Рішення

від 10.04.2019 по справі 280/1066/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 квітня 2019 року 09 год. 10 хв.Справа № 280/1066/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Запорізького приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69089, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, 6, код ЄДРПОУ 411251296) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Запорізького приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Запорізького приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з приводу здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 за його заявою від 14.11.2018; зобов`язати Запорізьке приміське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком із урахуванням заробітку з 01.01.1998 визначеного за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків і Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування з 01.11.2018 із урахуванням вже сплачених сум.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що пенсійним органом протиправно не враховано при обчисленні його коефіцієнту заробітної плати заробіток з 01.01.1998, що призвело до призначення пенсії у мінімальному розмірі. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 18 березня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі № 280/1066/19. Призначено судове засідання на 10 квітня 2019 року без виклику сторін.

04 квітня 2019 року від відповідача до суду надійшов відзив на адміністративний позов (вх. №13507), в якому останній зазначає, що для зарахування заробітку на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру застрахованих осіб відповідно до п.1, 2 Порядку визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 № 919, позивачем надана довідка від 12.11.2018 без реєстраційного номеру, видана Запорізьким колективним будівельним управлінням Машбуд , про те, що при переїзді офісу первинні документи про заробітну плату було втрачено, проте на зазначена адреса знаходження підприємства. Інших документів, зокрема, передбаченої п.3.1 Порядку визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затвердженому Постановою КМУ від 05.07.2006 року № 919, довідки про заробітну плату позивачем не надано. Крім того, при співставленні довідки про заробітну плату № 24 від 12.03.2016 та довідки б/н від 12.11.2018 про втрату первинних документів, виявлено невідповідність печаток одна одній, на печатках не зазначено код ОКПО, відсутня адреса підприємства, та невідповідність підпису керівника підприємства (зважаючи на те, що ПІБ керівника не змінилось). Отже, достовірність зазначених довідок є сумнівною, тому довідка про втрату первинних документів від 12.11.2018 не може вважатись підтвердженням зазначеного факту. Таким чином, дії управління при розрахунку заробітку ОСОБА_1 відповідають нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Приписами частини 2 статті 263 КАС України, визначено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 243 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з частиною 4 статті 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

25.01.2018 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Запорізьким приміським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначено пенсію за віком, загальний стаж 28 років 2 місяці 10 днів (протокол №127 від 30.01.2018).

10.07.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання документів із пенсійної справи.

19.07.2019 листом за вих. №69/М-4 Запорізьким приміським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області надано відповідь на звернення, відповідно до якого повідомлено, що листом Головного управління ПФУ в Запорізькій області від 27.04.2018 вих. №8209/08 перевірити надану довідку про заробітну плату від 12.03.2016 вих. №24, видану ЗКБУ Машбуд не має можливості, так як дане підприємство відсутнє за місцем реєстрації та з проханням повідомити про місцезнаходження вказаного підприємства.

14.11.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою, відповідно до якої зазначає, що при обчисленні заробітної плати його заробіток з 01.06.1995 по 31.05.2000 та з 01.01.2002 по 31.12.2003 був врахований нулями, що значно зменшило коефіцієнт заробітної плати. Підприємство КБУ Машбуд втратило первинні документи, відтак перевірити довідку про заробітну плату не має можливості. У зв`язку з чим просить перерахувати розмір пенсії із врахуванням заробітку з 01.01.1998, визначеного за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків і Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до пункту 2 Порядку визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затвердженому Постановою Кабінету міністрів України від 05.07.2006 №919. В якості додатку до заяви позивач додав Заяву про перерахунок пенсії (додаток 3 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та довідку від 12.11.2018, видану Запорізьким колективним будівельним управлінням Машбуд про втрату документів про заробітну плату.

28.11.2018 за вих. №127/М-4 відповідачем надано відповідь на вказане звернення від 14.11.2018, відповідно до якого зазначає, що для врахування заробітку відповідно до Порядку визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 №919, необхідна наявність оригіналу довідки підприємства про втрату первинних документів. Оскільки заявником особисто заява на врахування заробітку на підставі довідки від 12.11.2008 не подавалася, управління не має законних підстав для зарахування такої заробітної плати.

06.12.2018 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зі скаргою на дії Запорізького приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області, відповідно до якої просить збезпечити поновлення порушеного права на запитуваний перерахунок пенсії.

