Рішення

від 03.06.2019 по справі 1.380.2019.001313

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.001313

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Карп`як О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Григоренка,3), Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (79000, м. Львів, вул. Городоцька, 175) про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в якому просить суду:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 28.02.2019 року за № 1206о/с Про звільнення , згідно якого ОСОБА_1 - сержанта міліції, інспектора Дорожньо-патрульної служби взводу № 3 роти ДПС ВДАІ з обслуговування м. Львова Головного управління МВС України у Львівській області звільнено з органів внутрішніх справу запас Збройних сил України за п. 63 з (через скорочення штатів);

- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора Дорожньо-патрульної служби взводу № 3 роти ДПС ВДАІ з обслуговування м. Львова Головного управління МВС України у Львівській області, зарахувавши час вимушеного прогулу з 06.11.2015 року по 18.03.2019 року до вислуги років;

- стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу та затримку виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 08.08.2017 року по 18.03.2019 року в загальному розмірі 52 504 грн. 10 коп.;

- постанову в частині поновлення на роботі та присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць, тобто 2 758,69 грн. (88,99*31 календарний день) допустити до негайного виконання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 березня 2019 року на адресу позивача надійшов супровідний лист від 04.03.2019 року № 832/0543/49-2019 з повідомленням Про виконання рішення суду , з тексту якого вбачалося, що позивача звільнено з посади на підставі наказу № 1206о/с від 28.02.2019 року. До супровідного листа було долучено наказ Головного управління МВС України у Львівській області № 1205о/с від 28.02.2019 року, згідно якого на підставі постанови Львівського окружного адміністративного суду віл 03.11.2017 року у справі № 813/2863/17 позивача поновлено на посаді з 06.11.2015 року та наказ Головного управління МВС України у Львівській області № 1026 о/с від 28.02.2019 року Про звільнення згідно якого ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил України за п. 63 (через скорочення штатів). Вважає протиправним своє звільнення з 06.11.2015 року наказом від 28.02.2019 року. Відповідачем не дотримано порядку поновлення працівника на роботі, позивач не був ознайомлений з наказом. Зазначає, що фактично поновлення на роботі не відбулося і до виконання своїх обов`язків його не було допущено.

Ухвалою суду від 25 березня 2019 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 02 квітня 2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачам протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Відповідачі своїм правом на подання відзиву не скористались.

Ухвалою від 20.05.2019 року суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Як встановлено судом, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.06.2016 року у справі № 813/3743/15 визнано протиправним та скасовано наказ начальника ГУ МВС України у Львівській області № 417 о/с від 17.06.2015 року в частині звільнення старшого сержанта міліції ОСОБА_1 , інспектора дорожньо-патрульної служби взводу № 3 роти дорожньо-патрульної служби відділу державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Львів ГУ МВС України у Львівській області, поновлено ОСОБА_1 у ГУ МВС України у Львівській області на посаді інспектора дорожньо - патрульної служби взводу № 3 роти дорожньо-патрульної служби відділу державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Львів ГУ МВС України у Львівській області з 18.06.2015р. Вищезазначена постанова залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2016 року.

Також, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017 року у справі № 876/9797/16 - постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.11.2016р. скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково - стягнуто з Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу та затримку виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 18.06.2015р. до 04.08.2016р. включно в загальному розмірі 36 841 із врахуванням всіх обов`язкових платежів та зборів, які підлягають вирахуванню із заробітку (грошового забезпечення).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21.06.2017 р. у справі № 813/1360/17 визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління МВС України у Львівській області за № 1046 о/с від 11.04.2017 р. в частині звільнення зі служби у запас Збройних Сил України за п. 63 з (через скорочення штатів) інспектора дорожньо-патрульної служби взводу № 3 роти дорожньо-патрульної служби відділу державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Львів ГУ МВС України у Львівській області старшого сержанта міліції ОСОБА_1 та поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора дорожньо-патрульної служби взводу № 3 роти дорожньо-патрульної служби відділу державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Львів ГУ МВС України у Львівській області; стягнуто на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу та затримку виконання судового рішення за період з 05.08.2016 р. по 27.04.2017 року. В частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення заробітної плати за один місяць постанова допущена до негайного виконання.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03.11.2017 року у справі № 813/2863/17 визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління МВС України у Львівській області за № 1071 о/с від 13.07.2017 р. в частині звільнення зі служби у запас Збройних Сил України за п. 63 з (через скорочення штатів) інспектора дорожньо- патрульної служби взводу № 3 роти дорожньо-патрульної служби відділу державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Львів ГУ МВС України у Львівській області старшого сержанта міліції ОСОБА_1 та поновлено його на посаді інспектора дорожньо-патрульної служби взводу № 3 роти дорожньо-патрульної служби відділу державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Львів Головного управління МВС України у Львівській області; стягнуто на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу та затримку виконання судового рішення за період з 28.04.17 р. по 10.08.2017 р. В частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення заробітної плати за один місяць постанова допущена до негайного виконання.

10 березня 2019 року на адресу позивача надійшов супровідний лист від 04.03.2019 р. № 832/0543/49- 2019 з повідомленням Про виконання рішення суду , до якого долучено наказ ГУ МВС України у Львівській області № 1205 о/с від 28.02.2019 р., згідно якого на підставі постанови Львівського окружного адміністративного суду від 03.11.2017 року позивача поновлено на посаді з 06.11.2015 року та наказ ГУ МВС України № 1026 о/с від 28.02.2019 р. р. Про звільнення згідно якого ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за п. 63 (через скорочення штатів).

Матеріалами справи підтверджується, що судове рішення від 03.11.2017 року про поновлення ОСОБА_1 з 06.11.2015 року відповідач виконав 28.02.2019 року і наступним своїм наказом від 28.02.2019 року, звільнив позивача з роботи. з 06.11.2015 року із органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за п.63 "з" (через скорочення штатів). Таким чином, відповідач ГУ МВСУ у Львівській області вчетверте звільнив ОСОБА_1 з 06.11.2015 року.

Тобто як випливає із наведеного, наказом від 04.11.2016 року ОСОБА_1 вже звільнявся з органів внутрішніх справ з 06.11.2015 року на підставі п.63 "з" і цей наказ судом був визнаний протиправним і скасований. Наказ відповідача від 28.02.2019 року про звільнення ОСОБА_1 є ідентичним наказові відповідача від 11.04.2017 року, за яким ОСОБА_1 повторно було звільнено з 06.11.2015. Таким чином, з наказу відповідача від 28.02.2019 року №1205 о/с слідує, що в цей день ОСОБА_1 було поновлено на роботі, а з оскаржуваного наказу від 28.02.2019 року №1206 о/с вбачається, що ОСОБА_2 звільнено з 06.11.2015 року.

Позивач, не погоджуючись із цим наказом, звернувся до суду за захистом порушених, на його думку, прав та законних інтересів з зазначеним позовом.

Згідно з вимогами ч.5 ст. 235 Кодексу Законів про працю України та ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження", рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника підлягає негайному виконанню.

Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. (частина 2 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження").

Питання, пов`язане з фактом поновлення на роботі, вирішується відповідно до рішення суду: видається наказ про поновлення працівника на роботі та вносяться зміни до трудової книжки працівника за пункту 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від 29.07.1993 року №58, зокрема, визнається недійсним запис, зроблений відповідно до наказу, визнаного судом незаконним (наприклад, пишеться: .. "Запис за таким-то № є недійсним, поновлений на попередній роботі").У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом (посадовою особою) рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника державний виконавець застосовує до них штрафні санкції та інші заходи, передбачені Законом, у тому числі ставить питання про порушення кримінальної справи за ст.382 КК України (невиконання посадовою особою рішення суду) та ст.172 КК України (грубе порушення законодавства про працю) перед органами, що вправі приймати рішення, відповідно до ст.97 КПК України про порушення кримінальної справи (у даному випадку це суд або органи прокуратури). Після фактичного допущення працівника до роботи складають акт про виконання рішення, виконавче провадження підлягає закінченню і не поновлюється за повторного недопущення працівника до роботи, а в працівника з`являється право на звернення до суду в порядку позовного провадження. Виконання рішення в частині поновлення на роботі складається з: правового оформлення поновлення на роботі, що має полягати у виданні наказу, яким на підставі судового рішення буде скасовуватися наказ про звільнення, та у виправленні відповідних записів у трудовій книжці, що має вплинути на обчислення стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку.

Отже, як вбачається із вищевказаного, законодавством передбачено певний порядок поновлення працівника на роботі, який відповідачем, Головним управлінням МВС у Львівській області, дотриманий не був.

Загалом, судом під час розгляду справи з`ясовано, що із наказом про поновлення позивач не був ознайомлений, а дізнався про таке лише із тексту наказу, отриманого засобами поштового зв`язку, тобто фактичного поновлення на роботі та допущення до виконання обов`язків позивача, на переконання суду, не відбулось, позаяк наступне звільнення відбулось "заднім числом".

Відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані роботодавцем, зокрема, у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників.

