Рішення

від 31.05.2019 по справі 910/3532/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2019Справа № 910/3532/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Еско"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клондайк Партнер"

про стягнення 224 109, 32 грн.

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Еско" (далі - ТОВ ВКП "Еско", позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клондайк Партнер" (далі - ТОВ "Клондайк Партнер", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 224 109, 32 грн.

Позов обгрунтований тим, що відповідач порушив умови договору поставки № И-000-17 від 03.01.2017 р. в частині своєчасної сплати вартості поставленого товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

У позові ТОВ ВКП "Еско" просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 179 806,38 грн., пеню у сумі 31 744,45 грн., інфляційну складову боргу в сумі 9 913,12 грн., 3% річних у сумі 2 645,37 грн., а всього - у сумі 224 109,32 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.04.2019 р. за вказаним позовом було відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до правил, визначених ст.ст. 12, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Цією ж ухвалою сторонам надано строк, передбачений законом, для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов`язків.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Отже, суд, розглянувши позовні вимоги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що 03.01.2017 р. між ТОВ ВКП "Еско" (продавець) та ТОВ "Клондайк Партнер" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № И-000-17 (далі - договір). Відповідно до умов цього договору продавець зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму відповідно до умов даного договору (розділ 1). Ціна та номенклатура товару, його кількісні та якісні характеристики визначаються сторонами у рахунках-фактурах або накладних (п. 2.1 договору).

Загальна сума договору дорівнює 1 000 000,00 грн. та сплачується покупцем на підставі рахунків-фактур та/або накладних продавця (п.п. 2.3, 2.4 договору). Покупець повинен повністю оплатити товар згідно рахунків-фактур шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок продавця на умовах передплати за товар. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок продавця. Платежі, які надходять від покупця як оплата за товар, придбаний на умовах даного договору, без вказівки їх призначення в платіжному дорученні зараховуються продавцем в рахунок сплати боргів покупця, які виникли раніше, в порядку їх хронологічного виникнення, якщо продавцем не прийнято інше рішення (п.п. 3.1, 3.2, 3.3 договору).

Відповідно до п. 4.2 договору поставка товару здійснюється на умовах EXW (склад продавця) відповідно до вимог Інкотермс-2010 на протязі 5 робочих днів від дати підтвердження заказу покупцем. Передача-прийом товару відбувається по номенклатурі, кількості, ціні та сумі, що зазначені у видаткових накладних, виданих продавцем на ім`я покупця (п. 4.4). Датою поставки товару є дата отримання товару покупцем, яка вказується у видатковій накладній (п. 4.7 договору).

Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2018 р. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов`язань за цим договором (п.п. 9.1, 9.2).

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання своїх зобов`язань позивач у період з листопада 2017 р. по вересень 2018 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 1 190 136,41 грн., що підтверджується наявними у справі копіями видаткових накладних, підписаних сторонами, та рахунків на оплату.

Проте, відповідач, зі свого боку, взяті на себе зобов`язання виконав неналежним чином, вартість поставленого товару оплатив частково - у сумі 1 010 330,03 грн. Отже, у відповідача виникла заборгованість у сумі 179 806,38 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків № УТ-35 від 02.10.2018 р., підписаним сторонами.

22.10.2018 року позивач звернувся до ТОВ "Клондайк Партнер" із претензією про сплату заборгованості, однак, відповідач залишив вимоги позивача без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Частиною 1 ст. 202 ГК України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки доказів належної сплати вартості товару відповідач не надав, доводів позивача не спростував, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ ВКП "Еско" про стягнення заборгованості в сумі 179 806,38 грн. підлягають задоволенню.

Також позивач просив стягнути з відповідача пеню у сумі 31 744,45 грн., нараховану за прострочення грошового зобовязання.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

У силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Так, у пункті 8.2 договору сторони домовились, що у випадку затримки оплати товару в строк, який узгоджений сторонами, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості товару на дату виписки накладної за кожен день прострочення платежу.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін (п. 2.5 Постанови Пленуму від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Провівши перерахунок штрафних санкцій відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України, вимог ст. 232 ГК України та умов договору, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі, заявленій позивачем - 31 744,45 грн.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача інфляційні втрати - у сумі 9 913,12 грн., 3% річних - у сумі 2 645,37 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційної складової боргу є такими, що заявлені правомірно.

Здійснивши власний перерахунок сум матеріальних втрат, суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 9 913,12 грн. та 3% річних у сумі 2 645,37 грн., тобто у сумах, заявлених позивачем.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати, зокрема, по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73 - 79, 129, 236 - 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Еско" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клондайк Партнер" про стягнення заборгованості в сумі 224 109, 32 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клондайк Партнер" (04050, місто Київ, вул. Білоруська, буд. 10/18, ідентифікаційний код 40464664) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Еско" (01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 4, кв. 55, ідентифікаційний код 22579667) основний борг у сумі 179 806 (сто сімдесят дев`ять тисяч вісімсот шість) грн. 38 коп., пеню у сумі 31 744 (тридцять одна тисяча сімсот сорок чотири) грн. 45 коп., інфляційне збільшення боргу у сумі 9 913 (дев`ять тисяч дев`ятсот тринадцять) грн. 12 коп., 3 % річних у сумі 2 645 (дві тисячі шістсот сорок п`ять) грн. 37 коп., судовий збір у сумі 3 361 (три тисячі триста шістдесят одна) грн. 64 коп.

Повне судове рішення складено 31 травня 2019 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.