Рішення

від 29.05.2019 по справі 200/12189/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2019 р. Справа№200/12189/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Буряк І.В.,

секретаря судового засідання Соколової С.О.,

за участю:

представника позивача: Відющенка О.М.

представник відповідача Груєнко С.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ПАТ "Донрибкомбінат" до Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12 квітня 2018 року№Ю-3371-25, -

ВСТАНОВИВ

Приватне акціонерне товариство Донрибкомбінат (далі - позивач, ПрАТ Донрибкомбінат ), 08 листопада 2018 року звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Донецькій області), відповідно до тексту позовної заяви, позивач просить суд визнати дії відповідача щодо винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12 квітня 2018 року №Ю-3371-25 неправомірними; скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12 квітня 2018 року №Ю-3371-25 на суму 230 732,23 грн., як таку, що порушує права та законні інтереси позивача.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року позовну заяву ПрАТ Донрибкомбінат залишено без розгляду на підставі ч.3 ст. 123 КАС України.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року у справі № 200/12189/18 апеляційну скаргу ПрАТ Донрибкомбінат на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 р. у справі №200/12189/18-а задоволено. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 р. у справі № 200/12189/18-а скасовано. Справу №200/12189/18-а за позовом ПрАТ Донрибкомбінат направлено до Донецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Позовні вимоги мотивовані наступним.

Позивач зазначає, що місцезнаходженням Підприємства є територія, на якій проводиться антитерористична операція (далі - АТО), а тому за приписами чинного законодавства під час проведення АТО платник є звільненим від виконання обов`язків щодо сплати єдиного внеску та відповідальності за невиконання таких обов`язків, передбачених Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464 (далі Закон № 2464)

Звертає увагу суду, що період протягом якого виникла недоїмка є періодом, коли триває АТО, що в силу положень п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464 є підставою для звільнення позивача від виконання обов`язків передбачених даним законом.

14 грудня 2018 року судом отриманий відзив ГУ ДФС у Донецькій області на позовну заяву, за змістом якого останнє просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Посилається на те, що позивач є платником ЄСВ та в силу п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI (надалі - закон 2464) зобов`язаний своєчасно нараховувати та сплачувати вказаний платіж. В свою чергу відповідач, як контролючий орган виконує обов`язки встановлені ст. 25 вказаного закону та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 499 (в редакції наказу Міністерства фінансів України 28.03.2016 № 393) зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 21.04.2016за № 609/28739.

Згідно облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів заборгованість позивача з єдиного внеску станом на 30.03.2018 становила 700 482,50 грн. На підставі цих даних ГУ ДФС у Донецькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.04.2018 № Ю-3371-25.

Звертає увагу суду, що зміни внесені в закон №2464 Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02 вересня 2014 року № 1669 (далі - закон № 1669) втратили чинність згідно із законом № 911 з 01.01.2016, отже з цього періоду будь-які пільги для платників - відсутні. При цьому зазначає, що борг у Підприємства виник у 2018 році, а тому відсутні підстави для застосування п.93 (п.94 в редакції Закону від 13.03.2015) розділу 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону 2464.

Протокольною ухвалою суду від 29 травня 2019 року підготовче провадженні у справі закрито, призначено справу до розгляду по суті у цей же день, проти чого сторони у справі не заперечували.

Позивач у судовому засіданні від 29 травня 2019 року позовні вимоги підтримав, з мотивів викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити .

Відповідач у судовому засіданні від 29 травня 2019 року проти позову заперечував, з мотивів, викладених у відзиві, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши письмові докази та пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство Донрибкомбінат код ЄДРПОУ 00476625, місцезнаходження: 84173, Донецька обл., Слов`янський район, сел. Мирне, перебуває на обліку у Слов`янській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області як платник єдиного внеску, реєстраційний номер платника єдиного внеску: 05-49-04-0093 /05495, дата взяття на облік: 28.03.1991 (згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

12 квітня 2018 року ГУ ДФС у Донецькій області складено вимог про сплату боргу (недоїмки) № Ю-3371-25 станом на 12 квітня 2018 року, на суму недоїмки 700 482,50 грн.

Не погоджуючись із вказаною вимогою, позивач 27 квітня 2018 року звернувся зі скаргою № 0332/03 до ДФС України, за результатами розгляду якої рішенням ДФС України від 29.05.2018 №18452/6/99-99-11-02-02-25 вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12 квітня 2018 року № Ю-3371-25 залишено без змін, а скаргу ПрАТ Донрибкомбінат - без задоволення.

Згідно даних ІКП ПрАТ Донрибкомбінат заборгованість з ЄСВ станом на 20.03.2018 складає 700 482,5 грн.

Обліковувана заборгованість з єдиного внеску стала підставою для винесення спірної у справі вимоги.

Предметом спору у даній справі є правомірність винесення податковим органом вимоги від 12 квітня 2018 року № Ю-3371-25 та правомірність дій, а також перебування позивача як платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, що обумовлює звільнення від виконання обов`язків передбачених ч.2 ст.6 Закону №2464-VI на період проведення антитерористичної операції.

Крім того, судом має бути надана оцінка покликанням відповідача на відсутність підстав для застосування у спірних правовідносинах п.93 (п.94 в редакції Закону від 13.03.2015) розділу 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону 2464 з 01.01.2016 року

Письмові докази, що містяться у матеріалах справи досліджені судом в порядку передбаченому ст. 211, 217 КАС України.

Спір щодо фактичних обставин справи між сторонами - відсутній.

Правова позиція суду обґрунтована наступним.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Згідно з частиною другою статті 2 Закону № 2464-VI виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розмір єдиного внеску, орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність, склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону № 2464-VI. Частиною восьмою цієї статті встановлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Стаття 25 Закону № 2464-VІ регламентує заходи впливу та стягнення, і частиною першої цієї статті передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини десятої статті 25 Закону № 2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Частиною одинадцятою цієї статті передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (у редакції Закону до 01 січня 2015 року - 10 відсотків).

Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII від 02 вересня 2014 року (далі - Закон № 1669-VII), який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає, серед іншого, тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме підпункт б розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13 березня 2015 року) такого змісту:

9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу .

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України .

На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-рзатверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р), яке втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України .

Cелище Мирне Слов`янського району Донецької області, на території якого розташований позивач та м. Слов`янськ Донецької області, де знаходиться податковий орган на обліку якого перебуває позивач, як платник єдиного внеску входять до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р (втратило чинність) і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р (чинне).

Судом встановлено, що спірні вимоги складено відповідно до статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , за період проведення антитерористичної операції, за наявності умови перебування позивача, як платника єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованому в місті проведення цієї операції, без врахування положень Закону, який звільняє платника єдиного внеску від виконання обов`язків зі сплати єдиного внеску, що передбачено пунктом 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Суд зазначає, що відсутність (відстрочення в силу закону) у позивача обов`язку сплати внесків звільняє його від виконання такого.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд вважає, що вимога ГУ ДФС у Донецькій області від 12 квітня 2018 року № Ю- 3371-25 про сплату боргу (недоїмки) складено в супереч вимогам чинного законодавства, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішенні даної справи суд врахував висновки щодо застосування норм матеріального права у подібних відносинах, викладені в постановах Верховного Суду від 13 листопада 2018 року у справі №805/775/16-а, від 30 березня 2018 року у справі № 812/292/18, від 21 вересня 2018 року у справі №805/3636/16-а, від 21 серпня 2018 року у справі №805/826/16-а, від 25 вересня 2018 року у справі №812/89/16, від 30 січня 2018 року у справі № 812/505/17, від 30.03.2018 року у зразковій справі № 812/282/18.

Щодо позовних вимог про визнання дій податкового органу протиправними, суд зазначає наступне.

В позовній заяві позивач не наводить мотивації в обґрунтування порушення його прав та не вказує, яку саме норму Закону № 2464 порушено відповідачем при вчиненні дій щодо винесення вимоги.

У судовому засіданні від 29 травня 2019 року, позивач зазначив, що вбачає порушення своїх прав не в тому, що податковим органом нараховувались щомісячні платежі та формувалась заборгованість, а в тому, що відповідачем виставлена вимога, яка є підставою для стягнення у примусовому порядку. Нормативним обґрунтуванням неправомірності дій податкового органу вважає ст. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464.

Дійсно слід погодитись із позивачем, що категорія платників ЄСВ, яка відповідає ознакам наведеним у абз. 1 ст. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464 звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Даним висновком обґрунтовано задоволення позовної вимоги про визнання протиправною та скасування спірної у справі вимоги.

Слід також звернути увагу, що у абз. 3 вказаної статті прямо закріплено, що податкові органи позбавлені права на застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції,

Проте положення щодо заборони на нарахування податковими органами основної заборгованості (недоїмки) ст. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464 не містить.

Суд звертає увагу, що вимога від 12 квітня 2018 року № Ю- 3371-25 складається із суми заборгованості за платежем недоїмка з ЄСВ на суму 700 482,50 грн. Штраф та пеня податковим органом не нараховувались.

Більше того, ч. 4 ст.25 Закону № 2464 покладено обов`язок на податковий орган щодо надіслання платнику у якого існує недоїмка з ЄСВ за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, вимогу про її сплату.

Таким чином, вбачається, що податковий орган, надсилаючи податкову вимогу, реалізує повноваження, які надані йому згідно із чинним законом.

Дійсно, в даному контексті слід відмітити певну неузгодженість в законодавстві, що створює колізію між правами платника та обов`язками контролюючого органу.

Разом із тим, правових підстав для констатації факту порушення закону в діях податкового органу щодо винесення вимоги про сплату недоїмки з ЄСВ судом не встановлено.

Позаяк, визнання протиправною та скасування спірної вимоги в достатній мірі захищає встановлені законом права позивача та упереджує стягнення з нього в примусовому порядку суми заборгованості.

На підставі викладеного суд вважає, що позовна вимога про визнання неправомірними дій ГУ ДФС у Донецькій області задоволенню не підлягає.

За змістом ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною та скасування вимоги ГУ ДФС у Донецькій області від 12 квітня 2018 року № Ю-3371-25. В решті позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при поданні до суду адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 3 460,99 грн., суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись пп. 15.5 Розділу VII Перехідних положень, статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ПрАТ "Донрибкомбінат" (84173, Донецька область, Слов`янський р-н, с. Мирне, ЄДРПОУ 00476625) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Таганрозької дивізії, 114, ЄДРПОУ 39406028) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12 квітня 2018 року№Ю-3371-25 - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12 квітня 2018 року №Ю-3371-25 на загальну суму 700 482,50 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Таганрозької дивізії, 114, ЄДРПОУ 39406028) на користь ПАТ "Донрибкомбінат" (84173, Донецька область, Слов`янський р-н, с. Мирне, ЄДРПОУ 00476625) судовий збір у розмірі 3 460 (три тисячі чотириста шістдесят) грн. 99 коп.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті, вступну та резолютивну частини рішення проголошено у судовому засіданні 29 травня 2019 року, повний текст рішення виготовлений 31 травня 2019 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Буряк І. В.