Постанова

від 29.05.2019 по справі 916/2104/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/2104/18 м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів Разюк Г.П.,

Колоколов С.І.,

секретар судового засідання - Селиверстова М.В.

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Новіков С.Ю., за довіреністю;

від відповідача: Кулинич К.С., за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Акціонерного товариства «Укртрансгаз» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання»

на рішення Господарського суду Одеської області

від 12 лютого 2019 року (повний текст складено 18.02.2019р.)

по справі № 916/2104/18

за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання»

про стягнення заборгованості у розмірі 9712034,97 грн.,-

суддя суду першої інстанції: Петренко Н.Д.

час та місце винесення рішення: 12.02.2019р., м. Одеса, проспект Шевченка, 29 Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 29.05.2019р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2018 року Акціонерне товариство Укртрансгаз (далі - Позивач, АТ Укртрансгаз , Газотранспортне підприємство) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Одесагаз-Постачання (далі - Відповідач, ТОВ Одесагаз-Постачання , Замовник) про стягнення з останнього на користь Позивача, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог заборгованості у розмірі 9 712 034,97 грн., з яких: 4 872 849,12 грн. пені (з урахуванням ухвали Господарського суду Одеської області від 11.02.2019р. про виправлення описки), 1 296 370,93 грн. в якості 3% річних від простроченої суми та інфляційних втрат у сумі 3 542 814,92 грн. за квітень 2016р.-грудень 2017р., що були нараховані за прострочення зобов`язання щодо оплати наданих послуг згідно договору про транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 01.07.2015 року №1506000276/Н031 (далі - Договір).

Позовні вимоги обґрунтовані простроченням з боку Відповідача виконання зобов`язань за Договором від 01.07.2015р №1506000276/Н031, а саме: порушенням належного строку оплати послуг Позивача з транспортування магістральними трубопроводами природного газу на загальну суму 336 410 100,54 грн., у зв`язку з чим Позивачем нараховано пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.02.2019р. по справі №916/2104/18 (суддя Петренко Н.Д.) позовні вимоги Акціонерного товариства Укртрансгаз задоволені частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Одесагаз-Постачання на користь Акціонерного товариства Укртрансгаз заборгованість у розмірі 1 783 655,84 грн., з яких пеня за прострочення зобов`язання щодо оплати наданих послуг згідно Договору про транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 01.07.2015р. №1506000276/Н031 у розмірі 487 284,91 грн.; 3 % річних від простроченої суми в розмірі 1 296 370,93 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Одесагаз-Постачання на користь Акціонерного товариства Укртрансгаз судовий збір у розмірі 26 746,94 грн. В решті позову відмовлено .

У своєму рішенні Господарський суд Одеської області зазначив, що Відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання за Договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1506000276/Н031 від 01.07.2015р. в частині вчасної оплати природного газу, а саме: Замовником було сплачено заборгованість за вищезазначеним Договором із пропущенням встановлених умовами Договору строків оплати.

Задовольняючи частково вимоги про стягнення пені та 3% річних, суд першої інстанції виходив з порушення Відповідачем встановлених Договором строків оплати наданих Позивачем послуг, а відмовляючи в задоволенні решти вимог про стягнення пені та інфляційних втрат, суд вказав про надмірно великі санкції порівняно із збитками Позивача та про відсутність підстав для нарахування інфляційних втрат, у зв`язку з встановленням судом прострочення сплати заборгованості Відповідачем в період менший, ніж місяць.

При цьому, у вказаному рішенні суд першої інстанції посилається на аналогічну правову позицію, що висловлена у постановах Вищого господарського суду України у справі № 5002-33/4081-2012 від 10.07.2013 року та у справі № 916/1139/16 від 09.11.2016 року.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство Укртрансгаз звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 12.02.2019 р. у справі №916/2104/18 в частині відмови в задоволенні позовних вимог АТ Укртрансгаз та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі і стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Одесагаз-Постачання на користь АТ Укртрансгаз 4 872 849,12 грн. пені за прострочення зобов`язань з оплати наданих послуг згідно Договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 01.07.2015р. №1506000276/Н03, а також, 3% річних від простроченої суми в розмірі 1 296 370,93 грн. та інфляційні втрати в сумі 3 542 814,92 грн. Водночас, апелянт просив поновити строк на подання апеляційної скарги.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт зазначає, що рішення Господарського суду Одеської області винесено за неповним з`ясуванням та недоведеністю обставин, що мають значення для справи; із невідповідністю висновків фактичним обставинам справи; із незастосуванням норм матеріального права, що підлягають застосуванню, а також, із порушенням норм процесуального права.

Позивач вказує, що нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат здійснено на розмір прострочення Відповідача, із повним виключенням із розрахунку сум, сплачених ним, згідно Спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, які укладені шляхом підписання уповноваженими особами з боку учасників правовідносин.

В обґрунтування доводів, викладених в апеляційній скарзі, Позивач зазначає, зокрема, що судом першої інстанції при відмові в стягненні з Відповідача інфляційних втрат в сумі 3 542 814,92 грн. не наведено правового обґрунтування та фактичних обставин, з огляду на які залишив поза увагою доводи АТ Укртрансгаз щодо наявності правових підстав для задоволення зазначених позовних вимог Позивача.

Також, апелянт зауважує, що суд першої інстанції, в порушення приписів ст.7 Господарського процесуального кодексу України, залишив поза увагою обґрунтовані доводи АТ Укртрансгаз про те, що нарахована Позивачем пеня в розмірі 4 872 842,12 грн. за порушення Відповідачем умов Договору є правомірно заявленою та не є значно чи надмірно великою, виходячи із вартості порушеного зобов`язання, що с предметом даного спору, а саме - 238 414 134,17 грн. (суми без врахування оплат за Спільними протокольними рішеннями) та прострочення Відповідачем строків оплати за отримані послуги, що розмір пені у відсотковому співвідношенні становить лише 2,04 % від суми прострочення.

Крім того, апелянт вказує, що судом першої інстанції допущено неправильне застосування положень ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, із посиланням на здійснення нарахування 3% річних, оскільки, пеня є самостійним засобом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов`язань і її самостійне стягнення не може залежати від обсягу стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань.

Більш детально доводи Акціонерного товариства Укртрансгаз викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04 . 04.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ Укртрансгаз на рішення Господарського суду Одеської області від 12 . 02.2019р. по справі №916/2104/18, встановлено Відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 7 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження.

18 . 04.2019р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Одесагаз-Постачання до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу АТ Укртрансгаз , яким Відповідач не погоджується з її доводами та просить у задоволенні останньої відмовити повністю .

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23 . 04.2019р. справу №916/2104/18 призначено до розгляду на 22 . 05.2019р.

Також, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Одесагаз-Постачання звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з власною апеляційною скаргою, в якій Відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги АТ Укртрансгаз відмовити у повному обсязі; скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 12.02.2019 р. у справі №916/2104/18 в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, в якому у задоволенні позову АТ Укртрансгаз до ТОВ Одесагаз-Постачання відмовити у повному обсязі. Водночас, апелянт просив поновити строк на подання апеляційної скарги.

ТОВ Одесагаз-Постачання зазначає, що з висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, вбачається невідповідність останніх обставинам справи, що й призвело до задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних та застосування штрафних санкцій у вигляді пені.

Відповідач наполягає на тому, що Господарським судом Одеської області в оскаржуваному рішенні від 12.02.2019р. безпідставно не застосовано до даних правовідносин, що містять елементи адміністративно-правового регулювання в частині надання пільг, субсидій та компенсацій населенню м. Одеси та Одеської області, за Договором від 01.07.2015р. положення норм бюджетного законодавства, ст.218 Господарського кодексу України, ст.614 Цивільного кодексу України, не надано належної правової оцінці та не правильно розтлумачено положення Постанови КМУ від 11.01.2005р. №20. Тобто, на думку апелянта, не застосовано норми Закону, які підлягали застосуванню, що є, відповідно до ч.2 ст.277 Господарського процесуального кодексу України, неправильним застосуванням норм матеріального права.

