Постанова

від 30.05.2019 по справі 388/1254/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 травня 2019 року м. Кропивницький

справа № 388/1254/18

провадження № 22-ц/4809/802/19

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Черненка В.В.

суддів: Авраменко Т.М., Суровицької Л.В.

секретар Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький без участі сторін цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 14.02.2019 року, суддя Степанов С.В., по цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроком-К до ОСОБА_1 про заборону вчинення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування збитків ,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Інтерагроком-К звернулось в суд із позовом до ОСОБА_1 про заборону вчинення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування збитків.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю Інтерагроком-К та ОСОБА_1 уклали договір оренди земельної ділянки від 19 червня 2015 року на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розташовану на території Боківської сільської ради Долинського району Кіровоградської області загальною площею 6.4847 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , строком на 10 років, про що в державному реєстрі речових прав зроблено запис № 10101425 від 19 червня 2015 року.

На початку весни 2018 року, маючи намір обробити земельну ділянку TOB Інтерагроком-К , виїхав на поле, та виявив, що земельна ділянка засіяна соняшником. Гадаючи, що хтось із власників чи користувачів сусідніх земельних ділянок помилився, директор товариства замовив у проектній організації послуги із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки та повідомив про проведення зазначених робіт сільську раду, власників та користувачів сусідніх земельних ділянок.

В ході проведення відповідних робіт власник спірної земельної ділянки ОСОБА_1 повідомив, що обробіток належної йому земельної ділянки проведено ним особисто

Позивач зазначив , що всупереч укладеному договору, відповідач самовільно, всупереч установленого законом порядку, за наявності діючого договору оренди, без погодження з Товариство з обмеженою відповідальністю Інтерагроком-К зайняв земельну ділянку та почав її самостійний обробіток засіявши соняшником, що підтверджується довідкою Боківської сільської ради від 06.06.2018 р. № 561.

На цій же земельній ділянці Товариство з обмеженою відповідальністю Інтерагроком-К планувало засіяти та зібрати врожай насіння соняшнику.

Своїми діями щодо самовільного обробітку земельної ділянки, що перебуває в користуванні на правах оренди у Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроком-К , відповідач наніс збитки, у вигляді упущеної вигоди.

Згідно інформації Головного управління статистики у Кіровоградській області, розміщеної на офіційному веб-сайті Головного управління в розділі Статистична інформація , середня врожайність соняшнику в 2017 році на території Кіровоградської області, склала 19.7 центнерів з одного гектару.

Згідно експертного висновку наданого Кіровоградською регіональною торгово-промисловою палатою В-640 від 20 серпня 2018 року, середньоринкова вартість насіння соняшнику станом на 20.08.2018 року складає 10 200,00 грн в тому числі ПДВ за одну тону насіння соняшника.

В зв`язку з цим, розрахунок збитків у вигляді упущеної вигоди по земельній ділянці НОМЕР_1 площею 6.4847 га буде наступний: - 6. 4847 (площа земельної ділянки) х 19.7 (середня врожайність насіння соняшнику з 1га) х 10 200грн (середня вартість 1 тони насіння соняшнику) : 10 (1тонна=10 центнер) = 130 303.56 грн. (сума прибутку).

Просив суд усунути перешкоди в користуванні орендованою земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, розташованої на території Боківської сільської ради Долинського району Кіровоградської області загальною площею 6,4847 га з кадастровим номером НОМЕР_1 шляхом заборони ОСОБА_1 . РНОКПГІ НОМЕР_3, чинити перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю Інтерагроком -К , код ЄДРПОУ 38758348 та здійснювати обробіток зазначеної земельної ділянки а також та стягнути з ОСОБА_1 збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 130 303,56 гривень.

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 14.02.2019 року позов задоволено частково.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв`язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зазначено, що матеріали справи не містять доказів того, що між діями відповідача та збитками, спричинених ТОВ Інтерагроком-К є причинний зв`язок, оскільки відповідачем засіяно земельну ділянку насінням соняшника на початку квітня 2018 року, тоді як лише на початку червня 2018 року позивач , коли вже закінчилися оптимальні строки посіву соняшника, мало лише намір обробляти його земельну ділянку, при цьому не попередивши, що ними було відновлено право оренди, а тому відсутні підстави для покладення на нього обов`язку по відшкодуванню збитків позивачу. Крім того, матеріали справи не містять відомостей про створення відповідної комісії та визначення цією комісією розміру збитків, завданих позивачу.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 09.04.2019 року відкрито провадження у справі.

До суду відзив на апеляційну скаргу не надано.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 18.04.2019 року справу призначено до розгляду.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно ст.367 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції встановив, що між ОСОБА_1 та ТОВ Інтерагроком-К укладено договір оренди землі строком на 10 років, яким також встановлено орендну плату у розмірі 9302,6грн. (а.с.6-11).

Копія довідки Боківської сільської ради Долинського району від 06.06.2018р. підтверджує те, що земельну ділянку, яка належить ОСОБА_1 площею 6,4847га було засіяно самим ОСОБА_1 (а.с. 14).

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у позивача легітимного права користуватися земельною ділянкою на праві оренди, що відповідно обмежує у цій частині права 3- осіб, у тому числі і орендодавця, на користування даною ділянкою протягом строку оренди. У зв`язку з чим вимога, щодо заборони чинити перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю Інтерагроком -К у користуванні земельною ділянки та вимога про заборону відповідачу користуватися даною ділянкою є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна вимога, яка стосується стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроком -К , збитків у вигляді упущеної вигоди підлягає частковому задоволенню.

Суд першої інстанції зазначив, що оскільки вимога про стягнення збитків в сумі 130 303, 56 гривень не знайшла свого підтвердження то суд прийшов до висновку про необхідність стягнення недотриманої орендарем вигоди, у розмірі встановленої договором щорічної орендної плати, що кореспондується з розміром прибутку, який отримує орендодавець протягом сільськогосподарського сезону.

Проте погодитись з висновками суду першої інстанції в повному обсязі неможливо з наступних підстав.

Справа розглядалась судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Учасники справи належним чином повідомлені про розгляд справи, що підтверджується матеріалами справи.

Сторони в судове засідання не з`явились. Справа розглядалась відповідно до вимог частини 2 статті 372 ЦПК України.

З урахуванням вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним нормам процесуального права.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За нормами частин 1, 2 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції , про наявність у позивача легітимного права користуватися земельною ділянкою на праві оренди, що відповідно обмежує у цій частині права 3- осіб, у тому числі і орендодавця, на користування даною ділянкою протягом строку оренди, оскільки зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи і ніким не спростовані належними та допустимими доказами.

Тому доводи апеляційної інстанції в цій частині не підлягають задоволенню.

Доводи викладені в апеляційній скарзі в частині безпідставного стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди з відповідача на користь позивача є обґрунтованими .

Згідно з ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного Кодексу України, передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.3 ст. 203 Цивільного Кодексу України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно зі ст. 28 Закону України Про оренду землі Орендар має право на відшкодування збитків, яких він зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі.

Збитками вважаються: фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права; доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору.

Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.

Суд першої інстанції встановив , що вимога про стягнення збитків в сумі 130 303, 56 гривень не знайшла свого підтвердження так як відсутні належні розрахунки заподіяних збитків .

Однак суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність стягнення недотриманої орендарем вигоди, у розмірі встановленої договором щорічної орендної плати, що кореспондується з розміром прибутку, який отримує орендодавець протягом сільськогосподарського сезону, при цьому не зазначив норму матеріального права яку застосував суд першої інстанції роблячи такі висновки.

Зазначений висновок суду не відповідає нормам діючого законодавства.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Земельний кодекс України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.

Згідно із ч. 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки ( пункт д ч.1 статті 156 ЗК України.)

За змістом статті 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою КМУ № 284 від 19.04.1993 року з наступними змінами, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відповідно до п.3 Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) аботимчасового зайняття,обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи згідно з п. 2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано розрахунок збитків визначений відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою КМУ № 284 від 19.04.1993 року з наступними змінами.

Встановлені обставини свідчать, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню у зв`язку з відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог.

Суд першої інстанції помилково стягнув недоотриману орендарем вигоду, у розмірі встановленої договором щорічної орендної плати, що кореспондується з розміром прибутку, який отримує орендодавець протягом сільськогосподарського сезону, оскільки зазначене стягнення не є відшкодуванням збитків в розумінні діючого законодавства яке регулює спірні правовідносини.

Приймаючи до уваги встановлені обставини суд апеляційної інстанції дійшов висновку , що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права і відповідно до приписів статті 376 ЦПК України таке рішення підлягає скасуванню в частині стягнення з ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроком-К код ЄДРПОУ 38758348, збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 9302,63 грн. (дев`ять тисяч триста дві грн.. 63 коп). та судових витрат.

Ухвалити в цій частині нове рішення яким у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроком-К код ЄДРПОУ 38758348, збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 130303,56 грн. - відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроком-К судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 1762(одна тисяча сімсот шістдесят дві)грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроком -К на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2931,82 (дві тисячі дев`ятсот тридцять одна) грн. 82 коп.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовільнити частково.

Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 14.02.2019 року в частині стягнення з ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроком-К код ЄДРПОУ 38758348, збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 9302,63 грн. (дев`ять тисяч триста дві грн.. 63 коп). та судових витрат - скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення яким у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроком-К код ЄДРПОУ 38758348, збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 130303,56 грн. - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроком-К судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 1762(одна тисяча сімсот шістдесят дві)грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроком -К на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2931,82 (дві тисячі дев`ятсот тридцять одна) грн. 82 коп.

В іншій частині рішення залишити без змін

Текст постанови складено 03 .06.2019 року.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених ст..389 ЦПК України.

Головуючий:

Судді: