ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" травня 2019 р. Справа №907/641/18
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого - судді Матущака О.І.
суддів: Мирутенка О.Л.
Хабіб М.І.
сторони в судове засідання не з'явилися.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю МСМ БУД , м.Ужгород б/н від 25.03.2019 (вх.. №ЗАГС 01-05/1268/19 від 04.04.2019)
на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 14.03.2019 (суддя - І.Г. Ушак) про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
у справі №907/641/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МСМ БУД , м.Ужгород
до відповідача-1 Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород
до відповідача-2 Ужгородської міської ради, м. Ужгород
до відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю Хозяйка , м. Ужгород
про визнання недійсними рішення Ужгородської міської ради та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Суть спору.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.03.2019 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ МСМ БУД , м. Ужгород про забезпечення позову.
Ухвала суду мотивована тим, що земельні ділянки, про арешт яких просить заявник, належать гр. Каганець М.В., яка не є відповідачем у даній справі.
Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.
Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти постанову, якою вжити заходи забезпечення позову, а саме: накласти арешт на земельну ділянку за адресою: м. Ужгород, вул. Волошина, 8, площею 0,0113 га, кадастровий номер 2110100000:06:001:0257 та накласти арешт на земельну ділянку за адресою: м. Ужгород, вул. Волошина, 8, площею 0,006 га, кадастровий номер 2110100000:06:001:0256. У своїй апеляційній скарзі скаржник зазначає, що 17.01.2019 місцевий господарський суд скасував вжиті заходи забезпечення позову, що стало наслідком відчуження спірної земельної ділянки ТОВ Хозяйка на користь Каганець М.В., яка в свою чергу здійснила її поділ на дві земельні ділянки, а саме: з кадастровими номерами 2110100000:06:001:0257 та 2110100000:06:001:0256. Крім того, дані земельні ділянки передані Кобилич Г.І. в іпотеку на підставі відповідних договорів від 11.02.2019. При цьому скаржник зазначає, що просив суд першої інстанції залучити Каганець М.В. до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Відзивів на апеляційну скаргу не подано.
Апелянтом подано клопотання про розгляд справи без його участі.
ТОВ Хозяйка подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що бажає особисто брати участь у розгляді справи.
Розглянувши вказане клопотання, необхідно зазначити таке.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Враховуючи те, що представником на наведено обґрунтованих причин неможливості прибути у судове засідання, а також те, що ухвалою суду від 13.05.2019, якою призначено розгляд справи, явку сторін визнано на власний розсуд, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у його задоволенні.
Інших клопотань, заяв в порядку ст.207 ГПК України сторонами заявлено не було.
Представники позивача, відповідачів 1 та 2 не з'явилися. Водночас позивачем подано клопотання про розгляд справи без його участі.
В судовому засіданні представником відповідача-3 викладено заперечення по суті апеляційної скарги.
Фактичні обставини справи.
Як підтверджується матеріалами справи, до Господарського суду Закарпатської області звернулося ТОВ МСМ БУД з позовом до відповідачів про визнання недійсними та скасування з урахуванням уточнених 07.12.2018 позовних вимог): п. 1.7. рішення Ужгородської міської ради від 21.04.2017 Про надання та відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою за № 182, згідно якого ТОВ Хозяйка надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, площею 0,018 га, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Волошина, 8; п. 1.2 рішення Ужгородської міської ради № 637 від 18.05.2017, згідно якого ТОВ Хозяйка затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, площею 0,0173 га, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Волошина, 8; договору оренди землі № 1943 від 18.05.2017 укладеного Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради та ТОВ Хозяйка , за умовами ТОВ Хозяйка передано у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по вул. Волошина, 8 площею 0,0173 га, кадастровий номер 2110100000:06:001:0251 строком на 5 років до 18.05.2022; рішення Ужгородської міської ради від 30.10.2018 Про приватизацію земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу за № 1308, яким затверджено вартість зазначеної земельної ділянки та надано дозвіл відчужити її на користь ТОВ Хозяйка .
Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку та заборону Ужгородській міській раді укладати договір купівлі-продажу, яким буде відчужено спірну земельну ділянку.
Ухвалою суду Господарського суду Закарпатської області від 08.11.2018 задоволено заяву ТОВ МСМ БУД , м. Ужгород про забезпечення позову - накладено арешт на спірну земельну ділянку та заборонено Ужгородській міській раді укладати договір купівлі-продажу щодо спірної земельної ділянки.
Як підтверджується матеріалами справи, зі змісту долученої до клопотання про скасування заходів забезпечення позову інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 152372958 від 11.01.2019, договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:06:001:0251 відповідачами-2,3 укладено 05.11.2018. На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43861775 від 05.11.2018 13:04:39, приватним нотаріусом Кузьо Г.В. зареєстровано право власності за відповідачем-3.
В подальшому, з огляду на викладені обставини, вказані заходи забезпечення позову були скасовані ухвалою Господарського суду Закарпатської області.
У зв'язку з чим, позивачем повторно подано заяву про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку: м. Ужгород, вул. Волошина, 8, площею 0,0113 га, кадастровий номер 2110100000:06:001:0257 та земельну: м. Ужгород, вул. Волошина, 8, площею 0,006 га, кадастровий номер 2110100000:06:001:0256.
Оцінка суду.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст. 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
З аналізу вищевикладеної норми випливає, що такий захід забезпечення позову як арешт застосовується лише щодо майна та (або) грошових коштів, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу. Тобто, законодавець не обмежує користування майном третіх осіб, однак для вжиття такого заходу забезпечення позову як накладення арешту - майно повинно належати відповідачу.
Як підтверджується матеріалами справи та зазначає сам апелянт, земельні ділянки щодо яких апелянт просить вжити заходи забезпечення позову у вигляді арешту належить третій особі - Каганець М.В.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що оскільки земельні ділянки, на які просить позивач накласти арешт не належить відповідачу, а належать Каганець М.В., у суду відсутні законні підстави для вжиття заходу забезпечення позову у вигляді арешту.
Щодо тверджень скаржника про те, що він просив залучити Каганець М.В. у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, то такі обставини не мають значення для розгляду заяви про забезпечення позову та не впливають на вирішення вказаної заяви, оскільки майно повинно належати відповідачу, а не третій особі.
Водночас суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи те, що постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.05.2019 частково задоволено апеляційну скаргу ТОВ МСМ БУД та частково скасовано ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 17.01.2019 у справі №907/641/18 в частині скасування застосованих судом заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: м. Ужгород, вул. Волошина, 8, площею 0,0173 га, кадастровий номер 2110100000:06:001:0251, всі юридично значимі дії, які вчинялися після 17.01.2019 є незаконними та можуть бути оскаржені у судовому порядку.
Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки місцевого господарського суду, а тому оспорювана ухвала місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Судові витрати.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням вище, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про необхідність залишення судового збору за подання апеляційної скарги за апелянтом (позивачем).
Керуючись ст. ст. 11, 13, 74, 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281- 284 ГПК України,
Західний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 14.03.2019 у справі №907/641/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ МСМ БУД - без задоволення.
2. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на позивача.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Касаційна скарга подається безпосередньо або через Західний апеляційний господарський суд до Верховного Суду (п.17.5 Перехідних положень ГПК України).
Справу повернути до місцевого господарського суду.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 28.05.2019.
Головуючий суддя О.І. Матущак
Судді О.Л. Мирутенко
М.І. Хабіб
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 23.05.2019 |
Оприлюднено | 04.06.2019 |
Номер документу | 82158099 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні