Ухвала

від 23.05.2019 по справі 755/27711/13-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 755/27711/13-к Головуючий в суді 1-ої інстанц. ОСОБА_1

Провадження 11-кп/824/1608/2019 Суддя доповідач ОСОБА_2

Категорія: ст.185 КК України

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі: ОСОБА_5

за участю прокурора: ОСОБА_6

обвинувачених: ОСОБА_7 та ОСОБА_8

захисників: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 26.11.2018 року, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з вищою економічною освітою, одруженого, працюючого економістом у ТОВ «УкрПромПрибор», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

визнано винним та засуджено за ч. 2 ст. 15, п. 5 п. 6 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України до покарання, у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років 9 (девять) місяців з конфіскацією майна.

В силу ч. 5ст. 72 КК України(в редакціїЗакону № 838-HYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_11_26/pravo1/T150838.html?pravo=1"VIII) зараховано ОСОБА_7 , в строк відбування покарання термін попереднього ув`язнення, з 14.05.2013 до 29.09.2017 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі та звільнено останнього від відбування покарання у виді позбавлення волі по його повному відбуттю.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_7 змінено на особисте зобов`язання до набрання вироком законної сили та покладені обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Цивільний позов ОСОБА_12 до ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_13 на користь ОСОБА_12 , 52 808 (п`ятдесят дві тисячі вісімсот вісім) гривень 49 копійок.

В іншій частині у задоволенні цього позову відмовлено.

Цивільний позов ОСОБА_14 до ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 про відшкодування майнової шкоди завданої кримінальним правопорушення, залишено без розгляду.

Цивільний позов заступника прокурора Дніпровського району м. Києва (нині Київська місцева прокуратура № 4) ОСОБА_15 , в інтересах Київської міської клінічної лікарні, до ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди, задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та ОСОБА_13 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги (ідентифікаційний код 00184945, адреса реєстрації: м. Київ, вул. Братиславська, 3) матеріальну шкоду в суму 5985 (пять тисяч девятсот вісімдесят п`ять) гривень 07 копійок.

В іншій частині у задоволенні цього позову відмовлено.

Цивільний позов ОСОБА_12 до ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним правопорушення, задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_13 на користь ОСОБА_12 моральну шкоду у сумі 200 000 (двідсті тисяч) гривень.

В іншій частині у задоволенні цього позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_7 та ОСОБА_13 на користь держави судовий збір в сумі 523, 37 грн. з кожного.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_13 на користь держави витрати на залучення експертів у сумі 65 524 (шістдесят п`ят тисяч п`ятсот двадцять чотири) гривні 50 копійок.

Арешт майна,накладений згідно ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 24.05.2013 рокуна майно ОСОБА_7 , а саме: автомобіль марки LINCOLN NAVIGATOR, білого кольору, з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_3 , з номером кузова НОМЕР_4 скасовано та залишено в корустуванні власника ОСОБА_16 ..

Арешт майна накладений, згідно ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_17 від 19.07.2013 року,на майно ОСОБА_7 , а саме: грошові кошти в розмірі 600 доларів США та 313 гривень, 55 копійок; базу, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 12323,0 кв. м., площею земельної ділянки 33855 кв. м., частка власності 913/1000; квартиру яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 68,4 кв. м., частка власності 1/1; земельну ділянку загальною площею 0,1478 га. яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; рушницю гладкоствольну НОМЕР_5 ; рушницю гладкоствольну BENELLIM4SUPER90 № НОМЕР_6 ; рушницю гладкоствольну WINCHESTER № НОМЕР_7 ; рушницю комбіновану IMMANMEFFERT № НОМЕР_8 ; карабін MAUSER98K№ 2459; карабін барс 41 № НОМЕР_9 ; карабін BROWNING № НОМЕР_10 , залишено без змін, до моменту конфіскації майна останнього за даним вироком.

Також вироком вирішено питання про речові докази.

Даним вироком також визнані винними та засуджені ОСОБА_13 та ОСОБА_8 , проте вирок суду щодо них в апеляційному порядку не оскаржується.