Таке звільнення відповідно до ч.2 ст.40 КЗпП України допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Для проведення скорочення чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці роботодавець зобов`язаний: -обгрунтувати необхідність скорочення штату та звільнення; -скласти і затвердити новий штатний розпис, до якого не заносяться посади, які скорочено; -попередити працівників, посади яких скорочуються, персонально про наступне вивільнення не пізніше ніж: за два місяці (ст..49-2 КЗпП); -одночасно з попередженням про звільнення за скороченням штату запропонувати працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також: у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно (ст. 49-2 КЗпП); -повідомити державну службу зайнятості про наступне вивільнення працівників із зазначенням їх професій, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці (ст.49-2 КЗпП); -після закінчення двомісячного попереджувального строку видати наказ про звільнення; - день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку, копію наказу про звільнення з роботи і провести з ним розрахунок у встановлені законом строки (ст.47 КЗпП); -на вимогу працівника видати довідку про його роботу на підприємстві із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати (ст.49 КЗпП); -в день звільнення виплатити працівникові всі суми, що належать йому від підприємства (заробітну плату, вихідну допомогу в розмірі не менше середнього місячного заробітку, компенсацію за невикористану відпустку). Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, роботодавець повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум (ст.116 КЗпП).

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ є протиправним і його слід скасувати, внаслідок чого ОСОБА_1 підлягає поновленню на роботі.

Крім того, згідно вищенаведених судових рішень з відповідача на користь ОСОБА_1 було стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу по 10.08.2017 року (постанова Львівського окружного адміністративного суду від 03.11.2017 року у справі №813/2863/17).

При цьому, оскільки відповідач поновив ОСОБА_1 на посаді лише 28.02.2019 року, то за період з 11.08.2017 року по 18.03.2019 з відповідача, Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, слід стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та за період за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

З системного аналізу чинного законодавства слідує, що відносини публічної служби є предметом конституційного та адміністративного права. Підстави виникнення, проходження і припинення служби визначені не трудовим, а спеціальним законодавством, за приписами якого повинні розглядатися спори з участю публічних службовців. У разі відсутності відповідних положень у конституційному або адміністративному законодавстві суд може додатково застосувати трудове законодавство, якщо така можливість передбачена у спеціальному законі.

У разі, коли така можливість застосування трудового права у спеціальному законі не передбачена, то за правилами ч.7 ст.9 КАС України суд застосовує закон, який регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права), навівши у рішенні відповідні доводи.

Згідно з ст.235 КЗпП України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Обчислення середньої заробітної плати здійснюється на підставі постанови КМ України №100 від 08.02.1995р. "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), згідно з п.п.2, 4 якої середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язані відповідні виплати.

Наказом МВС України №499 від 31.12.2007 року "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Відповідно до ст.236 КЗпП України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Згідно норм чинного законодавства, рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника.

Таким чином, підставою для виплати незаконно звільненому працівнику середнього заробітку є затримка власником або уповноваженим ним органом виконання рішення про поновлення на роботі.

В частині покладення обов`язку по виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу на визначеного відповідача суд враховує практику Європейського Суду з прав людини по аналогічній категорії справ.

Зокрема, відповідний державний орган, який було належним чином проінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок, і саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесенні проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 15.10.2009 року у справі "Іванов проти України", від 27.07.2004 року у справі "Ромашов проти України", від 11.01.2005 року у справі "Дубенко проти України", від 07.12.2006 року у справі "Козачек проти України").

Отже, за період з 11.08.2017 р. по 18.03.2019 року з відповідача слід стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Зважаючи на те, що вищезгаданими судовими рішеннями було встановлено, що середній заробіток позивача становив 88,99 грн. за один календарний день, що відповідає інформації відображеній у довідці від 02.06.2016, а тому період, за який з відповідача слід стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі складає 585 календарних днів, у зв`язку із чим загальна сума середнього заробітку становить 52 059 грн. 15 коп.

Відповідно до п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби. Таким чином, рішення суду в частині поновлення позивача та стягнення заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково. До задоволення підлягають вимоги про визнання протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 28.02.2019 року №1206 о/с "Про звільнення", поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора Дорожньо-патрульної служби взводу №3 роти ДПС ВДАІ з обслуговування м. Львова Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 06 листопада 2015 року та стягнення з Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу та затримку виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 11.08.2017 року по 18.03.2019 року в загальному розмірі 52 059 грн. 15 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.139 КАС України, судові витати стягненню не підлягають.

Керуючись статей 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Григоренка,3), Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (79000, м. Львів, вул. Городоцька, 175) про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 28.02.2019 року №1206 о/с "Про звільнення" згідно якого ОСОБА_1 сержанта міліції, інспектора Дорожньо-патрульної служби взводу №3 роти ДПС ВДАІ з обслуговування м. Львова Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за п. 63 "з" (через скорочення штатів).

Поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді інспектора Дорожньо-патрульної служби взводу №3 роти ДПС ВДАІ з обслуговування м. Львова Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 06 листопада 2015 року.

Стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (79000, м. Львів, вул. Городоцька, 175; код ЄДРПОУ 08592247) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу та затримку виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 11.08.2017 року по 18.03.2019 року в загальному розмірі 52 059 грн. 15 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 та стягнення на його користь грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 2 758 ( дві тисячі сімсот п`ятдесят вісім гривень) 69 коп звернути до негайного виконання.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03.06.2019 року.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна