Рішення

від 24.04.2019 по справі 369/14907/18

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/14907/18

Провадження № 2/369/412/19

РІШЕННЯ

Іменем України

24.04.2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Дубас Т.В.,

при секретарі Мазурик Д.С.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача ОСОБА_2 .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до районного суду з вищевказаним позовом. Свої вимоги мотивувала тим, що з відповідачем вона проживала спільно однією сім`єю без укладення шлюбу з серпня 1994 року по березень 2018 року. За час спільного проживання у сторін народились діти: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З листопада 2018 року відповідач припинив надавати матеріальну допомогу на неповнолітню доньку та залишив її без засобів існування. Донька проживає разом з нею, та перебуває на її утрианні.

Тому просила суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 в твердій грошовій сумі 15 000 грн., до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.11.2018 року позовну заяву позивача залишено без розгляду та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.12.2018 року відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

У судовому засіданні позивач позов підтримала.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав до суду письмовий відзив, згідно якого вказав, що відповідач погоджується сплачувати аліменти у розмірі 2 000 грн. щомісячно до досягнення нею повноліття.

Суд, вислухавши осіб, які приймають участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази, знаходить що позов підлягає до задоволення частково виходячи з наступного.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження кошті в;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

В п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів від 15 травня 2006 року, №3 зазначено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

При розгляді справи судом встановлено, що з 1994 по 2018 роки сторони проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Від сумісного проживання у сторін народилися діти: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 20.11.2018 (повторне) та донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про її народження серія НОМЕР_2 .

Згідно довідки виконкому Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області №683 від 06.12.2018 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом із нею за вищезазначеною адресою проживає та знаходиться на її утриманні донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_5 , 2001 року народження є вихованкою Спеціалізованої дитячо-юнацької школи олімпійського резерву з тенісу м. Києва та має спортивний розряд КМС.

Відповідно до ст.ст. 1, 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 7 СК України при вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

З огляду на ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка згідно Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є обов`язковою для застосування національними судами, зміст якої передбачає, що рішення суду повинне бути не тільки законним та обґрунтованим, але й справедливим.

При визначенні розміру аліментів суд враховує потреби дитини з урахуванням її віку та стану здоров`я.

Згідно ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Згідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно листа ГУ ДФС у Київській області №6438/9/10-36-08-03-09 від 26.02.2019, листа ГУ ДФС у м. Києві №5774/9/26-15-08-02-23 від 05.03.2019, ОСОБА_3 отримував доходи у 2016, 2017, 2018 роках. За 2018 рік сума доходу склала: 1 квартал 2018 року - відсутня інформація про доходи, 2 квартал 2018 року - відсутня інформація про доходи, 3 квартал 2018 року - 58 357, 34 грн. (страхові виплати); 4 квартал 2018 року - відсутня інформація про доходи.

Відповідачем надано відомості з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків №30865/л/26-15-58-04-09 від 11.03.2019 ОСОБА_3 , за період з 1 кварталу 2018 року по 4 квартал 2018 року отримував доходи з таких джерел: 1 квартал 2018 року - відсутня інформація про доходи, 2 квартал 2018 року - відсутня інформація про доходи, 3 квартал 2018 року - ТДВ ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ - сума страхової виплати - 58 357, 34 грн.; 4 квартал 2018 року - відсутня інформація про доходи.

Згідно довідки вих. №2 від 15.03.2019, виданої ТОВ ІНКОМ-ОІЛ ПЛЮС ОСОБА_3 працював з 01.05.2013 в ТОВ Інком-Оіл Плюс на посаді директора. Господарсько-фінансова діяльність на підприємстві з 01.05.2017 припинена в зв`язку з відсутністю продукції. Єдиний внесок не нараховується та не сплачується.

Відповідач є працездатним, відповідно до ст.180 СК України зобов`язаний утримувати свою дитину. Між сторонами відсутня домовленість про сплату аліментів.

Доказів про наявність стягнень по виконавчим документам з відповідача та доказів щодо утримання інших дітей суду не надано.

Суд, з`ясувавши фактичні обставини справи та виходячи з матеріального становища сторін, обов`язку утримувати дитину, приходить до висновку, що з відповідача слід стягувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн., щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття. Суд вважає, що саме такий розмір щомісячного грошового забезпечення з урахуванням грошового забезпечення, яке повинна надавати мати на утримання дитини, буде необхідним та достатнім для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, оскільки позивачем не надано докази про наявність у відповідача відповідних доходів для щомісячної сплати аліментів в розмірі 15 000 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Підлягає до стягнення з відповідача судовий збір на користь держави в сумі 704,80 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 84, 180, 181, 182, 183, 191,193 Сімейного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 5, 11, 76-80, 81, 141, 200, 206, 241, 247, 258, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 2 000 (дві тисячі гривні) грн.. 00 коп. щомісячно, починаючи з 23.11.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) судовий збір в сумі 704,80 (сімсот чотири грн. вісімдесят коп.) в дохід держави.

В решті позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ).

Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Повний текст рішення виготовлено 06.05.2019 року.

Суддя: Дубас Т.В.