В С Т А Н О В И Л А :

За вироком суду, ОСОБА_7 підтримуючи тривалий час дружні відносини з ОСОБА_12 , взяв у нього в період з 2009 по 2012 роки у борг грошові кошти на загальну суму 300 тисяч доларів США, на довірливих відносинах.

Вказані кошти ОСОБА_12 надавав у борг без будь-якого документального підтвердження, так як довіряв ОСОБА_7 .

Разом з тим, приблизно наприкінці грудня місяця 2012 року ОСОБА_12 , у зв`язку з погіршенням фінансового становища, указав ОСОБА_7 повернути йому частину грошей, з тих, які він йому позичав, а саме в розмірі 100 тисяч доларів США, до 28 лютого 2013 року.

ОСОБА_7 та той період часу не володів вказаними грошовими коштами в тій сумі, яку ОСОБА_12 просив його повернути, у світлі чого у нього з метою позбавлення себе матеріальних витрат пов`язаних з поверненням указаного боргу, виник злочинний умисел спрямований на позбавлення життя потерпілого особливо небезпечним способом для життя багатьох людей - шляхом підриву саморобного радіокерованого вибухового пристрою осколкової дії.

З цією метою ОСОБА_7 вступив у злочинну змову з ОСОБА_13 , якому власне розповів про свої наміри.

В свою чергу, так, як ОСОБА_13 перебував у боргових зобов`язаннях перед ОСОБА_7 , то він погодився на пропозицію останнього позбавити життя потерпілого ОСОБА_12 у запропонований ним спосіб.

Реалізовуючи надалі свої злочинні наміри, з корисливих мотивів, керуючись єдиним злочинним умислом на позбавлення життя потерпілого, та забезпечення алібі, ОСОБА_7 21.02.2013 приблизно о 09 годині 30 хвилин в приміщенні магазину «Мобільна-Фішка», що розташований за адресою: місто Київ, вулиця Вербова, 21-23, придбав чотири стартові пакети оператора мобільно зв`язку компанії «МТС» з мобільними номерами НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 . Стартовий пакет з мобільним номером НОМЕР_14 він залишив собі.

Стартовий пакет з номером НОМЕР_11 у невстановлений час, у невстановленому місці, передав невстановленій особі (яка не була обізнана про злочинні наміри ОСОБА_7 ), для сприяння у купівлі автомобіля марки «ВАЗ 2102», зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_15 , з метою установлення на дах останнього саморобного вибухового пристрою. Після чого, невстановлена особа, у невстановлений час, у невстановленому місці передала стартовий пакет № НОМЕР_11 громадянину ОСОБА_18 (який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_7 ), який 23.02.2013 приблизно о 11 годині 40 хвилин біля будинку № 14-Ж, по бульвару Кольцова, в місті Києві, придбав автомобіль марки «ВАЗ 2102», зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_15 , з метою установлення на дах останнього саморобного вибухового пристрою, перегнав його 23.02.2013 року на стоянку біля будинку № 39, по вулиці Малишка, в місті Києві, де залишив.

В подальшому, ОСОБА_7 повідомив про придбання вказаного автомобіля ОСОБА_13 , якому передав стартовий пакет № НОМЕР_13 , для підтримання зв`язку, та вказав місце на стоянці біля будинку № 39, по вулиці Малишка, в місті Києві, де знаходиться автомобіль марки «ВАЗ 2102», зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_15 , при цьому передав останньому ключі від автомобіля та документи.

В свою чергу, ОСОБА_13 , діючи з метою реалізації указаних домовленостей, попросив свого племінника ОСОБА_8 , в сприянні (допомозі), на що останній, не усвідомлюючи при цьому, що ОСОБА_7 та ОСОБА_13 діяли з корисливих мотивів, дав свою згоду.

