Рішення
від 23.05.2019 по справі 910/1180/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.05.2019Справа № 910/1180/19

За позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України

до Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-реконструкція

про стягнення інфляційних втрат,трьох відсотків річних та штрафних санкцій за неналежне виконання грошового зобов`язання

Суддя Данилова М.В.

Секретар судового засідання Бордунова К.Е.

Представник сторін:

від позивача Поліщук В. О.

від відповідача Декань М .І.

СУТЬ СПОРУ:

01.02.2019 року до Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (позивач) надійшла позовна заява № 14/4-200 від 29.01.2019 року в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-реконструкція (відповідач) заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором постачання природного газу № 1515/1617-ТЕ-41 від 08.09.2016 року в сумі 22 334 211,30 грн. з них: пені - 10 404 316,62 грн., інфляційних втрат - 8 916 374,95 грн. та 3% річних - 3 013 519,72 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором постачання природного газу № 1515/1617-ТЕ-41 від 08.09.2016 року, зокрема, у визначені договором строки своєчасно не здійснив оплату за переданий позивачем газ, внаслідок чого позивач звернувся до суду з вимогами стягнути з відповідача нараховані штрафні санкції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/1180/19; ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін; визначено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

01.03.2019 року через канцелярію суду від Відповідача надійшов відзив 22/371 від 01.03.2019 року, в якому відповідач проти позовних вимог не заперечував, однак просив зменшити розмір інфляційних нарахувань та розмір пені до облікової ставки НБУ; зменшити штрафні санкції (пені, 3% річних, інфляційних витрат), посилаючись на невірний розрахунок пені та інфляційних витрат за договором № 1515/1617-ТЕ-41 від 08.09.2016 року; на те, що Відповідач є підприємством, яке здійснює надання послуг з теплопостачання, зокрема населенню, а несвоєчасна оплата Відповідача за Договором зумовлена, зокрема, невчасними розрахунками споживачів за надані послуги з теплопостачання.

В підготовчому засіданні 06.03.2019 року оголошено перерву на 27.03.2019 року.

25.03.2019 року через канцелярію суду від Позивача надійшла відповідь на відзив №14\4-914 від 22.03.2019 року, в якій він просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

26.03.2019 року через канцелярію суду від Відповідача надійшла заява про залучення третьої особи.

В підготовчому засіданні 27.03.2019 року суд на місці ухвалив відмовити в задоволенні заяви відповідача про залучення третьої особи та оголосив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи на 03.04.2019 року.

22.04.2019 року через канцелярію суду від Відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких останній просив зменшити розмір штрафних санкції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2019 року у судовому оголошено перерву на 24.04.2019 року.

20.052019 року, від Відповідача надійшла заява про зменшення штрафних санкцій №22/286 від 20.05.2019 року, у якій Відповідач просив суд зменшити розмір останніх на 50% та розстрочити виконання рішення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2019 року у судовому оголошено перерву на 22.05.2019 року.

В судовому засіданні 23.05.2019 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення про часткове задоволення позовних вимог.

ВСТАНОВИВ:

08.09.2016 року між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Євро-реконструкція (далі - Відповідач) був укладений договір № 1515/1617-ТЕ-41 купівлі-продажу природного газу (далі - Договір).

На виконання п.2.1 Договору, Позивач поставив протягом жовтня 2016 року по 31 березня 2017 року, а Відповідач прийняв природний газ на загальну суму 530 782 506,59грн, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу.

Відповідно до п.6.1 Договору, остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Оплату за переданий газ Відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у строк визначений Договором, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема вимоги пункту 6.1 Договору.

З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу Відповідача перед Позивачем за Договором, Відповідачу було нараховано штраф, пеню, 3% річних, інфляційні втрати.

Згідно зі ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі ст.ст. 525 , 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України , є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто - неналежне виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України .

Так, ст. 216 ГК України , передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Стаття 551 ЦК України встановлює, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

У частині третій ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 216 ГК України також встановлює, господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин.

Так, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

При цьому, відповідно до частини 2 ст. 216 ГК України , застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Як встановлено частиною 3 ст. 216 ГК України , господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:

потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі;

у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.)

Відповідно до ст. 230 ГК України , штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу .

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників, дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ Нафтогаз України підлягають частковому задоволенню, а саме за прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання по договору щодо своєчасності оплати товару, стягненню з покупця на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України на користь постачальника підлягає 2 279 922,56 грн. 3% річних та 8 810 505,30 грн. інфляційних втрат, відповідно до самостійно здійсненого Судом розрахунку, що здійснювався за прострочення оплати актів приймання-передачі природного газу з жовтня 2016 року по вересень 2017 року.

Крім до суду від Відповідача надійшла заява №22/286 від 20.05.2019 року про зменшення штрафних, у якій просив суд зменшити розмір останніх на 50% та розстрочити виконання рішення суду.

Як встановлено матеріалами справи та не заперечувалось сторонами, оплату за переданий газ Відповідач здійснював несвоєчасно. На підставі наданих розрахунків Позивачем, за спірний період Відповідач перераховував кошти на рахунок Позивача з невеликою кількістю днів прострочення.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вважає, що дана заява підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України .

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена і в рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013 .

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 26.03.2019 року у справі № 913/284/18.

Як встановлено судом, відповідно до звітів про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2016-2017 роки та Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2018 року:

- в якості чистого фінансового результату за 2015 рік наявний збиток у розмірі 436 849 грн., прибуток відсутній;

- в якості чистого фінансового результату за 2016 рік наявний збиток у розмірі 345 303 грн., прибуток відсутній;

- в якості чистого фінансового результату за 2017 рік наявний збиток у розмірі 83 058 грн., прибуток відсутній;

- в якості чистого фінансового результату за 9 місяців 2018 року наявний збиток в розмірі 93 851,00 грн., прибуток відсутній.

Крім того, стан Відповідача підтверджується довідкою про стан дебіторської заборгованості за спожиту теплову енергію станом на 01.02.2019 року. відповідно до якої, загальна сума заборгованості за спожиту теплову енергію споживачів перед Відповідачем становить 546 996,16 тис. грн.

Такі показники фінансових результатів Відповідача є, перш за все, наслідком систематичних неплатежів з боку споживачів м. Києва за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, зумовлені їх неплатоспроможністю.

Суд ще раз звертає увагу, що проблеми з виконанням зобов`язання у ТОВ Євро-реконструкція виникли у зв`язку з перебуванням у ситуації складного фінансово-економічного становища, основною причиною якого є значна заборгованість кінцевих споживачів та їх неплатоспроможність.

Відповідно до частини 1 статті 73 , частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В судовому засіданні представник Позивача під час вирішення спору у цій справі не надав, а відтак матеріали справи не містять доказів, які підтверджують понесення позивачем збитків або можливість їх понесення позивачем у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань.

Посилання Позивача, що зменшення судом пені завдасть йому збитків, Позивач жодними доказами не підтвердив.

Таким чином, суд звертає увагу, що оскільки Відповідач не є кінцевим споживачем теплової енергії, а є підприємством, яке використовує отриманий природний газ для виробництва та забезпечення безперебійного постачання теплової енергії споживачам для потреб опалення, здійснення оплати поставленого Позивачем газу значною мірою залежить від розрахунків споживачів з Відповідачем за спожиту теплову енергію.

При цьому, чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України , тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Матеріалами справи підтверджено, що заборгованість за договором № 1515/1617-ТЕ-41 від 08.09.2016 року була повністю погашена до звернення позивача до суду з позовом у цій справі, останній платіж здійснено у березні 2018 року. Суд вважає, що розмір нарахованої позивачем у позовній заяві пені є досить великим, а фінансовий стан Відповідача, на відміну від фінансового стану Позивача по цій справі, є не задовільним, та є наслідком, зокрема, несвоєчасними розрахунками кінцевих споживачів з Відповідачем.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про задоволення заяви Відповідача №22/826 від 20.05.2019 року про зменшення розміру штрафних санкцій, а саме розмір пені на 50%.

Також суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заява про розстрочку виконання рішення ТОВ Євро-реконструкція підлягає задоволенню з наступного.

Відповідно до частини першої статті 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

За приписами ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 № 9 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК , ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, обов`язковою умовою надання відстрочення виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення, які заявник повинен довести відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України .

До того ж, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд для юридичних осіб зобов`язаний також враховувати ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Суд вважає, що Відповідачем доведено наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення по даній справі з огляду на наступне.

Нормами ст. 19-1 Закону України Про теплопостачання встановлено, що оплата теплової енергії, для виробництва якої повністю або частково постачається природний газ гарантованим постачальником, здійснюється споживачами теплової енергії та теплопостачальними організаціями, які купують теплову енергію для її подальшого постачання споживачам, шляхом перерахування коштів на рахунки із спеціальним режимом використання, які відкривають теплопостачальні та теплогенеруючі організації для зарахування коштів, у тому числі від теплопостачальних організацій, які отримують теплову енергію для її подальшого постачання споживачам, в уповноваженому банку. Оплата теплової енергії шляхом перерахування коштів на інші рахунки забороняється.

Відповідно до пп. 3-4 Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 № 217 (далі - Порядок), кошти, що надійшли на рахунки із спеціальним режимом використання, перераховуються банками згідно з порядком розподілу коштів, затвердженим Кабінетом Міністрів України, виключно на рахунок: гарантованого постачальника; теплогенеруючої організації; теплопостачальної організації; теплотранспортуючої організації. На кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, не може бути звернено стягнення за зобов`язаннями гарантованого постачальника, теплогенеруючих, теплопостачальних та теплотранспортуючих організацій.

Відповідно до вказаного Порядку уповноважений банк до 12-ї години операційного дня здійснює відповідно до реєстру нормативів розподіл коштів, що надійшли за попередній день від структурних підрозділів теплопостачальних і теплогенеруючих організацій та споживачів, і перерахування коштів на рахунки з урахуванням вимог пунктів 14-26 Порядку.

Згідно п. 14 Порядку, у разі коли теплопостачальна або теплогенеруюча організація здійснює продаж теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води та самостійно виробляє всю необхідну для цього теплову енергію, кошти, що надійшли на спеціальний рахунок, відкритий теплопостачальною або теплогенеруючою організацією, як плата за теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води від споживачів, розподіляються згідно з нормативами, розрахованими відповідно до пунктів 15-26 цього Порядку, і перераховуються в частині вартості, зокрема, послуг з транспортування природного газу (якщо теплопостачальна або теплогенеруюча організація має чинний договір на транспортування природного газу з оператором газотранспортної системи) - на рахунок оператора газотранспортної системи.

Таким чином, Відповідач самостійно не визначає порядок розподілу коштів, які надійшли на його рахунок зі спеціальним режимом використання, та оплата із такого рахунку відповідних послуг, у тому числі послуг з транспортування природного газу, залежить від розміру коштів, які надійшли від споживачів.

Суд ще раз звертає увагу, що Відповідач не є кінцевим споживачем теплової енергії, а є підприємством, яке використовує отриманий природний газ для виробництва та забезпечення безперебійного постачання теплової енергії споживачам для потреб опалення, здійснення оплати поставленого Позивачем газу значною мірою залежить від розрахунків споживачів з Відповідачем за спожиту теплову енергію. Заборгованість за договором № 1515/1617-ТЕ-41 від 08.09.2016 року була повністю погашена до звернення позивача до суду з позовом у цій справі. Розмір нарахованої позивачем у позовній заяві пені є досить великим, а фінансовий стан Відповідача, на відміну від фінансового стану Позивача по цій справі, є не задовільним, та є наслідком, зокрема, несвоєчасними розрахунками кінцевих споживачів з Відповідачем. Стан Відповідача підтверджується довідкою про стан дебіторської заборгованості за спожиту теплову енергію станом на 01.02.2019 року. відповідно до якої, загальна сума заборгованості за спожиту теплову енергію споживачів перед Відповідачем становить 546 996,16 тис. грн.

Слід зазначити також, що несвоєчасні розрахунки з ТОВ Євро-реконструкція та, як наслідок, його неспроможність негайно виконати рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 року у справі № 910/1180/19, створюють реальну загрозу цивільним правам та інтересам держави, Відповідача, споживачів природного газу міста Києва і можуть призвести до:

- повного зупинення виробничої діяльності підприємства, до загрози безаварійного газопостачання через дефіцит обігових коштів;

- неспроможності виконання відповідачем поточних фінансових зобов`язань перед постачальником природного газу, і, як наслідок - відключення від газопостачання області і залишення без тепла та гарячого водопостачання, припинення виробничого процесу промислових підприємств - споживачів природного газу, виникнення аварійних ситуацій в процесі забезпечення населення природним газом, і як наслідок нещасних випадків.

