Рішення

від 03.06.2019 по справі 130/982/19

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2-а/130/14/2019

130/982/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2019 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.

за участі секретаря Буга Р.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Путіліна Євгена Вікторовича , який діє в інтересах Голови Фермерського господарства ОСОБА_3 до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Вінницькій області в особі державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Вінницької області Коваля Андрія Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності № 252-ДК/0171По/8/01-19 від 08.05.2019,

ВСТАНОВИВ:

15.05.2019 представник позивача звернувся з цим позовом до суду в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову № 252 - ДК/0171 По/08/01-19 від 08.05.2019 складену державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства на території України про охорону земель на території Вінницької області Ковалем Андрієм Володимировичем.

Стислий виклад позицій позивача та заперечень відповідача.

Підставами звернення до суду стало те, що постановою № 252-ДК/0171 По/08/01-19 від 08.05.2019 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороню земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Вінницької області Ковалем А.В. за порушення вимоги ст. 53-1 КУпАП на голову ФГ Хребетець накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 680 грн. Як вбачається з постанови адміністративне стягнення на ОСОБА_3 було накладено у зв`язку з самовільним зайняттям земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 53,6692 га, кадастровий номер НОМЕР_1 .

Представник позивача вважає дану постанову протиправною та неправомірною з огляду на те, що ОСОБА_4 являвся орендарем земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, площею 57,63 га, що підтверджується договором оренди строком на 49 років, розташованої на території Коростівецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області, 05.10.2006 зареєстрованого у Вінницькій регіональній філії центру ДЗК за № 040683000001. Вказана земельна ділянка надавалась в оренду згідно розпорядження Жмеринської районної державної адміністрації від 14.09.2006 №48 для ведення фермерського господарства, яке було створене ОСОБА_4 , проте ІНФОРМАЦІЯ_1 він помер і спадкоємцями його прав у фермерському господарстві являються ОСОБА_3 , який з 04.04.2016 являється головою ФГ Хребетець та ОСОБА_5

Представник позивача вказав, що враховуючи вищевикладене в даному випадку використання землі не є самовільним, а здійснюється ФГ Хребетець у відповідності до вимог закону, а отже постанова № 1448-ДК/0102По/08/01-19 від 25.03.2019 є незаконною, оскільки відсутні підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, адже відсутній склад адміністративного правопорушення.

Відзив на позовну заяву у встановлений законом строк до суду не надходив як і ніші заяви та клопотання.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Процесуальні дії, заяви та клопотання.

Ухвалою судді від 15.05.2019 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження для подачі до суду відзиву на позовну заяву.

Як вбачається з поштових повідомлень про вручення документів, що повернулись на адресу суду, позивач ОСОБА_3 отримав копію ухвали про відкриття провадження 22.05.2019. Відповідач - державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Вінницької області Коваль А.В. отримав копію ухвали про відкриття провадження разом з доданими документами 21.05.2019.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, посилання на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Як вбачається із копії постанови № 252-ДК/0171 По/08/01-19 від 08.05.2019 складеної державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Вінницької області Коваль А.В., головою ФГ Хребетець ОСОБА_3 частина земельної ділянки, площею 53,6692 га використовується за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, що є порушенням вимог статті 125,126 ЗК України. За згадане порушення відповідальність передбачена ст. 53 -1 КУпАП. На ОСОБА_3 за вчинення вказаного правопорушення накладено адміністративне стягнення в розмірі 340 грн. (а.с.6) Копію постанови ОСОБА_3 отримав, про що свідчить його підпис в постанові, що ним не заперечується.

Відповідно до копії договору оренди від 19.09.2016 Жмеринська районна державна адміністрація в особі голови районної державної адміністрації передала в оренду земельну ділянку площею 57,6300 га, у тому числі 57,6300 га ріллі із земель запасу Коростівецької сільської ради ОСОБА_4. з виплатою орендної плати в розмірі 0,1 % від грошової оцінки земельної ділянки на 49 років (а.с.7-10).

Як вбачається з копії розпорядження від 14.09.2006 № 48 про затвердження технічної документації та надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_4 н території Коростівецької сільської ради вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку ОСОБА_4 для ведення фермерського господарства на території Коростівецької сільської ради (а.с.11).

Згідно копій свідоцтв про право на спадщину за законом, посвідчених державним нотаріусом Жмеринської міської державної нотаріальної контори Антал Л.С., спадкоємцями майнових прав ОСОБА_4 , що входять до складеного капіталу Фермерського господарства Хребетець по 1/2 частці є його син ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_5 (а.с.12-13).

Відповідно до копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ФГ Хребетець в с. Коростівці Жмеринського району Вінницької області, вул. Шевченка, 7 зареєстровано в реєстрі, ОСОБА_3 являється головою ФГ Хребетець (а.с.14)

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом.

Вказані правовідносини регулюються нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення, Земельним кодексом України, Законом України Про фермерське господарство , Законом України Про держаний контроль за використанням та охороною земель .

Частиною другою ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою і другою ст. 2 Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Відповідно до статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Статтею 188 Земельного кодексу України визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 482 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.

Відповідно до пункту 25-1 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Згідно частини другої ст. 188 Земельного кодексу України порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом, яким є Закон України Про державний контроль за використанням та охороною земель , який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

За приписами ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Згідно зі ст.ст. 5, 6 вищевказаного Закону державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. До повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать зокрема здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Згідно з ст. 244 КУпАП центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства у сфері використання та охорони земель і порядку та умов ведення насінництва та розсадництва, правил технічної експлуатації самохідних сільськогосподарських машин і правил техніки безпеки під час їх експлуатації (статті 52 - 53-4, 54-56, 104-1, 108 та 188-5).

Відповідальність за ст. 53-1 КУпАП настає за самовільне зайняття земельної ділянки.

Як вбачається із матеріалів справи будь-яких пояснень стосовно користування земельною ділянкою у ОСОБА_3 відібрано не було. Не з`ясовано його думку при накладенні адміністративного стягнення та не надано доказів вчинення адміністративного правопорушення. Відповідно до постанови про адміністративне правопорушення від 08.05.2019, позивачем було порушено норми статті 125,126 Земельного Кодексу України.

Згідно вимог статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

За правилами п.2 ч.1 ст.4 вказаного Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, договорів, укладених у порядку, встановленому законом (ч.1 ст.19 цього ж Закону).

Порядок передачі земельних ділянки в оренду встановлений статтею 124 Земельного кодексу, відповідно до частини першої якої передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Отже, укладенню договору оренди земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності, передує прийняття відповідним органом рішення про передачу в оренду такої земельної ділянки, тобто засвідчення певного волевиявлення органу, який здійснює розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених Земельним Кодексом України, як орендодавця.

На підставі п. б частини 1 ст. 211 Земельного кодексу України за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Як встановлено з матеріалів справи 19.09.2006 року між Жмеринською РДА та ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної ділянки із земель запасу Коростівецької сільської ради, відповідно до розпорядження Жмеринської РДА. З 04.04.2016 позивач ОСОБА_3 як спадкоємець ОСОБА_4 являється головою ФГ Хребетець , яке зареєстроване в державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про фермерське господарство Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Відносини пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, статтею 2 Закону України Про фермерське господарство .

Відповідно до ст. 7 Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Як вбачається з ст. 8 вищевказаного Закону фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Тобто можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Зі змісту положень статті 12 Закону України Про фермерське господарство вбачається, що земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земельнофермерського господарства.

З комплексного аналізу норм вищевказаних статей Закону України Про фермерське господарство можна зробити висновок, що після укладення договору тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин якому вона надавалась.

Аналогічна позиція відображена в постанові Великої палати Верховного суду України від 13.03.2018 по справі № 348/992/16-ц.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу адміністративного впливу у зв`язку із адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 і 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Отже дослідивши матеріали справи та керуючись принципом поза розумним сумнівом , зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі Кобець проти України . Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, приходжу висновку, що земельна ділянка на території Коростівецької сільської ради площею 53,6692 га за кадастровим номером НОМЕР_1 використовується саме Фермерським господарством Хребетець , використання ФГ Хребетець земельної ділянки не підпадає під поняття адміністративного правопорушення відповідно до Закону України Про фермерське госполарство та не містить складу та події правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП (самовільне зайняття земельної ділянки), а тому постанову Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Вінницькій області в особі державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Вінницької області Коваля Андрія Володимировича, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності № 252-ДК/0171По/8/01-19 від 08.05.2019 про накладення на ОСОБА_3 штрафу в розмірі 340 грн. за ст. 53-1 КУпАП необхідно визнати протиправною і її скасувати, а провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності закрити через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Суд вважає за необхідне зазначити, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 12, 20, 77, 78, 79, 246, 268, 270 КАС України, Суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Путіліна Євгена Вікторовича , який діє в інтересах Голови Фермерського господарства ОСОБА_3 до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Вінницькій області в особі державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Вінницької області Коваля Андрія Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності № 252-ДК/0171По/8/01-19 від 08.05.2019 - задовольнити.

Постанову № 252-ДК/0171По/08/01-19 від 98.05.2019 складену державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства на території України про охорону земель на території Вінницької області Ковалем Андрієм Володимировичем - визнати протиправною та скасувати

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ); Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Вінницькій області в особі державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Вінницької області Коваль Андрій Володимирович (місцезнаходження: 21027 м. Вінниця, вул. Келецька, 63, ЄДРПОУ 38394457).

Суддя: А.М. Заярний