Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/3247/18
Провадження № 2/376/256/2019
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" травня 2019 р. Сквирський районний суд Київської області
у складі: головуючого судді - Клочка В.М.,
при секретарі - Щур Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Шапіївка" до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Пай", про визнання оспорюваного договору оренди землі недійсним і застосування наслідків його недійсності,
встановив:
У грудні 2018 року позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом, посилаючись на те, що 25.11.2009 року між ТОВ "Агрофірма Шапіївка" та ОСОБА_2 був укладений договір оренди належної їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 17.01.2006 року, земельної ділянки, розташованої на території Шапіївської сільської ради Сквирського району Київської області, площею 2,7959 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_2 . Вказаний договір зареєстрований управлінням Держкомзему Сквирського району Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.12.2009 року за №040995400886. Строк дії договору складає 10 років, є чинним до 10.12.2019 року.
Між тим, 13 травня 2015 року ОСОБА_2 уклала інший договір оренди землі належної їй земельної ділянки з Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Пай".
У серпні 2015 року ТОВ Агрофірма Шапіївка зверталося до суду з позовом про визнання оспорюваного договору оренди землі недійсним, однак ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 померла, а позивач не міг встановити коло осіб, які допускають правонаступництво, тому було прийнято рішення про повернення позову.
Відповідач ОСОБА_1 прийняв спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим 22.09.2017 року Климчук Л.П. , приватним нотаріусом Сквирського районного нотаріального округу та зареєстровано у реєстрі за №654.
12.12.2018 року Волинець звернувся до ТОВ Агрофірма Шапіївка з пропозицією про укладення нового договору оренди на сім років.
Позивач у повному обсязі виконує взяті на себе зобов`язання за договором оренди земельної ділянки.
З урахуванням наведеного, позивач просив визнати недійсним спірний договір оренди, скасувати державну реєстрацію речового права оренди, стягнути з відповідачів судові витрати по 1762,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою, в якій просить ухвалити рішення в його відсутності, позов підтримує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений, звернувся до суду із заявою, в якій просить ухвалити рішення в його відсутності, позов визнає, заперечень не має.
Відповідач ТОВ Агро-Пай в судове засідання не направив свого представника, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належно, відзиву, заяв, будь-яких клопотань суду не направив.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін, в порядку ч.3 ст.211 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що 25.11.2009 року між ТОВ "Агрофірма Шапіївка" та ОСОБА_2 був укладений договір оренди належної їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 17.01.2006 року, земельної ділянки, розташованої на території Шапіївської сільської ради Сквирського району Київської області, площею 2,7959 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_2 . Вказаний договір зареєстрований управлінням Держкомзему Сквирського району Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.12.2009 року за №040995400886. Строк дії договору складає 10 років, є чинним до 10.12.2019 року.
Між тим, 13 травня 2015 року ОСОБА_2 уклала інший договір оренди землі належної їй земельної ділянки з Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Пай".
У серпні 2015 року ТОВ Агрофірма Шапіївка зверталося до суду з позовом про визнання оспорюваного договору оренди землі недійсним, однак ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 померла, а позивач не міг встановити коло осіб, які допускають правонаступництво, тому було прийнято рішення про повернення позову.
Відповідач ОСОБА_1 прийняв спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим 22.09.2017 року Климчук Л.П. , приватним нотаріусом Сквирського районного нотаріального округу та зареєстровано у реєстрі за №654.
12.12.2018 року Волинець звернувся до ТОВ Агрофірма Шапіївка з пропозицією про укладення нового договору оренди на сім років.
Позивач у повному обсязі виконує взяті на себе зобов`язання за договором оренди земельної ділянки.
Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , відповідно до статей 215 і 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
У даному випадку, позивач не є стороною договору оренди від 13.05.2015 року, але разом з тим позивач, як орендар цієї ж земельної ділянки, має право на оспорювання цього договору, оскільки цей правочин порушує його переважне право на використання спірної земельної ділянки.
Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом України в постанові від 23.11.2016 року у справі № 6-2540цс16.
А тому, обраний позивачем спосіб захисту його прав узгоджується з нормами діючого законодавства та встановленими по справі обставинами.
Як наслідок недійсності правочину, представник позивача просить суд скасувати державну реєстрацію оспорюваного договору оренди.
За змістом ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно ч.1 ст.203 ЦК України , зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ч.1, 3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно ст.1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
За змістом ст.3 Закону України Про оренду землі об`єктом оренди може бути земельна ділянка, що перебуває у власності громадянина, юридичної особи, комунальній або державній власності.
Відповідно до ст.25 Закону України Про оренду землі орендар земельної ділянки має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; отримувати продукцію і доходи.
Згідно ст.27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Відповідно до ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено;викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; Частину першу статті 31 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 509-VI від 16.09.2008 ; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; Частину першу статті 31 доповнено абзацом восьмим згідно із Законом № 1702-VI від 05.11.2009 припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Частину першу статті 31 доповнено абзацом дев`ятим згідно із Законом № 2404-VI від 01.07.2010 Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України. Статтю 31 доповнено частиною п`ятою згідно із Законом № 1533-VIII від 20.09.2016 .
Згідно ст.32 Закону України Про оренду землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
Відповідно до п.33 договору оренди землі від 25.11.2009 року, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.
За змістом ст.7 Закону України Про оренду землі право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців.
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом визнання угоди недійсною.
Відповідно до положень ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Разом з тим установлено, що належна ОСОБА_2 . земельна ділянка площею 2,7959 га, яка перебувала у строковому платному користуванні ТОВ "Агрофірма Шапіївка" на підставі договору оренди земельної ділянки від 25.11.2009 року, який не був визнаний недійсним, не був розірваний, не був припиненим, не могла бути передана ОСОБА_2 у строкове платне користування на підставі договору оренди іншому орендодавцю - ТОВ Агро-Пай , а отже, договір оренди землі, укладений 13.05.2015 року між ОСОБА_2 і ТОВ Агро-Пай , суперечить, зокрема, вимогам ст.3 Закону України Про оренду землі і підлягає визнанню недійсним з підстав передбачених ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України, а державна реєстрація речового права оренди, яке виникло на підставі зазначеного договору оренди землі підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.ст. 137, 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачів на користь ТОВ "Агрофірма Шапіївка" судові витрати по справі, які складаються з судового збору та коштів за надану позивачу правову допомогу на загальну суму 3524,00 грн., що підтверджено відповідними квитанціями.
Керуючись ст. 4,12,81,95,141,263-265,268 ЦПК України,
ст. 15,203,215,626,638,792,1218 ЦК України, ст. 152 ЗК України,
ст. 1,3,7,25,27,31,32 Закону України Про оренду землі , суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати недійсним договір оренди землі, укладений 13.05.2015 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Пай , код ЄДРПОУ 39705323, зареєстрований 22.06.2015 року у Реєстраційній службі Сквирського районного управління юстиції Київської області.
Скасувати державну реєстрацію речового права оренди, яке виникло на підставі договору оренди землі, укладеного 13.05.2015 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Пай щодо земельної ділянки площею 2,7959 га, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_2 .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Шапіївка" 1762,00 грн. судових витрат.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Пай , місцезнаходження м. Сквира, вул. Київська,34, Київської області, код ЄДРПОУ 39705323, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Шапіївка" 1762,00 грн. судових витрат.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.М. Клочко
Суд | Сквирський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2019 |
Оприлюднено | 05.06.2019 |
Номер документу | 82165145 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Сквирський районний суд Київської області
Клочко В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні