Рішення

від 22.05.2019 по справі 916/599/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/599/19Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бачур А.В.,

за участю представників:

від позивача: Поляков О.Г., за довіреністю;

від відповідача - Примаченко С.В., за довіреністю;

від відповідача - Андрюшин О.С., за довіреністю;

від третьої особи - Дубчак Д.В., за довіреністю;

від третьої особи - Пашнєва Ю.В., за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/599/19

за позовом: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси (вул. Єврейська, буд. №13, м. Одеса, 65014)

до відповідачів: 1) Чорноморської селищної рада Лиманського району Одеської області (смт. Чорноморське, Лиманський район, Одеська обл., 67570);

2) обслуговуючого кооперативу Дачно-Будівельний Кооператив Чорноморська Рів`єра (вул. Уютна, буд. №1, смт. Чорноморське, Лиманський район, Одеська обл., 67570).

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Міністерство оборони України (пр-т Повітрофлотський, 6 м. Київ, 03168, код 00034022)

2) 9 Спортивний клуб (провул. Сільськогосподарський, буд. 2, м. Одеса, 65012)

про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою та заборону вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси (надалі КЕВ м. Одеси) звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області (Чорноморська селищна рада) та обслуговуючого кооперативу "Дачно-Будівельний Кооператив "Чорноморська Рів`єра" (ДБК "Чорноморська Рів`єра") в якій просить суд зобов`язати Чорноморську селищну раду та ДБК "Чорноморська Рів`єра" усунути перешкоди КЕВ м. Одеси у здійсненні права користування земельною ділянкою, площею 4,8 га під навчально-тренувальною базою 9 спортивного клубу Управління фізичної культури і спорту МОУ та заборонити проводити берегоукріплювальні роботи на землях оборони.

В обґрунтування позову Позивач зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст.8, 13 Закону України "Про оборону України", ст.ст.1, 3, 12, 15 Закону України «Про Збройні Сили України», наказу Міністра оборони України №448 від 03.07.2013р. «Про затвердження Положення про організацію квартирно- експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України», КЕВ м. Одеса є військовою державною структурою (установою), призначеною для квартирно - експлуатаційного забезпечення діяльності військових формувань Міністерства оборони України.

Відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії Б №031728 від 1983р. Чабанській квартирно-експлуатаційній частині району, правонаступником якої є КЕВ м. Одеса, виконавчим комітетом Комінтернівської районної ради народних депутатів Одеської області у 1983р. були надані у постійне та безоплатне користування земельні ділянки, загальною площею 4382,6 га, розташовані на території Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області. Зазначений акт не визнаний недійсним, не оспорений та до нього не були внесені жодні зміни щодо визначення площі земельної ділянки.

Вказані земельні ділянки відповідно до ст.ст.77, 78, 84 Земельного кодексу України, ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України» та ст.ст.1, 2 Закону України «Про використання земель оборони» відносяться за формою власності - до державної власності, за цільовим призначенням - до земель оборони та перебувають на відповідному обліку в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України.

23.08.2018р. на адресу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса надійшло повідомлення № 478 від керівника 9 спортивного клубу Управління фізичної культури і спорту МОУ (в оперативному управлінні якого знаходиться земельна ділянка, орієнтовною площею 4,8 га під навчально-тренувальною базою) щодо проведення земляних робіт, які можуть сприяти обваленню ґрунту та знищенню державного нерухомого майна.

КЕВ м. Одеса листом від 05.09.2018р. за вих.№4274 звернувся до голови Чорноморської селищної ради з приводу недопущення виникнення спірних питань з берегоукріплення по землям оборони та надання проектної документації. У відповідь позивачем було отримано інформацію, що Робочий проект протизсувних та берегоукріплювальних робіт на морському узбережжі довжиною 1,0 км у селищі Чорноморське Одеської області на замовлення ОК ДСК "Чорноморська Рив`єра" був розроблений ДП "Одесакомунпроект", однак, як вказує позивач, проектна документація на проведення зазначених робіт з ним, як з суміжним землекористувачем, не була надана йому на ознайомлення та не була погоджена.

Також, позивач відзначає, що дозвіл №68 від 02.11.2006р. на виконання будівельних робіт з протизсувних та берегоукріплювальних робіт на морському узбережжі довжиною 1,0 км в смт. Чорноморське Комінтернівського району Одеської області (відповідно до проектної документації, затвердженої та зареєстрованої за №218 від 16.10.2006р. "Укрінвестекспертиза") був виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Одеської обласної державної адміністрації до ТОВ "Чорноморська Рів`єра" зі строком дії на один рік, тобто на теперішній час строк дії дозволу сплив.

Позивач звертає увагу на те, що як повідомила Чорноморська селищна рада, проектною документацією передбачено комплекс протизсувних та берегоукріплювальних робіт, який включає в себе спорудження гідротехнічних берегозахисних споруд, пірсів, бунів, хвилеломів, створення піщаних кишенькових пляжів та інше, проте, врозріз цим твердженням та проектній документації ОК ДБК "Чорноморською Рив`єрою" здійснюється розриття скелястого берегу та вивіз ґрунту під навчально-тренувальною базою 9 спортивного клубу Управління фізичної культури і спорту МОУ, що може спричинити обвалення ґрунту та знищення державного нерухомого майна.

Позивач вказує, що проектування та будівництво гідротехнічних, протизсувних та берегоукріплювальних споруд здійснюється з метою захисту, охорони земель, прибережних зон та берегів річок. Посилаючись на Земельний, Водний Кодекси України, і Закон України "Про охорону земель", вказує, що останні регламентують проведення вищезазначених робіт. Так, позивач зазначає, що від розмиву і пошкодження хвилями та течією берегів та прибережних зон річок, морів та інших водоймищ будують берегоукріплювальні споруди, зокрема, скелясті береги захищають бетонними конструкціями враховуючи висоту хвиль та оброблюючи їх камінням.