Крім того, апелянт вказує, що судом першої інстанції жодним чином не взята до уваги численна судова практика, що наявна у подібних правовідносинах, а саме: постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.05.2018р. у справі №926/50/16, від 14.06.2018р. у справі № 904/2743/16, від 10.10.2018р. у справі № 916/3057/17.

У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. №20 Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій (далі - Порядок). Даний Порядок вказує на те, що держава взяла на себе бюджетне зобов`язання щодо відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов`язаних з газопостачанням населення, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме - витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.

Відповідач зазначає, що пунктом 12 Порядку визначено, що розрахунки проводяться за згодою сторін на підставі актів звіряння та спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками цих розрахунків.

Тому ТОВ Одесагаз-Постачання звертає увагу на те, що у період з 24.05.2016р. по 19.12.2017р. між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області, Департаментом фінансів Одеської обласної державної адміністрації, фінансовим управлінням (департаментом) відповідної районної державної адміністрації (міської ради), управлінням (департаментом) соціального захисту населення відповідної районної державної адміністрації (міської ради), ТОВ Одесагаз-Постачання , ПАТ Укртрансгаз та ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України було укладено 88 Спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України, предметом яких відповідно до п. 1 є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20 Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій .

Апелянт наполягає на тому, що укладаючи спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України сторони фактично погодились, що залишок оплати наданих послуг по Договору № 1506000276/Н031, підлягає погашенню шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі кожного такого спільного протокольного рішення, тобто тим самим змінили порядок і строки проведення розрахунків за поставлений природний газ за цим Договором, і тому підставами для стягнення пені, штрафу, відсотків річних та інфляційних втрат необхідно, щоб оплата за газ була здійснена поза межами порядку, встановленого спільними протокольними рішеннями.

При цьому, як зазначає Відповідач, нарахування інфляційних втрат та 3% річних повинно відбуватися у разі порушення стороною умов та обов`язків спільних протокольних рішень, укладених на виконання Договору № 1506000276/Н031, оскільки даними протокольними рішеннями змінюється порядок та строки проведення розрахунків за надані за Договором послуги, у зв`язку з чим, апелянт вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають дійсності.

Посилаючись на особливості здійснення господарської діяльності між підприємствами ПЕК та законодавчо-обумовлену специфіку взаємовідносин між суб`єктами, що проводять господарську діяльність в енергетичній галузі, ТОВ Одесагаз-Постачання вважає, що Відповідача було позбавлено можливості самостійно впливати на своєчасність розрахунків за поставлений природний газ, що в свою чергу свідчить про відсутність вини останнього у простроченні платежів, а відтак в силу ст. 218 Господарського кодексу України, ст. 614 Цивільного кодексу України, виключає застосування наслідків за порушення грошового зобов`язання.

Відповідач наполягає, що у нього відсутня заборгованість за послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, що були надані у квітні 2016р.- грудні 2017р., оскільки розрахунок за надані відповідні послуги відбувся в порядку та строки, передбачені Договором від 01.07.2015р. з урахуванням умов Спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України.

Більш детально доводи Товариства з обмеженою відповідальністю Одесагаз-Постачання викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15 . 05.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Одесагаз-Постачання на рішення Господарського суду Одеської області від 12 . 02.2019р. по справі №916/2104/18; об`єднано до сумісного розгляду апеляційну скаргу ТОВ Одесагаз-Постачання з апеляційною скаргою Акціонерного товариства Укртрансгаз ; встановлено Позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 22.05.2019р.

16 . 05.2019р. від Акціонерного товариства Укртрансгаз до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Черкаської області, однак, відповідно до Акту Відділу забезпечення судового процесу та інформаційних технологій Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2019р., проведення судового засідання по справі №916/2104/18 22.05.2019р. було неможливим у зв`язку з резервуванням залу судових засідань Господарського суду Черкаської області, обладнаного системою відеоконференцзв`язку у відповідний час.

На підставі вищевказаного, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2019р. в задоволенні клопотання АТ Укртрансгаз про участь у судовому засіданні 22.05.2019р. об 11:00 в режимі відеоконференції по справі №916/2104/18 відмовлено.

У судовому засіданні 22.05.2019 р., відповідно до ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2019р. було оголошено перерву до 29.05.2019р.

