Постанова

від 03.06.2019 по справі 643/10447/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2019 року

м.Харків

Справа № 643/10447/17

Провадження № 22-ц/818/1536/19

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2

відповідач Дочірнє підприємство Аква-Сервіс ,

третя особа ОСОБА_3

розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Аква-Сервіс на рішення Московського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2018 року у складі судді Майстренко О.М. по справі № 643/10447/17 за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства Аква-Сервіс , третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди спричиненої внаслідок ДТП,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , звернулась до суду з позовом до Дочірнього підприємства Аква-Сервіс , третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди спричиненої внаслідок ДТП.

В обгрунтування позову зазначає, що 15 травня 2017 року ОСОБА_3 , керуючи автомобілем ЗАЗ Lanos ТF 55 VО , державний номер НОМЕР_1 не надав дороги пішоходам на нерегульованому пішохідному переході в районі будинку АДРЕСА_1 та скоїв наїзд на її сина ОСОБА_4 , чим заподіяв йому ушкодження здоров`я у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забиття та садни м`яких тканин голови, обличчя, кінцівок.

Постановою Московського районного суду м.Харкова від 12 липня 2017 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Встановлено, що ОСОБА_3 скоїв правопорушення керуючи автомобілем, який належить Аква-Сервіс , з яким він перебуває з у трудових відносинах - працює водієм - експедитором.

Окрім фізичної та матеріальної шкоди, неправомірними діями працівника ДП Аква-Сервіс ОСОБА_3 спричинено моральні страждання, які позначили негативні зміни у житті сина: щоденні негативні думки та спогади про наслідки психотравмуючої події, переживання, потреба в униканні аналогічних обставин, насторога, тривога, емоційні та тілесні реакції при згадуванні; важкість виконання повсякденних обов`язків, фіксованість уваги на проблемі одужання та реабілітації, переживання психологічного дискомфорту, тимчасова відірваність від активного соціального життя, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, реакції замикання, бажання уникати контактів, почуття образи, обурення, приниженої гідності; побоювання щодо майбутнього стану здоров`я.

Зниження уваги та концентрації через негативні переживання та перенесений стрес стало причиною зниження успішності у школі.

Крім того, ДТП з вини водія відповідача сталося у період, коли ОСОБА_3 був позбавлений права керування транспортними засобами за керування у стані алкогольного сп`яніння, оскільки постановою Московського районного суду м.Харкова від 06 лютого 2017 року, яка набрала чинності 14 березня 2017 року ОСОБА_3 визнано винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на цьому ж службовому автомобілі та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Незважаючи на це керівництво ДП Аква-Сервіс дозволило виконувати трудові обов`язки водію ОСОБА_3 та керувати автомобілем. Недбалість відповідача призвела до скоєння водієм ОСОБА_3 ще одного ДТП, потерпілим у якому став її син.

Моральну шкоду оцінює в сумі 30000 гривен.

Просить стягнути 30000 грн. у відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідач ДП Аква-Сервіс позовні вимоги визнав частково в сумі 3000 грн. Позивачем не доведено факт заподіяння моральної шкоди у тому обсязі і такого характеру, які заявлено у позові, не надано доказів тривалості майнових втрат та не визначено із чого позивач виходив при оцінці заподіяної моральної шкоди.

Третя особа ОСОБА_3 проти позову не заперечував.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ДП Аква- Сервіс на користь ОСОБА_1 , що діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 завдану йому моральну (немайнову) шкоду в розмірі 20000 гривен та на користь держави судовий збір в розмірі 1762 гривен.

Рішення мотивовано тим, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини працівника, який керував автомобілем під час виконання своїх трудових обовязків, та враховуючи вимоги розумності і справедливості стягненню з відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди підлягає 20000 гривен.

В апеляційній скарзі ДП Аква- Сервіс просить рішення суду змінити та зменшити розмір стягнення в рахунок відшкодування моральної шкоди до 3000 грн.

Моральні, психоемоційні та фізичні наслідки не в повній мірі відповідають дійсності, є перебільшеними та не підтверджено доказами.

ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні одну добу і був виписаний 16 травня 2017 року, інших доказів проходження лікувальних чи реабілітаційних процедур позивачем не представлено.

Підприємство невідкладно повідомило страхову компанію про ДТП, у якій було застраховано обов`язкову цивільно-правову відповідальність власників транспортних засобів, - ПрАТ Страхова компанія ПЗУ Україна . Як вбачається з листів страхової компанії позивачу було неодноразово запропоновано надати документи, підтверджуючі розмір матеріальної шкоди. Однак, такі документи до страхової компанії надано не було, що, на думку підприємства, свідчить або про незначний розмір матеріальних збитків, або незацікавленість законних представників потерпілого в отриманні відшкодування.

Вважають, що розмір моральної шкоди не може перевищувати 3 000 грн.

Колегія суддів, вислухав суддю - доповідача, дослідив матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з тих обставин, що з урахуванням обставин по справі, глибини та характеру душевних страждань малолітньої дитини, розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 20000 грн. є достатнім та відповідає вимогам розумності та справедливості.

Суд погоджується з таким висновком.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи15 травня 2017 року о 15 год. 10 хв. ОСОБА_3 , керуючи автомобілем ЗАЗ Lanos ТF 55 VО , який належить ДП Аква- Сервіс не надав дороги пішоходам на нерегульованому пішохідному переході в районі будинку АДРЕСА_1 та скоїв наїзд на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим заподіяв йому ушкодження здоров`я у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забиття та садни м`яких тканин голови, обличчя, кінцівок.

У зв`язку з ДТП з 15 травня 2017 року по 16 травня 2017 року ОСОБА_2 перебував на лікуванні в Харківській міській клінічній лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова. Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №12852 дігноз: Закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забої та подряпини м`яких тканин голови, обличчя та кінцівок.

Постановою Московського районного суду м.Харкова від 12 липня 2017 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на користь держави.

Автомобіль ЗАЗ Lanos ТF 55 VО , державний номер НОМЕР_1 належить ДП Аква-Сервіс , з яким ОСОБА_3 перебуває в трудових відносинах, працює водієм - експедитором.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до частини першої статті 1167 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з частиною першою статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц зроблено висновок, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Як роз`яснено у пунктах 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у порушенні права власності, у порушені нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми при настанні інших негативних наслідків. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОСОБА_1 просить стягнути 30000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Судом першої інстанції позовної вимоги задоволено частково та визначено розмір відшкодування у сумі 20000 грн.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 зазначає, що через негативні переживання внаслідок ДТП у її сина знизились увага та концентрація, ним перенесено стрес, що є причиною зниження успішності у школі у той час, коли наприкінці учбового року потрібна концентрація дитини для проходження семестрового та річного контролю над знаннями учня.

З довідки Харківської загальноосвітньої школи № 122 вбачається, що ОСОБА_2 був відсутній на навчальних заняттях з 18 травня 2017 року по 25 липня 2017 року, тобто наприкінці навчального року, через хворобу.

Посилання відповідача щодо недоведеності розміру відшкодування -безпідставне.

Дитині спричинена закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забої та подряпини м`яких тканин голови, обличчя та кінцівок.

Саме виходячи з вимог розумності та справедливості при спричиненні дитині 10 років таких ушкоджень, скоєння цього наїзду на пішохідному переході судом обґрунтовано стягнуто такий розмір на відшкодування моральної шкоди.

Стосовно посилання на вимоги Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , то колегія виходить з наступного.

За ст. 26-1, 9 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого, тобто, не більше 5000 грн.

Обґрунтовуючи відшкодування моральної шкоди саме відповідачем позивач посилається на обставини ДТП з зазначенням, що постановою суду від 06 лютого 2017 року ОСОБА_3 -водія цього ж автомобілю ДП Аква-Сервіс притягнуто до адміністративної відповідальності за керування авто у стані алкогольного сп`яніння з позбавленням права керування, однак керівництво відповідача знову допустило ОСОБА_3 до керування авто.

За таких обставин вважати, що ДП Аква- Сервіс взагалі не повинно відповідати за спричинення моральної шкоди - не можна.

При цьому сам відповідач частково позов визнає.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують. Рішення ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381-384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Аква-Сервіс - залишити без задоволення.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 червня 2019 року.

Головуючий - А.І. Овсяннікова

Судді: І.П. Коваленко

І.С.Сащенко