Для встановлення берегоукріплювальної споруди розробляється відповідний проект, який повинен включати в себе: еколого-інженерну підготовку (обстеження берегу, інженерно-топографічні вишукування, підготовка проектної документації) та розробку заходів для захисту територій в процесі будівництва. Під час проектування берегоукріплювальної споруди, слід враховувати розміри прибережної захисної смуги згідно додатку 13 ДСП 173-96 "Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів". Будівництво берегоукріплення підлягає проведенню оцінки впливу на довкілля згідно Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на ст.13, абз.3 чю5 ст.20, ст.ст.77 92 ЗК України, ст.ст.9, 14 ЗУ "Про Збройні Сили України", ст.ст.317, 319, 326, 386, 387, 391 ЦК України.

Також, позивач зазначає, що рішенням господарського суду Одеської області від 24.12.2009р. по справі №30/110-09-3308 (залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.02.2010р. та ухвалою Вищого господарського суду України від 21.06.2010р.), - скасовано рішення Чорноморської селищної ради від 18.12.2008р. № 436-У „Про прийом до земель запасу Чорноморської селищної ради земельних ділянок державної власності, загальною площею 96,3374 га, що знаходиться на території Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, яким було вирішено припинити Міністерству оборони України (за рахунок акту на право користування землею, виданого Комінтернівською районною радою в 1983р. за номером Б №031728) право постійного користування земельними ділянками, загальною площею 96,3374 га, які були надані в користування Чабанській квартирно-експлуатаційній частині Міністерства оборони України, згідно з державним актом на право користування землею, виданим Комінтернівською районною радою в 1983р. за номером Б №031728, а саме:

- земельною ділянкою площею 21,7274 га Чабанського полігону уздовж узбережжя, яка знаходиться у зоні інтенсивного зсуву для проведення берегоукріплювальних робіт;

- земельною ділянкою площею 10,0 га для здійснення переносу індивідуальних гаражів із зони зсуву, у результаті проведення берегоукріплювальних робіт;

- земельною ділянкою площею 13 га військових містечок "Чорноморське -1" "Чорноморське-3", які вивільнені після розформування 1161 ЗРП;

- земельною ділянкою площею 15 га-V військового містечка „Чорноморське-З, яка вивільнена Одеським інститутом сухопутних військ у зв`язку із передислокацією;

- земельною ділянкою площею 30,0 га військового містечка "Чорноморське-1", яка розташована вздовж траси Одеса- Миколаїв;

- земельною ділянкою площею 2,61 га 55 УНР, яка підлягає вивільненню у встановленому порядку;

- земельною ділянкою площею 4,0 га 9 СКА, яка підлягає вивільненню у встановленому порядку.

За ствердженням позивача, в порушення вимог законодавства щодо проведення протизсувних та берегоукріплювальних робіт на морському узбережжі, відповідачами допущено незаконне самовільне захоплення земель оборони, на яких проводяться роботи з розриття схилів та вивезення ґрунту, що спричинить обвалення ґрунту та знищення державного нерухомого майна.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.03.2019р. позовну заяву (вх.№616/19) прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

29.03.2019р. від відповідача Чорноморської селищної ради надійшов відзив на позов (вх.№6130/19), в якому, останній зазначає, що твердження позивача, що земельна ділянка, на якій проводяться берегоукріплюючі роботи, відноситься до земель оборони та допущено незаконне самовільне захоплення земель оборони не відповідає дійсності, є помилковими, не обґрунтованими та не підтверджується офіційними документами, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

В 1983р. Чабанській квартирно-експлуатаційній частині (на сьогодні правонаступником якої є Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеси) було видано Державний акт на право постійного користування землею серії Б №031728, відповідно до зазначеного Державного акту, виконавчим комітетом Комінтернівської районної ради народних депутатів Одеської області Чабанській квартирно-експлуатаційній частині району було надано у постійне користування земельні ділянки загальною площею 4382,6 га з них 4255,3 га, які розташовані на території Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області.

Так, відповідач - 1 зазначає, що у 2004 році, у зв`язку з відсутністю необхідності у використанні для потреб оборони деяких земельних ділянок загальною площею 136,76 га, Міністерство оборони України повідомило Чорноморську селищну раду про свою відмову від права користування ділянками на підставі положень, передбаченими ст.ст.141, 142 Земельного кодексу України, у зв`язку з чим Міністерство оборони України просило прийняти зазначені земельні ділянки до земель запасу Чорноморської селищної ради.

Відповідач - 1 зазначає, що листом ТВО начальника управління МОУ №31/1/705 від 11.10.2004 р. Чорноморську КЕЧ району було повідомлено, що 22.09.2004 р. міністром оборони України було прийнято рішення про передачу до земель запасу земельних ділянок загальною площею 136,76 га із земель Чабанського полігону, у зв`язку з чим передачу земельних ділянок слід провести після винесення рішення Чорноморською селищною радою та згідно листа директора Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України №227/4604 від 07.10.2004р. командувача військами Південного оперативного командування було повідомлено про необхідність здійснення передачі земельних ділянок площею 136,76 га до земель запасу у відповідності до чинного законодавства.

Подалі, як зазначає Відповідач - 1, на підставі заяви Міністерства оборони України від 22.09.2004 року № 220/2022 про відмову від права користування у порядку ст.ст.141, 142 ЗК України, акту прийому- передачі восьми земельних ділянок загальною площею 136,76 га із земель Чабанського полігону, рішення виконавчого комітету Чорноморської селищної ради №106 від 05.10.2004 року та на підставі ст.12 ЗК України, п. 12 Розділу X Перехідних положень ЗК України Чорноморською селищною радою було прийнято рішення за №304 від 12.10.2004 року "Про прийом до земель запасу Чорноморської селищної ради земельних ділянок державної власності, загальною площею 136,76 га та розпорядження цими земельними ділянками".