29 . 05.2019р. від Акціонерного товариства Укртрансгаз до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Одесагаз-Постачання , в якому Позивач не погоджується з її доводами та просить залишити останню без задоволення.

У судовому засіданні 29.05.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно зі ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційних скарг, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2015р. між ПАТ Укртрансгаз та ТОВ Одесагаз-Постачання було укладено Договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1506000276/Н031 .

Відповідно до п. 1.1. цього Договору газотранспортне підприємство зобов`язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу Замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій (далі - ГРС), а Замовник зобов`язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами Договору.

Згідно з п. 1.2. Договору річний плановий обсяг транспортування природного газу(далі - газ) Замовника складає 282 000,0 тис. куб. м.

Умовами п.п. 3.1 . - 3.4. Договору сторони узгодили, зокрема, що послуги з транспортування газу оформлюються актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами. Газотранспортне підприємство до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою газотранспортного підприємства. Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути газотранспортному підприємству один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. Акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника з газотранспортним підприємством.

За приписами пункту 5.3. Договору, зокрема, розрахунковий період за Договором становить один місяць: з 9:00 години першого дня місяця до 9:00 години першого дня наступного місяця включно.

Оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється Замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Газотранспортного підприємства на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу (п.5.5. Договору).

Крім того, тим же пунктом 5.5. Договору сторонами погоджено, що остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

У платіжних дорученнях Замовник повинен обов`язково вказувати номер Договору, дату його підписання та звітний період (місяць, рік), за який здійснюється оплата. У випадку, якщо в платіжних дорученнях Замовника не зазначені вказані дані, газотранспортне підприємство зараховує кошти, що надійшли від Замовника, в першу чергу як погашення заборгованості за надані послуги з транспортування газу, що виникла перша за часом у попередніх періодах.

Відповідно до п. 5.6. Договору у випадку, якщо Замовник є гарантованим постачальником, то Замовник здійснює оплату послуг з транспортування газу в місяці, у якому здійснюється транспортування газу шляхом щоденного перерахування коштів на рахунок Газотранспортного підприємства в порядку, установленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, який затверджується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

За умовами п. 7.1. Договору Газотранспортне підприємство і Замовник у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язань за Договором несуть відповідальність у межах, передбачених законодавством.

Пунктом 7.3. Договору встановлено, що у разі порушення Замовником строків оплати передбачених розділом 5 Договору, із Замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Договір набирає чинності з дня його підписання, сторонами та діє в частині транспортування газу з 1 липня 2015 року до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків за надані Газотранспортним підприємством послуги - до повного виконання Замовником своїх зобов`язань за цим Договором.

Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 11.1 Договору).

Матеріали справи свідчать, що на виконання вимог Договору від 01.07.2015р. №1506000276/Н031 Акціонерне товариство Укртрансгаз надало Відповідачу протягом квітня 2016 р. - грудня 2017 р. послуги з транспортування природного газу на загальну суму 336 410 100,54 грн., що підтверджується актами наданих послуг:

- від 30.04.2016р. на суму 11 729 530,58 грн . ;

- від 31.05.2016р. на суму 5 523 108,13 грн.;

- від 30.06.2016р. на суму 3 882 139,94 грн.;

- від 31.07.2016р. на суму 4 243 264,36 грн.;

- від 31.08.2016р. на суму 4 680 812,16 грн.;

- від 30.09.2016р. на суму 5 849 606,96 грн.;

- від 31.10.2016р. на суму 16 174 927,01 грн.;

- від 30.11.2016р. на суму 25 178 836,64 грн.;

- від 31.12.2016р. на суму 39 979 601,60 грн.;

- від 31.01.2017р . на суму 49 276 450,62 грн.;

- від 28.02.2017р . на суму 38 424 841,50 грн.;

- від 31.03.2017р . на суму 23 476 793,62 грн.;

- від 30.04.2017р . на суму 15 432 555,94 грн.;

- від 31.05.2017р . на суму 3 544 349,96 грн.;

- від 30.06.2017р. на суму 4 587 979,42 грн . ;

- від 31.07.2017р. на суму 4 088 378,62 грн . ;

- від 31.08.2017р. на суму 4 450 764,19 грн . ;

- від 30.09.2017р. на суму 4 795 821,76 грн . ;

- від 31.10.2017р. на суму 13 235 728,37 грн . ;

- від 30.11.2017р. на суму 26 080 212,08 грн . ;

- від 31.12.2017р. на суму 31 774 397,08 грн., які підписані та скріплені печатками сторін (том 1 а.с. 20 - 40).

Однак, як вбачається з наведених актів надання послуг та стверджується Позивачем, ТОВ Одесагаз-Постачання оплатив послуги, надані у 2016-2017 роках, з порушенням належного строку для їх зобов`язань, чим здійснив прострочення таких зобов`язань.

У матеріалах справи містяться детальні розрахунки заборгованості, 3%річних та пені, що були здійснені Позивачем за кожним зобов`язанням днів прострочення (том 1 а.с. 41-64).

Водночас, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у період з травня 2016 року по грудень 2017 року між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області, Департаментом фінансів Одеської обласної державної адміністрації, Департаментом фінансів Одеської міської ради, Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради, ТОВ Одесагаз-Постачання , публічним акціонерним товариством Укртрансгаз та публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України було укладено 88 Спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України, предметом яких є відповідно до п. 1 Спільних протокольних рішень, організація проведення сторонами взаєморозрахунків, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 року № 20 Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій (з 01.01.2018р. дана постанова КМУ втратила чинність) (том 1 а.с. 113-236, том 2 а.с. 2-252, том 3, а.с. 1-66) .

Пунктами 2.2. - 2.8. вказаних спільних рішень сторони погодили перелік підприємств (установ, організацій), що беруть участь у проведені взаєморозрахунків, та послідовність виконання сторонами Спільних протокольних рішень, а саме порядок перерахування грошових коштів від Державної казначейської служби України до АТ Укртрансгаз .

Відповідно зазначеним Спільним протокольним рішенням, Відповідач перераховує Позивачу грошові кошти за надані послуги за Договором транспортування природного газу № 1506000276/Н031 за 2016, 2017 рік (пункт 2.3 Спільних протокольних рішень).

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору від 07.07.2015р. №1506000276/Н031 від 01.07.2015р.ТОВ Одесагаз-Постачання оплатило Позивачу послуги, надані за відповідним Договором з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у квітні 2016 року - грудні 2017 року у розмірі:

- 1) 236 091 873,45 грн. - шляхом перерахування коштів із поточного рахунку із спеціальним режимом використання Замовника на поточний рахунок Газотранспортного підприємства, що підтверджується меморіальними ордерами та платіжними дорученнями за період з 24.06.2016 року по 29.03.2018 року /том 3 а.с. 67-195, том 4 а.с. 1-130, 131-235);

- 2) 100 318 227,09 грн. - шляхом перерахування коштів Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області на рахунок позивача, а саме:

76 176 478,08 грн. - відповідно до укладених 88 спільних протокольних рішень Про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету України , що підтверджується копіями СПР та платіжних доручень за період з 31.05.2016 року по 27.12.2017 року (том 1 а.с. 112-236, том 2, а.с. 1-252, том 3, а.с. 1-66);

24 141 749,01 грн. - відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №256 Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету від 04.03.2002 року (зі змінами та доповненнями), які сплачені платіжними дорученнями №2 від 07.02.2018р. на суму 10 319 333,83 грн., №7 від 28.02.2018р. на суму 2 316 900,00 грн. та № 11 від 26.03.2018р. на суму 11 505 515,18 грн. (том 1 а.с.95-97).

Судова колегія зазначає, що у матеріалах справи наявні довідки Товариства з обмеженою відповідальністю Одесагаз-Постачання (№961 від 11.052016р., №0110 від 10.01.2018р., №1616 від 16.03.2018р.) про стан заборгованості, яка утворилась в поточному році по пільгах та субсидіях, наданих населенню, які фінансуються з загального фонду Державного бюджету України, що погоджені директором департаменту фінансів Одеської обласної державної адміністрації (том 1 а.с.98-100):

Згідно з даними довідками станом на 01.05.2016р. (перший місяць здійснення оплат за надані послуги з магістрального транспортування природного газу у квітні 2016р. по Договору) заборгованість Держави перед ТОВ Одесагаз-Постачання становила 278 412 564,19 грн.; станом на 01.01.2018р. (останній місяць надання послуг за позовною заявою)-285 939 928,52 грн; станом на 01.03.2018р. (останній місяць здійснення оплат за надані послуги у грудні 2017р. по Договору)-377 124 046,04 грн.

Проте, посилаючись на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю Одесагаз-Постачання оплатило отримані за Договором від 01.07.2015р. послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами з порушеннями строків цих оплат, Акціонерне товариство Укртрансгаз звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Відповідача заборгованості у розмірі 9712034,97 грн.

Проаналізувавши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною першою ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалось вище, між Позивачем та Відповідачем укладено Договір від 01.07.2015р. №1506000276/Н031, який за своєю правовою природою у відповідності до частини 1 статті 179 Господарського кодексу України є договором надання послуг.

При цьому, Позивач у даному Договорі виступає в якості Виконавця, а Відповідач - в якості Замовника.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Водночас, у відповідності до статті 903 того ж Кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто, за Договором від 01.07.2015р. №1506000276/Н031 Позивач як Виконавець, зобов`язаний надавати Відповідачу як Замовнику, послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, а Відповідач - сплачувати їх вартість.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому, статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 611 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Штрафними санкціями, згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов`язань, а у разі прострочення виконання грошового зобов`язання він на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Статтею 7 Господарського кодексу України визначено, що відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Згідно з положеннями частин першої-третьої ст. 12 Господарського кодексу України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб`єктів господарювання є: державне замовлення; ліцензування, патентування і квотування; технічне регулювання; застосування нормативів та лімітів; регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб`єктів господарювання здійснюються відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. За приписами статті 654 цього ж Кодексу, зміна або розірвання договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Пунктом 1 ст.653 Цивільного кодексу України визначено, що у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

Судом попередньої інстанції встановлено, що на виконання умов Договору від 01.07.2015р. Позивач надав Відповідачу послуги з транспортування газу на загальну суму 336 410 100,54 грн. , що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами (том 1 а.с. 20-40).

Водночас, як вже зазначалось вище, Господарським судом Одеської області встановлено, що між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області, Департаментом фінансів Одеської обласної державної адміністрації, Департаментом фінансів Одеської міської ради, Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради, ТОВ Одесагаз-Постачання , публічним акціонерним товариством Укртрансгаз та публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України було укладено Спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України, копії яких наявні у матеріалах справи.

Враховуючи, що предметом Спільних протокольних рішень є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій від 11.01.2005 № 20, сторони, що підписали Спільні протокольні рішення, несуть відповідальність за недотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 та Порядку проведення розрахунків і невиконання своїх зобов`язань за цими спільним протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків відповідно до законодавства України (розділ 4 Спільних протокольних рішень).

За умовами вказаних вище Спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків, передбачене надання державою коштів на погашення заборгованості, а також змінювались строки виконання боржником грошових зобов`язань перед кредитором, які виникли на підставі укладеного між сторонами Договору.

Запроваджуючи механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначений Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, Держава забезпечує відшкодування частини втрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов`язаних з газопостачанням населенню, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме - витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.

Отже, колегія суддів вважає, що зазначені вище Спільні протокольні рішення змінили порядок і строк проведення розрахунків за послуги з транспортування газу, надані відповідно до Договору від 01.07.2015р.

Крім того, підписання сторонами у 2016-2017 роках спільних протокольних рішень і виконання їх положень, а також положень постанови Кабінету від 11.01.2005р. №20; спільного наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015 р. №493/688 (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) свідчить про те, що сторони фактично погодились, що часткова оплата наданих послуг з транспортування газу за Договором від 01.07.2015р. №1506000276/Н031 підлягає погашенню шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі кожного спільного протокольного рішення.

За таких обставин, для застосування санкцій, визначених умовами Договору, а також наслідків за порушення грошового зобов`язання, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, необхідно щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, визначених Спільними рішеннями про організацію взаєморозрахунків.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 26.07.2016р. у справі №924/13/16, від 08.11.2016 у справі №909/133/16, від 07.04.2017р. у справі №917/246/16, від 03.10.2017р. у справі 927/823/16, від 07.04.2017р. у справі 917/246/16, а також у постановах Верховного Суду у справі № 902/471/16 від 27.11.2018 р., у справі №910/9806/16 від 14.03.2018р.,у справі №926/50/16 від 25.05.2018р., у справі №904/2743/16 від 14.06.2018р., у справі №916/3057/17від 10.10.2018р.

Як впливає з матеріалів справи та не заперечується Позивачем, на момент звернення АТ Укртрансгаз до господарського суду із позовною заявою до ТОВ Одесагаз-Постачання , на момент розгляду справи в суді першої інстанції та перегляду в апеляційному суді, у Відповідача відсутня заборгованість за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами.

При цьому, судом першої інстанції встановлено та перевірено апеляційною колегією, що Відповідачем сплачено АТ Укртрансгаз 100 318 227,09 грн. - шляхом перерахування коштів Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області на рахунок позивача, з яких: 76 176 478,08 грн. - відповідно до укладених Спільних протокольних рішень і 24 141 749,01 грн. - відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №256 Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету від 04.03.2002 року .

Крім того, апеляційний суд зазначає, що Відповідач здійснював розрахунок за послуги, надані Позивачем, власними коштами (із поточного рахунку із спеціальним режимом використання), а саме: 236 091 873,45 грн., шляхом перерахування коштів на рахунок Газотранспортного підприємства в порядку, встановленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, який затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг.

Пунктом 5.5. Договору від 01.07.2015 р. передбачено, що остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Замовником до 20-го числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акту наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Проте, у матеріалах справи міститься таблиця Спільних протокольних рішень, з якої вбачається, що між датою їх підписання та датою фактичної оплати, відповідно до платіжних доручень ГУ ДКСУ в Одеській області наявний значний період отримання Казначейством асигнувань з Державного бюджету України, тобто, фактично грошові кошти були перераховані набагато пізніше, ніж підписані Спільні протокольні рішення, що виключає вину ТОВ Одесагаз-Постачання в несвоєчасності розрахунків.

Таким чином, враховуючи викладене та встановивши, що зміна порядку та строків проведення розрахунків за Договором від 01.07.2015р. №1506000276/Н031 шляхом укладання сторонами Спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, якими сторони фактично погодились, що залишок оплати послуг, наданих по Договору № 1506000276/Н031 від 01.07.2015 року, підлягає погашенню шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі кожного такого спільного протокольного рішення та затримання надходжень відповідних коштів з Державного бюджету України, колегія суддів приходить до висновку, що Відповідач належним чином виконував зобов`язання за Договором в частині оплати вартості наданих послуг з транспортування природного газу.

Тому, апеляційний суд критично ставиться до висновку суду першої інстанції про наявність підстав для нарахування пені та стягнення 3 % річних на заборгованість, яка була предметом регулювання за спільними протокольними рішеннями.

Колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (див. рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 п.58).

Згідно вимог ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, апеляційна колегія вважає рішення суду першої інстанції необґрунтованим, адже обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Необґрунтованим є рішення, в якому неправильно встановлено або взагалі не встановлено фактичних обставин справи. Неповне з`ясування обставин справи свідчить про те, що господарський суд не поставив на свій розгляд і не дослідив усіх передбачених нормою матеріального права юридичних чи доказових фактів, наявність або відсутність яких впливає на вирішення справи.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що господарським судом не надано належної оцінки всім зазначеним вище обставинам, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення, у зв`язку з чим колегія суддів вважає, що підстави для стягнення з ТОВ Одесагаз-Постачання пені, 3% річних та інфляційних втрат -відсутні.

Крім того, судова колегія вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі АТ Укртрансгаз не відповідають дійсності, тому залишаються без задоволення; апеляційна скарга ТОВ Одесагаз-Постачання підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 12.02.2019р. в частині задоволення позовних вимог - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства «Укртрансгаз» відмовити.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання» задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 12.02.2019р. по справі №916/2104/18 скасувати.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови підписаний 03.06.2019р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Разюк Г.П.

Суддя Колоколов С.І.