Надалі, у лютому 2013 року зметою координації дій та підтримки зв`язку з ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 передав ОСОБА_8 для зв`язку стартовий пакет компанії «МТС» з номером НОМЕР_12 , який не був обізнананий про злочинні наміри ОСОБА_7 , направлені на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_12 . У той же час, ОСОБА_7 , керуючись умислом, направленим на позбавлення життя ОСОБА_12 , про який не були обізнані ОСОБА_13 та ОСОБА_8 , передав ОСОБА_13 стартовий пакет № 066-575-39-04 для підтримання зв`язку.

В подальшому, у другій половині лютого 2013 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_8 зустрітися у ТЦ «Дрім Таун» за адресою: Київ, Оболонський проспект, 1а.

Під час зустрічі ОСОБА_7 висловив вимогу до ОСОБА_8 виконувати його доручення, які не є кримінально караними, на що ОСОБА_8 , не будучи обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_7 , направлені на підготовку замаху на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_12 , погодився.

24.02.2013 року у невстановлений досудовим розслідування час, ОСОБА_13 передав ОСОБА_8 документи і ключі від автомобіля марки «ВАЗ 2102», зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_16 та привіз ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_4 , де повідомив, що ОСОБА_8 необхідно перегнати вказаний автомобіль у інше місце.

ОСОБА_8 , не будучи обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_7 , довіряючи ОСОБА_13 , оскільки останній є його рідним дядьком, перегнав автомобіль марки «ВАЗ 2102», зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_16 на стоянку біля будинку АДРЕСА_5 .

В подальшому, ОСОБА_7 , якого ОСОБА_8 знав,як знайомого його рідного дядька ОСОБА_13 , 24.02.2013, перебуваючи по вул. Жмаченка № 8, попередньо висловивши вимогу по мобільному телефону оператора «МТС» з номером НОМЕР_12 , який передав ОСОБА_8 приїхати за даною адресою.

У цей же день, ОСОБА_7 , дізнавшись у ОСОБА_8 про місце куди останній припаркував ВАЗ 2102, д.н.з. НОМЕР_16 , на автомобілі«Линкольн Навигатор» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , приїхав за адресою по вул. Жмаченка, 8 у м. Києві тависловив прохання до останнього установити багажник сріблястого кольору на дах автомобіля марки «ВАЗ 2102» зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_16 , який ОСОБА_7 передав йому особисто.

Потім указав знайти покришки від автомобіля, що були у використанні та установити на дах автомобіля марки «ВАЗ 2102», на що ОСОБА_8 , не будучи обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_7 , направлені на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів, способом, небезпечним для життя багатьох, погодився.

25.02.2013 року, ранком, ОСОБА_8 , не будучи обізнаним про злочинні про наміри ОСОБА_7 ,направлені на умисне позбавлення життя ОСОБА_12 з корисливого мотиву, способом небезпечним для життя багатьох осіб, установив на дах автомобіля багажник та автомобільну покришку, попередньо обрану ОСОБА_7 з декількох, після чого перегнав автомобіль марки «ВАЗ 2102», зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_16 за проханням ОСОБА_7 на територію лікарні, яка розташована по вулиці П.Запорожця, 26 у місті Києві.

ОСОБА_7 у цей час поставив картонну коробку на дах ВАЗ 2102, д.н.з. НОМЕР_16 , поверх покришки, потім приміряв її інше місце розташування на даху автомобіля.

В подальшому, 26.02.2013 року приблизно о 10 год. 30 хв. за проханням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на транспортному засобі «Шкода Фабіа» білого кольору, за кермом якого перебував ОСОБА_13 , не будучи обізнаними про злочинні наміри ОСОБА_7 , під`їхали до ресторану «Шервуд», що розташований за адресою: місто Київ, вулиця Курнатовського, 1-А, після чого ОСОБА_13 з місця події поїхав по власних справах. ОСОБА_8 , 26.02.2013 побачив на відстані приблизно 300 метрів ОСОБА_7 , який знаходився біля власного транспортного засобу «Хюндай Тюксон», з якого якісно проглядається територія парковки по вул. Курнатовського 1-А у м. Києві та, за проханням ОСОБА_7 , установив на дах автомобіля марки «ВАЗ 2102», зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_16 , картонну коробку, про вміст якої обізнаний не був та не перевіряв.