Отже, Відповідач - 1 зазначає, що 12.10.2004р. на підставі акту прийому-передачі восьми земельних ділянок загальною площею 136,76 га із земель Чабанського полігону начальник Чорноморської КЕЧ району здав, а голова Чорноморської селищної ради прийняв в землі запасу Чорноморської селищної ради земельні ділянки, що знаходяться у межах смт. Чорноморське загальною площею 136,76 га, які не використовуються для потреб оборони, у тому числі ділянку - №18 прибережна зсувна смуга від забудови вільна (16,9 га).

Крім того, Відвідач - 1 зазначає, що ним зі свого боку здійснювалися всі необхідні дії, в межах його повноважень та можливостей, з метою недопущення аварійних ситуацій, пов`язаних із зсувними процесами, зокрема: земельна ділянка площею 16,9 га в 2006 році була передана в оренду ТОВ "Чорноморська Рив`єра" та на орендаря було складено в обов`язок виконати комплекс протизсувних та берегоукріплювальних робіт на ділянці морського узбережжя довжиною 1,0 км в смт. Чорноморське, ввести ці роботи в експлуатацію у відповідності до вимог діючого законодавства України (договір оренди додається).

Договір оренди землі був укладений 29.09.2006р. за умовами п.2.1. якого в оренду була надана земельна ділянка загальною площею 31,25 га (до складу якої в тому числі входять 16,9 га на яких проводяться берегоукріплювальні роботи).

Як зазначає Відповідач - 1 у п.2.2. Договору зазначено, що на земельній ділянці об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури відсутні. Договір укладено на 49 років.

Договір укладено на 49 (сорок дев`ять) років (п.3.1.договору) та зареєстровано в Комінтернівському районному відділі ОРФ ЦДЗК 02.10.2006 р. за №040652400004.

Відповідач - 1 зазначає, що проекти протизсувних та берегоукріплювальних робіт на ділянці морського узбережжя в смт. Чорноморське довжиною 248 метрів та довжиною 1,0 км були розроблені та погоджені Відповідачем - 2. Також, було отримано узгодження проекту протизсувних та берегоукріплювальних робіт на ділянці 1,25 км від Південного територіального КЕУ Міністерства оборони України (лист від 05.10.2006 р. №303/22/1/643).

Також, Відповідач - 1 вказує, що у 2006 році був розпочатий комплекс берегоукріплювальних робіт та фактично на сьогоднішній день виконано та профінансовано робіт в розмірі 70% від загальної вартості проектів.

Відповідач 1, окремо звертає увагу на те, що протизсувні та берегоукріплювальні роботи ведуться ОК ДБК "Чорноморська Рів`єра" на земельній ділянці 16,9 га, яка знаходиться в комунальній власності (земельна ділянка берегової смуги) і ця земельна ділянка не відноситься до земель оборони, вільна від забудови та передана до земель запасу Чорноморської селищної ради згідно рішення Міністра оборони України ( лист Міністра оборони України від 22.09.2004 року за № 220/2022 про відмову від права користування земельними ділянками загальною площею 136,76 га) та прийнята до земель запасу згідно з рішенням Чорноморської селищної ради за №304 від 12.10.2004 року "Про прийом земель оборони до земель запасу Чорноморської селищної Ради загальною площею 136,76 га". Тобто, земельна ділянка 16,9 га, на якій ведуться берегоукріплюючі роботи, межує із земельною ділянкою 4,8 га, на якій розміщені об`єкти нерухомого майна 9 СКА.

Щодо твердження позивача стосовно неузгодження проектної документації з суміжним землекористувачем КЕВ м. Одеси Відповідач - 1 зазначає, що це ствердження також є помилковим, оскільки робочий проект протизсувних та берегоукріплювальних робіт морського узбережжі довжиною 1,0 км у селищі Чорноморське Одеської області на замовлення ДСК "Чорноморська Рів`єра" був розроблений ДП "Одесакомунпроект".

Міністерство оборони України листом від 05.10.2006 р. за №303/22/1/643 узгодило зазначений проект. Проте, Відповідач - 1 звертає увагу суду на те, що чинним законодавством України не передбачено вимог щодо узгодження проекту будівництва з суміжними землекористувачами, відповідно це узгодження не потрібно.

Окрім іншого, Відповідач - 1 вважає, що Дозвіл №68 від 02.11.2006р. на виконання будівельних робіт з протизсувних та берегоукріплювальних робіт на морському узбережжі довжиною 1,0 км в смт. Чорноморське Комінтернівського району Одеської області виданий 02.11.2006р. Інспекцією ДАБК Одеської обласної державної адміністрації Відповідачу - 2, продовжений до 02.11.2009 року. Будівництво розпочато у 2006році. А тому, Відповідач - 1 вважає, що позивачем не надано до суду будь-яких доказів, які б обґрунтовували його позовні вимоги.

03.04.2019р. від відповідача 2 ОК ДБК "Чорноморська Рів`єра" надійшов відзив на позов, в якому відповідач позов не визнає виходячи із наступного.

Відповідач - 2, зазначає, що Позивач в якості доказу права користування земельною ділянкою площею 4,8 га під навчально-тренувальною базою 9 спортивного клубу Управління фізичної культури і спорту МОУ надав копію державного акту на право постійного користування землею серії Б №031728 від 1983 року, відповідно до якого земельна ділянка загальною площею 4382,6 га надана в постійне користування Чабанській квартирно-експлуатаційній частині району, правонаступником якої на даний момент є Позивач. При цьому, за твердженнями Відповідача - 2, доказів правонаступництва до позовної заяви не надано.

Крім того, як зазначає Відповідач - 2 в позовній заяві, акт постійного користування землею на який посилається як на підставу належного землекористування позивач, не містить відомостей, чи до нього було внесені зміни в частині розміру площі земельної ділянки у зв`язку із відмовою МОУ від землекористування частиною землі, зазначеної у цьому акті тобто площа земельної ділянки, зазначена в цьому акті не є актуальною на теперішній час.

Відповідач - 2 також відзначає, що Постановою Вищого господарського суду України від 07.07.2016 року по справі № 916/5113/15 встановлено правомірність прийняття до земель запасу Чорноморської селищної ради земельних ділянок загальною площею 136,76 га, які раніше перебували у постійному користуванні Чабанської квартирно- експлуатаційної частини на підставі того ж акту на право постійного користування.

Відповідач - 2 зазначає, що земельна ділянка площею 31,25 га знаходиться в його користуванні на підставі договору оренди землі, укладеному між ТОВ "Чорноморська Рів`єра" (ОК ДБК «Чорноморська Рів`єра» є правонаступником Виробничого кооперативу ОК ДБК «Чорноморська Рів`єра», в який було перетворено ТОВ ОК ДБК «Чорноморська Рів`єра») та Чорноморською селищною радою 29.09.2006 року. Договір укладено на 49 років, з яких термін будівництва - 20 років.

Також, Відповідач -2, стверджує, що Дозвіл № 68 на проведення будівельних робіт був отриманий 02.11.2006 р., в наступному подовжений до 2009 року. При цьому, згідно п 8 Розділу V Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" дозволи на виконання будівельних робіт, отримані до набрання чинності цим Законом, є чинними до завершення будівництва об`єкта.

Відповідач 2, заперечує проти твердження позивача про те, що Відповідач - 2 всупереч законодавству не погодив з позивачем проектну документацію з проведення протизсувних і берегоукріплювальних робіт з позивачем, зазначив що вимога щодо погодження проекту не відповідає приписам чинного законодавства, оскільки жодним чинним нормативно-правовим актом не передбачено обов`язок замовника будівництва щодо погодження робочого проекту будівництва із суміжним землекористувачем.

Крім того, Відповідач - 2 зазначає, що у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 483 від 11.04.2002 "Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи" ним на робочий проект 16.10.2006 р. було отримано комплексний експертний висновок ДП "Укрінвестекспертиза" № 218.

З урахуванням наведеного, Відповідач - 2 вважає, що позивачем не доведено, що земляні роботи виконувались на землях оборони, те що проведення таких робіт є протиправною поведінкою відповідачів та те, що в момент подання позовної заяви такі роботи взагалі проводились.

10.04.2019р. від третьої особи - Міністерства оборони України надійшли пояснення (вх.№7087/19), в яких останній позов підтримав у повному обсязі, посилаючись на приписи законодавства, зокрема ст.13, 77 ЗК України, ст.ст.9, 14 ЗУ "Про Збройні Сили України".

Так, посилаючись, на матеріали справи МОУ зазначає, що ОК ДСК "Чорноморська Рів`єра", виходячи за межі берегозахисних робіт самовільно, без наданих на те спеціальних дозволів розриває скелястий берег та вивозить ґрунт з земельної ділянки, яка розташована під навчально-тренувальною базою 9 спортивного клубу Управління фізичної культури і спорту Міноборони, що може спричинити обвалення ґрунту та знищення державного нерухомого майна.

Також, ОК ДСК "Чорноморська Рів`єра" безпідставно зберігає вантажну техніку та матеріали на землях оборони та незаконно вивозить корисні копалини із земель оборони.

Крім того, МОУ вказує що господарська діяльність ДСК "Чорноморська Рів`єра" без оцінки її впливу на навколишнє середовище вже спричиняє шкоду довкіллю та порушує екологічну безпеку.

Також, МОУ, керуючись ст. 104, 152 Земельного кодексу України, ст. 391 ЦК України зазначає, що КЕВ м. Одеси вправі вимагати усунення будь-яких порушень прав на землі оборони, зокрема, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, відновлення стану земельної ділянки та відшкодування заподіяних збитків, а також вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на землі оборони.

Відтак, враховуючи відзначає, МОУ вважає, що ОК ДСК "Чорноморська Рів`єра" зобов`язане усунути перешкоди КЕВ м. Одеси в користуванні земельною ділянкою загальною площею 4,8 га під навчально-тренувальною базою 9 спортивного клубу Управління фізичної культури і спорту Міноборони та зупинити будь-які роботи на землях оборони та сусідній земельній ділянці.

06.05.2019р. від третьої особи - 9 Спортивного клубу надійшли пояснення (вх.№8819/19), в яких позов підтримує зазначивши, серед іншого, те що 31.08.2018 року за участю військових топографів за наявним каталогом координат межі навально-тренувальної бази по огорожі та земельної ділянки Чорноморської селищної ради встановлено, що земельні роботи ведуться на орендованій ділянці, межа території навально-тренувальної бази не порушена, огорожа не пошкоджена.

Водночас, відповідно до наданих Чорноморською селищною радою копій генплану до проекту "Протизсувні та берегоукріплювальні роботи на морському узбережжі" та планів до проекту вбачається що у зону проведення берегоукріплювальних робіт підпадає територія навчально-тренувальної бази орієнтовною площею 0, 7333 га.

Так, 9 СКА відзначає, що згідно наданого проекту підлягають знесенню 12 об`єктів нерухомості бази, а саме 4 будинки на 10 осіб, 2 будинки на 5 осіб та 6 будиночків на 2 особи, а також 3 альтанки. Крім того, згідно наданого проекту на площі орієнтовно 0, 7333 га планується обладнання двох схилів під кутом від 50 до 60 градусів, таким чином, для розміщення житлових або спортивних споруд вказана територія буде непридатна і фактично використовуватись для потреб МОУ не буде. При цьому 9 СКА відзначає, що будь-якого погодження з Міністерством оборони України щодо запланованих робіт не проводилось.

Те, що відповідачі вважають дозволом на використання земель оборони та погодженням проекту протизсувних та берегоукріплювальних робіт на ділянці 1, 25 га лист начальника Південного територіального КЕУ від 05.10.2006 року №303/22/1/643 в якому зазначено, що необхідна земельна ділянка буде вивільнена від існуючих будівель та споруд, на думку 9 СКА суперечить вимогам чинного законодавства про порядок відчуження або передачі військового майна та земель оборони, отже не може вважатися погодженням на проведення берегоукріплювальних робіт.

Посилаючись на ст.13 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", ст.ст.9, 14 Закону України "Про Збройні Сили України" зазначає, що землі, закріплені за військовими частинами та установами Збройних Сил України, є державною власністю та належать їм на праві оперативного управління, а вирішення питань щодо порядку надання Збройним Силам України в управління об`єктів державної власності, в тому числі земельних ділянок, відноситься до повноважень Кабінету Міністрів України.

В обґрунтування своєї правової позиції 9 СКА посилається на п.п.1,4 "Положення про Міністерство оборони України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. № 671, приписи ст.77 Земельного кодексу України, ч.2 ст.84 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про використання земель оборони», ст. 6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», ст. 20 Земельного кодексу України.

Крім іншого, зазначає, що цільове призначення земельної ділянки навально-тренувальної бази 9 спортивного клубу не змінювалося в установленому законодавством України порядку.

Третя особа, відзначає, що розпочаті Обслуговуючим кооперативом «Дачно-Будівельний Кооператив «Чорноморська Рив`єра» земельні роботи, внаслідок чого було вивезена велика кількість ґрунту, знищені дерева та кущі, які корінням тримали ґрунт від обвалення, фактично підрили ґрунт вздовж всієї території бази, завдали суттєвої загрози обвалення ґрунту і знищенню нерухомого майна, яке знаходиться біля огорожі бази.

Так, вказує, що враховуючи те, що у серпні 2018 року розпочалась реалізація проекту протизсувних та берегоукріплювальних робіт і ним передбачається використання земель оборони орієнтовною площею 0, 73 га без отримання відповідної згоди Міністерства оборони України та Кабінету Міністрів України, що потягне за собою втрату земельної ділянки та об`єктів нерухомості 9 спортивного клубу, вважає позовні вимоги щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та заборони проводити берегоукріплювальні роботи на землях оборони обґрунтованими.

13.05.2019р. ухвалою Господарського суду підготовче засідання було закрите, а справа була призначена до розгляду по суті на 23.05.2019р.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити його.

Представники Відповідача - 1 та Відповідача - 2 проти задоволення позову заперечують, просять суд відмовити в його задоволенні.

Представники третіх осіб МОУ та 9 СКА позов підтримують, просять його повністю задовольнити.

Відповідно до ст.ст.209, 210 ГПК України судом було з`ясовано всі обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та безпосередньо досліджено докази, наявні в матеріалах справи.

В судовому засіданні, 23.05.2019р. Господарським судом було закінчено розгляд справи по суті та відповідно до ч. 1 ст.240 ГПК України проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

В 1983 році Чабанській квартирно-експлуатаційній частині району (правонаступником якої є КЕВ м. Одеси) було видано Державний акт на право постійного користування землею серії Б №031728.

Відповідно до зазначеного Державного акту, виконавчим комітетом Комінтернівської районної ради народних депутатів Одеської області Чабанській квартирно-експлуатаційній частині району було надано у постійне та безоплатне користування земельні ділянки, загальною площею 4382,6 га, розташовані на території Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області.

У 2004 році у зв`язку з відсутністю необхідності у використанні для потреб оборони деяких земельних ділянок загальною площею 136,76 га Міністерство оборони України повідомило про свою відмову від права користування ділянками на підставі положень, передбаченими ст.ст.141, 142 Земельного кодексу України, у зв`язку з чим Міністерство оборони України просило прийняти зазначені земельні ділянки до земель запасу Чорноморської селищної ради.

Листом ТВО начальника управління МОУ №31/1/705 від 11.10.2004 р. Чорноморську КЕЧ району було повідомлено, що 22.09.2004 р. міністром оборони України прийнято рішення про передачу до земель запасу земельних ділянок загальною площею 136,76 га із земель Чабанського полігону, у зв`язку з чим передачу земельних ділянок слід провести після винесення рішення Чорноморською селищною радою та згідно листа директора Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України №227/4604 від 07.10.2004р. командувача військами Південного оперативного командування було повідомлено про необхідність здійснення передачі земельних ділянок площею 136,76 га до земель запасу у відповідності до чинного законодавства.

Рішенням Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області "Про прийом до земель запасу Чорноморської селищної ради земельних ділянок державної власності, загальною площею 136,76 га та розпорядження цими земельними ділянками" №304 від 12.10.2004р. вирішено:

1. Прийняти до земель запасу Чорноморської селищної ради земельні ділянки державної власності, загальною площею 136,76 га, що знаходяться в межах с.м.т. Чорноморське, а саме:

№11,12 дизельна та ВКГ Чорноморської КЕЧ (0,65 та 0,67 га);

№18 прибережна зсувна смуга від забудови вільна (16,9 га);

№21, 22 зелені насадження, від забудови вільні (20,31 га);

№25 озеро (7,42 га)

№41 схили озера, від забудови вільні (60,5 га);

№37 рілля, від забудови вільна (27,31 га).

