Рішення від 30.05.2019 по справі 925/305/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2019 року Справа № 925/305/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Козоріз О.І.,

за участі представників сторін:

від позивача - представник не з`явився,

від відповідача - Квітка О.М. - директор,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "В.М.", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРКОПІ СЕРВІС",

м. Черкаси

про стягнення 6 072 грн. 60 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю "В.М." до товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРКОПІ СЕРВІС" про стягнення з відповідача 5 415 грн. 39 коп. основного боргу, 516 грн. 26 коп. неустойки (пені), 97 грн. 91 коп. інфляційних втрат та 43 грн. 04 коп. 3% річних, з підстав неналежного виконання відповідачем умов договору поставки № ВМ 334-18 від 19 квітня 2018 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 01 квітня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Розгляд справи по суті призначено на 10 год. 40 хв. 14 травня 2019 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 14 травня 2019 року було оголошено перерву до 12 год. 00 хв. на 30 травня 2019 року.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

30 травня 2019 року від відповідача до суду надійшли додаткові письмові пояснення.

Представник відповідача проти позову заперечував.

У відзиві на позов відповідач вказував, що товар (витратні матеріали) від позивача не отримував, а додані позивачем до позовної заяви видаткові накладні від 12 та 16 листопада 2018 року не підписував.

Декларація приватного підприємства "Нічний експрес" від 12 листопада 2018 року та накладна товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" від 16 листопада 2018 року не містять посилання на специфікацію відправлення із зазначенням номеру відповідної накладної товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРКОПІ СЕРВІС".

Також вартість відправлення відрізняється від суми вказаних у накладних та у позові.

Відмітки на копіях податкових накладних від 12 та 16 листопада 2018 року зі змістом "Документ прийнято контрагентом" не відповідає дійсності та не пов`язане з діями товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРКОПІ СЕРВІС".

Відповідач просить суд критично оцінити копії квитанцій про прийняття Державною фіскальною службою України виписаних позивачем податкових накладних, оскільки вказані документи не підписувалися представниками товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРКОПІ СЕРВІС" та лише містять електронні цифрові підписи, здійснені від особи позивача.

Відповідач зазначав, що дійсно отримував від позивача відправлення згідно декларацій приватного підприємства "Нічний експрес" від 12 листопада 2018 року та накладної товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" від 16 листопада 2018 року. Однак вказані відправлення містили не витратні матеріали, а передноворічну рекламну продукцію позивача, яку за усною домовленість відповідач мав би розповсюдити серед своїх клієнтів задля популяризації позивача та збільшення клієнтської бази.

Відповідач відмовився оплачувати рекламну продукцію, оскільки її отримання та розповсюдження не обумовлювалось договірними відносинами, а носило добровільний характер.

Враховуючи вищенаведене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач зазначав, що оскільки від відповідача було отримано лист, в якому останній просив при відправленні товару кур`єрськими службами за його рахунок вказувати оголошену вартість в мінімальному розмірі 200 грн. 00 коп., для зменшення витрат на доставку, то відповідно позивачем було вказано у накладній товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" від 16 листопада 2018 року оголошену вартість відправленого товару на суму 600 грн. 00 коп., замість дійсної вартості в розмірі 3 172 грн. 95 коп.

Щодо податкових накладних від 12 та 16 листопада 2018 року позивач зазначав, що вони прийняті контрагентом та зареєстровані в ЄРПН, що підтверджується квитанціями.

Що стосується передноворічної реклами, то позивач не заперечує, що рекламна продукція дійсно направлялася відповідачу, проте 17 та 19 липня 2018 року та була не новорічною, що підтверджується складськими ордерами.

В судовому засіданні, яке відбулося 30 травня 2019 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/305/19.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, а також заслухавши пояснення представника відповідача, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач в обґрунтування своїх вимог зазначав, що на підставі договору поставки передав відповідачу товар на умовах визначених договором поставки №ВМ 334-18 від 19 квітня 2018 року, проте свій обов`язок щодо оплати придбаного товару відповідач виконав частково, у зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 5 415 грн. 39 коп. боргу.

Крім того на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 43 грн. 04 коп. 3% річних, 97 грн. 91 коп. інфляційних втрат та 516 грн. 26 коп. пені на підставі п. 7.1. договору.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 19 квітня 2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю "В.М." (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "СТАРКОПІ СЕРВІС" (покупець) було укладено договір поставки за №ВМ 334-18 (а.с.18-22).

Згідно п. 1.1. договору постачальник зобов`язався поставити, а покупець - прийняти та оплатити витратні матеріали до оргтехніки, запасні частини та аксесуари (надалі-товар) відповідно до супроводжувальних документів, а саме: рахунків-фактур, товарних накладних та/або актів приймання-передачі товарів.

Найменування, асортимент, ціна та кількість товару, що постачається вказуються в супроводжувальних документах на товар, а саме: рахунках-фактурах, товарних накладних, які є невід`ємною частиною договору (п. 1.3. договору).

Позивач у позовній заяві вказував, що на виконання умов договору здійснив поставку товару на загальну суму 101 469 грн. 82 коп., про що надав копії видаткових накладних (а.с. 23-56).

Відповідач оплатив поставлений товар лише на суму 96 054 грн. 43 коп., що підтверджується банківськими виписками.

Позивач вказував, що відповідачем не оплачено товар за накладними №НЗК00671773 від 12 листопада 2018 року на суму 2 242 грн. 44 коп. та №НЗК00672648 від 16 листопада 2018 року на суму 3 172 грн. 95 коп.

Водночас зазначені видаткові накладні відповідачем не підписано.

Згідно ч. 2 ст. 664 ЦК України якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві .

В матеріалах справи містяться копія вантажної декларації (товарно-транспортна накладна) приватного підприємства "Нічний експрес" від 12 листопада 2018 року з оголошеною цінністю 2 242 грн. 00 коп. та копія експрес - накладної товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" від 16 листопада 2018 року з оголошеною вартістю 600 грн. 00 коп.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказував, що дійсно отримував відправлення від позивача згідно декларації приватного підприємства "Нічний експрес" від 12 листопада 2018 року №46715420.36386 та накладної товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" від 16 листопада 2018 року №20 4001 0877 4344.

Водночас, як вже зазначалося вище, відповідач стверджував, що вказані відправлення містили не витратні матеріали, а передноворічну рекламну продукцію позивача.

Тобто, сам факт доставки 12 та 16 листопада 2018 року певного товару відповідачу від позивача стороною не заперечується.

Згідно ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Умовами договору (п.2.1, 2.3, 2.4) було передбачено, що приймання товару проводиться відповідно до Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю №П-6 від 15 червня 1965 року та за якістю №П-7 від 25 квітня 1966 року.

Ризик повної або часткової втрати, знищення, пошкодження товару переходить від постачальника до покупця з моменту передачі товару згідно відповідної видаткової накладної підписаної уповноваженими представниками сторін, а в разі поставки товару через перевізника - з моменту отримання у перевізника.

В разі необхідності для покупця (про виникнення такої необхідності покупець обов`язково повідомляє постачальника засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою) представники покупця можуть отримати товар самостійно, за адресою складу постачальника (Київська область, Києво-Сятошинський район, с. Гатне, вул. Свободи, 2-а) або за адресою складу перевізника (експедитора) у місті, в якому знаходиться покупець.

Також п.3.1 договору було визначено, що орієнтована вартість договору становить 600 000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ, 20% 100 000 грн. 00 коп. У процесі виконання договору його сума уточнюється, виходячи із загальної суми партій товару, замовлених та поставлених, відповідно до видаткових накладних підписаних уповноваженими представниками сторін, протягом строку дії цього договору.

Згідно ч. 3 ст. 670 ЦК України якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов`язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

Статтею 671 ЦК України визначено, що якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

Якщо договором купівлі-продажу асортимент товару не встановлений або асортимент не був визначений у порядку, встановленому договором, але із суті зобов`язання випливає, що товар підлягає переданню покупцеві в асортименті, продавець має право передати покупцеві товар в асортименті виходячи з потреб покупця, які були відомі продавцеві на момент укладення договору, або відмовитися від договору.

Як зазначалося вище, предметом договору є поставка витратних матеріалів до оргтехніки, запасні частини та аксесуари.

В описі вантажу в декларації приватного підприємства "Нічний експрес" від 12 листопада 2018 року та накладній товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" від 16 листопада 2018 року вказані саме витратні матеріали.

Товар було доставлено відповідачу під час дії договору поставки.

Згідно ст. 672 ЦК України якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Якщо продавець передав покупцеві частину товару, асортимент якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, і частину товару з порушенням асортименту, покупець має право на свій вибір:

1) прийняти частину товару, що відповідає умовам договору, і відмовитися від решти товару;

2) відмовитися від усього товару;

3) вимагати заміни частини товару, що не відповідає асортименту, товаром в асортименті, який встановлено договором;

4) прийняти весь товар.

У разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або пред`явлення вимоги про заміну цього товару покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього.

Якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він зобов`язаний оплатити його за ціною, погодженою з продавцем.

Якщо продавець не вжив необхідних заходів щодо погодження ціни в розумний строк, покупець оплачує товар за ціною, яка на момент укладення договору купівлі-продажу застосовувалася щодо аналогічного товару.

Ціна товару поставленого 12 листопада 2018 року відповідно до перевізних документів становила 2 242 грн. 00 коп., а товару поставленого 16 листопада 2018 року - 600 грн. 00 коп.

Відповідач не відмовився від поставленого товару у розумний строк, товар не повернув, а також не надав відповіді на претензію позивача, зокрема, у розумний строк не вказував позивачу про те, що в листопаді 2018 року останнім було отримано не витратні матеріали по договору, а безкоштовну рекламну продукцію.

В п. 6. Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю № П-7 зазначено, що приймання продукції за якістю і комплектності робиться на складі одержувача в наступні терміни:

а) при іногородньому постачанні - не пізніше 20 днів, а швидкопсувній продукції - не пізніше 24 година. після видачі продукції органом транспорту або вступу її на склад одержувача при доставці продукції постачальником або при вивезенні продукції одержувачем;

б) при місцевому постачанні - не пізніше 10 днів, а швидкопсувній продукції - 24 година. після вступу продукції на склад одержувача.

Згідно п. 11 вищевказаної Інструкції одночасно із прийманням продукції по якості проводиться перевірка комплектності продукції, а також відповідності тари, упакування, маркування вимогам стандартів, технічних умов, Особливих умов, інших обов`язкових для сторін правил або договору кресленням, зразкам (еталонам).

При виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, яка надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, вказаним в маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 даної Інструкції), одержувач призупиняє подальше приймання продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов`язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршенню її якості і змішенню з іншою однорідною продукцією (п. 16 вищевказаної Інструкції).

Водночас, в матеріалах справи відсутній акт про виявлені невідповідності якості, комплектності товару, що надійшов від позивача в листопаді 2018 року.

Водночас, згідно умов п.3 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю № П-6 (далі - Інструкція № П-6) підприємство - одержувач зобов`язане забезпечити приймання продукції по кількості в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними й Особливими умовами поставки, даною Інструкцією, іншими обов`язковими правилами й договором.

Відповідно до умов даної Інструкції № П-6 одержувач був зобов`язаний перевірити, чи забезпечена схоронність вантажу під час перевезення, зокрема: перевірити відповідність найменування вантажу, зазначеним у транспортному документі.

Підприємство-Одержувач зобов`язане:

а) створити для правильного й своєчасного приймання продукції умови, за яких забезпечувалася б схоронність і запобігала можливість створення недостач і розкрадань продукції;

б) забезпечити, щоб особи, які здійснюють приймання продукції, добре знали дану Інструкцію, а також правила приймання продукції по кількості, установлені відповідними стандартами, технічними умовами, Основними й Особливими умовами поставки, іншими нормативними актами й договором поставки даної продукції;

в) забезпечити точне визначення кількості продукції, що надійшла (ваги, кількості місць: ящиків, мішків, зв`язувань, стосів, пачок і т.п. );

г) систематично здійснювати контроль над роботою осіб, на яких покладено приймання продукції по кількості, і попереджати порушення правил приймання продукції ( п. 8,9,11 Інструкції № П-6).

Отже, доказами у їх сукупності підтверджується поставка позивачем відповідачу товару 12 та 16 листопада 2018 троку лише на суму 2 842 грн. 00 коп.

Посилання позивача на те, що доказами поставки товару відповідачу на суму 5 415 грн. 39 коп. є податкові накладні є помилковими, в зв`язку з тим, що податкова накладна є звітними і одночасно розрахунковими документами у розумінні податкового обліку підприємства та відображає у ньому господарську операцію, проте, ці документи не засвідчують факт передання товару, оскільки складаються в односторонньому порядку та не передбачають наявності підпису отримувача, а отже не можуть підтверджувати факт здійснення сторонами господарської операції з відчуження майна, їх складання безпосередньо не призводить до змін майнового стану сторін.

Податкові накладні для покупця товарів/послуг є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 3.2. договору поставки повна оплата вартості отриманої від постачальника партії товару здійснюється покупцем у безготівковій формі в національній валюті України - гривні на поточний банківський рахунок постачальника протягом 14 календарних днів від дати поставки товару, вказаної у відповідній видатковій накладній постачальника підписаної уповноваженими представниками сторін.

Таким чином з урахуванням вимог п. 3.2. відповідач повинен був розрахуватися за поставлений товар 12 листопада 2018 року - 26 листопада 2018 року, а за товар поставлений 16 листопада 2018 року - 30 листопада 2018 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного та повного здійснення, на підставі умов договору поставки, розрахунку з позивачем за поставлений товар.

Водночас, надані позивачем суду докази є достатніми в розумінні ст. 79 ГПК України, оскільки у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, зокрема, про наявність невиконаного грошового зобов`язання відповідача перед позивачем по договору поставки № ВМ 334-18 від 19 квітня 2018 року.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки в матеріалах справи містяться докази поставки товару відповідачу лише на суму 2 842 грн. 00 коп., то вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку, в решті стягнення боргу в розмірі 2 573 грн. 39 коп. слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов`язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов`язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно п. 7.1. договору у разі несплати або несвоєчасної оплати вартості отриманого товару (п. 3.2. договору) покупець сплачує постачальнику за період прострочення платежу пеню, у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу, а також відшкодовує збитки в повному обсязі.

Позивачем заявлено до стягнення 516 грн. 26 коп. пені нарахованої за період з 26 листопада 2018 року по 04 березня 2019 року на суму боргу 2 242 грн. 44 коп. та за період з 30 листопада 2018 року по 04 березня 2019 року на суму боргу 3 172 грн. 95 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 43 грн. 04 коп. 3% річних та 97 грн. 91 коп. інфляційних втрат, які нараховані за аналогічний період, що й пеня.

Однак при нарахування пені, інфляційних та річних позивачем було порушено вимоги ст. 253 ЦК України згідно якої перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Крім того, як зазначалося вище, позивачем не надано належних доказів поставки товару саме на суму 5 415 грн. 39 коп., а тому нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних на вказану суму є безпідставним.

Здійснивши нарахування пені, 3% річних та інфляційних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3." судом встановлено, що за період з 27 листопада 2018 року по 04 березня 2019 року на суму боргу 2 242 грн. 00 коп. розмір пені складає 216 грн. 71 коп., річних - 18 грн. 06 коп., інфляційних - 51 грн. 95 коп., однак позивач вказав, що інфляційні за вказаний період становлять 40 грн. 54 коп.;

за період з 01 грудня 2018 року по 04 березня 2019 року розмір пені нарахований на суму боргу 600 грн. 00 коп. становить 55 грн. 63 коп., 3% річних - 4 грн. 64 коп., інфляційних - 13 грн. 90 коп.

Таким чином з урахуванням здійсненого судом розрахунку з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 272 грн. 34 коп., 3% річних в розмірі 22 грн. 70 коп., інфляційних - 54 грн. 44 коп. (40 грн. 54 коп. + 13 грн. 90 коп.), в решті стягнення пені, інфляційних та річних слід відмовити.

Інші доводи сторін судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищенаведеного.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРКОПІ СЕРВІС", проспект Хіміків, 3, м. Черкаси, ідентифікаційний код 37478682, п/р НОМЕР_1 в ПАТ "Креді Агріколь Банк", МФО 300614 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "В.М.", вул. Івана Мазепи, буд. 4/9, м. Київ, ідентифікаційний код 24095427, п/р № НОМЕР_2 в ПАТ "Креді Агріколь Банк", МФО 300614 - 2 842 грн. 00 коп. основного боргу, 272 грн. 34 коп. пені, 54 грн. 44 коп. інфляційних втрат, 22 грн. 70 коп. 3% річних та 1 009 грн. 48 коп. судового збору.

3. В решті вимог - в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішення суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 04 червня 2019 року.

Суддя А.В.Васянович