рога Н.В.) позовні вимог и задоволено. Визнано недійс ним договір купівлі - продаж у нерухомого майна від 14.05.08, укл адений між Державним підпри ємством "Віськовий радгосп "Г вардійський", який діяв від ім ені Держави Україна, та ОСО БА_8. Рішення мотивовано, зок рема, посиланням на статтю 215 Ц ивільного кодексу України, з гідно якої підставою недійсн ості правочину є недодержанн я в момент вчинення правочин у вимог, які встановлені част инами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Код ексу.

За апеляційною скаргою Суб 'єкта підприємницької діяльн ості ОСОБА_8 рішення госпо дарського суду Одеської обла сті від 04.08.09 переглянуто Одесь ким апеляційним господарськ им судом та постановою від 27.10.0 9 (судді П.Ф.Мацюра, Е.І.Андрєєва , Н.В.Ліпчанська) залишено без змін з тих же підстав.

Не погодившись з рішенням т а постановою судів попередні х інстанцій Суб' єкт підприє мницької діяльності ОСОБА _8 звернувся до Вищого госпо дарського суду України із ка саційною скаргою, в якій прос ить рішення господарського с уду Одеської області від 04.08.09 т а постанову Одеського апеляц ійного господарського суду в ід 27.10.09 скасувати, провадження у справі припинити.

Скаржник вважає, що рішення та постанова судів попередн іх інстанцій прийняті з пору шенням норм процесуального п рава, а тому підлягають скасу ванню з тих підстав, що він пер ебуває у фактичних шлюбних в ідносинах з ОСОБА_4, а відт ак згідно частини 1 статті 74 Сі мейного кодексу України, май но, набуте за час спільного пр оживання чоловіком та жінкою , які проживають однією сім' єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь - якому і ншому шлюбі, належить їм на пр аві спільної сумісної власно сті, якщо інше не встановлено письмовим договором між ним и. В зв' язку з цим скаржник вв ажає, що прийняті судові ріше ння зачіпаються права його д ружини ОСОБА_4, яку не було залучено до участі у справі.

ОСОБА_4 звернулась до Вищо го господарського суду Украї ни із касаційною скаргою в по рядку статті 107 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни, в якій просить рішення г осподарського суду Одеської області від 04.08.09 та постанову О деського апеляційного госпо дарського суду від 27.10.09 скасув ати, провадження у справі при пинити.

Скаргу вмотивовано тим, що, оскільки вона перебуває з Су б'єктом підприємницької діял ьності ОСОБА_8 (відповідач ем у даній справі) в фактичних шлюбних відносинах, відтак, р ішення та постанова судів по передніх інстанцій зачіпают ь її права.

Державне підприємство "Віс ьковий радгосп "Гвардійський " надало відзив на касаційну с каргу, в якому просить рішенн я господарського суду Одеськ ої області від 04.08.09 та постанов у Одеського апеляційного гос подарського суду від 27.10.09 скас увати, провадження у справі п рипинити.

Вищий господарський суд Ук раїни, заслухавши доповідь с удді Гоголь Т.Г., присутнього в судовому засіданні прокурор а та представника позивача, п ереглянувши матеріали справ и та доводи касаційної скарг и, перевіривши правильність застосування господарським судом вимог матеріального т а процесуального права, відз начає наступне.

Як встановлено попер едніми судовими інстанціями та вбачається з матеріалів с прави 14.05.08 за результатами бір жових торгів, між Військовим радгоспом "Гвардійський" та ОСОБА_8 було укладено дого вір купівлі-продажу нерухомо го майна від 14.05.08, який нотаріал ьно посвідчений. За умовами д оговору, Державне підприємст во “Військовий радгосп „Гва рдійський” (продавець) перед ає у власність, а ОСОБА_8 (по купець) прийняв у власність д ворядний корівник, який розт ашований в АДРЕСА_1 і спла тив його вартість за ціною і на умовах, встановлених дого вором. Згідно з пунктом 1 догов ору, покупець отримав нерухо ме майно розташоване на земе льній ділянці площею 21547,8 кв.м. П унктом 9 спірного договору бу ло визначено, що відчуження н ерухомого майна здійснюєтьс я за дозволом Управління сіл ьського господарства Мініст ерства оборони України від 27.0 2.07 за № 198/39/3. Суди встановили, що н аказом Міністра оборони Укра їни від 27.10.06 № 621 “Про ліквідацію Управління сільського госпо дарства Міністерства оборон и України” Управління сільсь кого господарства було лікві довано. Господарськими суда ми попередніх інстанцій було встановлено, що Державне під приємство “Військовий радго сп “Гвардійський” із звернен ням щодо відчуження майновог о комплексу дворядного корів ника до Міністерства оборони України (яке є власником спір ного майна) та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській об ласті не зверталося. Як наслі док, Міністерство оборони Ук раїни та Регіональне відділе ння Фонду державного майна У країни по Одеській області н е надавали згоди на відчужен ня будь-якого нерухомого май на Державному підприємству “ Військовий радгосп “Гвардій ський”.

Спірні відносини регулюют ься, зокрема, Цивільним кодек сом України, Господарським к одексом України, Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.07 № 803, якою затверджено По рядок відчуження об'єктів де ржавної власності.

Згідно з підпунктом 2 частин и 2 статті 16 Цивільного кодекс у України одним із способів з ахисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокре ма, визнання правочину недій сним. Згідно зі статтею 215 вказ аного Кодексу підставою неді йсності правочину є недодерж ання в момент вчинення право чину стороною вимог, які вста новлені частинами першою - тр етьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу Україн и. Якщо недійсність правочин у прямо не встановлена закон ом, але одна із сторін або інша заінтересована особа запере чує його дійсність на підста вах, встановлених законом, та кий правочин може бути визна ний судом недійсним. Відпові дно до частин 1-3, 5, 6 статті 203 Циві льного кодексу України зміс т правочину не може суперечи ти цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам сус пільства; особа, яка вчиняє пр авочин, повинна мати необхід ний обсяг цивільної дієздатн ості; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законо м; правочин має бути спрямова ний на реальне настання прав ових наслідків, що обумовлен і ним. Правові наслідки недій сності правочину унормовані статтею 216 Цивільного кодексу України. Так, відповідно до ча стини 1 зазначеної статті, пра вочин не створює юридичних н аслідків, крім тих, що пов' яз ані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов' язана пове рнути другій стороні у натур і все, що вона одержала на вико нання цього правочину.

Згідно статті 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числ і грошові кошти, які належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійс нюється державними органами , а у випадках, передбачених за коном, може здійснюватися ін шими суб' єктами. Відповідн о до статті 1 Закону України "П ро управління об'єктами держ авної власності" суб'єктами у правління об'єктами державно ї власності є: Кабінет Мініст рів України; Фонд державного майна України; міністерства та інші органи виконавчої вл ади.

Так, відповідно до статті 75 Г осподарського кодексу Украї ни державне комерційне підпр иємство за попередньою згодо ю органу, до сфери управління якого воно входить, має право відчужувати майнові об' єкт и, що належать до основних фон дів. Відчуження нерухомого м айна державне комерційне під приємство здійснює за умови додаткового погодження в установленому порядку з Фондом державного майна Укр аїни.

Постановою Кабінету Міні стрів України від 06.06.07 № 803 затве рджено Порядок відчуження об 'єктів державної власності. Т ак, згідно з пунктом 6 зазначен ого Порядку, відчуження держ авного майна здійснюється безпосередньо суб'єктом господарювання лише після надання на це згод и або дозволу відповідн ого суб'єкта управління майн ом, який є представником влас ника і виконує функції йог о у межах, визначених законод авчими актами. Рішення про на дання згоди на відчуження не рухомого майна суб'єктом упр авління майном може бути при йнято лише за погодженням з Ф ондом державного майна Украї ни.

Оскільки судами попередні х інстанцій встановлено, що п ід час укладання договору бу ло порушено Порядок відчужен ня об'єктів державної власно сті, а саме, Міністерство обор они України та Регіональне в ідділення Фонду державного м айна України по Одеській обл асті не надавали згоди на від чуження нерухомого майна Дер жавного підприємства “Війсь ковий радгосп “Гвардійський ”, суди дійшли обґрунто ваного висновку про визнання недійсним договору купівлі- продажу від 14.05.08 та повернення всього отриманого майна в на турі.

Доводи заявника щодо непід судності справи господарськ им судам, касаційна інстанці я не приймає до уваги, з огляду на те, що відповідно до частин и 2 пункту 1 статті 55 Господарсь кого кодексу України - суб'єкт ами господарювання є: громад яни України, іноземці та особ и без громадянства, які здійс нюють господарську діяльніс ть та зареєстровані відповід но до закону як підприємці. Як вбачається із матеріалів сп рави та встановлено господар ськими судами попередніх інс танцій, ОСОБА_8 є приватни м підприємцем з 24.04.02, що підтвер джується довідкою із Єдиного державного реєстру юридични х осіб та фізичних осіб підпр иємців №379519. Крім того, судами п опередніх інстанцій було вст ановлено, що дворядний корів ник був придбаний ОСОБА_8 для ведення підприємницької діяльності.

Що ж до касаційної скарги ОСОБА_4 судова колегія каса ційної інстанції відзначає н аступне. Відповідно до статт і 107 Господарського процесуал ьного кодексу України, сторо ни у справі мають право подат и касаційну скаргу, а прокуро р касаційне подання на рішен ня місцевого господарського суду, що набрало законної сил и, та постанову апеляційного суду. Касаційну скаргу мають право подати також особи, яки х не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв ріше ння чи постанову, що стосує ться їх прав і обов'язків.

Відповідно до статей 1119, 11110 ц ього ж Кодексу касаційна інс танція має право скасувати р ішення у справі, а справу пере дати на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо госпо дарський суд припустився так ого порушення процесуальних норм, як прийняття рішення, що стосується прав і обов' язк ів осіб, які не були залучені д о участі у справі. Зі змісту на ведених норм випливає, що обо в' язковою умовою задоволен ня касаційної скарги особи, я ку не було залучено до участі у справі шляхом скасування р ішення та направлення справи на новий розгляд є порушен ня прийнятим рішенням прав т а обов' язків такої особи . Рішення, оскаржуване не зал ученою особою, повинно безпо середньо стосуватися прав та обов' язків цієї особи, тобт о коли в рішенні суду безпосе редньо розглянуто й вирішено спір про право у правовіднос инах, учасником яких є скаржн ик, або міститься судження пр о права та обов' язки цієї ос оби у відповідних правовідн осинах. Рішення є таким, що пр ийняте про права та обов' яз ки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо: в опи совій чи мотивувальній части ні рішення наведені висновки або судження суду про права т а обов' язки цієї особи. В так ому випадку рішення порушує не лише матеріальні права ос оби, не залученої до участі у с праві, а й її право на судовий захист. Будь-який інший право вий зв' язок між скаржником і сторонами спору не може бра тися до уваги.

Вищий господарський суд вв ажає, що матеріали справи не м істять документів, які б свід чили про порушення прав скар жника - ОСОБА_4, відсутня згадка про останню, як в резол ютивній, так і в описовій та мо тивувальних частинах оспор юваних судових актів. Окрім т ого, в разі порушення бу дь-якими особами (підприємст вом) цивільних прав та законн их інтересів, встановлених ч инним законодавством Україн и, скаржник має право на судов ий захист, шляхом пред'явле ння самостійного позову до с уду. Таким чином, твердженн я скаржника про порушення і н еправильне застосування гос подарськими судами норм проц есуального права при прийнят і рішення та постанови та пос илання на порушення його пра в та охоронюваних законом ін тересів, внаслідок винесення господарськими судами оскар жуваних судових рішень, не зн айшли свого підтвердження, в зв' язку з чим підстав для їх зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Отже, матеріали справи свід чать, що господарські суди по передніх інстанцій в порядку статті 43, 101 Господарського про цесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно р озглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сук упності; дослідили, встанови ли та надали юридичну оцінку наданим сторонами доказам т а дійшли обґрунтованого висн овку про задоволення позовни х вимог.

Решта доводів заявника про порушення судом норм матері ального та процесуального пр ава не знайшли свого підтвер дження, суперечать матеріала м справи та зводяться до пере оцінки доказів, що відповідн о статті 1117 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и не входить до компетенції к асаційної інстанції, в зв'язк у з чим підстав для зміни чи ск асування постанови у даній с праві колегія суддів не вбач ає.

На підставі викладеного, ке руючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111, Господар ського процесуального кодек су України, Вищий господарсь кий суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Одеськог о апеляційного господарсько го суду від 27.10.09 у справі № 30/84-09-2269 - залишити без змін.

Касаційну скаргу Суб ' єкта підприємницької діял ьності ОСОБА_8 і касаційну скаргу ОСОБА_4 - без задо волення.

Головуючий суддя Т . Добролюбова

Судді Т.Го голь

В. Швець