Після вказаних дій, через деякий час, на мобільний телефон з номером НОМЕР_12 зателефонував ОСОБА_7 та висловив прохання перепаркувати автомобіля марки «ВАЗ 2102», зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_16 , у межах парковки ресторану «Шервуд», що розташований за адресою: місто Київ, вулиця Курнатовського, 1-А, біля транспортного засобу «Лексус» чорного кольору.

ОСОБА_8 , не будучи обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_7 , направлені на умисне позбавлення життя ОСОБА_12 з корисливого мотиву, способом небезпечним для життя багатьох осіб та не усвідомлюючи підготовки замаху на заподіяння смерті ОСОБА_12 , перепаркував автомобіль марки «ВАЗ 2102», зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_16 , після чого залишив місце події на транспортному засобі «Шкода Фабіа» за кермом якого перебував ОСОБА_13 , який передав ОСОБА_8 мобільний телефон «Айфон 4S» та мобільний телефон, який був у користуванні ОСОБА_13 в районі бульвару Л. України у м. Києві, де ОСОБА_8 залишився.

26.02.2013 року приблизно о 17 год. 10 хв., ОСОБА_7 перебуваючи неподалік від ресторану «Шервуд», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Курнатовського, 1-А, дочекавшись коли до власного автомобіля марки «LEXUS LX 470», д.н.з НОМЕР_17 , що був припаркований біля автомобіля марки «ВАЗ 2102», зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_15 , на якому було заздалегідь встановлено вибуховий пристрій осколкової дії, підійшов потерпілий, з метою завершення умисного злочину, направленого на позбавлення життя ОСОБА_12 способом небезпечним для життя багатьох осіб, активізував саморобний радіокерований вибуховий пристрій осколкової дії, розташований на даху автомобіля марки «ВАЗ 2102», зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_15 , в результаті чого відбувся вибух, та ОСОБА_12 були спричинені середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження й доставлено до Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги та надано кваліфіковану медичну допомогу.

Надалі, після вказаних дій, наприкінці лютого 2013 року, ОСОБА_8 дізнався від ОСОБА_13 про те, що 26.02.2013 за адресою: місто Київ, вулиця Курнатовського, 1-А здійснено вибух саморобного радіокерованого пристрою осколкової дії та перевіривши відомості про це у всесвітній мережі Інтернет, усвідомив про факт підготовки замаху на умисне протиправне позбавлення життя ОСОБА_12 за відомих йому обставин та участі ОСОБА_7 у реалізації злочинного наміру.

У цей час, у ОСОБА_8 , заздалегідь не обіцяючи приховати злочин, виник умисел, направлений на заздалегідь не обіцяне приховування особливо тяжкого злочину, замаху на умисне протиправне позбавлення життя ОСОБА_12 , з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заздалегідь не обіцяне приховування особливо тяжкого злочину, замаху на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_12 , за відомих ОСОБА_8 обставин та участі у підготовці та реалізації замаху на умисне вбивство ОСОБА_7 , заздалегідь не обіцяючи приховати вчинення особливо тяжкого злочину, з повідомлення про факт замаху на життя ОСОБА_12 та обставин підготовки ОСОБА_7 особливо тяжкого злочину до правоохоронного органу не звернувся.

Тим самим, ОСОБА_8 , будучи обізнаним та усвідомлюючи, що ОСОБА_7 26.02.2013 року скоєно особливо тяжкий злочин - замах на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_12 , умисно, заздалегідь не обіцяючи будь-кому про це, приховав факт вчинення особливо тяжкого злочину.

Також, ОСОБА_8 07.05.2013 року приблизно о 14 год. 00 хв. біля центрального в`їзду до Центрального лісництва, розташованого неподалік від села Новосілки, Києво-Святошинського району, Київської області, знайшов,тим самим умисно незаконно придбав, для власного вживання наркотичний засіб - канабіс.