04.01.2019 за вих. №2423/М-9 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надало відповідь на скаргу, відповідно до якої зазначає, що відсутність на підприємстві, в установі, організації або в їхнього правонаступника документів про нарахування та виплату заробітної плати (доходу), а також час та причини, що призвели до втрати таких документів, підтверджується довідкою роботодавця, правонаступника, органу вищого рівня, Національного банку України щодо ліквідованих банків або відповідної архівної установи. У разі документального підтвердження втрати документів про нарахування заробітної плати, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії за період страхового стажу застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу починаючи з 01.01.1998 визначається за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків і Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. За відсутності таких даних заробітна плата визначається у названому порядку. Враховуючи зазначене, у разі надання підприємством більш детальної інформації щодо втрати документів про нарахування заробітної плати повністю чи частково, а також місцезнаходження підприємства з метою підтвердження даних, викладених у довідці від 12.11.2018, яка залучена до звернення, можливо повернутися до порушеного у зверненні питання.

Не погодившись з вказаними діями відповідача щодо не врахування при призначенні пенсії заробітної плати за вказаний період, позивач звернувся з відповідним позовом до Запорізького окружного адміністративного суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії судом встановлено, що відповідачем не враховано заробітну плату з 01.06.1995 по 31.05.2000. Позивач відповідно до прохальної частини позову просить зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити пенсію за віком із врахуванням заробітку з 01.01.1998 визначеного за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників і Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування з 01.11.2018.

Відповідно до п. 4.1, 4.2, 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Згідно з ч. 3 ст. 44 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Згідно з ст. 101 Закону України Про пенсійне забезпечення органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі.

Відповідно до п. п. 3 п. 2.1, п. 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2016 №919 затверджено Порядок визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату (далі - Порядок №919).

Цей Порядок встановлює механізм визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії застрахованої особи, страховий стаж якої починаючи з 1 липня 2000 р. становить менш як 60 місяців, за основним місцем роботи за період страхового стажу до 1 липня 2000 р. за умови відсутності заробітної плати (доходу) за будь-які інші 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 1 липня 2000 р. у разі втрати первинних документів про нарахування та виплату підприємствами, установами, організаціями заробітної плати (доходу) у зв`язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або з інших незалежних від застрахованої особи обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме протоколу №127 від 30.01.2018 страховий стаж позивача з 01.07.2000 складає 3 роки 6 місяців 0 днів.

Відповідно до пункту 2 Порядку №919 заробітна плата (дохід) для призначення пенсії за період страхового стажу застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу починаючи з 1 січня 1998 р. визначається за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків і Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому суд звертає увагу, що вказаним пунктом не визначено будь-яких додаткових умов для визначення заробітної плати (доходу) за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків і Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 4 Порядку №919 визначено, що відсутність на підприємстві, в установі, організації або в їх правонаступника документів про нарахування та виплату заробітної плати (доходу), а також час та причини, що призвели до втрати таких документів, підтверджується довідкою роботодавця, правонаступника органу вищого рівня, Національного банку України щодо ліквідованих банків або відповідної архівної установи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано довідку форми ОК-5 Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 .

Довідки ОК-5 - це сформовані індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб. Довідка містить, зокрема, дані щодо суми заробітку для нарахування пенсії, страхового стажу, сплати страхових внесків.

Відповідно до вказаної довідки, реєстр застрахованих осіб містить інформація щодо суми заробітку для нарахування пенсії за 1999 -2001 роки на колективному будівельному управлінні Машбуд (код ЄДРПОУ 05513796).

Також, позивачем надано Довідку від 12.03.2016 №24 про заробітну плату ОСОБА_1 для обчислення пенсії, видану Запорізьким колективним будівним управління Машбуд (код ЄДРПОУ 05513796), про розмір заробітної плати за період з 1995 року по 2000 рік. Довідка підписана керівником ОСОБА_2 та головним бухгалтером ОСОБА_3 .

При цьому суд звертає увагу, що суми заробітної плати вказаної у Довідці за 1999-2000 роки співпадає з інформацією, наявною у Додвіці форми ОК-5. При цьому, відповідачем прийнято до уваги заробітну плату позивача на тому ж підприємстві після 01.07.2000.

Відповідно до Довідки від 12.11.2018, виданої начальником Запорізького колективного будівельного управління Машбуд Вельким О.І., первинні документи про заробітну плату були втрачені у зв`язку з переїздом офісу.

Відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Запорізьке колективне будівельне управління Машбуд (код ЄДРПОУ 05513796) не перебуває в процесі припинення, керівник ОСОБА_2 .

Відтак суд приходить до висновку, що позивачем на виконання вимог пункту 4 Порядку №919 надано довідку про відсутність на підприємстві документів про нарахування та виплату заробітної плати (доходу), а також причини, що призвели до втрати таких документів. Будь-яких додаткових вимог до даної довідки законодавством не встановлено.

Таким чином, відповідач мав змогу використати інформацію з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків і Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Посилання відповідача на пункт 3 Порядку №919 суд вважає не обґрунтованим, оскільки вказаний пункт передбачає порядок врахування заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується під час призначення пенсії за період до 1 січня 1998 р. та у разі відсутності даних у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків і Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 28.03.2016 №6-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 20.04.2016 за №607/28737, затверджено Порядок отримання з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків даних про заробітну плату (дохід) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату (далі - Порядок №6-1).

Порядком №6-1 визначається механізм обміну інформацією на центральному рівні між Державною фіскальною службою України та Пенсійним фондом України, а також порядок складання та подання Пенсійним фондом України запитів на отримання інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) щодо надання даних про заробітну плату (дохід) за період з 01 січня 1998 року до 01 липня 2000 року (за наявності) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку №6-1 Пенсійний фонд України протягом п`яти робочих днів з дати одержання повідомлення або звернення про отримання даних про заробітну плату (дохід) фізичних осіб для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату формує запит і подає його до ДФС. Запит формується у разі виникнення потреби, але не частіше ніж один раз на день, та може містити інформацію щодо однієї або декількох фізичних осіб.

Згідно пункту 2 розділу ІІІ Порядку №6-1 запит обов`язково має містити такі відомості:

реєстраційний номер і дата (число, місяць, рік) запиту;

реєстраційний номер облікової картки платника податків із Державного реєстру або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті). Для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті, зазначається також реєстраційний номер облікової картки платника податків із Державного реєстру, який використовувався для обліку доходів, отриманих у період, визначений у пункті 1 розділу I цього Порядку;

прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) фізичної особи;

період, за який необхідно отримати дані про заробітну плату для призначення пенсії (щокварталу, починаючи з 01 січня 1998 року, але не пізніше ніж 01 липня 2000 року);

реєстраційний номер облікової картки платника податків із Державного реєстру або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я по батькові відповідальної особи, яка сформувала запит.

Виходячи з наведеного, суд зазначає, що запит Пенсійного органу до ДФС не містить інформації щодо роботодавця. Відтак наявність вичерпної інформації щодо роботодавця не є важливою для формування відповідного запиту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність Запорізького приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з приводу здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 за його заявою від 14.11.2018 підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши докази по справі в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах відповідачем було порушено прав позивача, яке підлягає поновленню шляхом зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача від 14.11.2018 із здійсненням запитів до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Запорізьке приміське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком із урахуванням заробітку з 01.01.1998 визначеного за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків і Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування з 01.11.2018 із урахуванням вже сплачених сум суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, спосіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 (заява № 38722/02)).

"Ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Як вбачається з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980 , під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі. Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними) (аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 № 21-87а13).

Тобто, призначення та обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу.

Оскільки, на час розгляду справи судом в матеріалах справи відсутні достовірні відомості про наявність у позивача заробітку з 01.01.1998, то суд позбавлений можливості зобов`язати відповідача вчинити дії щодо перерахунку та виплати позивачу пенсії за віком. Лише після встановлення відповідачем, у спосіб, визначений законом наявності у позивача заробітку з 01.01.1998, Управління повинно буде вжити заходів щодо виконання рішення суду у вказаній справі, з урахуванням висновків, викладених судом.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обгрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частиковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи те, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн., а позов є таким, що підлягає задоволенню частково, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Запорізького приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області підлягає судовий збір у розмірі 384,20 грн.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Запорізького приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69089, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, 6, код ЄДРПОУ 411251296) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Запорізького приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з приводу відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 за його заявою від 14.11.2018.

Зобов`язати Запорізьке приміське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.11.2018 за результатами здійснених запитів до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування з дотриманням вимог Постанови Правління Пенсійного фонду України від 28.03.2016 №6-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 20.04.2016 за №607/28737 Про затвердження Порядку отримання з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків даних про заробітну плату (дохід) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Запорізького приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 17 травня 2019 року.

Суддя Л.Я. Максименко