2. Здійснити розпорядження прийнятими земельними ділянками загальною площею 136,76 га згідно до раніше прийнятих рішень сесії Чорноморської селищної ради №285, 286, 287, 289 від 30.07.2004р. та рішень прийнятих цією сесією.

Зазначене рішення №304 від 12.10.2004 року було прийняте за заявою Міністерства оборони України від 22.09.2004 року № 220/2022 про відмову від права користування у порядку ст.ст.141, 142 ЗК України, акта прийому-передачі восьми земельних ділянок загальною площею 136,76 га із земель Чабанського полігону, рішення виконкому Ради №106 від 05.10.2004 року та на підставі ст.12 ЗК України, п. 12 Розділу Х Перехідних положень ЗК України, постанови Кабінету міністрів України №427 від 31.03.2004 року "Про затвердження порядку вибору земельних ділянок для розміщення об`єктів".

12.10.2004р. на підставі акту прийому-передачі восьми земельних ділянок загальною площею 136,76 га із земель "Чабанського полігону" начальник Чорноморської КЕЧ району підполковник Сичов В.В. здав, а голова Чорноморської селищної ради Ружин О.В. прийняв к землі запасу Чорноморської селищної ради земельні ділянки державної власності, що знаходяться у межах смт. Чорноморське:

№11,12 дизельна та ВКГ Чорноморської КЕЧ (0,65 та 0,67 га);

№18 прибережна зсувна смуга від забудови вільна (16,9 га);

№21, 22 зелені насадження, від забудови вільні (20,31 га);

№25 озеро (7,42 га)

№41 схили озера, від забудови вільні (60,5 га);

№37 рілля, від забудови вільна (27,31 га).

загальною площею 136,76 га із земель "Чабанського" полігону, які не використовуються для потреб оборони.

Вказаний акт підписаний начальником Чорноморської КЕЧ району та Чорноморським селищним головою та скріплений печатками юридичних осіб.

29 вересня 2006р. між Чорноморською селищною радою Комінтернівського району Одеської області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чорноморська Рів`єра" (Орендар) було укладено договір оренди землі, згідно п.1.1. якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування (оренду) земельну ділянку загальною площею 31,25 га для будівництва, експлуатації та обслуговування культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних об`єктів, за рахунок земель рекреаційного призначення не наданих у власність або користування, що перебувають в запасі Чорноморської селищної ради (в межах смт. Чорноморське) Комінтернівського району Одеської області, Україна (надалі "Об`єкт оренди").

Відповідно до п.2.1. Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 31,25 га, у тому числі: під ярами 31,25 для будівництва, експлуатації та обслуговування культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних об`єктів, на території смт. Чорноморське, Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, за рахунок земель рекреаційного призначення.

За приписами п.2.2. Договору на земельній ділянці об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури відсутні.

Пунктом 3.1. Договору укладено на 49 (сорок дев`ять) років.

22.09.2006р. на виконання вказаного рішення Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області від 05.09.2006 р. № 58-V були встановлені в натурі межі земельних ділянок у довгострокову оренду ТОВ "Чорноморська Рів`єра" для будівництва, експлуатації та обслуговування культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних об`єктів, про що складено відповідний акт.

На підставі акту приймання-передачі, 29.09.2006р. Чорноморська селищна рада передала, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Чорноморська Рів`єра" прийняло земельні ділянки загальною площею 31,25 га за адресою: Україна, Одеська область, Комінтернівський район, смт. Чорноморське.

Зазначений договір зареєстровано в Комінтернівському районному відділі ОРФ ЦДЗК 02.10.2006р. за №040652400004.

Листом вих.№303/22/1/643 від 05.10.2006р. начальник Південного територіального КЕУ, повідомив про погодження проекту протизсувних та берегоукріплювальних робіт протяжністю 1,25 км на морському узбережжі смт. Чорноморського Комітернівського району Одеської області.

16.10.2006р. Одеською обласною службою Української державної інвестиційної експертизи Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України зроблено комплексний експертний висновок №218.

02.11.2006р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Одеської обласної державної адміністрації був виданий до ТОВ «Чорноморська Рів`єра» зі строком дії на один рік, дозвіл № 68 на виконання будівельних робіт з протизсувних та берегоукріплювальних робіт на морському узбережжі довжиною 1,0 км в смт Чорноморське Комінтернівського району Одеської області, відповідно до проектної документації, затвердженої та зареєстрованої за №218 від 16.10.2006р. Укрінвестекспертиза.

Актом від 21.08.2018р. затвердженого ТВО начальника КЕВ м. Одеси, підполковником Д.В. Конюхом, зафіксовано обстеження земельної ділянки військового містечка № Чорноморське 1, за адресою: Одеська обл., Лиманський р-н., смт. Чорноморське.

23.08.2018р. 9 Спортивний Клуб, листом вих.№478 повідомив начальника КЕВ м. Одеси, про те, що біля території навчально-тренувальної бази 9 спортивного клубу (військове містечко Чорноморське-3, смт. Чорноморське, вул. Уютна, 65) невідомою організацією розпочаті земельні роботи, що можуть сприяти обваленню ґрунту навчально-тренувальної бази 9 СК та знищенню державного нерухового майна.

Листом за вих.№4274 від 05.09.2018р. КЕВ м. Одеси, направило повідомлення голові Чорноморської селищної ради, з проханням прийняти відповідні рішення, у зв`язку із повідомленням 9 СК, про проведення земельних робіт біля території останнього, що може сприяти обваленню ґрунту та знищенню державного майна.

26.10.2018р. КЕВ м. Одеси, направило лист за вих.№5064 директору ДП "Одесакомунпроект", у зв`язку із повідомленням 9 СК, про проведення земельних робіт біля території останнього, що може сприяти обваленню ґрунту та знищенню державного майна, оскільки ДП "Одесакомунпроект" є розробником проекту протизсувних та берегоукріплювальних робіт на замовлення ТОВ "Чорноморська Рів`єра", з проханням надати кваліфіковані роз`яснення з приводу виконання будівельних та інших робіт відповідно до згаданої проектної документації, просив надати згоду на участь спеціаліста інституту для виїзду на місце проведення відповідних робіт та здійснення авторського нагляду.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду із заявленим позовом в порядку ст. 391 ЦК України з огляду на створення відповідачем перешкод у здійсненні права користування позивачем земельною ділянкою площею 4,8 га під навчально-тренувальною базою 9 Спортивного Клубу, у зв`язку з чим позивач просить суд зобов`язати відповідачів усунути перешкоди шляхом заборони проводити берегоукріплювальні роботи на землях оборони.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно п. 1 ст.317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, крім випадків і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій розсуд.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до наведеної статті ЦК власник у такому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном.

Так, завдяки негаторному позову, яким у даному випадку є заявлений позивачем позов, захищаються права власника щодо здійснення права користування та розпорядження своїм майном, не пов`язаним із втратою власником володіння. Вимога відповідно до цього позову полягає в усуненні перешкод, які заважають власнику або іншому титульному володільцю здійснювати повно і незаперечно свої права користування і розпорядження майном.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Крім того, негаторний позов має на меті усунення тривалих порушень зазначених повноважень власника, а не тих, що мали місце в минулому, що обумовлює непоширення на вимоги за негаторним позовом строків позовної давності.

Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Якщо ж на час подання позову порушення припинилися, то й відпадає підстава для пред`явлення негаторного позову. Власник має право у даному випадку вимагати лише відшкодування збитків або застосувати інший спосіб захисту свого права.

Другою умовою застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов`язально-правовими засобами.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 27 травня 2015 р. у справі N 6-92цс15, де зазначено, що передбачений ст. 391 ЦК України спосіб захисту - усунення перешкод у здійсненні власником прав користування та розпорядження своїм майном, підлягає застосуванню у тих випадках, коли між позивачем, який є власником майна, і відповідачем, який користується спірним майном, не існує договірних відносин щодо цього майна і майно перебуває у користуванні відповідача не на підставі договору, укладеного з позивачем.

Негаторним вважається також позов власника про усунення перешкод у здійсненні користування майном третіми особами, в яких існували підстави для цього, але вони згодом відпали (наприклад, у разі визнання угоди недійсною, припинення договору за угодою сторін та ін). Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення третьою особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей. При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

Враховуючи те, що норми Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку Господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що Господарським судом, в межах наданих йому повноважень, були створені належні умови та здійснені всі необхідні дії для надання учасникам справи доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст.73 Господарського процесуального Кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст.79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім доводам та запереченням учасників судового процесу, надано можливість їх представникам в судовому засіданні обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

За твердженнями Позивача та Третіх осіб, Відповідачі здійснюють перешкоди позивачу в користуванні земельною ділянкою яка за ствердженням Позивача відноситься до земель оборони, шляхом проведення берегоукріплювальних робіт на землях оборони, на яких проводяться роботи з розкриття скелястого берегу та вивезення ґрунту, що на думку останнього спричинить обвалення ґрунту та знищення державного нерухомого майна.

Так, відповідно до абзацу 3 ч.5 ст.20 Земельного кодексу України земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із законом України "Про використання земель оборони". Тобто, використання земель оборони в інших цілях, ніж ті, що визначені вищевказаними нормами законодавства, взагалі заборонені.

При цьому, суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що земельна ділянка на якій проводяться берегоукріплювальні роботи та яка входить до складу земель комунальної власності, загальною площею 136,76 га, що зараховані до земель запасу Чорноморської селищної ради згідно із рішенням за №304 від 12.10.2004р. "Про прийом земель запасу Чорноморської селищної ради загальною площею 136,76 га" відноситься до земель оборони які надані для повсякденної діяльності 9 СКА.

Також судом, з Акту обстеження земельної ділянки навчально-тренувальної бази 9 СКА складеного 31.08.2018р., встановлено, що біля території 9 СКА з боку моря орендарем земельної ділянки ОК ДБК "Чорноморська Рів`єра" розпочаті земельні роботи з берегоукріплення; будинки та споруди 9 СКА не пошкоджені; військовими топографами за наявним каталогом координат Відповідача - 2 встановлено, що земельні роботи ведуться на орендованій земельній ділянці, межа території 9 СКА не порушена, огорожа не пошкоджена.

Зазначене в акті дослідження 9 СКА від 31.08.2018р. підтверджується наявним в матеріалах справи топографо-геодезичними вишукуваннями "Винос в натуру материкової межі земельної ділянки в пгт Чорноморське Лиманського району Одеської області" (кадастровий № 5122755900:02:001:0011), складеними МПП "ТЕХНОПРОЕКТ" на замовлення ДБК "Чорноморська Рів`єра".

Також, судом не приймаються в якості належних доказів посилання Позивача на те, що Відповідачем - 2 Позивачу (як суміжному землекористувачу) не була надана на погодження проектна документація на проведення протизсувних і берегоукріплювальних робіт, оскільки, нормами чинного законодавства України не передбачено вимог щодо узгодження проекту будівництва із суміжними землекористувачами.

При цьому, суд звертає увагу Позивача та Третіх осіб на те, що робочий проект на проведення протизсувних і берегоукріплювальних робіт був погоджений з начальником Південного територіального КЕУ, який листом вих.№303/22/1/643 від 05.10.2006р. повідомив про погодження проекту протизсувних та берегоукріплювальних робіт відстанню 1,25 км на морському узбережжі смт. Чорноморського Комітернівського району Одеської області а також на те, що розроблений проект отримав позитивний комплексний експертний висновок Одеської обласної служби Української державної інвестиційної експертизи Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 218.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. З урахуванням неведених приписів процесуального закону, судом відхиляються в якості допустимих доказів, надана позивачем копія фотокарток (а.с. 25), скільки з цієї копії не можливо встановити, яка саме земельна ділянка сфотографована, де вона знаходиться, що саме розташоване на цих копіях, за допомогою яких технічних засобів зроблені ці фотокартки та їх копія.

Крім того, на думку суду, не є належним доказом, наданий позивачем в обґрунтування позову акт обстеження земельної ділянки військового містечка № Чорноморське 1 (а.с.32-33), оскільки із останнього вбачається, що земельна ділянка і дві будівлі, які перебувають на балансі КЕВ м. Одеса, відповідальній експлуатації військової частини НОМЕР_1 використовується сторонніми невідомими особами. Територія біля будівель за ГП №88 за га ГП №105 використовується невідомими особами для зберігання будівельної техніка та матеріалів, тощо.

Отже, з цього доказу, по-перше, неможливо встановити, яку саме земельну ділянку було обстежено, по-друге, що за невстановлені особи і яку саме земельну ділянку використовують.

Так само, суд не визнає належним доказом посилання Позивача та Третіх осіб на те, що дозвіл № 68 на виконання будівельних робіт з протизсувних та берегоукріплювальних робіт на морському узбережжі довжиною 1,0 км в смт Чорноморське Комінтернівського району Одеської області, відповідно до проектної документації, затвердженої та зареєстрованої за №218 від 16.10.2006р. Укрінвестекспертиза, є не чинним, з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 Р. 2 Прикінцевих положень Закону України від 16.09.2008р. №509-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" дозвіл на будівництво об`єкта містобудування, вихідні дані (архітектурно-планувальне завдання та технічні умови щодо інженерного забезпечення) та дозвіл на виконання будівельних робіт, отримані до набрання чинності підпунктів (до 14.04.2009р.), вказаних у першому реченні цього пункту, зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом (тобто з 14.10.2008р.), а щодо об`єктів містобудування, будівництво яких розпочато, - до завершення їх будівництва.

Як вбачається з наведеного зазначена норма є нормою прямої дії, у зв`язку з чим дозволи на виконання будівельних робіт, отримані до набуття чинності підпункту 17 пункту 10 розділу І зазначеного Закону (до 14.10.2008р.), є чинними та не потребують продовження терміну їх дії в межах строків, встановлених пунктом 1 розділу II Прикінцевих положень Закону. А тому, оскільки дозвіл № 68 на виконання будівельних робіт з протизсувних та берегоукріплювальних робіт на морському узбережжі довжиною 1,0 км в смт Чорноморське Комінтернівського району Одеської області, отриманий ТОВ "Чорноморська Рів`єра", отриманий 02.11.2006р., суд вважає, що відповідно до вищенаведених приписів законодавства, він діє до закінчення будівництва.

Стосовно тверджень Позивача та Третіх осіб про здійснення Відповідачами дій, які спричиняють обваленню ґрунту та знищенню державного нерухомого майна, суд зазначає наступне.

Щодо дій Відповідачів які б спричинили обвалення ґрунту та пошкодження державного майна, яке відноситься до військового, позивачем взагалі не наведено жодного доказу який би підтверджував ствердження позивача.

Натомість, як зазначалось вище, судом встановлено, що діями відповідача 2 шкоди земельній ділянці та майну, яке знаходиться в користуванні 9 СКА взагалі не завдано. Зазначене підтверджене актом, складеним 9 СКА 31.08.2018р. (а.с.183).

Доказів, які б спростовували викладене, позивач у встановленому законом порядку суду не надав, як і не надав доказів того, що Відповідачами здійснено будь-які перешкоди позивачу у користуванні спірною земельною ділянкою, тим самим Позивач не довів суду факту порушення його прав з боку відповідачів - Чорноморської селищної ради Малиновського району Одеської області та ОК ДБК "Чорноморська Рів`єра".

Інші доводи та посилання Позивача та Третіх осіб на стороні позивача не спростовують висновків, до яких дійшов суд під час розгляду справи.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України".

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р.). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003р.).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, дослідивши всі обставини справи та наявні в ней докази, надавши правову оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до висновку, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог щодо вчинення відповідачами перешкод у користуванні спірною земельною ділянкою. В свою чергу такі обставини виключають можливість відновлення порушених, на думку позивача, з боку відповідачів прав власника (користувача) шляхом покладення на відповідача обов`язку усунути перешкоди у користуванні спірною земельною ділянкою, наявність яких судом не встановлено. Так само не підлягає задоволенню, на думку суду, позовна вимога КЕВ м. Одеси про заборону ОК ДБК "Чорноморська Рів`єра" проводити будь-які будівельні роботи на землях оборони, оскільки судом встановлено, що Відповідач - 2 виконує протизсувні та берегоукріплювальні роботи у відповідності до розробленого та погодженого у встановленому законодавством проекту на земельній ділянці комунальної власності, яка знаходиться у нього в користуванні на підставі договору оренди.

Враховуючи усе вищенаведене та оцінюючи обставини справи та докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси є необґрунтованими, не відповідають матеріалам справи та вимогам діючого законодавства, у зв`язку з чим задоволенню не підлягають.

В силу приписів до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 13, 76, 86, 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.У задоволенні позову відмовити повністю.

2.Судові витрати по справі покласти на Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси (вул. Єврейська, буд. №13, м. Одеса, 65014).

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.

Повний текст рішення складено 03.06.2019р.

Суддя О.В. Цісельський