- загрози технічному стану і безпечній експлуатації газових мереж, які знаходяться у власності держави.

Таким чином, Відповідачем відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України доведено наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність виключних обставин, які унеможливлюють своєчасне виконання рішення господарського суду з боку Відповідача. При цьому подальше невиконання Товариством рішення у даній справі може привести для стягувача до таких негативних наслідків.

Відповідач, в своїй заяві про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва просив розстрочити виконання рішення суду по даній справі рівними частинами протягом трьох років та надав відповідний графік. Суд зауважує, що частино 5 ст. 331 ГПК України, в редакції чинній після 15.12.2017 року - розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для надання Відповідачу розстрочки виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у справі № 910/1180/19 рівними частинами щомісячно протягом року наступним чином:

№ п/пДатаСума оплати 1.до 30.06.2019 р. 1 270 049,94 грн. 2.до 31.07.2019 р. 1 270 049,94 грн.. 3.до 31.08.2019 р. 1 270 049,94 грн.. 4.до 30.09.2019 р. 1 270 049,94 грн. 5.до 31.10.2019 р. 1 270 049,94 грн. 6.до 30.11.2019 р. 1 270 049,94 грн. 7.до 31.12.2019 р. 1 270 049,94 грн. 8.до 30.01.2020 р. 1 270 049,94 грн.. 9.до 29.02.2020 р. 1 270 049,94 грн. 10.до 31.03.2020 р. 1 270 049,94 грн. 11.до 30.04.2020 р. 1 270 049,94 грн.. 12.до 31.05.2020 р. 1 270 049,94 грн.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню з Відповідача грошових пені - 4 150 171,46 грн., інфляційних втрат - 8 810 505,30 грн., 3% річних - 2 279 922,56 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 228 609,99 грн.. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-реконструкція (ідентифікаційний код 37739041, адреса: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 28 офіс 20), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (ідентифікаційний код 20077720, адреса: 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: пені 4 150 171,46 грн. (чотири мільйона сто п`ятдесят тисяч сто сімдесят одна грн. 46 копійки), інфляційних втрат - 8 810 505,30 грн. (вісім мільйонів вісімсот десять тисяч п`ятсот п`ять гривень 30 копійок), 3% річних - 2 279 922,56 грн. (два мільйона двісті сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять дві тисячі грн. 56 копійок) та судовий збір - 228 609,99 грн. (двісті двадцять вісім тисяч шістсот дев`ять грн. 99 копійок).

3. Розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у справі № 910/1180/19 рівними частинами щомісячно протягом року наступним чином:

№ п/пДатаСума оплати 1.до 30.06.2019 р. 1 270 049,94 грн. 2.до 31.07.2019 р. 1 270 049,94 грн.. 3.до 31.08.2019 р. 1 270 049,94 грн.. 4.до 30.09.2019 р. 1 270 049,94 грн. 5.до 31.10.2019 р. 1 270 049,94 грн. 6.до 30.11.2019 р. 1 270 049,94 грн. 7.до 31.12.2019 р. 1 270 049,94 грн. 8.до 30.01.2020 р. 1 270 049,94 грн.. 9.до 29.02.2020 р. 1 270 049,94 грн. 10.до 31.03.2020 р. 1 270 049,94 грн. 11.до 30.04.2020 р. 1 270 049,94 грн.. 12.до 31.05.2020 р. 1 270 049,94 грн.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04.06.2019 року.

Суддя М.В. Данилова

Дата ухвалення рішення23.05.2019
Оприлюднено04.06.2019

Судовий реєстр по справі —910/1180/19

Ухвала від 12.03.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Михальська Ю.Б.

Постанова від 21.01.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Дроботова Т.Б.

Ухвала від 05.12.2019

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Дроботова Т.Б.

Ухвала від 13.11.2019

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Дроботова Т.Б.

Постанова від 01.10.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Михальська Ю.Б.

Ухвала від 17.09.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Михальська Ю.Б.

Ухвала від 25.07.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Михальська Ю.Б.

Ухвала від 15.07.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Михальська Ю.Б.

Рішення від 23.05.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Данилова М.В.

Ухвала від 24.05.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Данилова М.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні