Рішення

від 28.05.2019 по справі 925/373/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2019 року м. Черкаси справа № 925/373/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., за участі представників сторін: позивача - адвоката Ніколаєва А.М., відповідача - Сергеєва С.Ю. самопредставництво за посадою (директора), у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Черкасиелеваторторг до товариства з обмеженою відповідальністю Базіс Бус про стягнення 127575 грн. 46 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Черкасиелеваторторг звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Базіс Бус (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору поставки № 497 від 23.11.2016 року, 99222 грн. 27 коп. основного боргу, 8980 грн. 29 коп. інфляційних втрат, 3435 грн. 87 коп. 3% річних, 15937 грн. 03 коп. пені, що разом складає 127575 грн. 46 коп., та відшкодування судових витрат.

Позов мотивований порушенням відповідачем строків та порядку розрахунків за поставлений йому позивачем товар згідно договору поставки № 497 від 23.11.2016 року.

Ухвалою суду від 09.04.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі №925/373/19 за правилами спрощеного позовного провадження, зобов`язано позивача надати усі документи в обґрунтування позовних вимог та оригінали цих документів для огляду в судовому засіданні, а відповідача - письмовий відзив на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову у разі їх наявності.

В судовому засіданні 28.05.2019 року представник позивача позов з підстав і в розмірі, викладених у позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити повністю, представник відповідача позов визнав і пояснив, що невиконання спірних вимог відбулось внаслідок скрутного фінансового стану підприємства.

Згідно з ст.ст. 233, 240 ГПК України, у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

23.11.2016 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Черкасиелеваторторг , як постачальник, і відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Базіс Бус , як покупець, уклали договір поставки № 497 (далі - Договір, а. с. 7), за умовами пункту 1.1 якого постачальник прийняв на себе зобов`язання поставити і передати у власність покупця металопрокат та будівельні матеріали (далі в тексті договору - товар), а покупець зобов`язався прийняти й оплатити товар в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Сторони погодили усі істотні умови Договору, і зокрема, домовилися про таке:

п. 2.2. - найменування, ціна, кількість і асортимент товару зазначаються і узгоджуються сторонами у рахунках, видаткових накладних, які є невід`ємною частино договору;

п. 3.1. - поставка здійснюється згідно договору та на підставі видаткових накладних;

п. 3.2. - товар передається покупцю постачальником на складі за адресою: м. Черкаси, пров. Хіміків, буд. 8, або за умови доставки автотранспортом постачальника на склад покупця. Умови навантаження - товар завантажується тільки у відкритий автотранспорт;

п. 3.3. - відпуск товару за кількістю та якістю постачальник здійснює у присутності особи - уповноваженого представника покупця;

п. 4.1. - ціна товару, яка визначена сторонами договору і вказана у рахунках, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, товарних чеках, фіскальних чеках РРО та інших товаросупроводжувальних документах, а також у податкових накладних, являється договірною і такою, що відповідає рівню справедливої ринкової та звичайної ціни;

п. 4.2. - сума договору визначається на основі поточних видаткових накладних та оплачених рахунків, а також фіскальних чеків РРО;

п. 4.3. - покупець оплачує товар за даним договором шляхом перерахування безготівкових коштів на розрахунковий рахунок постачальника не пізніше наступних 5 календарних днів з моменту отримання товару. Оплата проводиться на підставі рахунків-фактур або видаткових накладних. Відстрочка платежу не позбавляє права покупця отримувати товар по передоплаті товару;

п. 4.4. - оплата товару також може бути здійснена готівковими коштами через РРО постачальниками за умовами оплати в день такої поставки. У такому випадку постачальник виписує покупцю замість видаткової накладної товарний чек та видає фіскальний чек РРО. Довіреність на отримання цінностей в такому випадку покупець не надає;

п. 4.5. - сторони зобов`язуються періодично уточнювати стан взаєморозрахунків на підставі фактично проведених поставок. Покупець при наявності заборгованості перед постачальником, здійснює відповідний плановий платіж;

п. 5.2. - у випадку прострочення покупцем погодженого сторонами строку оплати товару, покупець оплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, починаючи з моменту закінчення строку оплати

Договір підписаний уповноваженими представниками обох сторін, скріплений печатками юридичних осіб, набрав чинності із дати його підписання і діє до 31.12.2017 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. У випадку, якщо жодна із сторін не пізніше ніж за один місяць до закінчення терміну дії цього договору не надасть письмове повідомлення про припинення його дії, цей договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік з 01 січня по 31 грудня.

Із видаткових накладних: № 1443 від 02.03.2018 року на суму 25912 грн. 80 коп., № 1256 від 22.02.2018 року на суму 73316 грн. 67 коп., № 1441 від 02.03.2018 року на суму 17992 грн. 80 коп. (суми вказані із урахуванням ПДВ), вбачається, що за період у лютому-березні 2018 року позивач поставив відповідачеві товар, передбачений Договором, на загальну суму 117222 грн. 27 коп., а відповідач в особі уповноважених представників товар прийняв без зауважень, що підтверджується їхніми підписами та печатками на видаткових накладних (а. с. 8-10).

Відповідач поставлений йому товар, згідно вищезазначених видаткових накладних, оплатив частково, що підтверджується платіжними дорученнями № 2874 від 11.10.2018 року на суму 8000 грн. та № 2779 від 05.07.2018 року на суму 100000 грн. на загальну суму на суму 18000 грн. (а.с. 11-13).

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору щодо повної оплати поставленого товару, в порядку досудового врегулювання спору, позивач 25.02.2019 року направив на адресу відповідача Вимогу про сплату заборгованості на суму 99222 грн. 27 коп. та повідомив, що у разі її непогашення він буде змушений звернутися з позовом до господарського суду про її примусове стягнення і стягнення передбачених договором фінансових санкцій (а.с. 14, докази направлення а. с. 15).

За розрахунком позивача, на момент прийняття рішення у даній справі, зобов`язання відповідача по оплаті товару, поставленого йому згідно договору поставки № 497 від 23.11.2016 року, становлять 99222 грн. 27 коп. основного боргу, 8980 грн. 29 коп. інфляційних втрат, 3435 грн. 87 коп. 3% річних, 15937 грн. 03 коп. пені. Вимога позивача до відповідача про їх стягнення є предметом спору у справі, що розглядається.

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору поставки № 497 від 23.11.2016 року, вимоги позивача витікають із суті прав та обов`язків сторін за цим договором.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов`язань поставки, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з ст. 11 ч. ч. 1, 2 п. 1, ст. 16 ч. 2 п. п. 5, 8 Цивільного кодексу (далі -ЦК) України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до викладених обставин справи та наведених норм законодавства суд вбачає, що договір поставки укладений сторонами з дотриманням норм законодавства, що регулює спірні правовідносини, ними виконувався. Наявність і розмір спірної заборгованості у сумі 99222 грн. 27 коп. позивачем доведено належними і допустимими доказами, відповідачем визнані, тому вимога позивача підлягає задоволенню у судовому порядку.

Крім того, у зв`язку з простроченням відповідачем строків оплати товару, позивач також заявив вимогу про стягнення з відповідача 8980 грн. 29 коп. інфляційних втрат за період прострочення з 09.03.2018 по 04.04.2019 рік, 3435 грн. 87 коп. 3% річних за період прострочення з 09.03.2018 - 04.04.2019 рік, 15937 грн. 03 коп. пені за період прострочення з 13.04.2018 - 09.09.2018 року.

Відповідно до ст. 610,ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При вирішенні спору в частині стягнення спірних сум пені, 3% річних і інфляційних втрат суд керується приписами статей 549 - 552, 610-612, 614, 625 ч. 2 ЦК України, статтями 216-218, 229 - 232, 234 ГК України, нормами Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , роз`ясненнями, викладеними в постанові Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань N 14 від 17.12.2013 року.

Вимога позивача про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних відповідає п. 5.2 Договору, ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , ч.6 ст. 232 ГК України, ч. 2 ст. 625 ЦК України, їх розрахунок проведено правильно.

З огляду на викладені обставини справи, наведені норми законодавства і умови договору, перевіривши наданий позивачем розрахунок, спірну вимогу позивача про стягнення 8980 грн. 29 коп. інфляційних втрат за період прострочення з 09.03.2018 по 04.04.2019 рік, 3435 грн. 87 коп. 3% річних за період прострочення з 09.03.2018 - 04.04.2019 рік, 15937 грн. 03 коп. пені за період прострочення з 13.04.2018 - 09.09.2018 року, суд вважає обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, з урахуванням викладеного, відповідно до умов договору, обставин справи та вимог законодавства суд вважає, що відповідач не виконав договірні зобов`язання щодо своєчасності розрахунків за поставлений товар, прострочив їх оплату, тому вимога про стягнення 99222 грн. 27 коп. основного боргу, 8980 грн. 29 коп. інфляційних, 3435 грн. 87 коп. 3% річних, 15937 грн. 03 коп. пені судом визнається обґрунтованою, доказаною і задовольняється в такому розмірі.

На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати пропорційно задоволеній частині позову - сплачений судовий збір у розмірі 1921 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Базис Бус , код ЄДРПОУ 37551442, місцезнаходження: 19645, м. Черкаська обл., Черкаський район, с. Думанці, вул. Пушкіна, буд. 8/1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Черкасиелеваторторг , код ЄДРПОУ 24351661, місцезнаходження: 18028, м. Черкаси, провулок Анатолія Пашкевича, 8 - 99222 грн. 27 коп. боргу, 15937 грн. 03 коп. пені, 8980 грн. 29 коп. інфляційних втрат, 3435 грн. 87 коп. 3% річних, 1921 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 31.05.2019 року.

Суддя В.М. Грачов