Рішення

від 31.05.2019 по справі 910/1640/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.05.2019Справа № 910/1640/19

Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Носівський цукровий завод" (17100, Чернігівська область, Носівський район, місто Носівка, вулиця Заводська, будинок 2; ідентифікаційний код 36213924)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фосарго" (04073, місто Київ, Подільський район, вулиця Рилєєва, будинок 10, офіс 28; ідентифікаційний код 40528240)

про стягнення 221 418,20 грн,

Без виклику (повідомлення) представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Носівський цукровий завод" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фосарго" про стягнення 221 418,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором підряду № 3010-17 від 30.10.2017 в частині виконання робіт з благоустрою території замовника, у зв`язку з чим позивач повідомив відповідача про відмову від зазначеного договору та просить суд повернути попередньо сплачені грошові кошти.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 910/1640/19, постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Нормами частини 4 статті 89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 01.03.2019 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка також була зазначено позивачем у позовній заяві, а саме: 04073, місто Київ, вулиця Рилєєва, будинок 10, офіс 28.

Проте, поштовий конверт було повернуто до суду з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням встановленого термін зберігання".

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливості ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 13.02.2019 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Частиною 2 статті 178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2019, відзиву на позов до суду не подав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Будь яких заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.10.2017 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Носівський цукровий завод" в якості замовника (далі - Завод, позивач, замовник) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фосарго" в якості підрядника (далі - Товариство, відповідач, підрядник) було укладено Договір № 3010-17 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого підрядник прийняв на себе зобов`язання на власний ризик та власними силами виконати, згідно з проектною документацією роботи з благоустрою території замовника за адресою: Чернігівська область, м. Носівка, вул. Заводська, 2 в строк, обумовлений в Договорі, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи.

Ціна робіт відповідно до пункту 2.1 Договору (в редакції Додаткової угоди від 22.11.2017) складає 534 980,62 грн з урахуванням 20% ПДВ.

Згідно пункту 2.3 Договору оплата здійснюється поетапно, зокрема, замовник здійснює перший платіж у розмірі 30% від ціни роботи, визначеної в пункті 2.1 Договору, на підставі отриманого рахунку-фактури підрядника.

Сторони домовились розпочати роботи впродовж 3 (трьох) днів від дня перерахування авансу на безготівковий рахунок підрядника (пункт 2.2 Договору).

Визначений пунктом 3.1 Договору (в редакції Додаткової угоди від 22.11.2017) строк виконання робіт становить 45 (сорок п`ять) днів від перерахування авансу на безготівковий рахунок підрядника.

На виконання умов Договору позивачем було перераховано відповідачу аванс, що підтверджено наявними в матеріалах справи належним чином завіреними копіями платіжних доручень від 03.11.2017 на суму 179 920,20 грн та від 27.11.17 на суму 41 498,00 грн.

Відповідач свої обов`язки за договором не виконав, роботи з благоустрою території не розпочав.

З метою досудового врегулювання спору Заводом було направлено на адресу Товариства та його директора особисто лист (претензію) № 301-06-43 від 18.01.2018 щодо виконання зобов`язань за Договором з вимогою негайно розпочати роботи та сплатити протягом 5 робочих днів з моменту отримання листа сплатити 89 163,44 грн збитків за нереєстрацію податкових накладних.

Зважаючи на злісне невиконання умов Договору Товариством позивач на адресу відповідача та його директора особисто направив лист № 01-06-842 від 27.11.2018 про відмову від договорів підряду, відповідно до якого повідомив про односторонню відмову від Договору та заявив вимогу про повернення грошових коштів в сумі 221 418,20 грн.

Беручи до уваги невиконання відповідачем договірних робіт, замовник просить суд присудити до стягнення з підрядника суми авансового платежу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов висновку про наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (частина 1 статті 846 ЦК України).

Як судом встановлено вище, умовами укладеного договору сторони передбачили, що роботи за Договором мають бути розпочаті впродовж 3 (трьох) днів від дня перерахування авансу на безготівковий рахунок підрядника (пункт 2.2 Договору) та підлягають виконанню у строк 45 (сорок п`ять) днів від перерахування авансу на безготівковий рахунок підрядника (пункт 3.1 Договору (в редакції Додаткової угоди від 22.11.2017) .

Таким чином, беручи до уваги встановлений факт здійснення авансового платежу 03.11.2017 та 27.11.2017 суд дійшов висновку про те, що роботи за спірним договором мали бути розпочаті не пізніше 30.11.2017 та, відповідно, виконані - не пізніше 14.01.2018.

Приписами частини 1 статті 530 ЦК України унормовано, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 610 ЦК України та частина 1 статті 612 ЦК України).

Факт здійснення оплати позивачем авансу на рахунок відповідача підтверджений наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень від 03.11.2017 на суму 179 920,20 грн та від 27.11.17 на суму 41 498,00 грн.

За твердженням позивача, яке не спростовано матеріалами справи та відповідачем, останній свої зобов`язання за договором не виконав, в обумовлений договором строк роботи не розпочав.

Згідно з положеннями статей 78, 79 ГПК кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено обставини, покладені в основу позову, а тому позовні вимоги задоволенню в повному обсязі.

За приписами статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за результатами вирішення спору покладаються на відповідача в частині задоволених позовних вимог.

Керуючись статями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Носівський цукровий завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фосарго" про стягнення 221 418,20 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фосарго" (04073, місто Київ, Подільський район, вулиця Рилєєва, будинок 10, офіс 28; ідентифікаційний код 40528240) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Носівський цукровий завод" (17100, Чернігівська область, Носівський район, місто Носівка, вулиця Заводська, будинок 2; ідентифікаційний код 36213924) 221 418,20 грн (двісті двадцять одну тисячу чотириста вісімнадцять гривень 20 копійок) грошових коштів та 3 321,27 грн (три тисячі триста двадцять одну гривню 27 копійок) судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