Рішення

від 22.05.2019 по справі 914/51/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2019 Справа № 914/51/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. за участю секретаря судового засідання Куць М.Я., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом : Державного підприємства «Зарічненське лісове господарство» , смт.Зарічне Рівненської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл Вудворкінг Компані» , с.Пасіки-Зубрицькі

про стягнення 240480,95грн.

Представники сторін:

Від позивача : Поліщук Т.С. - адвокат,

Від відповідача : Кочерган М.Б. - директор.

СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство «Зарічненське лісове господарство» , смт.Зарічне Рівненської області звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл Вудворкінг Компані» , с.Пасіки-Зубрицькі про стягнення 240480,95грн. заборгованості, з якої: 231987,80грн. основного боргу, 2486,90грн. інфляційних та 6006,25грн. 3% річних.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач посилається на те, що відповідач зобов`язання з Договору № 146/23-11-2017 від 04.01.2018р. повністю не виконав, оплати провів не в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 231987,80грн. Крім цього, позивачем на підставі норм ст. 625 ЦК України, заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 2486,90грн. та 3% річних в сумі 6006,25грн.

29.01.2019р. позивачем, на виконання вимог ухвали суду від 14.01.2019р., подано суду заяву № 23 від 24.01.2019р. з додатками.

Відповідач відзиву на позов не подав.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.01.2019р. позовну заяву залишено без руху. Ухвалою суду від 04.02.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання у справі призначено на 11.03.2019р. Ухвалою суду від 11.03.2019р. відкладено підготовче засідання у справі на 01.04.2019р. Ухвалою суду від 01.04.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.04.2019 р. В судовому засіданні 16.04.2019р. судом оголошено перерву до 15.05.2019р., про що відображено в протоколі судового засідання від 16.04.2019р. Ухвалою суду від 15.05.2019р. розгляд справи відкладено на 22.05.2019р.

В судове засідання 22.05.2019р. представник позивача з`явилась, позовні вимоги підтримала, просила суд позов задоволити. Крім цього, представником позивача подано суду лист, у якому вона просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 231987,80грн. основного боргу, 2486,90грн. інфляційних втрат, 6006,25грн. 3% річних та 3607,21грн. сплаченого судового збору.

Відповідач в судове засідання з`явився, проти позову заперечив, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх необґрунтованістю. Заперечуючи позовні вимоги відповідач посилається на те, що в наданих суду позивачем товаро-транспортних накладних не вказано договору по якому здійснено поставку, а податкові накладні не підтверджують реальності господарської операції та не можуть бути безспірним доказом факту поставки. Відповідач зазначає, що не отримував деревини, підпис на товарно-транспортних накладних не його. Крім цього, відповідач вказує на те, що в товарно-транспортних накладних у графі Деревину одержав значиться лише підпис, тоді як відсутня печатка підприємства, посада та дані осіб, які вчинили зазначені підписи, а також відсутні відомості про доручення за яким видано товарно-матеріальні цінності.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, з огляду на наступне.

Згідно із статтею 526, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 та частиною 2 ст.692 ЦК України, передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товарозпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

04.01.2018р. між Державним підприємством «Зарічненське лісове господарство» , смт.Зарічне Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл Вудворкінг Компані» , с.Пасіки-Зубрицькі укладено договір № 146/23-11-2017.

Згідно із п.п.1.1., 5.1., 5.2., 8.1., 12.1. договору, позивач продає, а відповідч купує на умовах франко-склад позивача пиловик хвойний порід діаметром 14-18 см 20-25 см довжиною 3 і б м. 1-го, 2-го, сорту. Поставка товару по даному договору здійснюється на умовах франко-склад позивача. Термін поставки - 1 квартал 2018 року. Платіж (передоплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок позивача за місячну партію товару до 5-го числа кожного місяця, протягом якого буде проходити поставка. Даний договір вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє до 31.03.2018р.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 525390,46грн. Вказане підтверджується товарно-транспортними накладними серія РВА № 725602 від 20.01.2018р. на суму 40363,86грн., серія РВА №725603 від 20.01.2018р. на суму 27873,46грн., серія РВА № 725615 від 23.01.2018р. на суму 35315,45грн., серія РВА №725616 від 23.01.2018р. на суму 49228,40грн., серія РВА №725625 від 24.01.2018р. на суму 24042,90грн., серія РВА №745040 від 24.01.2018р. на суму 11291,37грн., серія РВА № 725631 від 26.01.2018р. на суму 38026,13грн., серія РВА № 725635 від 26.01.2018р. на суму 22782,11грн., серія РВА №725646 від 29.01.2018р. на суму 53041,13грн., серія РВА № 725647 від 30.01.2018р. на суму 65101,82грн., серія РВА №725657 від 31.01.2018р. на суму 68446,08грн., серія РВБ № 792577 від 31.01.2018р. на суму 10645,78грн., серія РВА № 745077 від 05.02.2018р. на суму 11591,41грн., серія РВБ № 792594 від 05.02.2018р. на суму 11146,95грн., серія РВБ № 792598 від 06.02.2018р. на суму 19749,76грн., серія РВА № 745104 від 09.02.2018р. на суму 24554,72грн., серія РВА № 745124 від 12.02.2018р. на суму 12189,13грн.

Всього за цими накладними поставлено позивачем відповідачу товару на загальну суму 525390,46грн. Товар отримано відповідачем, про що свідчать його підпис на товарно - транспортних накладних в графі Деревину одержав .

Крім цього, факт поставки продукції позивачем відповідачу відображено й у податкових накладних № 70 від 20.01.2018р., № 77 від 23.01.2018р., № 86 від 24.01.2018р., № 100 від 26.01.2018р., № 107 від 29.01.2018р., № 115 від 30.01.2018р., № 122 від 31.01.2018р., № 8 від 05.02.2018р., № 15 від 06.02.2018р., № 27 від 09.02.2018р., № 33 від 12.02.2018р.

З наявних у матеріалах справи звітів банківської установи про дебетові та кредиторі операції по рахунку позивача за період з 01.10.2018р. по 31.12.2018р., з 01.01.2018р. по 31.03.2018р. та з 01.04.2018р. по 30.06.2018р. та з листа відповідача б/н та дати (а.с.119) вбачається, що відповідачем за отриманий від позивача товар проведено оплату частково, в сумі 293402,66грн. Так, з згаданих звітів вбачається, що відповідачем згідно платіжних доручень № 113 від 29.11.2018р., № 468 від 22.01.2018р., № 59 від 16.03.2018р, № 70 від 30.03.2018р., № 75 від 12.04.2018р. та № 79 від 25.04.2018р. сплачено позивачу 20000грн., 70000грн., 15000грн., 100000грн., 20000грн та 100000грн. відповідно. З листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл Вудворкінг Компані» (а.с.119) вбачається, що цим листом повідомлялось позивача про те, що у платіжних дорученнях № 59, № 70, № 75, № 79, № 113 дупущено помилки в реквізиті Призначення платежу , зокрема, замість Оплата за пиловик згідно з договором від 29.11.16р. № 237… мало бути написано таке : Оплата за пиловик згідно договору від 04.01.2018р. № 146/23-11-2017… . А в платіжному дорученні № 468 допущено помилку в реквізиті Призначення платежу : замість Оплата за пиловик згідно з договором від 29.11.16р. № 237, у т.ч. ПДВ -11666,67грн. мало бути написано таке: Оплата за пиловик згідно договору від 04.01.2018р. № 146/23-11-2017 на суму 38402,66грн. у т.ч. ПДВ - 6400,44грн.; згідно договору № 237 від 29.11.2016р. на суму 31597,34грн. у т.ч. ПДВ - 5266,22грн. .

Станом на момент прийняття рішення у справі, у матеріалах справи відсутні та відповідачем у справі не подано суду доказів, які б спростували позові вимоги або свідчили про добровільне погашення ним боргу. А тому, заявлені позивачем до стягнення з відповідача 231987,80грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Заявлені позивачем до стягнення з відповідача 2486,90грн. інфляційних за період з лютого 2018р. по листопад 2018р. та 6006,25грн. 3% річних за прострочку оплати тривалістю 315 календарних днів починаючи з 19.02.2018р. обгрунтовані та підлягають задоволенню.

При обрахунку заявлених позивачем до стягнення з відповідача інфляційних, судом встановлено, що позивачем заявлені до стягнення з відповідача інфляційні є меншими, а ніж ті, які могли бути заявлені позивачем до стягнення за період часу, за який вони підлягають стягненню відповідно до закону, який охоплюється періодом, визначеним позивачем у позовній заяві та розрахунку до неї.

Твердження відповідача про те, що в наданих суду позивачем товаротранспортних накладних не вказано договору, по якому здійснено поставку, що податкові накладні не підтверджують реальності господарської операції та не можуть бути безспірним доказом факту поставки, що він не отримував деревини, що підпис на товарно-транспортних накладних не його, а у товарно-транспортних накладних у графі Деревину одержав значиться лише підпис без печатки підприємства, посади та даних осіб, які вчинили зазначені підписи, а також те, що відсутні відомості про доручення за яким видано товарно-матеріальні цінності, спростовуються наступним.

У наявних у матеріалах справи товарно - транспортних накладних відсутнє посилання на Договір № 146/23-11-2017р. Однак, саме лише посилання відповідача на те, що в товарно - транспортних накладних відсутнє посилання на Договір № 146/23-11-2017р., не звільняє останнього від обов`язку оплатити за отриманий товар та не спростовує факту отримання відповідачем товару на суму 525390,46грн. З листа відповідача (а.с.119), скерованого позивачу, вбачається, що оплата Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл Вудворкінг Компані» , с.Пасіки-Зубрицькі платіжними дорученнями №№ 468, 59, 70, 75, 79, 113 здійснювалася ним згідно з Договором від 04.01.2018р. № 146/23-11-2017. Тобто правовідносини між сторонами щодо поставки позивачем відповідачу товару існували. Матеріали справи не містять та відповідач суду не подав доказів поставки йому позивачем товару на суму, яка згадується у листі (а.с.119), а також податкових накладних та податкових деклараціях, інших, ніж ті, які подано позивачем. Відповідачем не подано суду доказів, що ним вчинялись дії, спрямовані на спростування відомостей, викладених у податкових накладних та податкових деклараціях, а також доказів, які б свідчили, що відповідачем не відшкодовано ПДВ з цих господарських операцій. За таких обставин, у суду відсутні підстави для висновку, що господарські операції, на які посилається позивач, на суму 525390,46грн., між сторонами у справі не відбулись.

Посилання відповідача на те, що податкові накладні не підтверджують реальності господарської операції та не можуть бути безспірним доказом факту поставки є необгунтованими, оскільки такі є підставою для включення сум до податкового кредиту та відшкодування ПДВ із господарських операцій, які фактично мали місце. Відповідач, в разі виявлення недоставірних відомостей в податкових накладних, вправі був звернутися до податкових органів та позивача з метою внесення до них змін, чи коригування внесених у них сум. Докази таких звернень до позивача, чи податкових органів, відповідачем суду не подано.

Враховуючи те, що позивачем подано суду достатньо доказів на обгрунтування позовних вимог, а відповідачем не подано жодних доказів в обґрунтування його заперечень та спростування доводів позивача, позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення в сумі : 231987,80грн. основного боргу, 2486,90грн. інфляційних втрат та 6006,25грн. 3% річних.

Відповідно до ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 238, 240, 241, 242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1.Позов Державного підприємства «Зарічненське лісове господарство» (34000, Рівненська область, смт.Зарічне, вул.Центральна,78, код ЄДРПОУ 00992823) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл Вудворкінг Компані» (81134, Львівська область, Пустомитівський район, с.Пасіки-Зубрицькі, вул.Б.Хмельницького,1, код ЄДРПОУ 40754777) задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл Вудворкінг Компані» (81134, Львівська область, Пустомитівський район, с.Пасіки-Зубрицькі, вул.Б.Хмельницького,1, код ЄДРПОУ 40754777) на користь Державного підприємства «Зарічненське лісове господарство» (34000, Рівненська область, смт.Зарічне, вул.Центральна,78, код ЄДРПОУ 00992823) 231987,80грн. основного боргу, 2486,90грн. інфляційних, 6006,25грн. 3% річних та 3607,21грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 03.06.2019р.

Суддя Бортник О.Ю.