Після чого, вказаний наркотичний засіб переніс до місця свого проживання, за адресою: АДРЕСА_6 , де став незаконно його зберігати.

В подальшому, 14.05.2013 року приблизно о 11 год. 20 хв. в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_6 , працівниками міліції було виявлено та вилучено, наркотичний засіб - канабіс, який він незаконно придбав та зберігав за місцем свого проживання для власного вживання без мети збуту.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати та закрити кримінальне провадження щодо нього на підставі п.п. 2, 3 ч.1 ст.284 КПК України. Цивільні позови залишити без задоволення. Судові витрати за проведення експертиз покласти на рахунок держави. Речі вилучені під час обшуку повернути ОСОБА_7 .

Вказує, що ним та його захисником було подано до суду клопотання про визнання доказів недопустимими, яке при прийнятті рішення судом залишено поза увагою, а висновки суду в якості відмови у задоволені клопотання не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, що на думку апелянта є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

В матеріалах кримінального провадження знаходиться протокол відкриття матеріалів досудового розслідування (а також додатковий протокол) в якому зазначено які саме матеріали відкриваються безпосередньо йому підозрюваному на той час. В даному протоколі зазначено про ознайомлення з письмовими матеріалами та відеозаписом, однак не зазначено про відкриття стороні захисту речових доказів, що і не здійснювалося взагалі.

Апелянт стверджує, що висновки експертів за результатами проведених під час досудового розслідування експертиз, об`єктом дослідження яких були безпосередньо речові докази, що на думку обвинуваченого є недопустимими доказами, не повинні прийматися до уваги та повинні бути визнанні в якості недопустимих.

Також апелянт вказує, що суд безпідставно посилався на покази свідка ОСОБА_19 , в частині впізнання ОСОБА_8 як особи, яка розташувала автомобіль біля ресторану та розмістила на даху автомобіля покришку та коробку, оскільки спростовує покази свідка в частині впізнання нею ОСОБА_8 судова портретна комп`ютерна експертиза, згідно висновків якої не можливо з відеозапису наданого на експертизу встановити чи Хуторний відображений на відеозапису.

Вважає, що свідки, які були викликані та допитані стороною обвинувачення не надали будь-якого доказового значення для підтвердження обґрунтованості обвинувачення.

Також зазначає, що свідки викликані стороною захисту, а саме ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , надали покази в яких вказували що бачили його 26.02.2013 року в районі бульвару Лесі Українки приблизно з 14.00 до 17.00, тобто його алібі підтвердили дві особи, покази яких судом безпідставно не були прийняті до уваги.

Апелянт стверджує, що судом першої інстанції залишився поза увагою той факт, що сім-карти з мобільними номерами НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 у нього, ОСОБА_13 та ОСОБА_22 під час обшуку не вилучалися, в зв`язку з чим та обставина, що він купував сім-картки з вказаними мобільними номерами і вони знаходилися у його користуванні є тільки припущенням. Крім того, допитані під час судового розгляду обвинувачені ОСОБА_13 та ОСОБА_23 , які визнавали себе винними в пред`явленому обвинуваченні, не змогли повідомити суду номери телефонів якими вони користувалися, зазначаючи при цьому, що вищезазначені сім-карти з даними номерами у них не вилучалися.

Вважає, що покази обвинувачених ОСОБА_13 , та ОСОБА_22 , в яких вони себе визнавали винними та вказували на його участь в скоєнні даного кримінального правопорушення спрямовані на те, щоб отримати мінімальне покарання та не можуть вважатися правдивими.

Зазначає, що його вина у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Вислухавши доповідь судді, поясненняобвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_10 в підтримку поданої апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_8 , захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та прокурора, які заперечували проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

Винність ОСОБА_7 у вчиненому підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: показаннями обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_8 , які в ході судового розгляду послідовні покази з приводу обставин вчинення злочинів, потерпілого ОСОБА_12 , який в судовому засіданні надав послідовні та детальні показання про вчинені щодо нього злочинні дії обвинуваченими за вказаних у вироку обставин, показаннями свідка ОСОБА_24 , який пояснив що саме ОСОБА_7 є особою, яка придбала у нього 21.02.2013 року у магазині "Мобільні фішки" чотири стартові пакети компанії "МТС", показаннями свідка ОСОБА_19 , яка пояснила, що працює в ресторані "Шервуд". 26.02.2013 року приблизно об 11:00 год. біля ресторану припаркувалася машина жигулі, молодий чоловік, який був одягнений в темну куртку, на голові був капюшон, дістав з машини габаритні речі, та перемістив їх на дах автмобіля. Приблизно в обідню перерву до ресторону приїхав потерпілий на автомобілі Лексус. В подальшому, коли потерпілий вийшов з ресторану до свого автомобіляу пролунав вибух, вона вибігла з ресторану і побачила, що потерпілий лежить на дорозі; показаннями свідка ОСОБА_25 , який пояснив, що до ресторану прибув на автомобілі Шкода, у той час, на парковці стояв уже автомобільпотерпілого, автомобіль жигулі, зверху якого лежало колесота автомобіль ОСОБА_26 . Разом з потерпілим перебував на території ресторану "Шервуд". Приблизно о 17-й годиніпотерпілий вийшов з ресторану. Потім пролунав вибух. Він вийшов на паркову та побачив лежачого потерпілого, якого відкинуто від місця вибуху на пять метрів; показаннями свідка ОСОБА_26 , який пояснив, що 26.02.2013 року ОСОБА_12 приїхав до ресторану "Шервуд" разом із ним, на парковці майданчику бачив машину зеленого кольору марки ВАЗ. Він з потерпілим певний час перебував в ресторані, а коли вийшли на парковку та підійшли до особистого транспортного засобу ОСОБА_12 стався вибух, протоколом огляду місця події від 26.02.2013 року, відповідно до якого під час огляду ділянки місцевості, розташованої біля входу до ресторану "Шервуд", по вул. Курнатовського, 1-А, в м. Києві, з землі вилучено змиви речовини бурого кольору, протоколом огляду місця події від 26.02.2013 року, відповідно до якого під час огляду ділянки міцевості, розташованої біля входу до ресторану "Шервуд", по вул. Курнатовського, 1-А, в м. Києві, вилучено фрагменти папірців різної форми та згідно висновкиу експерта № 59 хс від 12.03.2013 на наданих на дослідження фрагментах папірців виявлено наявність речовин, що можуть бути віднесені до продуктів вибухового перетворення бездимних порохів; висновком вибухо-технічної експертизи № 1/04-ВТ від 02.04.2013 року, відповідно до якого по вул. Курнатовського, 1-А в м. Києві мав місце вибух вибухового саморобного радіокерованого вибухового пристрою осколкової дії, висновком судово-медичної експертизи № 588/Е від 10.04.2013 року, відповідно до якого у ОСОБА_12 виявлено сукупність тілесних ушкоджень, що за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості та іншими доказами.

Дані докази об`єктивно узгоджуються між собою, доповнюють один одного, не мають суперечностей і відтворюють обставини вчиненого ОСОБА_7 злочину та його винність в інкримінованому злочині.

З урахуванням зібраних та досліджених доказів судом вірно кваліфіковані дії ОСОБА_7 за ч.2 ст.15, п.5, 6, 12 ч.2 ст.115 КК України.

Доводи апелянта на заперечення винуватості його у вчиненому були предметом ретельної перевірки судом першої інстанції та знайшли належну оцінку у вироку.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та вироку, судовий розгляд проведено з дотриманням норм кримінального процесуального закону. Суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. 94 Кримінального процесуального кодексу України дав оцінку усім зібраним у справі доказам з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності, на що вказує наведений у вироку аналіз доказів, з яким погоджується і колегія суддів. Таким чином, посилання обвинуваченого ОСОБА_7 на незаконність та недопустимість доказів, які покладені у основу вироку у вчиненні інкримінованого йому злочину та неналежну оцінку доказів є безпідставними.

Твердження обвинуваченого про те, що суд при обгрунтуванні вироку послався на показання свідків, що були допитані стороною обвинувачення та не надали будь-якого доказового значення для підтвердження обгрунтованості обвинувачення є необгрунтованими.

Посилання в апеляційній скарзі на ту обставину, що місцевий суд безпідставно взяв до уваги показання свідка ОСОБА_19 в частині впізнання ОСОБА_8 як особи, яка розташувала автомобіль біля ресторану та розмістила на даху автомобіля покришку та коробку, не грунтуються на матеріалах кримінального провадження, оскільки її показання є послідовними, узгоджуються з показаннями обвинуваченого ОСОБА_8 , який пояснив, що за проханням ОСОБА_7 установив на дах автомобіля "ВАЗ" картонну коробку та припаркував вказаний автомобіль поряд з автомобілем потерпілого в межах парковки ресторану "Шервуд".

Всупереч доводам обвинуваченого, суд належно оцінив показання свідків ОСОБА_27 та ОСОБА_21 , які бачили його 26.02.2013 в районі бульвару Лесі Українки, приблизно з 14 до 17 години та визнав їх такими, що не відповідають іншим наявним в матеріалах кримінального провадження доказам, оскільки спростовуються показаннями обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_8 , а також іншими дослідженими судом доказами, про що наведено у вироку.

Твердження апелянта про те, що показання обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_22 , в яких вони себе визнавали винними та вказували на його участь в скоєнні даного кримінального правопорушення спрямовані на те, щоб отримати мінімальне покарання та не можуть вважатися правдивими, є безпідставними.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в ході судового розгляду вони надали послідовні та детальні показання з приводу обставин вчинення інкримінованих злочинів, які узгоджуються з іншими дослідженими судом і покладеними в основу вироку доказами.

Доводи обвинуваченого про те, що стороні захисту не здійснювалося відкриття речових доказів є непереконливими.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження стороною обвинувачення на підтвердження факту відкриття здобутих матеріалів вбачається, що стороні захисту було надано доступ до всіх матеріалів, зібраних під час досудового розслідування, з переліку матеріалів, які судом визнані належними та допустимими в ході судового розгляду.

Крім того, в матеріалах провадження містяться відомості про усі речові докази, які були долучені до провадження, а також протоколи їх огляду. З матеріалів провадження вбачається, що сторона захисту була ознайомлена з цими протоколами, а тому суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги доводи сторони захисту стосовно речових доказів.

Посилання апелянта на те, що судом не встановлено факт придбання ним стартових пакетів з абонентськими номерами спростовуються наведеними вище показаннями свідка ОСОБА_24 та протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.04.2013 року.

Твердження обвинуваченого про те, що суд відмовляючи в задоволенні клопотання зі сторони захисту в частині визнання доказів недопустимими безпідставно послався на відповідні рішення Верховного Суду, в яких подібні питання були вирішені при постановленні рішення, є необгрунтованими, оскільки згідно ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Даних, які б свідчили, що в основу вироку покладені недопустимі докази, з матеріалів кримінального провадження не вбачається.

Також не знайшло свого підтвердження під час апеляційного розгляду посилання апелянта на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону при розгляді даного провадження в суді першої інстанції.

Підстав для закриття кримінального провадження за п.п. 2, 3 ч.1 ст.284 КПК України, на що посилається обвинуваченийв апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено.

Перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, обставин та фактів, які могли б вплинути на обґрунтованість прийнятого судом рішення відносно доведеності вини обвинуваченого у вчиненому кримінальному правопорушенні і не були досліджені чи належним чином оцінені судом першої інстанції, колегія суддів не вбачає.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що вирок суду відповідає вимогам закону, відсутні підстави для його скасування, у зв`язку з чим залишає цей вирок без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 26 листопада 2018 року щодо ОСОБА_7 - без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з моменту її проголошення.

Головуючий:

Судді: